Логістичний терор. Чи наповняться магазини товарами і що може зробити держава

Від початку повномасштабного вторгнення росіяни знищили в Україні 2,1 млн кв. м складських площ класу А і Б, що становить приблизно половину довоєнного стоку, тоді як вдалося побудувати складів лише на 800 тис. кв. м. Переважна більшість руйнувань припала на Київську область, причому 900 тис. кв. м складської нерухомості втрачено в регіоні цього року. До того ж ворог б´є так, щоб завдати максимальної шкоди. Під прицілом, зокрема, продукти харчування і товари першої потреби. Окремі пусті стелажі покупці бачать практично в кожному столичному супермаркеті. Особливо сумно стає в молочних і м´ясних відділах — лише на Київщині, за експертними оцінками, знищено близько 80% холодних складів (для товарів, що потребують особливого температурного режиму).

Отже, склади і супермаркети — це не просто стіни та дахи. Це критична інфраструктура, без якої фізично неможливо зберігати продукти для мільйонів людей.

За останні півтора місяці під масованим прицільним ударом опинилися найбільші мережі забезпечення українців продуктами і товарами першої потреби: Fozzy Group, АТБ, Varus, Auchan, "Епіцентр", Metro і провайдери логістичних послуг. Росіяни навіть б´ють по складах з ліками та кормами для тварин…

Дефіцит і ціни: до чого готуватися

У таких умовах ритейл змушений терміново децентралізовувати зберігання і перебудувати шляхи постачання. Так можна частково відновити стійкість, але, на жаль, ціною ефективності. Очевидно, що витрати на довше логістичне плече і загалом збитки так чи інакше будуть розподілені між ритейлерами, виробниками та споживачами. Щоправда, торговельні мережі не підтверджують, що з власної ініціативи збираються переписувати цінники через обстріли.

"Ми не плануємо підвищувати ціни через атаки на логістичну та торговельну інфраструктуру", – запевнили нас в "Епіцентрі", але одразу ж додали, що цінова політика виробників і постачальників може змінюватися відповідно до реалій. "Вартість товарів на полицях залежить не стільки від торгових мереж, скільки від загальної ситуації на ринку. На ціни може впливати подорожчання енергоносіїв, валютні коливання, збільшення собівартості виробництва товарів та багато інших факторів", — наголосили в компанії.

Водночас, за експертними оцінками, українцям у ближчі місяці варто готуватися до здорожчання принаймні харчів на 10–15%.

Що ж до пустих полиць, то тотального дефіциту поки що не передбачається. "Ви завжди знайдете потрібний вам товар якщо не в цьому, то в іншому магазині. Мережі, яка постраждала, знадобиться максимум два тижні на роботу і налагодження нового ланцюга постачання. Зруйнували один магазин — завтра з’явиться інший у тій самій локації. А в країні є тисячі підприємств, які замінять улюблений вами товар. Единственное, что может случиться: вы купите нужный, но не ваш любимый товар и не в вашей любимой торговой сети", — запевняє президент Корпорації TERWIN, засновник і співвласник національних торговельних мереж EVA і VARUS Руслан Шостак. 

Судячи з цих відповідей, можна розраховувати на м´якший варіант розвитку подій, за якого найнеобхідніші товари будуть доступними, хоч і не в повній лінійці брендів та за вищими цінами. Однак для такого сценарію є необхідна умова. Без підтримки з боку держави, як додає Руслан Шостак, "бізнес не виживе". Докладніше розглянемо, про що йдеться.

Доступні кредити і страхування: як підтримати ритейл

Держава, здавалося б, розуміє масштаб потенційної катастрофи. Ще на початку серпня у Кабміні вислухали ритейлерів і логістичні компанії та пообіцяли "конкретні рішення для збереження безперервної роботи підприємств". Середи них нові механізми кредитної підтримки, розширення митного коридору і страхування воєнних ризиків, а також пріоритетний доступ до наявних у держави приміщень для розосередження складських потужностей (згодом Фонд держмайна запропонував 163,89 тис. кв. м, що суттєво, але не покриває запитів). Приблизно те саме коло питань учасники ринку обговорювали і на нещодавній зустрічі з президентом Володимиром Зеленським.

Однак по більшості всі ці поліпшення залишаються в діапазоні заяв та обіцянок. Потрібно вже діяти.

