• USD 28.2
  • EUR 33.1
  • GBP 36.1
Спецпроєкти

Під зовнішнім управлінням. Що дає Україні співпраця з Westinghouse

Концерн Westinghouse готовий не тільки поставляти атомне паливо в Україну, а й допомогти добудувати енергоблоки Хмельницької АЕС. Однак нашій країні більш цікаво власне виробництво палива і комплектуючих за допомогою американців

Getty Images
Реклама на dsnews.ua

3-4 вересня Київ відвідав керуючий директор Westinghouse Electric Sweden AB (шведський підрозділ американського концерну) Азіз Даг, який провів переговори з главою ДП «НАЕК «Енергоатом» Петром Котіним. Обговорювалися поставки американського ядерного палива для українських реакторів, а також промислове співробітництво.

Азіз Даг нагадав, що зараз паливо Westinghouse використовується вже на шести енергоблоках українських АЕС, причому три з них працюють виключно на цьому паливі. Ведеться робота і по інших напрямках, включаючи виробництво комплектуючих на замовлення американського концерну.

Westinghouse співпрацює з відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» НАЕК «Енергоатом» з питання виробництва хвостовиків і головок для тепловиділяючих збірок (ТВЗ) Westinghouse.

«У нас вже склалися стійкі партнерські відносини з цим відокремленим підрозділом «Енергоатому», і ми бачимо перспективу не тільки у виготовленні «Атоменергомаш» окремих компонентів паливних збірок Westinghouse для українських АЕС, але і в розширенні такої співпраці для забезпечення потреб замовників за межами України. Також обговорюється можливість розширення номенклатури елементів ТВС, які може виробляти «Атоменергомаш» для нашої компанії», — сказав керуючий директор Westinghouse Electric Sweden.

Ще один напрямок співпраці — добудова третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. «Що стосується третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, до питання добудови яких «Енергоатом» нещодавно повернувся, то ми готові приєднатися не тільки до забезпечення цих блоків ядерним паливом, а й до поставок для них такого обладнання, як автоматизовані системи управління технологічним процесом (АСУТП ) і т. д. У принципі Westinghouse готовий відгукнутися на будь-які потреби «Енергоатому», які можуть виникнути при будівництві нових енергоблоків», — повідав Азіз Даг.

«ДС» спробувала розібратися, наскільки «глибоке і широке» партнерство тут вимальовується.

Хроніка атомного співробітництва

Реклама на dsnews.ua

Американський концерн співпрацює з Україною вже давно. Westinghouse поставляє паливо для українських АЕС з 2005 р., коли перші шість збірок були завантажені в третій енергоблок Південно-Української АЕС. Але, звичайно, Революція гідності і наступні події поставили питання про більш швидку заміну російського ядерного палива на американське.

У липні 2016 р. тодішній міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик уперше оголосив: «Ми домовилися [з Westinghouse] про будівництво заводу ядерного палива на території України. Також домовилися про диверсифікацію поставок ядерного палива майже на половину атомних блоків у державі». Уже в березні 2017-го міністерство енергетики США анонсувало, що США передадуть Україні паливні елементи, які містять більше 2,6 млн г урану. Вони будуть доставлені зі Швеції і передані українській компанії «Енергоатом» для Запорізької АЕС. Ці плани близькі до виконання, контракт буде повністю виконаний у 2021 р

Сьогодні паливо виробництва Westinghouse забезпечує 55% української атомної генерації, російські збірки ТВЕЛ — 45%. Усього в Україні чотири атомні електростанції, які експлуатують у цілому 15 енергоблоків. З них тринадцять типу ВВЕР-1000 і два ВВЕР-440. На Запорізькій АЕС працює шість енергоблоків, на Південно-Українській — три, на Рівненській — чотири, на Хмельницькій — два.

Уже шість українських енергоблоків працюють на паливі від Westinghouse. Також Україна купує у американців інженерні послуги, розрахункові коди, додаткове обладнання для забезпечення поводження з ядерним паливом, яке вироблено Westinghouse.

Відомо, що наша країна закупила у американського концерну близько сотні тепловиділяючих збірок з неопроміненим діоксидом наурана TB3-WR двох типів: TB, 3-WR 348 SR і TB3-WR 382 RR. Вартість однієї збірки варіює від $533 тис. до $677 тис. А ось ціна однієї збірки російського виробництва вище — $758 тис.

Оператором усіх чотирьох діючих АЕС України є «Енергоатом» — компанія купує ядерне паливо за контрактами з "ТВЕЛ" і Westinghouse Electric Sweden. Утім, плани закупівель на найближчі роки — комерційна таємниця.

У січні 2018 р. «Енергоатом» продовжив до 2025 р. контракт з Westinghouse на постачання ядерного палива в Україну. У цьому договорі вперше було прописано, що поставляється в нашу країну паливо матиме в своєму складі як компоненти від заводу Westinghouse в США, так і компоненти від українського виробника.

Збірка тепловиділяючих елементів ведеться на підприємстві Westinghouse в Швеції, де є технологічні лінії для виробництва палива для реакторів ВВЕР-1000. Планується, що постачання за договором почнеться на початку 2021 р., відразу після завершення чинного договору.

26 лютого минулого року на Міжнародному енергетичному форумі в Києві тодішній міністр енергетики Ігор Насалик повідомив, що восени того ж року Україна планує оголосити конкурс на будівництво та фінансування заводу з виробництва (фабрикації) ядерного палива (ЯП). За його словами, завод повинен бути створений на базі Південно-Української АЕС і заводу «Атоменергомаш» (м. Южноукраїнськ); ця площадка була обрана й тому, що там уже розпочато виробництво комплектуючих (хвостовиків) для касет з ядерним паливом за технологією Westinghouse. Насалика, вартість спорудження заводу, здатного виготовляти паливні порошки і таблетки, становить близько $400 млн, у разі спрощеної моделі зі складанням комплектуючих — $120-130 млн. Утім, конкурс так і не був оголошений.

