• USD 28.4
  • EUR 33.3
  • GBP 36.8
Спецпроєкти

Карантин без покупок. Що не хочуть купувати українці під час епідемії

Споживчий попит скоротився: українці урізали витрати в умовах пандемії. Цілком закономірна модель поведінки. Але чи могла держава щось цьому протиставити?

У II кварталі цього року споживчі витрати скоротилися відразу на 10,4%
У II кварталі цього року споживчі витрати скоротилися відразу на 10,4% / Shutterstock
Реклама на dsnews.ua

Платимо за страх

Споживчі витрати в Україні різко скоротилися в результаті пандемії Covid-19. Про це красномовно свідчать дані Держстату за I і II квартали нинішнього року. За підсумками I кварталу ми бачимо зростання споживчих витрат на 8,1% до аналогічного періоду 2019-го (для коректного порівняння статисти переводять все в ціни базового року, в даному випадку 2016-го). Нагадаємо, карантин в Україні був введений 17 березня, тобто майже весь перший квартал на витрати українців пандемія коронавіруса особливого впливу не чинила.

Все змінилося в II кварталі. За його підсумками споживчі витрати скоротилися відразу на 10,4%.

Витрати українців: на що і на скільки менше

Якщо ж подивитися в розрізі того, на що українці витрачають гроші, то видно, що витрати на продукти харчування і безалкогольні напої як виросли на 7,4% в I кварталі, так і впали на 7,5% у другому.

Зате в II кварталі українці стали вести більш здоровий спосіб життя. Витрати на тютюн, алкоголь і наркотики, які виросли до цього на 3,5% , в карантин знизилися відразу на 11,1%.

Правда, ще серйозніше скоротилися витрати на одяг і взуття — на 19,2%. Втім, тут має місце таке собі спотворення, адже магазини і ринки були закриті через карантин, а купувати ці товари онлайн багато хто не готовий. Хоча слід зазначити, що, згідно з недавнім опитуванням CBR, одяг навіть обігнав електроніку і вийшов не перше місце серед категорій товарів, які купують українські інтернет-користувачі.

Реклама на dsnews.ua

У II кварталі незначно — на 2,2% — зросли витрати на предмети домашнього вжитку і побутову техніку. З одного боку, це зрозуміло: люди різко почали проводити багато часу вдома. З іншого — в I кварталі зростання витрат на ті ж категорії товарів становило 9,9%. Тобто економити почали і тут. Зросли видатки на ЖКГ і паливо — на 6,4% у II кварталі. У першому, правда, зростання по ним становило 19,4%, але тоді все ж весь період був опалювальний сезон.

За всіма іншими категоріями — зниження. Найпомітніше — на ресторани і готелі (мінус 38,7%) і на відпочинок і культуру (мінус 28,1%). Воно й зрозуміло: через карантин було закрито практично все, так що тут швидше дивно, що падіння не виявилося ще більш значним. Те саме можна сказати і стосовно транспорту: мінус 27,8%.

Дивує скорочення витрат на зв'язок (мінус 6% в II кварталі, в першому було мінус 1,8), адже, здавалося б, в ситуації карантину люди повинні були б більше спілкуватися віддалено.

Статисти також зафіксували невелике скорочення витрат на здоров'я — на 2,5% у другому кварталі при зростанні на 12,2% в першому. Саме це скорочення, швидше за все, пояснюється поведінкою потенційних пацієнтів: люди намагаються зайвий раз не ходити в клінік.

Нарешті, продовжилося і навіть різко посилилося падіння витрат на освіту. Якщо в I кварталі зниження склало 5,5%, то в другому — 17,3%. Адже очні курси та школи теж відправлялися на карантин.

