Пристрасті по азоту. Коли український ринок добрив вийде з кризи
Хвороби зростання
Зовсім нещодавно, 26 жовтня, на і Форумі регіонів Білорусі та України в Гомелі, в числі іншої білоруської продукції українські компанії домовлялися про постачання добрив. Наприклад, найбільший дистриб'ютор продукції білоруської нафтохімії в Україні "БНХ Україна" підписав з ПАТ "Миронівський хлібопродукт" меморандум на поставку добрив в 2018-2019 роках на $8 млн.
Це лише одна з цілого потоку подібних новин. Навіть поверхове їх вивчення показує: на протязі всього 2018 р. попит на мінеральні добрива в Україні швидко зростав, а вітчизняна промисловість була просто не в змозі забезпечити зростаючі потреби аграріїв.
Дійшло до того, що Союз хіміків просив першого віце-прем'єра - міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва терміново зібрати міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі, щоб скасувати квоти на імпорт сірчаної кислоти. Причина - в сфері виробництва мінеральних добрив виникла критична ситуація, пов'язана з гострим дефіцитом сірчаної кислоти на ринку. Так, Дніпровський завод мінеральних добрив за червень-жовтень отримав лише 19 тис. т із замовлених 60 тис. т, тобто 31% від необхідного.
"В результаті підприємство змушене простоювати і зривати поставки складних фосфорних добрив вітчизняним аграріям у розпал осінньої посівної кампанії", - говорилося в листі Союзу хіміків.
Наслідки не змусили себе чекати: до кінця червня ціна на амофос зросла всього за два тижні на 14%, його довелося закуповувати навіть у Хорватії. Також аміачна селітра в Україні подорожчала, при оптових поставках - на 200 грн за тонну, до 6700 грн/т, а потім ціна продовжила рости, дійшовши на півдні країни 9 тис. грн/т, За оцінками учасників ринку, ціни на комплексні (NPK) добрива в Україні зростають до світового рівня.
Зростання цін на карбамід розпочався в кінці липня - в окремих випадках він продавався по 10,1-10,3 тис. грн/т. Виробництво карбаміду в Україні дуже обмежений, працює тільки черкаський "Азот", відзначають експерти. В цілому ж за аграрний сезон збільшилися ціни майже на всі види добрив.
Група компаній "Укрлендфармінг" (УЛФ), будучи одним з найбільших гравців на аграрному ринку України, входить в число основних споживачів на ринку мінеральних добрив. Як повідомили "ДС" в прес-службі УЛФ, в середньому на рік компанія закуповує 120-140 тис. т азотних і комплексних (фосфорних) добрив. Макродобрива займають у структурі собівартості продукції до 20%, це фактично найбільша стаття витрат.
В цілому ж на українському ринку добрив в останні три роки ситуація досить нестабільна. До 2016 р. українські агровиробники закуповували до 70% добрив у вітчизняних виробників, але з тих пір ринок залежить від стабільності роботи найбільшого українського виробника - групи компаній OSTCHEM. А у нього останнім часом регулярно виникають проблеми, що закономірно впливає на обсяги виробництва і ціни.
Втручається в ринок добрив і політика. З України пішли два найбільших постачальника фосфорних добрив - російські компанії "Єврохім" і "Фосагро" (останні санкції введені проти ТОВ "Фосагро Україна": тепер дана юридична особа не має права провадити ніяких господарських операцій на території нашої країни). Результатом став дефіцит деяких видів добрив.
Загальна картина
Якщо подивитися на український ринок добрив з боку, він виглядає досить хаотичним - саме як ринок, який нещодавно добряче "потрясли" і якому тепер потрібно якийсь час для того, щоб прийти в норму.
Представник одного з великих агрохолдингів розповів "ДС", що азотні добрива, такі як аміачна селітра, карбамід, КАС-32, NPK (виробництва "Сумихімпрому"), вони купують у місцевих трейдерів і майже на 95% це добрива українського виробництва. Наприклад, нинішньої осені великим постачальником карбаміду став Одеський припортовий завод, пропонує свою продукцію по досить конкурентною ціною.
