Під зовнішнім управлінням. Як живеться віджатим підприємствам у ДНР
Економічний бум на сторінках ЗМІ ДНР
Офіційні ЗМІ ДНР невпинно рапортують про "переорієнтації промислового потенціалу Донбасу на економічні рейки Російської Федерації і традиційно звітують про досягнення.
Приміром, на одному з офіційних сайтів ДНР в травні була розміщена інформація про зростання промисловості за чотири місяці 2017 р. по галузях:
- виробництво, передача і розподіл електроенергії — зростання на 32,4%,
- металургія — на 14,7%,
- видобуток кам'яного вугілля — 13,1%,
- виробництво коксу — плюс 7,8%,
- конструкції з чорних металів та алюмінію — зростання на 13,1%,
- дріт зі сталі — зростання в три (!) рази,
- резервуари, цистерни, баки і контейнери — зріст у чотири (!) рази.
Однак абсолютні цифри при цьому не наводяться: ні в тоннах, ні в рублях. Тільки відсотки, рази і стрімке зростання за всіма напрямами. Такі особливості "республіканської" статистики.
За логікою речей такий "зростання" економіки повинен був позитивно позначитися на зарплатах, пенсіях, зростання соціальної сфери. Повинен був, але не позначилася.
"Глава" ДНР Олександр Захарченко ще в березні заявляв, що "після переходу підприємств з української юрисдикції в правове поле ДНР республіка зможе наповнювати за їх рахунок до 70% бюджету".
До речі, дані бюджету ДНР залишаються засекреченими, "тому що зараз йде війна". Принаймні, таке нехитре пояснення дає "міністр доходів і зборів" соратник Захарченко Олександр Тимофєєв. Він же зазначає, що поки по наповненню бюджету спочатку йде торгівля (завдяки розвитку малого і середнього бізнесу), потім вугільна промисловість, а потім машинобудування, "яке поки тільки відновлюється".
Крім того, Він заявляв, що "в Україні вугільна галузь була і буде дотаційною, а у нас вона не тільки не дотується, але і приносить прибуток у бюджет". Цифри наповнення бюджету знову-таки засекречені.
В цілому ж "міністр" прогнозує зростання економіки ДНР за підсумками 2017 р. на 25%. Показник, до речі, куди більш скромний у порівнянні з даними "статистики".
***
Серед інших грандіозних планів "молодої республіки" відзначимо наступні: "до кінця літа будуть випущені перші автобуси", "у нас буде організовано випуск тракторів і сільгосптехніки", "в республіці буде розвиватися садівництво і виноградарство", "в ДНР будується завод з переробки молочної продукції". До речі, ці горезвісні автобуси обіцяються вже більше року і встигли стати предметом іронії багатьох донеччан. Крім того, в "республіці скоро будуть застосовуватися нанотехнології" і навіть обговорюється розробка "Стратегії інноваційного розвитку ДНР до 2025 р.".
Думки людей в соцмережах
31 березня в одній з донецьких груп "ВКонтакте" проводилося опитування "Ви підтримуєте націоналізацію підприємств в ДНР/ЛНР?". Опитування викликав великий інтерес, голоси розподілилися досить рівномірно: "так" відповіли 36% учасників, "ні" — 37%, решта 26% вибрали варіант "нейтрально до цього ставлюся".
А ось деякі з цікавих (і популярних версій, якими донеччани часто діляться в місцевих групах:
"Черговий" договірняк "з украми і тільки гра в націоналізацію",
"Це лише початок, в результаті все одно всі чемно відіжмуть",
"Судячи з заяви Пушилина, що всі підприємства повернуться під українську юрисдикцію, якщо Київ виконає Мінські угоди, то ці підприємства ДНР просто взяла в оренду",
"Весь менеджмент Ахметова залишився в ЛДНР на своїх місцях. У результаті підприємства Ахметова на території ЛДНР позбавилися від обов'язку платити податки в Україні, а залишилися лише нелегальні податки в бюджети республік",
"Гаманці ви набиваєте свої, а не республіку розвиваєте",
"Націоналізація - це *опа",
"Хто чув, коли буде зарплата або хоча б аванс?".
Економічні реалії
За словами Олександра Тимофєєва, всі перейшли під зовнішнє управління підприємства запущені. Однак "запущені на 30%, а для зростання економіки вони повинні працювати хоча б на 60%".
Нагадаємо, "глава" ЛНР Ігор Плотницький ще в середині березня заявляв: "Ми почали постачати вугілля в Росію, в Крим. У нас укладений контракт, він діє. Обсяги близько 3,5 млн т. Контракт розрахований на два роки. Це реальні речі, які відбуваються вже". Постачання, за його словами, здійснюються залізничним транспортом через Ростов-на-Дону і далі через Керченську поромну переправу.
А "голова" ДНР Олександр Захарченко в той же час зазначав, що контракти на постачання вугілля з Донецька в Росію "не припинялися, а йшли і раніше, в будь-які регіони РФ, а далі і в інші країни".
Справді, так звана "націоналізація" почалася аж ніяк не в березні 2017-го, а ще в 2014 р., коли українські державні підприємства перевели під управління новостворених міністерств республік".
Схеми почали відпрацьовуватися не в березні і не в лютому 2017 р. Ще в 2014-2015 рр. більшість державних шахт, які опинилися на непідконтрольної території, переведені під контроль "республік", виплачують зарплати в рублях, податки ідуть до бюджетів республік. "Міністерство вугілля та енергетики" ДНР на своєму сайті (з доменом ua) регулярно публікує дані з видобутку.
