• USD 27.7
  • EUR 33.3
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Промахнувся на 30 млрд. Як Коболєву вдалося загнати "Нафтогаз" в колосальні збитки

Невиконання фінансового плану НАК "Нафтогаз України" стало офіційною причиною зміни його керівництва — замість очікуваного прибутку в розмірі 11,5 млрд грн компанія отримала 19 млрд грн збитків

Ексголова "Нафтогазу" Андрій Коболєв
Ексголова "Нафтогазу" Андрій Коболєв / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Поміняли голову

Кабінет Міністрів 28 квітня на закритому засіданні уряду прийняв рішення про звільнення голови правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва, який пропрацював на цій посаді 7 років і 1 місяць. У цей день уряд провів загальні збори акціонерів НАК "Нафтогаз" (Кабмін є єдиним акціонером компанії), на яких було розглянуто звіт про фінансову діяльність за 2020 р. І причина звільнення — очевидна: замість обіцяного прибутку за підсумками 2020 року компанія під його керівництвом зазнала збитків.

"Чистий консолідований збиток групи компаній "Нафтогаз" в 2020 р. склав 19 млрд грн. При цьому в затвердженому Кабінетом Міністрів фінансовому плані компанії передбачалося отримання 11,5 млрд грн прибутку. Відповідний фінансовий план був запропонований самим керівництвом НАК "Нафтогаз України" в грудні 2020 р. За результатами засідання загальних зборів акціонерів робота наглядової ради і правління НАК "Нафтогаз України" в 2020 р. визнана незадовільною", — йдеться в повідомленні Кабміну.

Правда, в "Нафтогазі" вже встигли заявити про те, що прийняте Кабміном рішення — нібито юридична маніпуляція, оскільки призначення та звільнення голови правління — виняткова компетенція наглядової ради і не може вирішуватися загальними зборами акціонерів — тобто Кабміном. Іншими словами, в розумінні керівництва НАК, що уходить, держава не має прямого впливу на свою компанію.

Замість Коболєва Кабмін вирішив призначити головою правління "Нафтогазу" Юрія Вітренка, який з листопада 2018 р. по липень 2020 р. був виконавчим директором "Нафтогазу".

Після уходу з нацкомпанії Вітренко спробував піти "на підвищення" — в грудні минулого і в січні цього року Верховна Рада двічі розглядала його кандидатуру на посаду міністра енергетики. Але обидва рази парламент провалив голосування. Уже в лютому цього року Юрій Вітренко пропонував прем'єр-міністру Денису Шмигалю звільнити Андрія Коболєва і розірвати контракти з членами наглядової ради НАК, зокрема, унаслідок провалу програми з видобутку газу. Але прем'єр-міністр Денис Шмигаль на початку березня заявляв, що причин для звільнення Андрія Коболєва немає. Але наприкінці квітня причини з'явилися.

Реклама на dsnews.ua

Причини збитків "Нафтогазу": виправдання Коболєва

Отже, саме негативний фінансовий результат "Нафтогазу" став офіційною причиною зміни керівництва НАК. Сам Андрій Коболєв заявив про нібито дуже важливі причини збитків. І перша — рекордно низькі ціни на газ: котирування в минулому році на українській біржі провалювалися нижче позначки 2,7 тис. грн за 1 тис. кубометрів. Друга — борги за газ, який НАК в рамках ПСО (public service obligation, спецзобовʼязання щодо забезпечення населення дешевим газом) продав газзбутам для подальшої поставки побутовим споживачам. Саме вони нібито стали головною причиною збитковості компанії в минулому році: на сумнівні борги газзбутів "Нафтогаз" був змушений сформувати резерви. Іншими словами, зі свого грошового потоку НАК повинен був пустити частину коштів на своєрідну заначку, за рахунок якої покривалися б збитки від неповернення цих боргів. А така заначка знижує прибуток компанії. При цьому Коболєв зазначив, що після скасування ПСО газзбути взагалі перестали платити за боргами, і "Нафтогаз" був змушений "списати їх, оскільки вже не чекав їх погашення". На цю тему говорив і фіндиректор "Нафтогазу" Петер ван Дріл: за його словами, загальний резерв сумнівних боргів досяг 42,6 млрд грн, з яких 23,5 млрд — по боргах газзбутів, і 11 млрд грн — по боргах за газ, поставлений підприємствам теплокомуненерго. І третя причина збитків "Нафтогазу": у його фінансовій звітності за 2020 р. перестали враховуватися доходи від роботи газотранспортної системи (ГТС). Адже з 1 січня минулого року в результаті анбандлінгу вона була відокремлена і стала самостійною юридичною особою — незалежною компанією "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ), яка, до речі, за 2020 р. отримала чистий прибуток у розмірі 20,4 млрд грн.

