До чого призведе розслідування МКМТ щодо імпорту в Україну мінеральних добрив
Його каталізатором може стати неоднозначне розслідування, розпочате 21 серпня Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ) щодо імпорту в Україну мінеральних добрив. Розслідування ініційовано за заявкою холдингу Ostсhem та направлено для нібито захисту українських виробників добрив від "недобросовісного" та зростаючого імпорту, пише "Дело".
Чим викликана необхідність розслідування?
На що відбувся 30 серпня в Києві круглому столі, присвяченому питанням впливу санкцій щодо РФ на українську хімічну промисловість, економіку і АПК, віце-президент Союзу хіміків, директор з питань регуляторної політики Group DF Ігор Гольченко заявив, що розслідування повинно виявити схеми обходу санкцій Росією.
Іншими словами, йдеться про підозри, що після введення в травні 2019 р. повного ембарго на постачання добрив з Росії відбувається перефасовка російського продукту і продаж його під виглядом виробленого в інших країнах.
Однак названі мотиви не мають нічого спільного з суттю самої заяви Ostсhem, що містяться в ньому вимог і повноваженнями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, в яку звернулася компанія Дмитра Фірташа.
МКМТ при всьому бажанні не може розслідувати питання контрабанди російських добрив через територію третіх країн — це не відноситься до сфери її повноважень. "Метою розслідування проголошений пошук схем обходу санкцій Росією, але парадокс в тому, що подібні формулювання — це прерогатива СБУ і Генпрокураторы, а не МКМТ і Мінекономрозвитку, у яких для цього просто немає відповідних повноважень", — вважає керівник судової практики міжнародної торговельної та митної практики ЄПАП Гліб Бялий.
Трейдери говорять про великі збитки
За недопущення застосування штучних бар'єрів на ринку мінеральних добрив виступають і трейдери. На частку трейдерських компаній нині припадає майже 70% постачань добрив українському АПК.
"Жорстке обмеження імпорту змусить трейдерів згорнути бізнес. З одного боку, прибрати посередника — значить здешевити продукт, але з іншого — відсутність альтернативи породжує дефіцит і зловживання", — зазначає голова українського Союзу виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії та агротехнологій Сергій Рубан.
На його думку, підтримка національного виробника, що, без сумніву, є важливим завданням, повинна реалізовуватися не за допомогою загороджувальних бар'єрів для іноземних компаній і трейдерів, а за рахунок грамотної стимулюючої політики держави: зниження податків для підприємств з виробництва добрив, постачання дешевого природного газу, лібералізації умов постачання сировини, матеріалів і обладнання на заводи.
Крім того, розслідування МКМТ йде врозріз з державною політикою щодо відкриття ринку землі.
"У наявності взаємовиключні дії: однією рукою Україна готується до відкриття ринку землі, а інший паралельно хоче закрити ринок добрив", — зазначає Гліб Бялий.
Так які цілі розслідування?
Ostсhem — монополіст на українському ринку мінеральних добрив.
Те, що Ostсhem зловживав своїм монопольним становищем, офіційно визнав і Антимонопольний комітет України. Більше того, 5 вересня він прийняв рішення про примусовий поділ активів компанії в частині виробництва азотних мінеральних добрив. На реалізацію даного рішення відведено дев'ять місяців. Швидше за все, Ostсhem буде його оскаржувати. А значить, його виконання може затягнутися на кілька років. А в цей час вже МКМТ доведеться вирішувати, встати на бік українських аграріїв або ж піти назустріч вимогам компанії Фірташа, заодно ускладнюючи відносини з ЄС, США, Туреччиною, Білоруссю і Казахстаном.