У СКМ завжди стверджували, що купували вугілля з ОРДЛО тільки зі своїх шахт, але хтось купував (починаючи з 2014 р., коли вже йшли бойові дії) вугілля та у тих шахт, які ніколи в групу СКМ не входили, у так званих "державних шахт ДНР", а також вугілля, що видобувається на копанках. Бували спади, бували простої, але в цілому видобуток була, а значить, і відвантаження тривала.
Не випадково в листопаді 2016-го, ще до блокади, Олександр Тимофєєв, рапортуючи про виконану митною службою роботі, заявляв, зокрема: "Ми торгуємо не тільки з Україною. Я не хочу озвучувати країни, щоб їхній несамовитий МЗС не почав виставляти претензії. На сьогоднішній день Донецька народна республіка торгує з 15 країнами світу, крім Російської Федерації. Ми себе дуже затишно і прекрасно відчуваємо"
І той же Тимофєєв зазначав, крім іншого, що в "республіці", "ні ПДВ та він не потрібен, тому що ми майже всю продукцію робимо на експорт".
Отже, схеми знайдені, підприємства не зупинилися. І схоже, що озвучений "міністром" обсяг завантаження потужностей у 30% недалекий від щирого положення речей.
Єнакіївський метзавод після простою був запущений в кінці квітня, Ясинуватський машинобудівний завод працює і, за даними офіційних джерел ДНР, відвантажує продукцію в Росію. Донецький металургійний відновив виробництво чавуну.
Видобуток вугілля на найбільших шахтах ДНР триває — і на шахті ім. Засядька (цінні коксівне вугілля), і на "Комсомольці Донбасу" (енергетичне вугілля).
Остання, до прикладу, простоювала більшу частину березня, потім майже половину травня, тепер є побоювання, що з 15 червня знову більшу частину працівників відправляють у безоплатні відпустки. За відпрацьовані дні шахтарям платять і навіть без великих затримок, але з урахуванням "безоплатних відпусток" виходить, що реальні зарплати гірників зменшилися приблизно вдвічі, оскільки з трьох місяців відпрацювали всього півтора.
Природно, що серед шахтарів наростає невдоволення і роздратування. Але бунтів немає і, схоже, не буде. Спробу шахтарів зібратися біля "Міністерства палива" у Донецьку ми вже бачили навесні, і вона була, м'яко кажучи, непереконливою.
Зовнішнє управління
Ми не будемо докладно говорити про схеми, що забезпечують збут виробленої в ЛДНР продукції, але необхідно зазначити наступне. В обох "республіках" існують повний набір всіх органів влади, свої банки й міністерства. Проте, коли мова зайшла про контроль за великими підприємствами, то з'явилося якесь ЗАТ "Внешторгсервис", яке, навіть не будучи резидентом ДНР або ЛНР, стало "зовнішнім керуючим" на великих підприємствах обох республік".
Причому рішення про "Внешторгсервисе" було озвучено ще в кінці лютого, так що є підстави вважати, що воно дозрівало і узгоджувалося набагато раніше, ніж "республіки" оголосили свій (спільний, до речі) ультиматум про необхідність українським підприємствам сплачувати податки до бюджетів ЛДНР, а, бути може, ще й до початку активної стадії блокади.
Думка донеччанина
Свою думку про роботу підприємств при "зовнішньому управлінні" нам висловив донеччанин, який побажав залишитися невідомим:
По-перше, фігурувала сума 10 млрд руб. "допомоги" з російського держрезерву, якій за розрахунками вистачило б на закупівлю руди для 1,5 млн т металу. Для ЄМЗ, наприклад, цього з головою вистачить до кінця року. (Чому кажу про ЄМЗ? Можливо, Алчевський комбінат буде працювати за якоюсь іншою схемою.) А по-друге, є величезна кількість брухту. Ми вже третій рік чуємо, що десь щось порізали на металобрухт: там обладнання з шахт, що закриваються, там рейки, та що завгодно. Так що питання з сировиною вирішуємо.
Тепер по сумі. Ці гроші з резерву називають допомогою. Але чому допомогою? Це бізнес. Гроші ж йдуть не на вітер, не на пенсії, а в сировині для виробництва, а отриманий метал буде реалізований. Інше питання — хто буде реалізовувати і за якою ціною. Так що ця "допомога" з резерву може окупитися.
За обсягами не скажу, і ніхто вам не скаже. Але як мінімум на половину потужності основні заводи в ДНР і ЛНР працювати будуть. Плотницький прямим текстом сказав, що підприємства завантажені приблизно наполовину. У когось це викликало подив, але це нормально. У всьому світі металургія завантажена на 60-70%. Так візьміть хоч ті ж маріупольські комбінати, запорізький, подивіться їх планові потужності і порівняйте з фактом, цифри не секретні, ніхто зараз в повну завантаження не працює.
Не потрібно думати, що є якась одна суперсхема, різних схем може бути декілька. Частина металу піде на свої ж, місцеві заводи, ті ж гірничо-рудні, на канатний завод. Частина піде в Росію, думаю, велика частина.
Ми багато разів чули, що "для внутрішніх потреб РФ донецьке вугілля, ні донецький метал не потрібні". Це так, Росія — один з найбільших виробників у світі: і по вугіллю, й по металу. Але тим простіше: обсяги виробництва ДНР легко розчиняться в російських обсягах, покупець завжди знайдеться.
Але навіть якщо б підприємства тут взагалі простоювали, то і це було вигідно Росії, хоча б вже тому, що прибрали з ринку конкурентів того ж металу. Але їх будуть тримати на нульовій рентабельності — просто щоб уникнути соціального вибуху в регіоні.
У підсумку рентабельні підприємства будуть працювати, ну а з решти візьмуть той же металобрухт, у кожного свій бізнес.
