• USD 27.9
  • EUR 33.2
  • GBP 38.3
Спецпроєкти

Комп'ютер десь там. Що таке хмарні технології

"Комп'ютерна хмара", "обчислювальні хмари" — ці вирази в наші дні напевно чув кожен. Тільки далеко не всі розуміють, що вони означають. Ми спробували пояснити простими словами

Концепція обчислювальних хмар (як ще переводять cloud computing) з'явилася в 2006 р. / Getty Images
Зміст

Що таке хмарні обчислення?

Хмарні обчислення — калька з англійського виразу cloud computing — модель організації доступу користувачів через інтернет до деякого загального фонду обчислювальних ресурсів. Самі ресурси можуть бути різними — віддалені сервіси, пристрої зберігання даних, сервери, програмне забезпечення (ПЗ) і т.д. Головний принцип незмінний: ресурс, до якого отримує доступ користувач, знаходиться не на його комп'ютері і не в його локальної мережі. Постачальник обчислювальних послуг в хмарі зазвичай називається "провайдер хмарних послуг".

Концепція обчислювальних хмар (як ще переводять cloud computing) з'явилася в публічному просторі в 2006 р. і швидко проникла спершу в різні IТ-сфери, далі — в бізнес і послуги для кінцевих користувачів. За оцінкою IDC, ринок публічних хмарних обчислень вже до 2009 року становив $17 млрд (близько 5% всього ринку інформаційних технологій). У 2014-му сумарні витрати організацій на інфраструктуру і послуги, пов'язані з хмарними обчисленнями, оцінювалися майже в $175 млрд, а в 2019-му — від $233,4 млрд (оцінка IDC) до $242,7 млрд (оцінка Gartner).

У чому переваги хмарних обчислень?

Зростаюча популярність хмарних обчислень пояснюється перш за все такими їх перевагами:

  • Можливість значно скоротити витрати на інфраструктуру інформаційних технологій і гнучко реагувати на зміни обчислювальних потреб. Користувач хмарних послуг платить тільки за реально спожиті послуги (іноді — ще й за зарезервовані для нього ресурси).
  • Отримувати доступ до своїх даних, сервісів, і т.д. можна з будь-якого місця (а не тільки з дому або офісу), а також з будь-якого пристрою (а не тільки власного комп'ютера або гаджета). Єдина вимога — наявність доступу в інтернет.
  • Висока надійність зберігання даних: для сучасних постачальників хмарних послуг обов'язкова норма — не менше ніж триразове дублювання всіх збережених даних користувача в різних місцях. Імовірність втратити їх — куди нижче, ніж при зберіганні на домашньому ПК або в офісній мережі.
  • Оперативна технічна підтримка і консультування, що надаються провайдером хмарних послуг.
  • Швидкість і дешевизна розгортання. Одна справа — будувати власну IT-інфраструктуру підприємства, купувати, встановлювати і налаштовувати техніку та комплектуючі, ПЗ, наймати або навчати фахівців. Зовсім інша — просто підключитися до вже існуючої і налаштованої інфраструктури.
  • Можливість масштабування. Хмарні технології дозволяють практично миттєво реагувати на зростання попиту на обчислювальні потужності або обсяги пам'яті для зберігання даних. Досить просто переключитися на інший тарифний план — і проблема вирішена.
  • При використанні хмарних обчислень витрати споживача перетворюються з капітальних в операційні (саме так кваліфікуються витрати на оплату послуг хмарних провайдерів). Це як з водою в крані: простіше підключитися до суспільного водопроводу, ніж самому бурити свердловину у дворі і ставити насос.
  • Використання хмарних технологій дозволяє практично будь-якій компанії легко і швидко перевести співробітників, наприклад, з офісної роботи на віддалену. Що стало великою перевагою в умовах коронакризи.

Як працюють хмарні технології?

Є кілька моделей того, як працюють обчислювальні хмари з точки зору клієнта, — це так звані моделі обслуговування. Найпоширеніші з них:

  1. "Функція як послуга" (Function-as-a-Service, FaaS) — споживач отримує можливість в обчислювальній хмарі розробляти, запускати програмні продукти і керувати ними. Головна відмінність цієї моделі — запускаються тільки певні функції в момент, коли виконується задана умова. При такому використанні оплата зазвичай йде не як абонентська (скажімо, за місяць), а за обсяг використовуваного дискового простору або кількість операцій, тобто за безпосередню роботу з хмарою. Приклади — Google Cloud Functions, IBM OpenWhisk.
  2. "Програмне забезпечення як послуга" (Software-as-a-Service, SaaS) — споживач може використовувати програми, що належать провайдеру, які працюють в хмарній інфраструктурі цього провайдера. Доступ до них можливий з різних клієнтських пристроїв або, наприклад, через браузер, месенджер і т.д. У цьому випадку все навантаження по управлінню фізичною і віртуальною інфраструктурою хмари (мережа, сервери, операційні системи, сховища даних) лягає на провайдера. Приклади — електронна пошта GMail, онлайн-сховище файлів Dropbox.
  3. "Інфраструктура як послуга" (Infrastructure-as-a-Service, IaaS) — споживач може користуватися хмарними обчислювальними ресурсами на більш високому рівні, самостійно керуючи ресурсами обробки і зберігання інформації. Тобто абонент таких послуг сам запускає програмне забезпечення, керує ним, контролює навантаження, частково піклується про безпеку. При цьому керуванням основною фізичною і віртуальною інфраструктурою хмари займається провайдер. Приклади — IBM Softlayer, Hetzner Cloud, Microsoft Azure.
  4. "Платформа як послуга" (Platform-as-a-Service, PaaS) — споживач отримує можливість досить вільно використовувати хмарну інфраструктуру для установки в ній свого програмного забезпечення (власних, розроблених на замовлення або придбаних додатків). Також власник хмарної платформи надає в користування інструменти для створення, тестування і виконання програмного забезпечення (системи управління базами даних, середовища виконання мов програмування, забезпечення кібербезпеки і так далі). Приклади — Google App Engine, IBM Bluemix, VMWare Cloud Foundry.

Недоліки хмарних технологій

Як і при використанні будь-яких інших продуктів і технологій, в роботі з обчислювальними хмарами є свої мінуси:

  • Потрібен постійний і стабільний доступ в інтернет. Можна згадати недавній випадок, коли після 9 серпня (дата початку "білоруської революції") влада Білорусі, прагнучи погасити протести, кілька днів поспіль відключала доступ в інтернет. Робота IT-компаній через це була паралізована, збитки для галузі згодом оцінювалися в $156 млн в день.
  • Загроза безпеці інформації: за ваші дані, їх цілісність і конфіденційність відповідає хтось ще крім вас.
  • Недостатня гнучкість: не всякий хмарний продукт можна повністю налаштувати під свої цілі і завдання.
  • Складність планування. Зараз багато хмарних сервісів доступні безкоштовно або за дуже прийнятними цінами. Але не факт, що вони залишаться такими назавжди або завжди будуть надаватися в нинішньому вигляді (і з таким же функціоналом). Потенційно та ж послуга в майбутньому може надаватися вже на зовсім інших умовах.
    Реклама на dsnews.ua