• USD 26.7
  • EUR 31.3
  • GBP 36.5
Спецпроєкти

Просто давати людям гроші. Чому масова халява — це добре

У коронакризисних економічних реаліях усе більш привабливою виглядає ідея введення базового безумовного доходу. Ряд країн уже проводить експерименти — і їх результати показують життєздатність цієї ідеї

Фінляндія стала першою європейською країною, яка вирішила протестувати ідею безумовного гарантованого базового доходу/Grundeninkommen
Фінляндія стала першою європейською країною, яка вирішила протестувати ідею безумовного гарантованого базового доходу/Grundeninkommen
Реклама на dsnews.ua

До певної міри це революційна економічна ідея: виплачувати людям гроші, щоб вони гідно жили, навіть не працюючи, — і нічого не вимагати натомість. Ми звикли до того, що гроші потрібно заробляти і тільки потім витрачати. Але економісти XXI ст., підігріті Сучасною монетарною теорією (ММТ), усе частіше приходять до висновку, що правильніше буде просто виплачувати гроші своїм громадянам — і тим самим стимулювати економічні механізми.

Ідея «просто давати людям гроші» ще недавно сприймалася багатьма в багнети, але тепер усе більше урядів бачать у базовому безумовному доході (ББД) спосіб вивести економіку з кризи. Переваги очевидні: по-перше, ліквідується проблема безробіття. Коли всі отримують ББД, працює тільки той, хто хоче, — просто відчуває внутрішню потребу або прагне до більш високого рівня життя. Немає безробіття — відразу знімається потужний фактор соціально-політичної напруженості.

По-друге, ББД забезпечує споживчий попит. А в більшості країн світу саме сфера послуг і роздрібна торгівля є основою ВВП. Коли у громадян на руках є гроші — економіка працює. І цей простий аргумент відразу перебиває всі доводи про те, що неетично платити незароблені гроші.

Отже, базовий безумовний дохід (його ще часто називають універсальний базовий дохід) — це щомісячна виплата держави своїм громадянам, фіксована на рівні трохи нижче середнього рівня життя, яка не залежить від того, працює людина чи ні, чи займається він бізнесом і т. д.

Залишається один закономірний сумнів: адже якщо всім будуть просто так платити досить хороші (не жебрацькі) гроші — то люди просто не захочуть працювати, економіка зупиниться. Чи так це, можна перевірити тільки шляхом експериментів. І такі експерименти почалися.

Німеччина, Іспанія та інші сміливці

Видання Business Insider 19 серпня розповіло про соціальний експеримент по впровадженню ББД, який стартував у Німеччині. Його учасників з самого початку розділили на дві групи. Перша (основна, 120 чоловік) буде отримувати виплати в розмірі 1200 євро на місяць протягом трьох років. Друга — контрольна група (1380 осіб) гроші отримувати не буде, але буде перебувати під щільним контролем вчених-соціологів. Завдання яких — порівняти зміни в якості їх життя людей з двох груп.

Реклама на dsnews.ua

Завдання експерименту — розвіяти або підтвердити усталені стереотипи про одержувачів базового безумовного доходу. Причому проводить експеримент не держава, а Німецький інститут економічних досліджень, який зібрав на експеримент 140 тис. євро приватних грошових пожертвувань. Однак результати експерименту обов'язково будуть вивчені на державному рівні.

У різних країнах світу проводилося чимало експериментів по введенню ББД. Класичним вважається експеримент, проведений у канадському Дофіне ще в 1974 р. Протягом п'яти років все населення цього невеликого міста (4 тис. осіб) отримували гарантований дохід (самотні по 17 тис. канадських доларів, сімейні пари — по 24 тис.). Його результати проаналізували тільки 25 років по тому, і виявилося, що жителі Дофіна стали не тільки багатшими, а й розумнішими і здоровішими. Значно покращилася успішність школярів, на 8,5% знизилася частота госпіталізації. І люди не кинули свою роботу. Працювати менше стали тільки жінки з маленькими дітьми і студенти.

ББД сприяє скороченню бідності та згладжуванню економічної нерівності. Так, Аляска (там теж проходив експеримент із запровадження ББД) у 1981 р займала 30-е місце з 50-ти штатів за рівнем рівності доходів, а до 2015 р. піднялася до другого місця. У штаті збільшення купівельної спроможності одержувачів ББД призвело до створення 10 тис. додаткових робочих місць (при населенні 730 тис. чоловік).

Утім, варто врахувати, що на Алясці ББД виплачується всім жителям штату і фінансується з її нафтових доходів — тобто це насправді дивіденди від видобутку нафти. Номінальна величина дивідендів варіювалася від $331 на одну людину в 1984 р. до більш ніж $1000 з 1996-го, досягнувши піку в 2015-му — $2072.

А ось у Фінляндії аналогічний експеримент провалився. Правда, там ББД діяв тільки для безробітних — і він не привів до зростання зайнятості серед цих людей.

У 2017 р. Фінляндія стала першою європейською країною, яка вирішила протестувати ідею безумовного гарантованого базового доходу. Експеримент проводило бюро соціального забезпечення Фінляндії Kela. З січня 2017 по грудень 2018 рр. дві тисячі довільно відібраних безробітних отримували 560 євро в місяць, без будь-яких умов. Цей дохід був гарантований незалежно від того, будуть вони безробітними або знайдуть собі роботу (або відкриють свій бізнес).

