• USD 26.9
  • EUR 31.9
  • GBP 37.5
Спецпроєкти

Обшуки в квартирах. Як "слуги" дозволять Антимонопольному комітету кошмарити українців

Парламент готується значно посилити повноваження Антимонопольного комітету, який до цих пір вважався "беззубим" відомством

Антимонопольному комітету дозволять обшуки в квартирах
Антимонопольному комітету дозволять обшуки в квартирах / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Законопроєкт, який налякав бізнес

Верховна Рада 13 липня ухвалила в першому читанні законопроєкт №5431 про вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України. Він був внесений 27 квітня групою нардепів від фракції "Слуга народу".

У числі головних змін, що пропоновані проєктом закону:

  • АМКУ проводить перевірку за наявності ознак порушення з метою збору доказів порушення; в місцях проживання та інших володіннях — на підставі рішення суду;
  • відомство може отримувати інформацію від працівників і посадових осіб, які викликаються для дачі пояснень;
  • придбання бізнесу по частинах тепер вважається однією концентрацією протягом двох років;
  • АМКУ вводить слухання при розгляді справи, фіксацію протоколу, можливість ознайомлення з матеріалами справи.

Саме антимонопольне відомство в офіційному зверненні попросило депутатів підтримати законопроєкт, заявивши, що він "дозволяє реалізувати перший етап реформи і значно посилює інституційну спроможність АМКУ".

Серед позитивних змін там особливо виділяють те, що новий закон не дозволить порушникам уникнути відповідальності через банкрутство або перереєстрацію компанії, удосконалить процес контролю за концентраціями, вводить процедуру врегулювання у справах у відповідь на визнання порушення, дозволяє учасникам змови викрити його перед Антимонопольним комітетом. Також в АМКУ заявляють, що новий закон зменшить адміністративний тиск на бізнес і унеможливить необґрунтовані перевірки.

Однак представники бізнес-кіл України поставилися до законопроєкту більш ніж насторожено. Прописані в ньому норми називають надзвичайно небезпечними для конкуренції, що одночасно створюють корупційні ризики в діяльності Антимонопольного комітету, і нові вигідні умови для монополістів. Про це, зокрема, заявила народна депутатка України восьмого скликання, адвокатка Вікторія Пташник, виступаючи в Українському кризовому медіацентрі на експертній дискусії "Боротьба з олігархами: що насправді робить влада (на прикладі АМКУ)".

Реклама на dsnews.ua

Вона також вказала на висновок НАЗК про наявність корупційних чинників у зазначеному законопроєкті і на негативний висновок Головного науково-експертного управління ВРУ, на численні ризики для конкуренції, в тому числі корупційні чинники, які зазначила Асоціація правників України.

"АМКУ лобіює сьогодні зменшення штрафів для монополістів, що виглядає як антидержавна діяльність. Новий законопроєкт негативно вплине на ефективність АМКУ. Його приймати не можна, щонайменше — відправити на доопрацювання або взагалі відхилити і разом з експертами підготувати якісний варіант закону", — заявив нардеп Ярослав Юрчишин, перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної політики.

У свою чергу, співголова комітету з питань конкуренції Американської торгівельної палати в Україні, радник практики антимонопольного та конкурентного права Arzinger, адвокат Олександр Дякулич сказав, що при підготовці законопроєкту не була почута позиція бізнесу і рекомендації експертів. При цьому після прийняття закону антимонопольні перевірки можуть мати формат обшуку, а ось права людини на оскарження дій АМКУ і захист громадян у документі не прописані. Більш того, за його словами, представники АМКУ зможуть приходити до фізичних осіб, які мають якесь відношення до підприємства, що може бути варіантом тиску на компанії. Також АМКУ отримає можливість проводити допити, хоча не є правоохоронним органом.

Небезпечні моменти

Європейська Бізнес Асоціація взагалі заявила, що норми законопроєкту №5431 можуть привести до порушення прав і свобод людини. Її експерти звернули увагу на такі моменти, як право вилучати і накладати арешт на майно, предмети, документи, інші носії інформації АМКУ в будь-який час доби, а також право визначати пріоритетність і категорії справ, заяви за якими підлягають залишенню без розгляду — в асоціації вважають, що такі повноваження суперечать принципу верховенства права і рівності всіх перед законом.

