Новий закон про ЖКП. Як зміняться платіжки і хто прибере сміття

Верховна Рада знову відкоригувала законодавство, що регулює сферу житлово-комунальних послуг. Спробуємо розібратися, що тепер буде не так, як раніше

В Україні прийнято новий закон про житлово-комунальні послуги / УНІАН

В Україні прийнятий закон, який вносить зміни в систему надання населенню комунальних послуг. 3 грудня Верховна Рада проголосувала за закон № 2458, який був поданий в парламент понад рік тому — ще в листопаді 2019 р.

Документ великий і складний, він вносить зміни в сім інших законів, і при цьому сам проєкт змінювався в ході його руху коридорами парламенту. Тому навіть ті експерти, які стежили за ним, не до кінця ще зрозуміли в деталях, які саме зміни чекають українців у зв'язку з його прийняттям.

Скільки буде платіжок

Раніше Верховна Рада при прийнятті чергового закону з метою поліпшити і вдосконалити сферу ЖКГ ввела норму, згідно з якою кількість платіжок за комунальні послуги повинна була різко зрости — до чотирьох з кожної з послуг. Зокрема, очікувалося, що будуть виставлятися платіжки за саму послугу як таку, за абонентське обслуговування цієї послуги, за обслуговування вузлів обліку та внески на установку загальнобудинкового лічильника. Однак уже після прийняття цієї норми виявилося, що споживачі комунальних послуг, оплачуючи таку купу рахунків, повинні будуть по кожному з них відраховувати і комісійні платежі банку. В результаті такої комісії набігало близько 300 грн щомісяця.

Важливе зауваження: ця норма з чотирма платіжками так і не запрацювала. І сьогодні Рада поставила на ній хрест: кількість платіжок по кожній послузі буде дві: за саму послугу (куди увійде і вартість установки лічильника) і за абонентське обслуговування (в яке буде включено і обслуговування лічильника).

Конкурси на керуючу компанію

Органи місцевого самоврядування повинні будуть провести конкурси з вибору керуючої компанії для багатоквартирних житлових будинків. Сьогодні ситуація з управлінням житловим фондом виглядає так: частина будинків опікується колишніми ЖЕКами, тобто комунальними компаніями, частина — приватними керуючими компаніями, інші будинки створили ОСББ (організації співвласників багатоквартирних будинків) і фактично самі керують своєю власністю. Завдання управляючої компанії — обслуговування будинку, забезпечення функціонування його інженерних мереж, укладення договорів на надання комунальних послуг (наприклад, договір на вивіз сміття).

Відповідно до прийнятого закону тепер органи місцевого самоврядування повинні будуть провести конкурси, на яких потрібно вибрати нового управителя будинку (правда, для будинків, у яких створені ОСББ, ці конкурси проводитися не будуть). Формально зроблено це для того, щоб підвищити конкуренцію у сфері надання послуг з управління житловим фондом, нібито для того, щоб ринковим методом знизити ціни на послуги.

Однак законодавство встановило дуже жорсткі терміни проведення таких конкурсів — місцева влада повинна зробити це до 1 травня 2021 р. При цьому поки не зрозуміло, що буде в разі, якщо конкурс не відбудеться або його результати оскаржать і він буде визнаний таким вже після закінчення дедлайну або ж якщо не знайдеться керуючої компанії, яка захоче взяти виставлений на конкурс будинок.

При цьому у експертів є побоювання, що проведення подібних конкурсів може мати зворотний ефект: замість дешевших послуг мешканці можуть отримати борги і відключення. Наприклад, як один з варіантів можливого розвитку подій: на конкурсах переможуть компанії, які запропонують за свої послуги найменшу ціну (що цілком логічно), але потім вони "сядуть" на грошові потоки, почнуть заробляти гроші, але при цьому формувати борги за комунальні послуги. Після цього приватний управитель може збанкрутувати і зникнути. В результаті будинки, що потрапили під управління приватного бізнесу, можуть залишитися через кілька років без керуючої компанії, без житлово-комунальних послуг, але з боргами.

