• USD 28.4
  • EUR 32.1
  • GBP 38.3
Спецпроєкти

Майнінг-ферми Коломойського. Чому під загрозою енергобаланс країни

Олігарх вирішив облаштовувати майнінг-ферми в Україні. Це може стати перспективним вкладенням, але тут важливий не так курс біткоїну, як можливість впливу на енергоринок.

Ігор Коломойський облаштував велику майнінг-ферму на Запорізькому заводі феросплавів
Ігор Коломойський облаштував велику майнінг-ферму на Запорізькому заводі феросплавів / Getty Images
Реклама на dsnews.ua

Криптовалютний клімат

Найперший локдаун в Україні навесні 2020 р. спричинив зниження споживання електроенергії. "Зелена" енергетика збільшила виробництво вдвічі, а на "Енергоатомі" почали планувати виведення енергоблоків у простій. На цьому тлі прозвучала оригінальна ідея: спрямувати профіцит електроенергії від атомної генерації на майнінг криптовалюти.

"Це не тільки дозволяє зберегти гарантовані навантаження на АЕС, але й дасть можливість підприємствам залучити додаткові кошти. Тобто відкриває шлях до принципово нової економіки, нових підходів, нової системи ринку", — повідомляла пресслужба Міністерства енергетики та навколишнього середовища у травні 2020 р.

Напередодні цієї заяви було опубліковано лист тоді в. о. міністра енергетики Ольги Буславець із дорученням "Енергоатому" розглянути можливість використання атомної електроенергії для майнінгу криптовалют.

Під цю мету в "Енергоатомі" розробили пілотний проєкт із приєднання центрів обробки даних потужністю до 1000 МВт до електричних мереж з виділенням першої черги 30 МВт в Енергодарі. Це місто-супутник Запорізької АЕС.

За пів року ідея отримала новий поворот. У жовтні 2020 р. "Енергоатом" та голландська компанія Bitfury Holding BV підписали меморандум про взаєморозуміння та співпрацю для створення дата-центрів. Загальне енергоспоживання за проєктом мало досягати 2 ГВт. За задумом, це вирішило б проблему обмеження видачі електроенергії з українських АЕС, зберегло або збільшило обсяги атомної генерації України та відновило баланс виробництва та споживання.

Bitfury — розробник програм та обладнання для роботи з блокчейном та найбільший майнер за межами Китаю з дата-центрами в Ісландії та Грузії. Характерно, що Кабінет Міністрів підписував меморандум із цією компанією щодо створення для України повномасштабної системи електронного управління за системою блокчейн ще у квітні 2017 р.

Реклама на dsnews.ua

У червні 2021 р. видання Foreign Policy писало, що завод з видобутку біткоїнів будується біля Запорізької АЕС. Це був проєкт "Енергоатому" та приватної компанії H2. Сума інвестицій — $700 млн. Ще один біткоїн-завод будується поряд із Рівненською АЕС у рамках тристороннього партнерства "Енергоатому", місцевої влади та Bitfury. У жовтні з'явилося повідомлення, що українська компанія Hotmine та Південно-Українська АЕС мають намір збудувати цифрову енергетичну станцію на 100 МВт.

Майнінг-ферми Коломойського

Україна позиціонує себе як перспективна країна для розвитку сектору криптовалют. У цій сфері працює вже 100 компаній. За підсумками минулого року Україна посіла десяте місце у рейтингу країн, які отримали найбільший прибуток від продажу біткоїнів. Як свідчить дослідження Chainanalysis, українські інвестори в біткоїни заробили $400 млн минулого року. Для порівняння: перше місце за обсягом отриманого прибутку в цьому рейтингу зайняли США — $4,18 млрд, на другому місці Китай — $1,18 млрд.

Проте зараз історія із криптовалютами робить цікавий поворот. Відомо, що активну діяльність у цій сфері проводить мільярдер Ігор Коломойський. Рік тому ЗМІ повідомляли, що український бізнесмен та його ділові партнери організували майнінг-ферму на своєму сталеливарному заводі у Кентуккі (США). Працівники підприємства розповідали виданню Радіо Свобода, що склади заводу заповнені сотнями, якщо не тисячами пристроїв для видобутку криптовалюти, що завозили цілими вантажівками.