Також ЄБА збентежило можливе наділення АМКУ правом доступу до всіх автоматизованих реєстрів, баз даних та інших систем збору, зберігання, обробки і пошуку інформації, відомостей, власником або адміністратором яких є держоргани або органи місцевого самоврядування. Фактично ця норма надає АМКУ необмежені права для доступу до інформації, включаючи конфіденційну, без належного обґрунтування необхідності такого доступу.

Ну і, звичайно, право на перевірки приміщень фізосіб за рішенням суду. Як пояснила "ДС" співзасновниця "Ліги антитрасту", державна уповноважена АМКУ в 2015-2019 рр. Агія Загребельська, порядок і конкретні підстави для перевірок бізнесу антимонопольне відомство буде встановлювати самостійно, що відкриває простір для зловживань, корупції і тиску на бізнес. При цьому вирішувати, чи стосується норма про право на обшук приміщень (фізосіб) тільки уповноважених осіб підприємств або будь-якого працівника — вирішувати буде сам АМКУ.

За словами Агіі Загребельської, АМКУ для обшуку квартири фізичної особи навіть не обов'язково, щоб ця людина була співробітником компанії. Досить, щоб АМКУ вважав (а суд з ним погодився), що у цієї людини можуть бути якісь докази можливого порушення. Для порівняння з нинішньою ситуацією: сьогодні антимонопольне відомство не має права проводити обшуки в житлових приміщеннях.

Ще цікавіше те, що загальна законодавча база по нормах обшуків — це Кримінально-процесуальний кодекс (КПК) України. Але, як стверджує Агія Загребельська, на АМКУ норми КПК не поширюватимуться.

Також зараз АМКУ не має права вилучати і накладати арешт на майно, предмети, документи, інші носії інформації, а вже тим більше — робити це в будь-яку годину доби. Поки антимонопольне відомство може тільки вимагати їх надати.

На думку співзасновниці "Ліги антитрасту", погіршення для бізнесу якраз у тому і полягає — в можливості співробітників АМКУ прийти вночі в квартиру будь-якої людини і забрати там те, яке вважає, що відноситься до справи без будь-якої закріпленої в законодавстві процедури.

"Право визначати пріоритетність і категорії справ, заяви за якими підлягають залишенню без розгляду, — це свого роду легалізація "абонементів" або принципу "не на часі". Тобто ознаки порушення є, потерпілий з'явився, оформлена та подана відповідно до вимог закону заява. але АМКУ відмовляється починати розслідування, тому що сам собі вирішив, що цей рік або п'ять наступних це порушення у нього не в пріоритеті, — сказала "ДС" Агія Загребельська. — Зараз йде багато спекуляцій, що це як в ЄС. Так, дійсно Єврокомісія може, керуючись таким принципом, не розглядати заяви. Але в ЄС, на відміну від України, потерпілий може піти в суд і там залучати до відповідальності порушника і відшкодовувати збиток. в Україні АМКУ має монополію на антимонополію, і суди не можуть замість нього встановлювати порушення антимонопольного законодавства".

Єдина новація законопроєкту №5431, яку схвалила Загребельська, — це право доступу АМКУ до всіх автоматизованих реєстрів, баз даних, інших систем збору, зберігання, обробки і пошуку інформації, відомостей, власником або адміністратором яких є публічні органи. "Зміна тільки в тому, що зараз АМКУ, щоб отримати інформацію, повинен направляти вимоги її розпоряднику та чекати відповіді. Це безглузде витрачання державних ресурсів. Тому правильно АМКУ дати доступ до баз та реєстрів. Але і так само правильно передбачити правила такого доступу та відповідальність за їх порушення", — вважає експерт.

Як правильно посилити АМКУ?

Ми вже багато разів писали про те, що АМКУ нічого реально не може зробити з порушниками антимонопольного законодавства. Максимум — накладає штрафи. А монополії як процвітали, так і процвітають. Це означає, що дійсно потрібно посилення повноважень АМКУ. Але як його посилити так, щоб не обмежувати права громадян і бізнесу і щоб не збільшувати корупційних ризиків?

