• USD 27.8
  • EUR 33.4
  • GBP 38.7
Спецпроєкти

"Податок на Google". Чи дійсно подорожчає інтернет

Доходи від товарів і послуг, що продаються міжнародними IT-компаніями на території України її громадянам, будуть обкладатися 20% ПДВ. На 99% рядових користувачів це ніяк не вплине, але міфів навколо цього податку чомусь дуже багато

Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

17 лютого Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №4184 з дуже довгою назвою, який стосується оподаткування податком іноземних інтернет-компаній, що надають електронні послуг фізичним особам в Україні. Цей документ був поданий в Раду ще 2 жовтня 2020-го з ініціативи голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардепа від "Слуги народу" Данила Гетманцева.

Законопроєкт стосується компаній-нерезидентів, тобто тих, які надають електронні послуги фізособам на території України, але не мають постійного представництва в країні.

"В минулому житті" це був законопроєкт №2634 (поданий в грудні 2019-го, тоді ж і "похований"), який пропонував ввести податок на додану вартість в розмірі 20% на електронні послуги, що надаються фізичним особам компаніями-нерезидентами України, такими як Google, Facebook або Netflix.

І тоді, і зараз розробники документа пропонували доповнити Податковий кодекс нормами, що визначають порядок оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, які постачаються нерезидентами фізичним особам в Україні. У пояснювальній записці сказано, що діяльність компаній-нерезидентів, які надають цифрові послуги, зараз не обкладається податками, що призводить до втрат держбюджету і створює неконкурентне середовище для компаній-резидентів, які сплачують такий податок.

Зараз ПДВ платять тільки ті компанії, які зареєстровані на території України. Тому, коли наші громадяни купують в онлайн-магазинах AppStore, iTunes і Google Play додатки, музику і фільми, ці платежі не оподатковуються в Україні. Адже покупки відбуваються безпосередньо в іноземних компаній. Наприклад, користувачі сервісу Google Play платять ірландській Google Ireland Limited, користувачі Apple — люксембурзькій iTunes SARL. Це означає, що податкові платежі з наданих послуг компанії платять в цих юрисдикціях, а український бюджет від цього нічого не отримує.

Хто і скільки буде платити?

Після того як законопроєкт стане законом, цифрові товари та послуги іноземних компаній почнуть обкладатися ПДВ в розмірі 20%. У документі також передбачена можливість зареєструватися в електронному кабінеті і сплачувати податок у валюті, щоб спростити механізм для нерезидентів України.

Реклама на dsnews.ua

Законопроєкт підтримує і Міністерство цифрової трансформації. За словами Данила Гетманцева, представники великих корпорацій, з якими він зустрічався, відзначили, що процедура стягнення ПДВ з іноземних інтернет-компаній діє в 20 юрисдикціях. І самі IT-гіганти готові платити ПДВ в Україні, якщо їм буде надана така можливість.

Головний же аргумент авторів законопроєкту №4184 — він встановлює справедливість і рівні умови для українського IT-бізнесу і зарубіжного. Сам глава парламентського комітету прокоментував це так: «Ніяких нових податків! У нашому Податковому кодексі чітко прописано, що всі, хто поставляє послуги на території України, повинні платити податок. Чому тоді навіть маленька українська компанія оподатковується за надання послуг в Україні, а великі транснаціональні компанії міжнародного рівня на кшталт Facebook, Netflix, Tik Tok, Instagram, Linkedin, YouТube, Viber — ні? Чому ми повинні надавати пільги іноземцям і таким чином обкрадати наш державний бюджет? Є клієнти в певній країні — платіть цій країні податки!"

Що саме обкладуть податком?

Є цілком конкретний перелік:

  • поставка зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книг і журналів;
  • поставка аудіовізуальних творів, відео за запитом, ігор, азартних ігор, включаючи поставки послуг з участі в них;
  • надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;
  • надання в користування хмарних технологій для розміщення даних;
  • поставка (передача прав на використання) програмного забезпечення і оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
  • надання рекламних послуг в інтернеті, мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Що стосується рекламних послуг, то вони зазвичай надаються через українські юридичні особи (які в свою чергу закуповують рекламні послуги у інтернет-гігантів), і їх оподаткування регулюється зовсім іншими нормами. Досить рідко пересічний громадянин України купує рекламу безпосередньо у Google або Linkedin — але якщо він це робить, тоді Google або Linkedin будуть змушені заплатити з цієї угоди 20% податку. Ну або, наприклад, ви платите сервісу Dropbox за додаткові 25 гігабайт пам'яті в хмарному сховищі даних — ось з цих ваших грошей американська компанія Dropbox повинна буде заплатити 20% ПДВ до бюджету України.