Як з'ясувалося, рівень зайнятості серед учасників експерименту не змінився, але ці люди відчували себе щасливішими, у них знизилося відчуття постійного стресу.

Реальне втілення ідеї ББД поки є тільки в Іспанії. У червні цього року іспанський уряд почав виплачувати безоплатну грошову допомогу всім малозабезпеченим громадянам. У програму фінансової підтримки включені 850 тис. сімей — це 2,3 млн осіб.

Сума виплати — 462 євро в місяць, до якої додається 139 євро на кожного члена сім'ї одержувача, але не більше 1015 євро на родину. На виплату «мінімальної життєвої ренти», як її офіційно називають в Іспанії, уряд буде витрачати 3 млрд євро на рік.

До речі, багато в світі зв'язали виплату мінімальної життєвої ренти з пандемією COVID-19, яка сильно вдарила по Іспанії. Але це не так: на введенні ББД довгий час наполягала партія «Подемос», що входить у правлячу коаліцію. Одне з гасел партії — боротьба з бідністю.

Зараз подібні експерименти тривають по всьому світу. Доросле населення одного з сіл на заході Кенії буде гарантовано отримувати $22 у місяць протягом 12 років. Уряд Італії розробляє план під назвою «Дохід громадянина». Влада міста Утрехт у Нідерландах проводить власний експеримент з безумовним базовим доходом під назвою Weten Wat Werkt — «Знай, що це працює».

Бувають і досить дивні ситуації: так, у червні 2016 р. у Швейцарії 76,9% учасників референдуму, на якому обговорювалося введення ББД, проголосували проти цієї ідеї. Тут, судячи з усього, зіграв свою роль релігійний фактор. У Швейцарії сильні ідеї лютеранства і кальвінізму, а ці течії в протестантизмі відкидають будь-яке отримання незароблених грошей. Ініціатори референдуму, проте заявили про сенсаційний успіх. За їх словами, насамперед, було важливо не схвалення більшості, а залучення в дискусію якомога більшої кількості жителів і її вихід на міжнародний рівень. Навіть серед тих, хто проголосував проти, 53% вірять у продовження дебатів на цю тему, 69% впевнені, що при повторному голосуванні у ідеї безумовного базового доходу буде більше прихильників, і лише 24% переконані, що це питання можна вважати закритим.

Теоретична база

Противники роздачі грошей «просто так» упевнені, що одержувачі ББД перестануть працювати, будуть лежати на дивані, їсти фаст-фуд і дивитися телевізор. Їх опоненти переконані, що люди працювати не перестануть, але стануть ставитися до роботи більш креативно і менше піддаватися стресам, коли щось йде не так.

Ще 500 років тому філософ Томас Мор згадував ідею ББД у своїй книзі «Утопія». І саме в сучасному ключі: безумовний базовий дохід — це не те добро уряду, а право кожного громадянина країни.

Дослідження показують, що ББД допомагає переосмислити ставлення людини до роботи. Зараз мільйони людей вважають свою роботу безглуздою. За даними одного із згадуваних соціологами опитувань, лише 13% респондентів дійсно зацікавлені в тому, що вони роблять на роботі. В іншому опитуванні 37% вважають, що їх робота взагалі не потрібна.

Зрозуміло, що виникає природне запитання: звідки брати гроші на базовий дохід? Насправді він обходиться не так дорого, як здається. Наприклад, за підрахунками економістів, щоб вивести зі стану бідності всіх, хто потребує в Америці, у 2016 р. було б потрібно $185 млрд — це чверть витрат США на оборону, або 1% від ВВП. (Тепер, звичайно, цифри інші.)

Але головним джерелом коштів повинен стати податок на роботів (про це, наприклад, говорить Білл Гейтс). Це вдвічі справедливо, адже сьогодні дуже багато підприємств — від машинобудівних заводів до банків — отримують значну частку доходу, скорочуючи штат працівників і замінюючи їх роботами і системами штучного інтелекту. Виходить, що великий бізнес підвищує свою норму прибутку — і одночасно плодить безробітних. Так що було б цілком справедливо, щоб частина цього прибутку йшла на виплату базового безумовного доходу. Адже його будуть отримувати, зокрема, недавно ще цілком забезпечені білі і сині комірці, які раптово опинилися без роботи.

ББД гарантує дохід для непрацюючих батьків і опікунів, тим самим розширюючи їх права, особливо права жінок. ББД перетворює всі види роботи, включаючи догляд за дітьми і людьми похилого віку, які заслуговують однакову оплату, а також дозволяє працюючим батькам скорочувати свій робочий час для того, щоб більше часу проводити зі своїми дітьми.

Роздача грошей не змінює самого механізму суспільних відносин. Основна мета підприємця зараз — побудувати такий бізнес, який би приносив стабільний постійний дохід. При цьому хвалене задоволення потреби клієнта на ділі — привід змусити його приходити ще (і приносити більше грошей).

До слова, в Україні теж обговорюється введення ББД — правда, в дуже і дуже урізаному варіанті. Ну, хоч обговорюється всерйоз — і то добре.

    Реклама на dsnews.ua