Однак є й інший прогноз результату майбутніх конкурсів. Місцева влада традиційно несе політичну відповідальність перед своїми виборцями за якість надання комунальних послуг. І вона просто може так виписати умови проведення конкурсів, що на них переможуть компанії, у тому числі комунальні, яких вони будуть контролювати.

Мережі в будинку не будуть безгоспними

Прийнятий закон повинен врегулювати проблему обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж, які виявилися фактично безгоспними, оскільки договорів між споживачами газу і облгазами на їх обслуговування не було.

Тепер же планується вирішити цю проблему за рахунок укладення типових договорів на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем. Також буде затверджена методологія розрахунку граничних рівнів вартості виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж і затверджені граничні вартості послуг.

При цьому споживачі мають право самостійно вибирати компанію, яка буде обслуговувати їх газові мережі в будинку. Це може бути як облгаз, так і спеціалізована компанія, яка має відповідну ліцензію. Але якщо споживачі не виберуть одне з двох, то автоматично право на обслуговування мереж перейде облгазу.

За рахунок впровадження цієї норми буде врегульовано питання обслуговування внутрішньобудинкових мереж, від чого часто залежить безпечне користування послугою газопостачання. Однак договір на обслуговування мереж передбачатиме, що у представника облгазу буде доступ до мереж, у тому числі розташованих в квартирі. Тому тепер власник квартири, який не пустить газівника до себе додому, наприклад, для огляду газової труби або відключення газу за несплату, буде вважатися порушником договору.

Хто поставить лічильник?

Закон також передбачає, що співвласники будинку можуть самостійно, за свій рахунок встановити і обслуговувати лічильники на воду і тепло. Якщо вони це зроблять, то будуть платити за цю послугу менше. Отже, вводяться диференційовані тарифи в залежності від того, хто — споживачі чи компанія з надання комунальних послуг — встановив лічильник.

Від цієї норми споживачі виграють, тому що будуть платити тільки за ту послугу, яку отримують.

Публічні договори

Будуть укладатися публічні договори на отримання послуг в сфері ЖКГ. Суть публічного договору полягає в тому, що він не підписується між сторонами, а вважається автоматично укладеним, якщо споживач сплачує виставлений на умовах цього договору рахунок. Це буде плюсом для населення, яке в більшості своїй ігнорує участь в управлінні власним багатоквартирним будинком: договір буде укладено, а якщо комусь не сподобаються його умови, він може домагатися укладення договору на більш вигідних для себе умовах.

Чиє сміття?

Закон встановлює, що з 1 січня 2023 р. прибирання прибудинкової території буде здійснюватися тільки в тому разі, якщо вона знаходиться у власності або в користуванні співвласників багатоквартирного будинку. Сьогодні ж прибудинкова територія — це комунальна власність.

Більше повноважень місцевій владі

Також закон збільшує повноваження органів місцевого самоврядування та навантажує їх додатковою роботою — вони повинні будуть займатися зберіганням і забезпеченням доступу до технічної та іншої інформації про багатоквартирні будинки, зокрема, технічних паспортів, планів інженерних мереж, документів на право власності або користування земельними ділянками, документів про проведення капітального ремонту. Фактично цим на місцеву владу буде покладено додатковий обов'язок контролювати стан житлового фонду.

Також місцеві органи влади повинні будуть зберігати у себе протоколи рішень загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків і розміщувати ці протоколи на своїх веб-сайтах.

Чи будемо платити більше?

Поки однозначної відповіді на питання, чи призведе прийняття цього закону до збільшення комунальних платежів, немає. Багато що в цьому питанні, як і в інших, що стосуються комунальної сфери у зв'язку з черговими змінами законодавства, залежатиме від того, як будуть прописані підзаконні акти. А цими документами, як пояснили експерти, можна до певної міри нівелювати як позитив, так і негатив прийнятого закону.