• USD 29.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.7
Спецпроєкти

Опалення та електрика подорожчають. На що ще погодилася Україна заради дружби з МВФ

У новому меморандумі з МВФ уряд пообіцяв, що не вводитиме податок на виведений капітал, збереже низький дефіцит бюджету і підготує Приватбанк й Ощадбак до продажу

Українська влада традиційно дала обіцянку МВФ "переглянути тарифи навесні"
Українська влада традиційно дала обіцянку МВФ "переглянути тарифи навесні"
Реклама на dsnews.ua

Меморандум України з МВФ був підписаний 8 листопада і опублікований днями, після виділення нашій країні траншу на $700 млн (в еквіваленті). Серед основних у ньому — податковий блок, у якому прописано зобов'язання української влади щодо подальших дій у сфері податкової політики.

Зокрема, наша країна пообіцяла привести своє податкове законодавство у відповідність до європейського, як це зазначено в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Український уряд також пообіцяв утриматися від розширення критеріїв відповідності спрощеній системі оподаткування або запровадження нових груп платників податків, які можуть скористатися цією спрощеною системою. Крім того, Україна зобов'язується не запроваджувати нові та не розширювати існуючі податкові пільги як на галузевому, так і на регіональному рівні, за винятком потенційно дрібних механізмів підтримки, "які будуть ретельно розроблені для забезпечення обмежених та цільових стимулів".

Цього податку вам не бачити

Однак найголовніша обіцянка, яку вкотре дав уряд МВФ у податковій сфері, полягає в тому, що українська влада не здійснюватиме кроків щодо заміни існуючого податку на прибуток підприємств податком на розподілений прибуток або, як його називають у нас, податком на виведений капітал (ПнВК).

Чи правильно зробив уряд? Думки експертів розділилися, що не дивно, оскільки довкола заміни податку на прибуток підприємств податком на ПнВК списи прихильників та противників ламаються давно.

Економічний експерт Олексій Кущ вважає, що позиція Фонду щодо цього питання — позитив. "МВФ чітко бачить, що існує дуже сильний лобізм фінансово-промислових груп наших олігархів, які хочуть податком на виведений капітал замінити податок на прибуток, тому що саме вони основні його платники. Але така заміна не дала б жодного ефекту для розвитку економіки, це просто додаткова втрата бюджетних ресурсів, які не будуть компенсовані економічним зростанням. Це не та пільга, яка дасть економічне зростання", — сказав він.

Реклама на dsnews.ua

Проте інші експерти відстоюють ПнВК. Так, на думку Анатолія Амеліна, директора економічних програм Українського інституту майбутнього, запровадження ПнВК замість податку на прибуток могло б дати прискорення українській економіці на 1–3% і було б сильним чинником детінізації. "Естонія має довгу та успішну історію роботи цього податку, вона лідирує у світі за простотою сплати податків та за якістю податкової політики і випереджає сусідні країни за темпами залучення інвестицій і створення робочих місць", — сказав експерт. За його словами, МВФ із представниками якого він неодноразово зустрічався з цієї теми, оперує аналітикою, яка готується в Міністерстві фінансів, а в ній багато неточних даних, маніпуляцій і абстрактностей. "Дане рішення говорить про те, що у нас немає власної економічної політики, власної фіскальної політики, і ми не є суб'єктом, який може відстоювати свої інтереси. І в обмін на невелику суму, яку ми отримуємо від МВФ, ми втрачаємо щонайменше 1,5–2% ВВП на рік, а тут уже йдеться про набагато більший обсяг грошей", — сказав Амелін.

Економічний і політичний експерт Growford Institute Валерій Клочок вважає, що ПнВК прибрав би багато проблем, зокрема, мінімізував роботу конвертаційних центрів і при цьому створив би бізнесу більше законних можливостей для розвитку. Він пояснив це на простому прикладі: якщо компанія отримала прибуток і хоче видати премію співробітникам, то їй із цієї премії потрібно заплатити єдиний соціальний внесок (ЄСВ), податок на прибуток і податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), що разом становитиме 60% від виплати. "Це драконівські податки, і ніхто цього не робитиме. Тому йдуть до конвертаційного центру. А у випадку з податком на виведений капітал ви просто візьмете гроші з рахунку, заплатите 15% податку, і все — ніхто нічого не порушив", — сказав він.