"АМКУ повинен встановлювати жорсткі правила гри, щоб у великих гравців було менше можливостей для зловживання своїм становищем. Але при цьому треба не допустити посилення тиску на добропорядний бізнес. Проблема в тому, що зробити це практично неможливо, особливо з огляду на вплив окремих особистостей на держоргани, — сказав "ДС" голова компанії Perfomance Management Сергій Сароян. — Новий законопроєкт створює загрозу посилення корупційних ризиків. Йдеться про надмірне посилення АМКУ у відсутності противаги. Автори законопроєкту кажуть, що це повинно дозволити регулятору ефективно функціонувати в умовах, коли судова система залишається реформована, але ж це також створює ризики зловживання своїм становищем. Хто завадить використовувати функціонал АМКУ в рамках боротьби з конкурентами?"

При цьому, як зауважує експерт, законопроєкт суттєво полегшить проведення значної частини угод, які зараз підпадають під державний контроль. Мова про транзакції на менш 2 млн євро, а також за участю покупців, чий річний дохід або вартість активів не перевищує 30 млн євро. Іншими словами, якщо зараз олігархи змушені хоча б формально погоджувати покупки, то після прийняття закону вони зможуть переоформити активи на компанії-пустушки і потім через деякий час передати їх у своє користування. І все це буде в обхід АМКУ. Враховуватися всі компанії, які стоять за покупцем, не будуть, а значить, це до того ж дозволить обійти санкції. І все це відбувається напередодні великої приватизації.

"Законопроєкт №5431 писався в стінах АМКУ (і там же продовжують готувати поправки до законопроєкту до другого читання), він дійсно виписаний однобоко і лише в інтересах АМКУ з тим, щоб комітет отримав практично необмежені слідчі повноваження. Але симетричного надання прав на ефективний захист інших учасників процесу від можливих зловживань чиновників АМКУ ми не спостерігаємо, — прокоментував для "ДС" Олександр Дякулич. — Процедура, підстави, порядок проведення та оскарження тих же обшуків не буде чітко прописана в законах і кодексах, як в тому ж кримінальному процесі, — тут все буде віддано на відкуп АМКУ. всі пропозиції та зауваження професійного співтовариства до законопроєкту були повністю проігноровані АМКУ і народними депутатами".

На думку адвоката, після прийняття закону не виключені і ексцеси окремих виконавців, і тоді такі кейси, як недавній конфлікт "Нової пошти" з Держпродспоживслужбою здадуться квіточками — оскільки штрафи АМКУ за результатами розгляду справи можуть досягати до 10% річного обороту компаній. А що там докази можуть бути зібрані з порушенням процедури і базових процесуальних прав учасників процесу, нікого цікавити вже не буде.

"І навпаки, законопроєктом послаблюються навіть діючі інструменти стримування монополій і картелів. Наприклад, зараз компанія чи окрема особа, яка потерпіла від порушника антимонопольного законодавства, може стягнути в суді з такого порушника подвійну суму завданих збитків, — каже Олександр Дякулич. — Законопроєкт 5431 прибирає цю норму, а з нею — і один з найбільш ефективних у світі інструментів стримування порушників чесної конкуренції".

На думку експерта, найрозумніше зараз — комплексна переробка законопроєкту з урахуванням всіх конструктивних зауважень бізнесу та юристів і його повторна подача на розгляд парламенту.

"Нововведення будуть надавати АМКУ надмірно розширені повноваження, які суперечать принципам верховенства права, правової визначеності, і створюють ризик зловживання повноваженнями з боку АМКУ, — сказала "ДС" адвокат, куратор напрямку податкових, митних та регуляторних суперечок Eterna law Христина Шаповалова. — Окремо варто звернути увагу на запропоноване з метою зменшення навантаження на судові органи нововведення — процедуру врегулювання справ про антиконкурентні узгоджені дії і зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку. Ця процедура передбачає право суб'єкта господарювання врегулювати справу, підписавши угоду, після отримання попередніх висновків АМКУ. Досить відповідачу визнати факт вчинення порушення, зазначеного в попередніх висновках, визнати розмір штрафу. Однак в ст. 124 Конституції України сказано, що делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються ".

    Реклама на dsnews.ua