Скільки гривень в рік може приносити бюджету таке оподаткування?

У супроводжуючих законопроєкт документах, включаючи пояснювальну записку, ніяких цифр не вказано. Сам Данило Гетманцев ще в жовтні 2020-го, коментуючи направлення законопроєкту в Раду, згадував цифру в 3 млрд грн, які недоотримує бюджет щороку тільки від рекламних послуг в інтернеті.

Виходить, українці — саме як фізособи — замовляють у міжнародних інтернет-гігантів безпосередньо, без посередників, щорічно реклами на 15 млрд грн (на $539 млн за поточним курсом). Але рекламу в інтернеті купує досить вузька група споживачів, і тим більше мало хто з цього питання контактує з тим же Google — працювати через місцеві агентства куди зручніше.

Швидше таку суму формують українські геймери, які купують доступ до комп'ютерних ігрових майданчиків, а також різні предмети і статуси всередині комп'ютерних ігор за реальні гроші.

В яких країнах діють аналогічні податки?

"Податок на Google" в різних формах вже діє в багатьох країнах ЄС, в ряді інших країн світу. Їх кількість швидко зростає: два роки тому країни G20 домовилися про створення правил для усунення лазівок, які використовують світові технологічні гіганти Facebook, Google і Amazon, щоб уникати податкових виплат.

У пояснювальній записці до законопроєкту №4184 його автори наводять приклад РФ, де з 2017 р. нерезиденти зобов'язані сплачувати ПДВ при продажу електронних послуг. Йдеться про IT-гігантів — Apple, Google, Microsoft, Netflix, Wargaming Group, Bloomberg, Alibaba, Booking.com.

Є ще білоруський досвід: там іноземні компанії з 1 січня 2018 р. платять ПДВ 20% при наданні послуг споживачам-фізособам, податок сплачується раз на квартал. Збори за перший рік вийшли скромні — в перерахунку близько 175 млн грн, за другий — приблизно стільки ж. При цьому іноземні компанії, які надають цифрові послуги фізособам на території Білорусі, повинні зареєструватися в білоруських податкових органах і сплачувати ПДВ. Першими це зробили, незважаючи на малий обсяг білоруського ринку, Netflix, Google, Airbnb і інші гіганти. За словами місцевих податкових юристів, міжнародні компанії зверталися до них за роз'ясненнями про те, потрапляють вони під податок чи ні, тобто самі хотіли дотримуватися законодавства.

Компаніям необов'язково відкривати в Білорусі свої представництва і взагалі якось бути присутніми: все можна робити віддалено, досить стати на облік в податковому відомстві країни. Податкова надсилає логін і пароль від особистого кабінету, через який буде вестися вся робота. Але упущене питання обліку проданих послуг і контенту: податківці визнають, що їм доводиться покладатися на сумлінність інтернет-компаній.

Чи може через введення цього податку подорожчати користування інтернетом?

Сам по собі доступ в Мережу не подорожчає — ми платимо провайдеру за послугу доступу, "за електрони, що бігають по дротах в певному порядку". А ось далі вже все залежить від того, що саме ми використовуємо.

Хтось купує доступ до фільмів на Netflix або можливість зберігати свої подкасти на Soundcloud — що одне, що інше коштує близько $11 в місяць. А хтось професійно торгує цінними паперами на американських біржах — і він купує доступ до біржового терміналу Bloomberg за $5 тис. на місяць.

Втім, обкладатися податком будуть міжнародні компанії, які постачають свої послуги в Україні. При цьому, як особливо згадують "Слуги народу", для українських користувачів цих послуг ніяких податків не вводиться. Правда, "слуги" замовчують, що закордонні IT-компанії цілком можуть перекласти податок на плечі українських споживачів. Тобто якщо якась послуга замовляється з території України (це визначається за IP-адресою), то для нашого споживача вона просто стане трохи дорожче.

