• USD 27.8
  • EUR 33.6
  • GBP 38.9
Спецпроєкти

Турецький кидок. З росіян здеруть три шкури за газові фантазії друзів Путіна

"Газпром" уклав контракт на будівництво газопроводу, якого може і не бути
Реклама на dsnews.ua

Дочірня компанія "Газпрому" уклала зі швейцарської компаній Allseas Group S. A. контракт на будівництво першої нитки газопроводу "Турецький потік". За словами "Газпрому", це черговий етап на шляху будівництва газопроводів в обхід України. У той же час експерти сумніваються, що газопровід буде побудований. Швидше за все, гроші газового гіганта Росії будуть "вбуханы" в море, як і у випадку з попередніми проектами.

Переможні реляції

"Газпром" повідомив, що за контрактом Allseas повинна прокласти по морському дну більше 900 км газопроводу. "Для цього компанія планує використовувати нове, найбільше в світі будівельне судно Pioneering Spirit, оснащений шістьма установками для зварювання і нанесення покриття. Allseas приступить до укладання першої нитки у другому півріччі 2017 р.", - зазначено в повідомленні "Газпрому".

За словами глави "Газпрому" Олексія Міллера, російська компанія повністю профінансує морську частину "Турецького потоку". Потужність кожної з двох ниток складе 15,75 млрд кубометрів газу в рік. Перша - буде постачати газ на турецький ринок, друга - в країни Південної і Південно-Східної Європи. "Газпром" планує завершити будівництво обох ниток "Турецького потоку" до кінця 2019 р.

Сувора дійсність

Президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар зазначив, що проект "Турецького потоку" - дуже складний, при протяжності понад 900 км він пройде на глибинах понад 2 км "Хоча у "Газпрому" є досвід будівництва підвідного газопроводу "Блакитний потік" - але там більш скромна довжина (444 км) і не такі великі глибини. Досвіду ж будівництва саме такого складного газопроводу у нього немає і в світі є лише кілька компаній, які здатні прокласти його", - зазначив він.

За словами Михайла Гончара, при будівництві "Турецького потоку" прокладка труби через Чорне море - це тільки півсправи. Для функціонування газопроводу необхідно побудувати серйозний берегової газокомпрессорный комплекс, який буде забезпечувати перекачування газу на таку відстань. У комплексі буде 14 газоперекачувальних агрегатів і він буде найпотужнішим у світі. Крім того, необхідно побудувати установку підготовки газу - газ повинен бути дуже чистий, оскільки він буде подаватися в трубу під надвисоким тиском - 295 атмосфер. Інакше, у випадку аварії на всьому проекті вартістю понад 11 млрд. доларів буде поставлено великий жирний хрест.

Реклама на dsnews.ua

Вже обіцяли

Михайло Гончар насилу вірить, що "Турецький потік" запрацює з 2019 року, як про це говорить зараз "Газпром". Він нагадав, що газпромівська пропаганда раніше обіцяла, що перший газ з "Турецькому потоку" піде в Туреччину вже в грудні цього року. Але його немає, як не було і поставок газу по "Південному потоку" в грудні 2015 року. "Тут треба відокремлювати зерна істини від полови пропаганди. Я думаю, що навіть якщо проект буде реалізований, то не раніше 2021 року. Роботи за цим проектом - ще не початий край", - вважає він.

Керівник консалтингової компанії East European Gas Analysis Михайло Корчемкін у своєму Livejournal нагадав, що компанія підписанти угоди про будівництво "Турецького потоку" - South Stream Transport B. V. і Allseas Group - ще у квітні 2014 року уклала контракт на будівництво морської ділянки другої нитки газопроводу "Південний потік". Італійська Saipem також повинна була брати участь у будівництві. Але контракти з обома компаніям були розірвані за ініціативою газпромівської "дочки". "Досить імовірно, що така ж доля спіткає і нову угоду", - припускає він.

На думку Михайла Корчемкіна, в основі "Південного потоку" лежав принцип максимізації доходів підрядників, оскільки хоча сам проект не був реалізований, його російська частина була побудована повністю. "За оцінкою Ощадбанку, підрядники Газпрому вже освоїли близько $15 млрд. на розширення газової інфраструктури на півдні Росії в рамках підготовки до реалізації так і не розпочатого проекту "Південний потік", - написав він і додав, що Росія поспішає побудувати сухопутну частину "Північного потоку-2", хоча майбутнє цього проекту - під великим питанням. Іншими словами, проекти "Газпрому" часто спрямовані не на створення нових коридорів постачання газу, а на витяг прибутку близькими до Кремля компаніями, які його будують і освоюють бюджети.

Крім того, в реалізації "Турецького потоку" багато непередбачених політичних факторів. Наприклад, інцидент зі збитим турецьким льотчиками російським літаком відсунув реалізацію проекту на рік. "Тому складно прогнозувати, що буде в найближчі роки з "Турецьким потоком" на тлі турбулентних подій у світі, Європі, на Близькому Сході, в Туреччині та Росії. Я не думаю, що реалізація цього проекту буде встелена трояндами і переможними реляціями", - уклав Михайло Гончар.

У санкціях недоторканних немає

Експерти відзначають, що багато сумнівів у реалізації проекту виникає і у зв'язку з можливими санкціями щодо компаній, які беруть участь у проекті. Можливо, "Газпром" вирішив знизити ризики, уклавши контракт не з італійською компанією, а зі швейцарською. Але Швейцарія, хоча і не є членом Європейського Союзу, все ж чуйно вловлює політику ЄС і приєдналася до режиму санкцій проти Росії. Навіть якщо ЄС не стане "тиснути" на Швейцарію з-за участі в проекті Allseas Group, у справу може втрутитися США і вказати на порушення режиму санкцій проти Росії.

В реалізації проектів подібної складності завжди застосовуються самі передові технології і обладнання, і не виключено, що якщо американці захочуть перешкодити, то вони завжди знайдуть якісь свої розробки в обладнанні, яке буде використано у реалізації "Турецького потоку". А США у разі виявлення порушень режиму санкцій жорстко ставиться навіть до європейських компаній, і тому є маса прикладів.

Зокрема, у минулому році Deutsche Bank був змушений виплатити американській владі 200 млн. доларів за порушення санкцій та проведення операцій з клієнтами з Ірану і Сирії, а французький банк Credit Agricole для врегулювання претензій Мін'юсту США з приводу порушення режиму санкцій до Ірану і Судану погодився заплатити 800 млн. доларів. "Під роздачу" американських властей потрапив і автомобільний концерн Volkswagen, коли спеціалісти американського Агентства по захисту навколишнього середовища встановили, що на автомобілях з дизельними двигунами встановлювалося програмне забезпечення, яке дозволяє маніпулювати тестами на відповідність моторів екологічним стандартам.

    Реклама на dsnews.ua