Сорго, нут та інша екзотика. Як аграрії ставлять на службу глобальне потепління

Рік тому спекотне весняне сонце на тлі сухої погоди неабияк налякало Україну перспективою різкого падіння врожаю. Тоді посухи вдалося уникнути - дощі кінця травня і початку червня розставили все по своїх місцях. Однак глобальне потепління ніхто не скасовував, і Україні треба бути готовою прийняти значні зміни в структурі свого сільського господарства.

Міграція кліматичних зон

Все останнє десятиліття агрокліматичні зони України поступово мігрують. У середньому вісім з десяти років виявляються посушливими. Вирощування злаків і таких культур, як соя і соняшник, зміщується на північ, до зони лісостепу і Полісся.
Головна проблема - не саме по собі підвищення середньорічної температури, а викликається їм брак вологи. Через потепління збільшується випаровування, а харчування поверхневих і підземних вод зменшується. За оцінками вчених, водні запаси нашої країни до 2050 р. можуть скоротитися на 20-30%. В Україні потепління відбувається на третину швидше, ніж у країнах Західної Європи: у нас температура піднялася на 0,6 градуса за 10 років (при цьому кількість опадів не збільшилося), а в Європі - на 0,4 градуса.

Вже сьогодні Україна не відповідає нормам забезпеченості водою, розроблених ЮНЕСКО (1700 куб. м води на одного мешканця країни). В Україні даний показник становить 1000 куб. м, а в південних регіонах і того менше - від 400 до 500 куб. м.
Засуха в першу чергу викликає порушення у водному режимі рослин, які потім відображаються на фотосинтезі, диханні, вуглеводному і білковому обміні, пересуванні речовин, зростанні і т. д. В Україні посухи - часте явище. Однак якщо раніше найбільш посушливими вважалися крайні східні області (Донецька і Луганська), то сьогодні посушливим вже називають практично весь південь України.

По інтенсивності посухи класифікують (в якості індикатора взята яра пшениця) наступним чином: дуже сильні, коли врожай ярої пшениці знижується більш ніж на 50% (таких посух було зафіксовано всього три: в 1891, 1921, 1946 рр.); сильні, коли урожай знижується в межах 25-50%, їх трапляється близько половини від загального числа; слабкі, коли урожай знижується на 20%.

Старший науковий співробітник НДІ гідрометеорології Світлана Краковська вважає цілком досяжною метою вирощування в Україні двох врожаїв за сезон. Також можливий перехід до вирощування культур, раніше не властивих нашій країні. Звичні ж культури на потепління реагують дуже по-різному. Наприклад, у картоплі високі температури ґрунту призводять до виродження бульб. Оптимальна температура для клубнеобразованія - 17 градусів. З її підвищенням врожаї різко знижуються, а величина бульб зменшується.

У той же час для соковитих плодів високі температури вельми корисні в період дозрівання. З культурних рослин найбільшою жаровыносливостью і посухостійкістю володіють рис, сорго, бавовник.

Про сорго варто сказати особливо. Ця відносно нова для українських аграріїв культура швидко набуває статус конкурента кукурудзи. У неї нижче вартість вирощування і вище невибагливість, тобто займатися цією культурою може практично кожен бажаючий фермер. Величезний плюс - сорго може обходитися без вологи до двох тижнів. Мінус - непереносимість заморозків. При цьому врожайність не сильно залежить від кількості добрив.

За минулий рік Україна експортувала понад 180 тис. т сорго, що говорить і про його торговельному потенціалі. За кордоном сорго цінують, так як ця культура - цінне джерело протеїну та вуглеводів. Крупу з зернового сорту використовують як добавки до спортивного харчування. У харчовій промисловості сорго широко використовується для виготовлення крохмалю і борошна.

Інша перспективна в нових умовах культура - нут. За даними Співтовариства виробників і споживачів бобових України, виробництво нуту в 2017 р. зросла на 43%. За 2018-й даних ще немає, але відомо, що було зафіксовано зростання врожайності нуту, під який було відведено близько 30 тис. га. Одна з його переваг - висока посухостійкість.

За оцінками фахівців Сумського національного аграрного університету, на ринку нуту низька конкуренція, а попит сьогодні перевищує пропозицію. Як наслідок, високі закупівельні ціни - за тонну можна виручити близько $1 тис., а також хороша рентабельність - 55-70%.

Поки нут не сильно затребувана на внутрішньому ринку, але добре йде на експорт - в 2017/18 маркетинговому сезоні він виріс на 15% у порівнянні з попереднім. Дуже активно купують країни Близького Сходу і Центральної Азії. Головним покупцем українського нуту є Єгипет.

Бізнес підлаштовується під температуру

Ще три десятки років тому держава сама займалася оцінкою впливу кліматичних змін для АПК силами наукових інститутів проводив відповідні дослідження і видавало чіткі вказівки, що садити, як поливати тощо Колгоспам і радгоспам залишалося лише виконувати.

У 1990-х все змінилося. Спочатку не було грошей на аграрну науку, а потім вже нова модель суспільних відносин не передбачала, що держава повинна роздавати вказівки сільгоспвиробникам. В підсумку сьогодні всі турботи по акліматизації взяли на себе представники приватного аграрного бізнесу.

Дрібні та середні фермери в основному пливуть за течією - придивляються до більш посухостійких сортів звичних культур, купують нові системи поливу, цікавляться переходом на вирощування "чого-небудь тропічного". У свою чергу, агрономи великих агрохолдингів заздалегідь планують, як будуть коригувати сорти вирощуваних культур, а також технології вирощування в світлі того, що клімат в Україні стає все більш жарким і посушливим.

Фахівці по рослинництву аграрного холдингу "Укрлендфармінг" розповіли "ДС", що в умовах глобального потепління вже скорегована робота в південному і східному регіональних управліннях, а саме: ТОВ "ЮТС Агропродукт", ТОВ "Південь Агроінвест" і ТОВ "АП Придніпровське". Насамперед змінилася структура сівозміни, до 25% займає пар, який сприяє накопиченню вологи в ґрунті, тому що при наявності тільки річних опадів немає можливості отримати повноцінний урожай. Виходить, що один повноцінний урожай, отриманий раз у два роки, покриває витрати відразу двох років.

Також "Укрлендфармінг" почав використовувати у виробництві жаростійкі сорти і гібриди української та зарубіжної селекції. Тобто ті сорти культур, які стійкі до високих температур як повітря, так і грунту. Вже накопичений деякий досвід: понад 12 років на площі 160 га в посушливих умовах проводиться моніторинг вирощування озимого ріпаку, соняшнику, озимої пшениці без обробки грунту. Такий підхід сприяє зниженню температури поверхні ґрунту та мінімізує непродуктивний витрата вологи.

Аграрний бізнес, звичайно, сам подбає про своїх інтересах, але досить короткостроковій перспективі. Діяти довгостроково і по всій країні - завдання уряду. Щоб український АПК в нових кліматичних умовах продовжував розвиватися, держава повинна взяти на себе як мінімум наукову сторону справи.
Якщо Україна зможе вирішити стратегічне завдання - забезпечити поля водою, то потепління клімату відкриє перед нашою країною відмінні перспективи. Українські аграрії готові освоювати нові культури, які в більш спекотних умовах дозволять зберегти рентабельність. Якщо розумно використовувати ці можливості, за рахунок зростання температур можна буде підвищити обсяг і врожаю, та аграрного експорту.