Взагалі, тут є кілька сценаріїв. Наприклад, ми купуємо право слухати музичний альбом у сервісу Spotify. Ця компанія може вкласти вартість податку в ціну товару — альбом подорожчає для нас на 20%. Або компанія може зменшити свою маржу, не змінюючи ціну товару. Нарешті, тягар витрат може бути покладений на правовласника — дохід музичного лейблу або артиста від продажу альбому стане менше.

Правда, практика показує, що іноземні IT-компанії вважають за краще перекладати податковий тягар на плечі громадян тієї країни, яка ввела нові податкові правила. Але 99% українців використовують виключно безкоштовні інтернет-сервіси. Від електронної пошти Gmail і до піратських відеосайтів. Відповідно, вони не відчують жодного подорожчання користування інтернетом. А з 1%, що залишився, більшість теж платить не дуже багато. Наприклад, оглядач "ДС" платить ті самі $11 в місяць за зберігання своїх подкастів на Soundcloud. Так що введення ПДВ принципово нічого не змінить.

Чи доведеться українцям платити більший податок з грошей, одержуваних "з інтернету"?

Багато громадян України не платять закордонним інтернет-сервісам, а навпаки, отримують від них гроші. Хтось продає свої фотографії на Shaterstock або послуги копірайтера на біржах фріланса, а хтось — популярний блогер і отримує гроші за те, що його ролики крутяться на YouTube.

Такі люди часто лякаються, коли чують про податок з інтернет-компаній, — вони думають, що гроші будуть брати з них — скажімо, якщо вони самі розміщують там ролики і отримують гроші за рекламу. Але це не так: законопроєкт зачіпає тільки самі онлайн-сервіси. А наш громадянин, який отримує дохід від своїх відео на тому ж YouTube, повинен буде тільки заплатити податок на доходи фізосіб, втім, як і зараз.

Чи правда, що світові інтернет-гіганти відмовляться обслуговувати українців?

Теоретично така можливість існує. Прямо зараз подібне відбувається в Австралії : там Facebook видалив всі новини, які надходили в соцмережу зі сторінок австралійських ЗМІ. Тепер Facebook обмежує видавців і жителів континенту від можливості поширювати або дивитися місцевий або міжнародний новинний контент. За новими правилами австралійські користувачі втратили можливість переглядати міжнародні і місцеві новини, публікувати посилання на новинні повідомлення, ділитися чужими записами, в яких є новини. А користувачі Facebook по всьому світу не можуть ділитися інформацією австралійських видань.

Більш того, на слуханнях в австралійському сенаті регіональний директор Google Мел Сільва заявила, що в нових умовах компанія не зможе працювати на території країни і відключить свій інтернет-пошук в Австралії.

Причина таких дій відразу двох інтернет-гігантів — запропонований Австралією новий закон "Про угоди із засобами масової інформації". Якщо його приймуть, технологічним гігантам, таким як Facebook і Google, доведеться платити за контент, що публікується з новинних агентств і ЗМІ. Керівництво платформ, в свою чергу, заявило, що пропонований закон "в корені неправильно розуміє відносини між нашою платформою і видавцями".

Звичайно, "австралійський прецедент" і закон, який приймається в Україні, — далеко не одне й те саме. І дійсно, закони про оподаткування іноземних інтернет-компаній діють дуже в багатьох країнах. Але настільки ж вірно і те, що IT-гіганти дуже нервово реагують на спроби національних урядів обмежити їхні доходи.

Самі ж інтернет-корпорації досягли такої економічної, соціальної та політичної могутності, що здатні "заткнути за пояс" дуже багато країн світу. Що викликає тривогу вже і в США.

Втім, швидше за все, все закінчиться добре. Доходи, одержувані Google або Netflix на території України, явно не настільки великі, щоб йти на конфлікт з владою, йти з нашої країни і тим самим позбуватися статусу "світових гігантів". Простіше перекласти цей податок на тих небагатьох диваків, які, проживаючи в Україні, чесно платять за контент.

    Реклама на dsnews.ua