Засновник і президент групи "Універ" Тарас Козак зазначив, що відмова від введення ПнВК кочує з меморандуму до меморандуму. "Але я впевнений, що ця вимога з'явилася не так за рішенням МВФ, як за бажанням нашої сторони — у нас Мінфін і комітет з податкової політики Верховної Ради, який очолює Данило Гетманцев, насамперед самі категорично проти цього податку. І було б дивно, якби ця вимога з меморандуму раптом зникла", — сказав він.

Тарас Козак вважає, що запровадження ПнВК знизило б дискрецію податкових органів щодо визначення податкової бази податку на прибуток. Сьогодні податкова сама визначає, що може бути віднесено на витрати компанії і, відповідно, знизить базу оподаткування податком на прибуток, а що — ні. "А наші податкові органи надзвичайно корумповані, і за гроші можна домовитися, щоб деякі суми були включені до витрат, що призводить до зниження сплати податку на прибуток", — сказав він.

З іншого боку, якщо подивитися на міжнародний досвід, то заміна податку на прибуток податком на виведений капітал виглядає ризиковано (можна втратити доходи бюджету з одного джерела, яке не буде компенсовано іншим). Адже лише кілька країн повноцінно провели таку реформу, причому їхня структура економіки кардинально відрізняється від нашої — достатньо подивитися на список, щоб переконатися в цьому: Естонія, Латвія, Грузія.

Дефіцит бюджету: великий чи маленький?

Більшість із зобов'язань перед МВФ є так званими структурними маяками, оскільки вони мають термін виконання (переважно перші місяці наступного року). Ще українська сторона пообіцяла до кінця листопада затвердити державний бюджет наступного року, що, очевидно, не буде зроблено. Але спірне питання в іншому — ми пообіцяли дефіцит не більш ніж 3,5% і чи потрібно уряду так його стримувати?

Анатолій Амелін вважає, що у тому стані, в якому знаходиться Україна, нам потрібно створювати економічні стимули, а вони, як правило, супроводжуються тимчасовим дефіцитом бюджету. "3,5% — це відносно невелике значення, але якщо ми хочемо активніше розвиватися, нам, можливо, потрібен більший дефіцит, і це дасть ефект для економіки", — сказав він, додавши, що цей інструмент можна застосовувати обмежену кількість часу, інакше це призведе до негативних наслідків для економіки.

Такої ж позиції дотримується і Олексій Кущ — уряду слід не обмежувати дефіцит бюджету, а, навпаки, розширити його, щоб вирішити два ключових завдання: амортизувати кризу і створити передумови для економічного поштовху. "Ми це бачимо в інших країнах, але нас переконують у зворотному і таку політику проводити не дають", — зазначив він, додавши, що в самому НБУ, цій цитаделі консервативної політики, визнають: розширення дефіциту бюджету до 5–8% — це не проблема.

За словами Куща, проблема в тому, що ми не маємо уряду, який міг би ефективно розпоряджатися цим бюджетним дефіцитом. "У Міністерства фінансів у цьому плані дисфункція — вони не можуть оперувати великими сумами для економічного зростання. "Велике будівництво" — це не той інструмент. Потрібно створювати спеціальні програми-стимули, до яких залучалися б мільйони суб'єктів економіки та населення. А у нас уряд у цьому плані дисфункціональний", — зазначив він.

Проте Тарас Козак вважає запланований дефіцит бюджету цілком логічним. Він пояснив, що дефіцит покривається або за рахунок надходжень від приватизації, або за рахунок позик. Але плани щодо залучення грошей від приватизації постійно не виконуються, тому фінансування дефіциту через підвищення боргу створює загрозу: адже якщо Україна не зможе перепозичити гроші для погашення старих боргів, може настати криза.

Тарифи без обмежень

Щодо податково-бюджетної політики, то влада традиційно дала обіцянку МВФ "переглянути тарифи навесні", запевнивши, щоправда, що в переглянутому бюджеті будуть визначені необхідні ресурси "для своєчасного та повного забезпечення" програми субсидій з оплати послуг ЖКГ.

А в пункті "Реформа енергетичного сектору" розділу про структурну політику уточнюється: "Ми зобов'язуємося не вводити жодного обмеження цін на газ, що поставляється домогосподарствам, а також гарантувати, що оптові ціни будуть визначатися на прозорому й ефективному ринку. Ми також забезпечимо, щоб усі тарифи на опалення, що визначаються місцевими органами влади, було переглянуто й офіційно затверджено для повного відображення всіх витрат".