Невиправдана невідповідність в 30 млрд грн

Невідповідність фінансового плану і фінансового результату — у наявності. Однак виникають питання з приводу причин такої невідповідності. Адже, за деякими даними, фінплан на 2020 р. "Нафтогаз" подав в Кабмін лише у вересні минулого року, а затверджений урядом він був за тиждень до кінця року.

"Виникає питання — як так може бути, що одні й ті ж люди складали план і повинні його виконати з 11,5 млрд грн прибутку, а показали збитки в 19 млрд грн? Що сталося такого між складанням плану і звітом, що призвело до різниці в 30 з гаком мільярдів гривень? Які події не міг спрогнозувати НАК "Нафтогаз", складаючи план? Це дуже дивний факт ", — прокоментував фінрезультати "Нафтогазу" експерт Ярослав Диковицький.

Він додав, що НАК також нарахував 16,2 млрд грн на нарахування резерву на знецінення інвестицій в дочірню компанію "Газ України", але пояснень — чому? — в звітності немає ніяких. Нагадаємо, що формування таких резервів якраз знижує чистий прибуток компанії, яка служить базою для нарахування дивідендів до бюджету.

У свою чергу, Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу компанії Concorde Capital, вважає, що сама сума збитків "Нафтогазу" мало що говорить про ефективність компанії, оскільки вони були сформовані за рахунок негрошових переоцінок. "Якщо говорити про грошовий результат, то він в 2020 р. був гірше, але всі компанії нафтогазового сектора показали гірший результат з-за низьких цін на газ. А найбільше хвилюють операційні збитки "комерційного" сегменту "Нафтогазу" (15,7 млрд грн), які можуть говорити про неефективність", — сказав він.

А за словами експерта програми "Енергетика" Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа, залишається ще питання про фінансовий результат від операцій з продажу газу кінцевим споживачам: в 2019 р. "Нафтогаз", формуючи запаси на зиму на тлі невизначеності з майбутнім транзитом російського газу, закуповував відносно дорогий ресурс. Але в 2020 р., після відкриття ринку газу для побутових споживачів, став привертати до себе покупців саме низькою ціною. "Очевидно, за цими операціями також були збитки. Я думаю, що ці операції напевно вплинули на фінансовий результат", — сказав він.

Андріан Прокіп також зазначив, що ще одне цікаве питання, відповідь на яке він не знайшов у звітності "Нафтогазу": що відбувалося з витратами на управлінський персонал. У лютому цього року Олексій Кучеренко, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань енергетики, розміщував на своїй сторінці в Facebook дані про зарплати керівництва компанії. "Але в нинішньому звіті я не побачив розділ про винагороду управлінського персоналу", — сказав він.

Втім, одна справа - звіти, а інша — як воно було насправді. Можна не сумніватися, що після зміни керівництва почнеться справжній аудит діяльності НАК "Нафтогаз України" і всіх залучених іноземців з наглядової ради на чолі з Клер Споттісвуд як мінімум за останній рік. Нескладно припустити, що за його результатами будуть виявлені нові прорахунки вже колишнього керівництва компанії.

    Реклама на dsnews.ua