Рік тому — 2 вересня 2019-го — Westinghous підписав з українським «Енергоатомом» меморандум про розширення співпраці. Тоді глава Westinghouse Патрік Фрегмен розповів журналістам: «У першу чергу, розширюється співпраця з реакторів ВВЕР-440. Зокрема, мова йде про збільшення кількості реакторів, на які буде поставлятися паливо нашої компанії, а саме — на Рівненській АЕС».

Також він зазначив, що в Україні можлива організація виробництва ядерного палива. «Westinghouse займає відкриту позицію в обговоренні даного питання. Новий меморандум стосується, зокрема, і локалізації виробництва в Україні деяких елементів палива», — сказав СЕО Westinghouse. Як уточнили в американській компанії, вони хочуть співпрацювати з «Атоменергомаш» у сфері виробництва верхніх і нижніх сопел, і, з огляду на компетенцію українського підприємства, ця співпраця «може бути розширена в подальшому».

Спробувати ще раз

Але, на жаль, як зазначалося вище, конкурс на будівництво заводу з виробництва ЯП так і не був оголошений. Пройшов рік, знову осінь, до Києва приїжджає вже навіть не Патрік Фрегмен, а глава шведського підрозділу Westinghous, і знову розповідає про випуск в Україні хвостовиків і головок для тепловиділяючих збірок. А заодно лобіює закупівлю Україною у американської компанії АСУТП для нових енергоблоків Хмельницької АЕС. При тому що в нашій країні є чотири власних виробника подібних систем.

Це, звичайно, дуже великодушно, проте нагадаємо: й досі 100% споживаного ЯП наша країна імпортує (зокрема, урановий концентрат,що видобувається в Україні, збагачується в Росії). І нехай цей імпорт уже диверсифікований, немає залежності від одного постачальника, але такий стан справ усе ж йде врозріз з концепцією енергетичної безпеки України.Тому будівництво власного заводу з виробництва ЯП, безумовно, додало б запасу міцності енергетичній системі країни.

Ось тільки вже котрий рік «Енергоатом» у співпраці з Westinghous ніяк не може «переступити» горезвісне виробництво хвостовиків і голівок, зате кожен раз подає його як якийсь прорив у співпраці.

«Давайте розуміти: такі елементи тепловиділяючих збірок, як хвостовики і головки, — це чиста механіка, там немає абсолютно ніяких високих технологій у виготовленні. Єдині вимоги — дуже якісні матеріали та контроль над процесом виготовлення, адже це техніка, яка завантажується безпосередньо в реактор, — розповів «ДС» менеджер підприємства Westinghouse Electric Sweden AB Максим Живолович. — Але це техніка вартістю десятки тисяч доларів, не більше, так що економічний прорив вона не забезпечить. Головна вигода тут — відповідна сертифікація українського виробника як здатного випускати комплектуючі для американських реакторів».

Виробничі потужності Westinghous становлять близько 3,3 тис. т у рік по ТВС легководних і близько 200 т на рік палива газоохолоджувальних реакторів. Заводи розташовані в США, Великобританії, Швеції та Японії, а також частина палива для Westinghouse виробляється на іспанському заводі Enusa.

За словами Максима Живоловича, споживач вироблених в Україні комплектуючих поки тільки один: шведський завод Westinghouse. Вироблені там блоки, зокрема, використовуються на АЕС Ловііса (Фінляндія) і на Рівненській АЕС. Для використання українських комплектуючих у ТВС для інших типів реакторів нашим заводам доведеться освоювати іншу номенклатуру виробів.

«Будувати з нуля завод з виробництва ЯП в Україні зараз ніхто не стане. Це дуже жирний шматок, європейці його просто так не віддадуть (особливо після пандемії, коли економіка впала), а в якості аргументу завжди будуть приводити військово-політичну нестабільність навколо України. Залишається виробництво якихось комплектуючих плюс видобуток уранової сировини», — резюмував експерт.

Але треба розуміти: близько 400 працюючих в усьому світі енергоблоків АЕС, які забезпечують понад 1/10 вироблення електрики на планеті, за цілий рік споживають менше палива (за вагою), ніж одна не найбільша вугільна електростанція — за один день. Тобто ті ж ТВС — продукт малотиражний, його світовий ринок контролюється лише кількома виробниками, а робота ведеться виключно за попереднім замовленням. Комплектуючі, які зроблені для конкретних ТВС під конкретний тип реактора, іншій компанії не продаси.

У плані співпраці з Westinghouse, якщо вже будівництво заводу з виробництва ядерного палива відкладається на невизначений термін, Україні була б вигідна участь американців у добудові третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Але, схоже, компанія готова зараз тільки до співпраці в якості продажів нам своїх систем управління, а це ми і самі робити вміємо. Ефективною була б допомога в будівництві реакторів великої потужності, але про це в пресрелізах мова не йде.

Усе виглядає так, що в спілкуванні українських атомників з американськими поки більше пафосу і гордості, ніж реального ефекту для нашої економіки. Зараз Україна для Westinghouse — просто ринок збуту продукції та виробник деяких (не ключовий) комплектуючих. З іншого боку, саме завдяки Westinghouse Україна змогла диверсифікувати поставки ЯП, тим самим позбувшись залежності від російського ядерного палива. І вже налагоджене співробітництво необхідно розвивати. Але не тішити себе ілюзіями з приводу швидкого виходу на світовий ринок.

    Реклама на dsnews.ua