• USD 36.6
  • EUR 39.1
  • GBP 43.8
Спецпроєкти

Чумацький шлях. Як Нову Зеландію загадили корови

На репутацію Нової Зеландії, яка позиціонує себе як "100%-але чиста країна", цинічно помочилися корови
Реклама на dsnews.ua

Вода семи з 10 головних річок Нової Зеландії виявилася непридатною для пиття, ні навіть для купання. Відповідно до урядового звіту у новозеландських річках виявлено критичний рівень азоту, який не тільки зіпсував якість води, але і став причиною небаченого раніше заростання річок водоростями.

Азот потрапив у річки із сечею мільйонних коров'ячих стад, які пасуться на прибережних рівнинах. "Сільське господарство - головне джерело проблем з нашої питною водою, і молочна промисловість несе основну відповідальність за погіршення її якості", - переконує Джон Квінн, голова наукової групи експертів з якості прісної води з новозеландського Національного інституту досліджень води і атмосфери (NIWAR).

Великі перспективи

В останні кілька років молочна промисловість Нової Зеландії стала найбільшим джерелом експортних доходів країни, потіснивши туризм - традиційного лідера серед експортоорієнтованих галузей місцевої економіки.

Високий попит на молочну продукцію в Китаї та Індії, а також зростання цін на молоко на глобальному ринку стимулював новозеландських тваринників переключиться з вирощування овець на розведення дійних корів. У період з 2006 по 2016 рр. поголів'я корів збільшилося на 28%, до 6,6 млн. Кількість овець, навпаки, за цей відрізок часу скоротилася на 45%, до 27,6 млн.

Екосистеми пасовищ вже не в змозі саморегулюватися і абсорбувати продукцію життєдіяльності великої кількості корів.

Реклама на dsnews.ua

В період дощів і при надлишковій іригації пасовищ азотовмісні виділення худоби попадають в річкові води. "Ми вже стали на слизький шлях обману решти світу, продовжуючи, як ні в чому не бувало, дотримуватися маркетингової стратегії популяризації країни як "чистої" та "зеленій" території", - написала у своїй заяві лобістська група The Tourist Export Council of New Zealand.

Епіцентром "сечовий" екологічної катастрофи став регіон Кантербері на Південному острові Нової Зеландії. Традиційно там було трохи корів, а фермери робили основний наголос на розведенні овець і вирощування сільськогосподарських культур. Але за останні 15 років поголів'я великої рогатої худоби в Кантербері збільшилася до 1,27 млн. Паралельно відбувався процес погіршення якості води. З 2004 р. в регіоні офіційно проводилося 56 вимірів якості води, і більше половини зафіксувало збільшення азоту до критичного рівня.

"П'ятнадцять років тому, коли я почав водити групи туристів за Кантербері, не було жодної річки, з якої я не міг би випити води, - каже Серж Бонафо, інструктор по річковій рибної ловлі. - Тепер свіжої води можна попити тільки з декількох річечок в диких гірських частинах острова, де не випасають корів".

Коров'ячі випорожнення - лише частина екологічної проблеми. Великі стада поїдають лугову рослинність у таких обсягах, що вона не встигає відновлюватися, а це змінює рослинно-видовий баланс новозеландської флори.

Наслідки таких змін проявляються в буйному розквіті паразитують форм рослин, бур'янів, непотрібних з точки зору зеленого корму і шкідливих для зростання корисних сільськогосподарських культур. Бур'яни випалюються хімікатами, які, як і коров'ячі випорожнення, стікаються в колись прозорі новозеландські річки.

У березні Організація по економічному співробітництву і розвитку (OECD) опублікувала заяву, вказуючи, що ставка Нової Зеландії на сировинний експорт несе загрозливі наслідки для екології та біологічного різноманіття країни.

"Фермери починають усвідомлювати наслідки розплоду своєї худоби і підключаються до екологічно захисним ініціатив", - каже Тео Спирингс, керуючий Frontera Cooperative Group, найбільшої в світі компанії з експорту молочної продукції. Ініціативи в основному зводяться до огораживанию річок парканами, і засадження берегів рослинами, здатними абсорбувати бактерії і стоки коров'ячих нечистот. Frontera контролює левову частку новозеландського молочного експорту, який у річному вираженні становить $11,6 млрд.