Згадуються у меморандумі і проблеми з боргами на ринку електроенергії. Тут питання тарифів розкрите менш явно. Однак можна зробити такі висновки: електрика має подорожчати для кінцевих споживачів, оскільки влада зобов'язується, що більше не накопичуватиме мільярдні борги перед "зеленою" генерацією, для чого буде встановлено "достатній" тариф на передачу електроенергії.

Банки на продаж

Україна також пообіцяла МВФ до січня наступного року розробити дорожню карту приватизації двох великих державних банків — Приватбанку й Ощадбанку, яка передбачатиме залучення авторитетного іноземного інвестора. Однак щодо цього пункту опитані експерти висловилися одностайно — шанси поки що примарні.

На думку Анатолія Амеліна, якщо говорити про те, який із двох банків більше підготовлений до приватизації, то це Ощадбанк. Однак підготовка до продажу — це лише одне завдання із трьох, які потрібно вирішити. "Якщо ми хочемо бачити західних інвесторів, нам потрібно вирішити ще й завдання верховенства права та державної стратегії, яка дасть розуміння, що сектор розвиватиметься. Дорожню карту можна розробити, але в ефективну приватизацію у найближчі кілька років я не вірю", — сказав він.

Тарас Козак оцінив ймовірність приватизації цих банків як близьку до нуля через велику кількість проблем. По-перше, ці банки є низькоефективними. "Приватбанк показує величезні прибутки, але має 120 млрд ОВДП, які йому дав уряд, і на них він отримує величезні відсотки, і це — левова частина прибутку", — сказав він.

Крім того, за словами експерта, державний банківський сектор часто видає так звані "політичні" кредити — за дзвінком з Офісу президента чи Кабміну. І скільки таких кредитів на балансах банків, ми не знаємо. "Якщо зараз із такими позичальниками розбирається держава, то потім це доведеться робити приватному інвестору. А такі позичальники куплять суди і грошей не повернуть. Тому прихід іноземного інвестора до такого банку — це купівля квитка на війну, а йому це не потрібно", — сказав. Тарас Козак.

Також потрібно врахувати, що бізнес державних банків підтримується, зокрема, і за рахунок держкомпаній, які тримають там гроші. "А якщо банки приватизувати, то частина держкомпаній піде і клієнтська база скоротиться. І незрозуміло, чи довірятимуть громадяни уже не державним банкам. Тобто бізнес банків може суттєво зменшитися", — пояснив Козак.

COVID-фонд перевіряють ще раз

Також Україна зобов'язалася завершити аудит використання коштів на боротьбу з наслідками коронавірусу, виділених минулого року у фонд боротьби з коронавірусом. Нагадаємо, що загалом було витрачено 66,53 млрд грн (значна частина з них — на будівництво та ремонт доріг). І результати першого аудиту, оприлюдненого у травні поточного року Державною аудиторською службою (ДАСУ), були невтішні: тоді виявили фінансових порушень на 406,8 млн грн. Важливо, що такий аудит було передбачено ще попереднім меморандумом із МВФ, згідно з яким ДАСУ мала залучати зовнішніх незалежних аудиторів, але, за даними "Економічної правди", цього зроблено не було. Імовірно, це і стало причиною того, що МВФ зажадав повторної перевірки. Уточнюється, що аудиту не підлягатимуть усі 100% виділених на боротьбу із COVID-19 коштів. Аудит торкнеться переважно 13,3 млрд грн., витрачених дорожнім фондом до кінця грудня 2021 р.

САП, "Енергоатом" та інші маяки

Отже, ми розглянули основні зобов'язання України перед МВФ щодо економічної політики. У документі їх міститься більше. Зокрема, низка вимог стосується реформування наглядових рад у державних банках (забезпечити чітку наступність їх складів, посилити критерії відповідності осіб, які представляють інтереси держави). Крім того, уряд зобов'язався призначити наглядову раду в "Енергоатомі" з більшістю незалежних членів, обраних шляхом прозорої та надійної процедури.

Українська сторона також взяла на себе деякі політичні зобов'язання, зокрема, до кінця березня ввести в дію зміни до закону про Спеціальну антикорупційну прокуратуру з метою скорочення процедур відбору її посадових осіб, посилення організаційної діяльності та встановлення механізму відповідальності керівництва відомства. А до кінця квітня доведеться перевірити на доброчесність членів Вищої ради правосуддя за допомогою новоствореної Етичної ради.

    Реклама на dsnews.ua