За кілька місяців виявилося, що Коломойський має майнінг-ферму в Грузії. У рамках розглядів за позовом Приватбанку у Високому суді Лондона було розкрито інформацію, що бізнесмен інвестував у ферму $50 млн влітку 2017 р. За планами інвесторів, до цього року ферма мала принести 50 тис. біткоїнів, що дорівнює $1 млрд.

А 9 грудня 2021 р. програма "Схеми" опублікувала розслідування щодо облаштування структурами із орбіти Коломойського криптоферм в Україні. Фабула досить проста. З лютого на Запорізький завод феросплавів, що входить до сфери впливу олігарха, почали прибувати великі партії обладнання для майнінгу. Постачання йшли з Грузії та Гонконгу на загальну суму 750 млн грн.

Але обладнання — це навіть не половина справи. Для майнінгу потрібна дешева електроенергія. Наприкінці минулого року державний "Енергоатом-Трейдинг" виставив на аукціон 13 млн МВт-год електроенергії за стартовою ціною 1400 грн/МВт-год. І один покупець купив 10,8 млн МВт-год за 1150 грн/МВт-год. За даними ЗМІ, ним виступила близька до Коломойського компанія "Юнайтед Енерджі".

Оскільки аукціон проводився у стислий термін, а покупка такого обсягу електроенергії тягне на десятки мільярдів гривень, це могло різко знизити конкуренцію та визначити заздалегідь покупця. Тобто йшлося про те, що держава могла зазнати значного збитку.

"Єдине, за що можна вхопитися і побачити факт певної змови, то це те, що "Енергоатом" виставив великі лоти. Стільки грошей у всіх компаній, які працюють на ринку, немає, — каже експерт з питань енергетики Юрій Корольчук. — Це єдиний момент, який вказує, що це схема. Схема для того, щоб і ДТЕК отримував таку електроенергію, і "Юнайтед Енерджі" Коломойського. Сказати, що вона була занадто дешева, я не можу. Враховуючи, що вони взяли великий обсяг електроенергії та базову електроенергію у "Енергоатому".

Придбана електроенергія, за даними "Схем", пішла на підприємства Коломойського, у тому числі на Запорізький феросплавний завод. Автори розслідування кажуть, що після постачання обладнання завод збільшив споживання струму. Хоча варто зазначити, що це зростання також може пояснюватися збільшенням виробництва після кризового 2020 р.

На заводі "Схемам" підтвердили, що обладнання для майнінгу встановили, але його потрібно підготувати для надійної роботи. Максимальна робота всього завезеного обладнання може принести заводу 80 біткоїнів на місяць (близько $4 млн). Підприємство планує зареєструвати електронний гаманець на себе.

Гра на перспективу

Добові обсяги транзакцій криптовалют в Україні становлять, за різними оцінками, до $150-200 млн. Гіпотетичні $4 млн на біткоїнах Коломойського в місяць на цьому фоні не виглядають такими великими.

Важливо звернути увагу, що "крипта" в Україні перебуває в тіні, не оподатковується і може бути спекулятивним інструментом. Крім того, майнінг — енергоємний процес, тому постає питання енергетичної безпеки країни.

"Це питання, на мою думку, найважливіше, — каже Юрій Корольчук. — Фактично сьогодні це такий елемент цифрової політики, який безпосередньо стикається з реальним сектором виробництва електроенергії. Біткоїн — чистої води біржовий продукт. Сьогодні він $60 тис., а завтра $20 — і все. Питання, як від цього залежатиме енергобаланс країни. Той, хто має вплив на майнінгові компанії, зможе смикати за ниточки та впливати на енергетичну структуру. І ми не можемо знати, на що це може перерости".

Ще одним ризиком є те, що вироблена електроенергія не йде в реальний сектор економіки та за її допомогою не виробляється реальна продукція з доданою вартістю.

Напевно, Коломойський не єдиний великий бізнесмен в Україні, який зацікавлений займатися криптовалютою. Це дає можливість для фінансових маневрів, перспективних вкладень та ведення гри в енергосекторі. Також майнінг може бути додатковим заняттям для підприємств: у разі чергової кризи виробництво може виходити в простій, а майнінг криптовалюти залишиться.

    Реклама на dsnews.ua