Найгостріше питання зараз — це відсутність "довгих" і дешевих грошей. Державна програма "5-7-9%" досі залишається "зачиненою" для великого бізнесу та компаній з іноземними бенефіціарами. Та навіть якщо цей бар'єр приберуть, чинний ліміт у 150 млн грн не дозволить розраховувати на відбудову, скажімо, масштабного розподільчого центру чи гіпермаркету. На нашу думку, галузь потребує підвищення планки хоча б до 500 млн грн (або ж гнучкої прив'язки фінансування до площі втраченого об'єкта).

Важливо уточнити, що наразі роздрібна торгівля загалом, а не лише великий ритейл, перебуває у гірших умовах, ніж, скажімо, виробництво, коли йдеться про фінансування, підтримане державою. Наприклад, гранти до 16 млн грн доступні лише виробничим компаніям з числа МСБ. При тому, що в логістиці теж є дороговартісне обладнання, наприклад конвеєри та кліматичні системи, без якого не можна говорити про сучасний склад (навіть якщо з квадратними метрами якось допоможе Фонд держмайна).

Ще одна системна пастка — страхування. Коли ракета б'є у склад, головні фінансові втрати ритейлера, як правило, формують тонни знищеного товару, а не стіни (часто орендовані). Однак наявні програми сфокусовані на нерухомості й обладнанні та ігнорують товарні залишки. Ну а компенсація вартості страховки обмежена смішними для таких масштабів 3 млн грн.

Саме на доступних кредитах і страхуванні, як на життєві потребі, акцентують лідери галузі.

"Найбільша проблема сьогодні в тому, що бізнес в Україні не має можливості застрахуватися, немає дієвого пільгового кредитування для великого бізнесу, і тому основне завдання Міністерство економіки та довкілля — знайти інструмент допомоги бізнесу та запропонувати його ринку. А ринок сам обере те, що йому підходить", — зазначає Руслан Шостак.

Варто додати, що боляче по галузі б'є й кадровий голод. Державна програма "Точка опори" компенсує простої, але тільки для тих, хто пропрацював понад пів року. Для ритейлу з його традиційно високою плинністю лінійного персоналу (касири, вантажники) це означає, що значна частка штату просто випадає з-під дії цієї програми.

Утім, є й потенційно позитивні зміни. З 5 вересня для бізнесу, зокрема виробників та ритейлу, НБУ розширив можливості для залучення кредитів. Відтепер комерційні банки мають право приймати як забезпечення майнові права на грошові кошти (виручку) за вже відвантажений товар, виконані роботи чи надані послуги з коефіцієнтом 0,3. Це означає, що банк може врахувати до 30% вартості майбутньої виручки для мінімізації кредитного ризику. Для компаній зі стійкою бізнес-моделлю це важливий інструмент, який дозволяє частково замістити брак класичного забезпечення (наприклад, коли нерухомість чи склади були знищені або пошкоджені внаслідок ворожих обстрілів) та залучити кошти в поточну операційну діяльність.

Ціна стійкості

А загалом проблеми, пов´язані з руйнуванням інфраструктури, на жаль, викрешують іскри всередині ринку. На кому мають бути ризики за знищений на складі товар — мережі чи виробникові? Деякі гравці вимагають везти продукцію напряму в магазини, відмовляючись брати на себе небезпеку складського зберігання. Тут ми знову повертаємося до питання, хто заплатить за додаткову роботу і ризики. Якщо виробникам доведеться тягнути цю роздріблену логістику самотужки, вони підуть в операційний мінус і постануть перед загрозою зупинки відвантаження. Першою відповіддю може стати підвищення цін, другою — поступова релокація виробництв за кордон. Це поганий сценарій, тому сподіваємося, що ключові гравці ринку — ритейл-мережі, оператори складів, виробники та постачальники — знайдуть точки компромісу та рівномірно розподілять збитки і ризики, побудувавши при цьому модель децентралізованої логістики. Як видається, без реальної підтримки держави тут не обійтися.

Український ритейл чудово усвідомлює: ефективність мирного часу залишилася в минулому. Сьогодні головною валютою стала стійкість. Бізнес готовий тримати удар, але потребує допомоги і створення чітких і зрозумілих правил гри в нових реаліях. Сьогодні представники крупного бізнесу — ритейлу, логістики та виробників продуктів харчування і продуктів першої необхідності наголошують на необхідності запровадити системні програми підтримки, як це вже успішно працює для МСБ в Україні.