• USD 39.6
  • EUR 42.1
  • GBP 49.3
Спецпроєкти

Приманка для Зеленського. Чому Путін вирішив поки не давати Україні дешевий газ

Тривала майже два роки епопея з російським газовим транзитом, здається, закінчується. Завдяки рішучості України та підтримки Європи і США досягнуто компроміс. Але є і чималі ризики
Реклама на dsnews.ua

Сьогодні міністр енергетики України Олексій Оржель і виконавчий директор НАК "Нафтогаз" Юрій Вітренко розповіли про те, яких результатів Києву вдалося досягти в переговорах з Москвою при посередництві Єврокомісії.

Що отримає Україна?

Отже, Україна і Росія домовилися щодо нового контракту про транзит газу - саме нового, а не продовження старого. Він укладається на 5 років з можливістю продовження ще на 10 після 2024 р. Гарантований обсяг транзиту до 2020 р. складе 65 млрд куб. м газу, а в 2021-2024 роках - 40 млрд куб м в рік. Важливо відзначити, що це мінімальні обсяги прокачування, додаткові обсяги також цілком можливі їх умови будуть визначатися на аукціонах. І мова не йде лише про "газпромівський" газ. "Потужності можуть бути запропоновані всім користувачам системи. Тут (в протоколі, - ред.) вказані тільки гарантовані обсяги на період, але всі учасники ринку зможуть бронювати додаткові потужності через систему аукціонів. Тому українська ГТС може бути завантажена ще більше, ніж передбачає цей протокол", - уточнив Вітренко. Якщо так станеться, то Україна буде інтегрована в європейський ринок.

Тариф для транзиту газу ще буде розрахований за європейською методологією. Цим займеться Нацкомісія з регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ) спільно з представниками Єврокомісії. Відомо, що через зменшення обсягів прокачування газу тариф зросте. За оцінками фінансового аналітика Андрія Блінова, від транзиту Україна може отримати $2 млрд надходжень до 2020 р. і по $1,3 млрд на наступні чотири роки.

Дещо раніше голова правління "Нафтогазу" Андрій Коболєв озвучив свій розрахунок тарифів, за якими "Газпром" міг би бронювати транзит російського газу в країни ЄС українською газотранспортною системою. Якщо "Газпром" буде бронювати 60 млрд куб. м в рік, то в "Нафтогазі" очікують тариф на рівні $3,21 за прокачування тисячі кубометрів газу на 100 км української ГТС. Для порівняння, "Нафтогаз" очікує, що тариф, за яким здійснюється транзит російського газу в ЄС, в 2019 році складе $2,61.

Крім того - і це, мабуть, не менш важливо, ніж транзит, - сторони домовилися, що Росія виплатить Україні близько $3 млрд за рішенням арбітражу Стокгольма з транзитним контрактом 2009 р. Причому це відбудеться ще до Нового року. У відповідь Україна відмовиться від інших претензій до "Газпрому" по відшкодуванню коштів, пов'язаних з наданням послуг з транзиту. Інакше кажучи - від претензій на $12,2 млрд, позов щодо стягнення яких був поданий влітку цього року.

Якщо бути більш точними, росіяни виплатять трохи більше $2,9 млрд (штраф + відсотки і пені за нього). Нагадаємо, що раніше розглядалися різні варіанти отримання цих коштів. Українська сторона була готова отримати цей борг у вигляді поставок російського газу, а буквально напередодні була вкинута інформація про те, що повернення буде і зовсім зовсім неформальним - "Газпром" нібито не стане опиратися тому, що "Нафтогаз" забере його активи, вже арештовані в Європі.

Реклама на dsnews.ua

Ризики угоди

"Ми зробили практично неможливі речі: провели анбандлинг за три місяці і забезпечили транзит", - констатував Олексій Ожель. А ось питання про прямі закупівлі газу Україною у Росії, як виявилося, був виключений з переговорів і пакетних домовленостей. Але не виключений з порядку денного. Україна при необхідності зможе закуповувати газ у "Газпрому"

"Сторони розглянуть можливість поставок в Україну газу з урахуванням принципу формування ціни на базі ціни європейського хабу (NCG) за винятком обґрунтованої знижки з урахуванням обсягу таких постачань", - сказано в підписаному протоколі.