Але є добрива, які в Україні фактично не проводяться, такі як безводний аміак, комплексні фосфорні добрива. Якщо раніше українські компанії-трейдери завозили їх в основному з Росії, то тепер почали активно купувати в Білорусі, Литві, Польщі, Фінляндії, Єгипті. Також азотні добрива везуть з Узбекистану, Казахстану.
Тим не менш у агровиробників регулярно виникає сезонний дефіцит добрив. У сезон внесення ціни дуже високі, не вистачає рухомого складу для доставки добрив у господарства. Найчастіше терміни внесення досить короткі - з-за погоди.
У міжсезоння добрива дешевше в середньому на 10%, але купувати їх про запас означає заморожувати обігові кошти. І якщо великі виробники засобів захисту рослин кредитують сільгоспвиробників, то на ринку мінеральних добрив діє виключно передоплата.
У 2015 р. обсяги виробництва мінеральних добрив в Україні порівняно з 2014-го впали на 22,3%. Російське вторгнення призвело до того, що два великих виробника закрилися, різко обваливши виробництво в цілому по країні. Мова про ПАТ "Концерн "Стирол" та ПРАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот", які опинилися на непідконтрольної території Україні.
Нестабільна ситуація в країні призвела до скорочення площ та зниження попиту на добрива. Фермери почали відмовлятися від профілактики грунтів, менше використовувати імпортні добрива. З того часу і досі відбувається переорієнтація з дорогих мінеральних добрив на більш дешеві аналоги або на добрива тваринного походження, органічні.
Прогнозований раніше експертами на 2017 р. двократне зростання ринку добрив так і не відбувся. Але аграрне виробництво зростало, і на ринку виник дефіцит, який заповнювали імпортом.
Зростання курсу валют і складні стосунки з Росією призвели до скорочення імпорту добрив та їх споживання українськими фермерами і агрокомпаніями.
До зростання цін на імпортну продукцію додалося різке подорожчання природного газу, а його великі обсяги витрачаються при виробництві азотних добрив. Саме вкрай низька ціна на російський газ, до речі, дозволяє процвітати білоруським виробникам добрив, таким як "Гродно Азот", незважаючи на застаріле обладнання і неефективну економіку підприємств.
Сьогодні на ринку мінеральних добрив України працюють три основних виробника. "Рівнеазот" (Рівне) входить в групу компаній OSTCHEM.
Спеціалізується на виробництві азотних добрив - аміаку та аміачної селітри, а також є єдиним в Україні виробником ІАС (вапняно-аміачної суміші). "Азот" (Черкаси) також входить в OSTCHEM. Підприємство є найбільшим в Україні виробником аміачної селітри, а також робить інші азотні добрива (аміак, карбамід, КАС). Нарешті, "Дніпроазот" (Дніпродзержинськ), який контролює група "Приват", що спеціалізується на виробництві карбаміду, аміаку та інших азотних добрив.
Із-за скорочення випуску вітчизняних добрив помітно зріс імпорт - не менш ніж на третину. Обсяг імпорту збільшився б ще більше, якби не зростання курсу національної валюти, з-за якого імпортні товари піднялися в ціні. Частина фермерів виявилася не в змозі придбати необхідну кількість добрив.
Якщо говорити конкретно про фосфорні добрива, то Україна не має власного їх виробництва. До недавніх пір імпорт йшов на 100% з Росії, тепер же трейдерам доводиться шукати нових постачальників, звідси і "буря" на ринку.
Відновлення ринку добрив відбудеться тільки при стабілізації економічної ситуації в Україні, але повне відновлення можливе лише за умови повернення великих операторів ринку на підконтрольну Україні територію або будівництва нових великих виробництв, що потребує значних інвестицій.
Стабілізація економіки також призведе до зростання споживання добрив вітчизняними фермерами, підвищення попиту і, відповідно, привабливості даної сфери. На ринок будуть виходити нові виробники та імпортери недорогих добрив. В імпорті буде рости частка Європи, а імпорт добрив з країн СНД - скорочуватися з-за нестабільної політичної ситуації.