Під тиском туристичних операторів та громадських організацій уряд Нової Зеландії схвалив державну програму рекреації ресурсів прісної води. Програма передбачає, що тільки до 2040 р. 90% річок будуть очищені і якість їх вод повернеться до рівня, що існував до "коров'ячого буму". Уряд не оригінальний у виборі методів вирішення проблеми якості води: згадані вище обгородження берегів парканами і засадження їх рослинністю, а також рекомендації місцевій владі посилити екологічні вимоги по відношенню до фермерам. Міністр промисловості країни Натан Гай стверджує, що фермери вже добровільно встановили паркани та огорожі загальною протяжністю 20 тис. км. "Це відстань від Окленда до Чикаго і назад", - підрахував міністр.

На думку, екологів цих заходів недостатньо, і якщо найближчим часом урядом не будуть вжиті додаткові кроки, то стандарти якості питної води в Новій Зеландії скотяться до рівня країн, що розвиваються.

Ґрунтуючись на даних останніх замірів, Джон Квінн з NIWAR вказує, що в тих регіонах, де фермери оперативно прийняли заходи по огорожі річок від корів, якість води трохи покращився. Але "...будуть потрібні десятиліття, щоб концентрація азоту в річках зменшилася до допустимого рівня", - говорить Квінн.

Новозеландські політики уникають різкої критики на адресу молочної промисловості - домінуючою індустрії для більшості місцевих містечок і сіл. За рахунок "молочних" податків будуються школи і лікарні, вказують політики, а завдяки експорту молочної продукції Нова Зеландія забезпечує більш високі темпи економічного зростання порівняно з високорозвиненими країнами, включаючи США.

Втекти молоко

Новозеландські політики все ще відмовляються визнавати, що ставка на сировинний експорт виявилася невиправданою. Рано чи пізно ціни на сировину падають, а екологічні наслідки виснаження природних ресурсів залишаються.

З початку року ціна на молоко на світових ринках пішла вниз. Причиною тому стало скорочення попиту в Китаї, введення ЄС нових правил, які стимулюють внутрішнє виробництво, та відповідні санкції Росії на імпорт молочної продукції. Негативні наслідки змін глобальної кон'юнктури випробували на собі американські молочники. За інформацією The Wall Street Journal, з початку року по серпень американські фермери змушені були знищити, - тобто просто вилити в землю - 160 млн л молока. Це саме велике перевиробництво молочної продукції в США за останні 16 років. Виробники змушені знищувати молоко, оскільки його транспортування на переробні заводи обходиться дорожче, ніж вартість сировини, що транспортується.
Поки в Сполучених Штатах проблема з перенасиченням ринку вирішується точково. Приміром, Асоціація молочників Мічигану за свій рахунок викупила 370 тис. л молока для поміщення його в місцевий продовольчий банк.

Однак усі ємності для зберігання вже заповнені молочною продукцією, так що Асоціації доведеться позбавлятися від закупленого молока собі в збиток.

Федеральна Food & Drug Administration (F&DA) виділила $20 млн на закупівлю сиру чеддер, щоб компенсувати втрати сироварів. Це вже друга фінансова інтервенція адміністрації за останні три місяці. Всього на складах F&DA зберігається 540 тис. т нерозпроданого чеддера.

У США розпочалася громадська кампанія, що закликає американців вживати в їжу більше сиру і молока. Активісти також тиснуть на мережі громадського харчування, такі як mcdonald's, domino's Pizza і Taco Bell, вимагаючи від них відмовитися від використання рідкого маргарину і перейти на даний масло. Такий перехід дозволив би використовувати додатково 240 тис. т молока щороку.

Але фахівці стверджують, що які б вживали заходи по поверненню балансу на глобальний молочний ринок в цілому і американський зокрема, вони не вирішать проблему. Поголів'я молочної худоби розплодилося дуже сильно, що впливає як на перевиробництво, так і на екологію. Від таких висновків повинно бути дуже сумно новозеландцям: вони позбавляються і "молочних доларів", і своєї унікальної природи.

    Реклама на dsnews.ua