І тут криється певний ризик для нашої країни. Оскільки тема поставок російського газу винесена за рамки нинішніх домовленостей, у президента РФ Путіна залишиться можливість у майбутньому "спокушати" керівництво України дешевим газом. А українському президенту Володимиру Зеленському дійсно потрібен дешевий газ (росіяни, нагадаємо, обіцяли -25% знижки), так як він пообіцяв знизити комунальні тарифи. Але другий раз злізти з "газової голки" Україні буде вже набагато складніше. До речі, якщо придивитися до наведеної вище формулюванні, то фраза "за винятком обґрунтованої знижки з урахуванням обсягу таких постачань" відкриває двері для торгів з приводу дешевого газу.

Щодо судових позовів, на прес-конференції робився акцент на "пакетну угоду", що передбачає відмову від усіх претензій. Більш чіткі дані - протоколі переговорів, з яких випливає, що і Україна, і Росія відмовляються від всіх арбітражних і судових позовів, за якими не прийнято остаточних рішень. Включаючи той самий позов до НАК "Газпрому" на $12,2 млрд.

Однак, що дуже важливо, мова йде тільки про врегулювання суперечок між двома компаніями - "Нафтогазом" і "Газпромом". А ось позов Росії по $3 млрд, відомим як "борг Януковича", сюди не підпадає. Тобто РФ може і далі вимагати від України у Верховному суді Великобританії $4,5 млрд, суму до якої виросли "апетити" позивача.

Крім того, є ризик, що за кадром залишилася негласна домовленість про те, що Україна надалі не буде перешкоджати добудові "Газпромом" газопроводу "Північний потік - 2".

Ну і, нарешті, викликає деякі сумніви економічна вигідність нових транзитних домовленостей. Транзит об'ємом в 40 млрд куб. м в рік - це все-таки більше компроміс на користь Росії. Тому що для української ГТС це буде означати роботу на межі рентабельності. Так, система буде завантажена, так, вона буде підтримуватися в робочому стані, так, збережуться робочі місця. Але про розвиток, про модернізацію ГТС говорить не доводиться.

До всього цього залишається додати, що сама співпраця з РФ несе ризик - якщо Москва раптом отримає можливість безболісно обійтися без українського газового транзиту, то вона від нього відмовиться. Привід юристи знайдуть - і, значить, знову хворобливі затяжні суди.

Переговорний фон

Переговори ці, всупереч звичаю проходили в Мінську. Тлом для них стало відразу кілька подій. По-перше, зустріч президентів України і РФ в Парижі в "нормандському форматі". По-друге, - введення американцями санкцій проти подрядиков проекту "Північний потік - 2". Швейцарська компанія-трубоукладчик Allseas, відразу ж призупинила будівництво газопроводу. В-третіх - 27 листопада Апеляційного суду округу Свеа (Швеція) відмовив "Газпрому" в задоволенні апеляції на рішення Стокгольмського арбітражу. Той у грудні 2017-го зобов'язав "Нафтогаз" виплатити "Газпрому" $2 млрд за поставлений, але не оплачений газ. А в лютому 2018 р. прийняв рішення за другим контрактом на транзит газу - вже на користь "Нафтогазу" на суму $4,6 млрд. Різниця виявилася на користь Києва - "Газпром" за рішенням арбітражу заборгував $2,6 млрд. Російська газова монополія відмовилася платити і подала апеляцію. Шведський суд її відхилив. А головне - в США вже на останньому етапі узгодження жорсткі санкції проти будівельників Північного потоку - 2, що означає туманні перспективи для цього трубопроводу і необхідність для Росії прокачувати газ через Україну, щоб не зривати контракти з європейськими партнерами.

    Реклама на dsnews.ua