«Ситуація II кварталу аномальна по всьому світу. Сильне падіння споживання, а також роздрібного і оптового товарообігу насамперед спостерігалося в країнах, де був введений тотальний карантин. В Україні в квітні і травні також спостерігався спад цих показників. Але перехід на адаптивний карантин переломив ситуацію докорінно: з червня показники товарообігу знову ростуть. Зокрема, за вісім місяців року оптовий товарообіг майже вийшов в нуль по динаміці (всього -0,2%), а роздрібний в серпні виріс на 8,7% по відношенню до серпня-2019, — розповів «ДС» економіст, координатор Експертної платформи НБУ Андрій Блінов. — Ці тенденції напевно знайдуть відображення в показниках споживання вже за ІІІ квартал 2020 р Більш того, падіння економіки виявиться мінімальним за цей період, а в IV кварталі і зовсім повернеться економічний підйом (за умови, якщо не буде посилення обмежень, пов'язаних з коронавірусом). Таким чином, відмова від тотального карантину — головне рішення влади. Для порівняння: подивіться на Індію з падінням економіки більш ніж на 20% або на Аргентину, де роздрібний товарообіг впав більш ніж на 75%».

Держава допомагає або все-таки ні?

Споживчий попит — це одночасно і хороший індикатор стану економіки, і механізм її стимулювання. Під час кризи він природним чином падає. А один з визнаних способів боротьби з самою кризою — стимулювати споживчий попит, адже це найпростіший і ефективний спосіб підтримати і промисловість, і сферу послуг.

«У багатьох країнах світу держава прямим явним способом підтримувала саме споживчий попит. Ми бачили різні варіанти «вертолітних грошей»: від перерахування по $1200 на людину в США до роздачі купонів на відвідування кафе в Пекіні, — сказав «ДС» фінансовий аналітик Михайло Решетов. — Додам, що якщо в одних випадках таке стимулювання робилося центральним урядом (як в США чи в Японії), то в інших випадках — місцевою владою (в Італії, у Франції). І у мене склалося враження, що заходи муніципальної влади виявилися більш дієвими. Тому що їм краще відомо, що саме потрібно підтримати за рахунок споживчого попиту».

При цьому, на думку експерта, найрозумніше зробили такі країни, які, подібно до Німеччини або Швеції, компенсували малому і середньому бізнесу витрати на виплату зарплати персоналу. Це дозволило одночасно вирішити кілька проблем: зберегти споживчий попит, не допустити зростання безробіття і підтримати МСП.

А що ж зробила наша влада?

«В Україні рішеннями щодо підтримки споживчого попиту стали: (1) тимчасова законодавча відмова від необхідності сплати ряду податків і зборів, перш за все фізособами-підприємцями, (2) законодавче скасування штрафів за несвоєчасно погашені споживчі кредити, (3) зниження облікової ставки НБУ, рекомендації по кредитних канікулах, (4) перерахування Нацбанком прибутку за минулий рік єдиним траншем в розпал тотального карантину, (5) підвищення мінімальної заробітної плати з 1 вересня, — перерахував Андрій Блінов. — Що можна було ще зробити? З точки зору бюджетних можливостей Україна — досить бідна країна, і поле для маневру вузьке».

На думку експерта, зайвою виглядала поява фонду для фінансування потреб боротьби з COVID-19 (зайвий доказ цього — скасування такого фонду в проєкті бюджету-2021). Воно фактично скувало кошти, які могли б піти на стимулювання споживчого попиту в медицині та освіті. Також помилкою було обмеження зарплат чиновників, яке негативно позначилося і на податкових надходженнях, і стримувало споживання у відповідних домогосподарствах.

Українці будуть більше купувати

Очікуване прискорення інфляції на хвилі високого дефіциту бюджету, як вважає Блінов, в найближчі місяці буде стимулювати споживання (зокрема, як альтернативу заощадженням). Однак тут слід бути вкрай обережним і не захоплюватися м'якою фіскальною політикою. Затягування з нею загрожує додатковими ризиками для збереження фінансової стабільності і інфляції в межах таргета НБУ (не вище 5+1%). Якщо ці характеристики не будуть витримані, українці будуть більше витрачати на іноземну валюту, тобто відновиться доларизація економіки.

Нагадаємо, що НБУ прогнозує за підсумками 2020 р. зниження ВВП на 6%. Це, до речі, дорівнює середньосвітовому показнику: за прогнозом МВФ світовий ВВП також впаде на 6%. Тобто ми не гірші за «світ в середньому». Могли б бути краще? Цілком ймовірно, якби уряд вибрав стратегію прямого і більш інтенсивного стимулювання споживчого попиту. З іншого боку, розплачуватися за це довелося б зрослою інфляцією і погіршенням відносин з МВФ.

    Реклама на dsnews.ua