Нацбанк дав "добро" на виведення з країни 0,6% ВВП

Вчора Національний банк України оприлюднив постанову №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному і валютному ринках України". Документ присвячений тієї самої валютної лібералізації, про яку так довго говорили на Інститутській. Гарною новиною для українців стане скасування всіх обмежень на зняття коштів з гривневих депозитів (раніше дозволялося знімати не більше 500 тис. грн. у добу). А от забрати все і відразу з валютного вкладу все ще не вийде: добовий ліміт на зняття залишився, хоча і був збільшений вдвічі - до 100 тис. грн. (еквівалент $4 тис. за поточним курсом).

Населенню також дозволили купувати більше валюти. Тепер у банківських обмінниках можна буде придбати ВКВ на суму 12 тис. грн. (еквівалент $480), тоді як раніше - тільки на 6 тис. грн. Правда, останнім послаблення обрадує не всіх.

По-перше, після дворічної кризи ресурсів на закупівлю "зелених" у населення залишилося не так вже й багато. "З 2014 по 2015 рік, згідно з даними Держстату, реальний дохід громадян знизився на 28,7%. Нефінансові активи за цей час скоротилися на 30,7%, а фінансові - звалилися на 92%. З початку 2014 року по червень 2016 року інфляція сумарно зріс на 92,4%. У підсумку для покупки валюти населення може направити хіба що залишилися гривневі депозити або вільні кошти від поточних заробітків", - зазначає провідний експерт інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Андрій Шевчишин.

По-друге, з урахуванням 2% пенсійного збору і досить низького ліміту на продаж валюти в одні руки в банках, які потребують валюті громадяни продовжать затарюватися на "чорному" ринку.

Втім, навіть якщо б українці дійсно кинулися скуповувати валюту у відділеннях банків, на курсі гривні це не дуже позначилося. "Повністю обмеження на придбання валюти через каси не знято. Воно, як і раніше буде виконувати роль стримуючого фактора", - зазначає головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках АТ "ОТП Банк" Микита Мишаков.

Час для цього вибрано дуже вдало. Завдяки високим цінам на сталь на міжбанку спостерігається хронічний надлишок валюти, який може зберегтися в найближчі місяці. Скориставшись ситуацією, Нацбанк активно скуповував ВКВ (у січні-травні чиста купівля склала $0,8 млрд.) і зумів неабияк поповнити резерви - за підсумками 5 місяців вони зросли до $13,5 млрд. (відповідає 3,4 місяців імпорту товарів і послуг).

По-друге, регулятор виконав обіцянку і дав дозвіл на купівлю та перерахування валюти для виплати дивідендів по корпоративних прав та акцій за 2014 і 2015 рр .. "Щоб запобігти тиск на валютний ринок, НБУ визначив ряд правил. Починаючи з 13 червня інвестори зможуть на щомісячній основі частками купувати/перераховувати дивіденди. Але максимальні суми перерахування будуть обмежені лімітом $5 млн на місяць", - говорить директор департаменту операцій на фінансових ринках UniCredit Bank Катерина Володіна. В подальшому НБУ також має намір дозволити репатріацію дивідендів, нарахованих до і після 2014 2015 рр.

Завдяки нинішнім послаблень з України може поплисти кругленька сума. "Обсяг дивідендів, що підлягають репатріації може скласти $0,5-$0,6 млрд. або 0,6% ВВП. Це можна порівняти з нашим прогнозом дефіциту поточного рахунку на цей рік на рівні 0,5% ВВП. Таким чином, введення ліміту на суми дивідендів, які дозволяється повернути за кордон протягом календарного місяця, є обґрунтованим рішенням, покликаним не створювати зайвого тиску на валютний курс", - пояснює головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан. Хоча деякі експерти кажуть, що відтік може бути ще більше: $0,5-0,6 млрд. - це тільки приблизний обсяг купівлі на міжбанку для виведення дивідендів. Але деякі компанії вже давно запаслися валютою для цих цілей. Тепер їм залишилося лише вивести капітали.

Ліберальні новації не повинні чинити тиску на курс, у всякому разі, у найближчі місяць-два. "У перші дні можливі незначні курсові сплески, повернення до 25 грн./$, розбіжність спреду між ціною покупки і продажу. В цей спред продавці валюти будуть закладати свої ризики і невизначеність реакції на валютну лібералізацію", - припускає Андрій Шевчишин.

Безумовно, скасування обмежень призведе до зростання попиту на валюту. "Але якщо НБУ пропорційно скоротить свої операції з купівлі валюти на аукціонах для поповнення резервів, загальний баланс на ринку може не змінитися. А розраховуючи на отримання чергового траншу кредиту МВФ, НБУ цілком може собі це дозволити", - відзначає старший аналітик Альпарі Вадим Иосуб.

Але вже в серпні над валютним ринком можуть знову почати згущуватися хмари. Згідно з прогнозом аналітиків UniCredit Bank, сприятлива ситуація на зовнішніх експортних ринках буде погіршуватися. За останній місяць нафта подорожчала на 18%, тоді як залізна руда впала в ціні на 10%. Відповідно падають ціни на сталевий прокат. Це означає, що витрати наших імпортерів на закупівлю нафтопродуктів зростають, а експортні доходи металургів і гірників, навпаки, падають. Валютне достаток не зможуть забезпечити і аграрії. Український експорт озимих зернових через несприятливі погодні умови в цьому році скоротиться на 5 млн т у порівнянні з минулим роком. "При цьому рівень золотовалютних резервів у $13,5 млрд залишається далеким від запланованих МВФ $18 млрд, незважаючи на масштабний викуп валюти НБУ у другому кварталі", - нагадують в UniCredit Bank. До того ж восени посилиться сезонний попит на ВКВ і настане час для закупівлі енергоресурсів, що явно зіграє не на користь гривні.

Експерти допускають, що ближче до кінця року курс знову повернеться до позначки 27 грн./$. У разі форс-мажору НБУ завжди може знову закрутити гайки. "У разі ж несподівано великого відтоку або іншої негативної реакції ринку, у регулятора розв'язані руки для того, щоб тимчасово і частково відіграти лібералізацію тому, не відмовляючись при цьому від стратегічного довгострокового курсу на зняття з часом всіх адміністративних обмежень", - говорить Вадим Иосуб.