• USD 27.1
  • EUR 30.6
  • GBP 36.2
Спецпроєкти

Втрачаємо чорнозем. Чому деградують українські землі і що з цим робити (ІНФОГРАФІКА)

Фахівці б'ють на сполох: українські грунти швидко втрачають свою якість. Якщо не вжити заходів, Україна може втратити статус одного зі світових аграрних лідерів
Фото: hyser.com.ua
Фото: hyser.com.ua
Реклама на dsnews.ua

Українці звикли пишатися тим, що в їх країні зосереджено 27% світового чорнозему і третина всіх орних земель Європи. "В Україні палицю в землю встроми, так вона виросте і три врожаї в той же рік дасть!" - із заздрістю говорять сусіди, поглядаючи на свої суглинки і супіски. Однак сьогодні знамениті чорноземи опинилися під загрозою. Інтенсивний розвиток в країні рослинництва на тлі слабкого тваринництва порушує природний баланс. Активна експлуатація сільськогосподарської землі, та ще й з порушеннями аграрних технологій, призводять до того, що якість грунтів швидко падає.

Жадібність губить гумус

В Україні різних видів деградації піддалося понад 32 млн га сільськогосподарських земель - це підтоплення, забруднення, пошкодження ерозією та інші впливи. За офіційними даними, земель, які зазнали впливу водної ерозії, - 13,3 млн га, в тому числі 10,6 млн. га орних земель. Вітровій ерозії систематично піддається понад 6 млн га, а 68 тис. га повністю втратили гумусовий горизонт. Малопродуктивних та техногенно забруднених земель, що підлягають консервації, в Україні вже нараховується понад 1,1 млн га.

Показово, що ці цифри не змінюються досить давно: в урядових звітах 2004-го і минулого року - приблизно одні і ті ж дані. Це говорить не тільки про стан земель, але і про те, як погано ведеться статистика.

Як відомо, чорнозем - це багатий гумусом тип грунту; щоб земля вважалася чорноземом, гумусу в ній має бути не менше 2,5%. Гумус - основна органічна речовина грунту, що містить живильні речовини, необхідні рослинам. Гумус складає 85-90% органічної речовини ґрунту і є головним критерієм її родючості.

Саме гумус і втрачають зараз українські грунти. За останні 20 років в середньому по Україні вміст гумусу зменшилася на 0,22% в абсолютних величинах - з 3,36 до 3,14%. "Це серйозна втрата, - говорить консультант Світового банку Денис Нізалов. - Для збільшення частки гумусу в ґрунті на 0,1% в природних умовах потрібно 25-30 років".

Реклама на dsnews.ua

Виснаження чорноземів, втрата гумусу - це плата за те, що в Україні агропромисловий комплекс забезпечує 14% ВВП і є провідною експортною галуззю країни

Плата за те, що країна займає третє місце в світі з експорту кукурудзи, п'яте - за експортом пшениці, входить у трійку головних виробників соняшникової олії. Справа в тому, що завдяки гарному клімату і грунтів, головна галузь сільського господарства - рослинництво, особливо технічне і кормове. При СРСР ще більш-менш дотримувався баланс між рослинництвом і тваринництвом, але з 1991 р. пішов явний перекіс у бік рослинництва - воно давало і дає швидку і очевидну віддачу.

Урожай зняв, продав, отримав гроші. А корів та свиней - ростити треба, будувати ферми, з кормами морочитися... Проте саме гній тварин - головне джерело поповнення гумусу в ґрунті. Але це в умовах збалансованого сільського господарства. А в Україні воно, на жаль, сильно разбалансировалось за минулі чверть століття.

Про те, що неправильна експлуатація "вбиває" українські родючі ґрунти, говорить і президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало. "Проблема з ґрунтами глобальна. Вона турбує не лише науковців і аграріїв, а й все світове суспільство. Всі розуміють, що треба дотримувати певні правила і норми по використанню ґрунтів, - сказав він в інтерв'ю AgroPolit.com. - Вони можуть не тільки зношується, але і не сприймати то кількість використання засобів захисту рослин, які переходять у грунтові води і виявляються в річках і озерах. В останні роки розчиняються ті землі, які не повинні: схили крутизною 20-30 градусів, заплави річок тощо Руйнуються меліоративні системи, які закладалися десятками років і повинні служити тисячу років".

За словами президента НААН, українські чорноземи вже треба не тільки берегти, але і відновлювати. "Йде вивітрювання ґрунтів, з-за малого поголів'я великої рогатої худоби та інших тварин в грунт не вноситься органіка. У цій ситуації використовують велику кількість мінеральних добрив, хоча і не в таких кількостях, як в 1990-х роках. Це все негативно впливає на ґрунт. Там де немає лісосмуги (на півдні України), її обов'язково потрібно відновити, тому що ґрунту вивітрюються. Збиток наноситься величезний", - каже Ярослав Гадзало.

Саму ж сумну оцінку ситуації дає генеральний директор ВГО "Українська аграрна конфедерація" Павло Коваль: "За останні 10 років ми втратили 0,1% вмісту гумусу - це шалена цифра. Тому що цю одиницю (0,1%) можна відтворити лише за 100 років раціонального та ефективного використання земель".

За його словами, аграрії змушені вирощувати сільськогосподарські культури в короткоротационных сівозмінах (тобто тільки дві-чотири культури по черзі на одному і тому ж полі). Це порушує систему відновлення родючості земель, яка лежить в основі всього європейського сільського господарства.

"Ті області, які ми колись вважали північними степами, сьогодні за своїми кліматичними умовами для використання в сільському господарстві стали степами, а південний степ - це вже напівпустеля. Від Бердянська до Татарбунар без зрошення вже робити нічого не можна. А це - величезні інвестиції. Адже землі, які ще потенційно мають високий і середній рівень вмісту гумусу, без води там нічого не дадуть і будуть деградувати", - констатував Павло Коваль.

Приватна власність і гній

Виникає питання: як можна зупинити процес деградації аграрних земель? Вирішувати його можна на кількох рівнях, головні з яких - аграрно-технологічний і... конституційний. З нього і почнемо. На думку консультанта Світового банку Дениса Нізалова, кращий інструмент захисту родючості ґрунтів - приватна власність на землю.

"Якщо земля, яку я обробляю, мені ж і належить, то у мене є бажання піклуватися про неї: захищати від ерозії, вносити добрива, підтримувати грунту в родючому стані. Якщо я просто орендую землю на період двох-трьох років, то у мене і мотивації немає інвестувати в неї", - говорить він.

Співавтор Акту проголошення незалежності України Левко Лук'яненко вважав трохи інакше - на його думку, той, хто взяв землю в оренду на тривалий термін, скажімо, на 99 років, як прийнято в Європі, - теж буде про неї гідно піклуватися. "При оренді на п'ять років - так, землю можна виснажити. Але якщо мова йде про довгострокову оренду терміном понад 50 років - інша справа. В такому випадку людина зацікавлений у гарному догляді за цією землею, - говорив він в інтерв'ю кілька років тому. - У багатьох державах вона теоретично є власністю держави, проте її на 99 років передають в оренду. 100 років - це вже повік, повік - вічність. А 99 років - це не навічно".

Але питання вільної купівлі-продажу землі - це питання політичне, і можна бути впевненим, що він найближчим часом не вирішиться. А рятувати українські чорноземи потрібно вже зараз

Виходом могло б стати прийняття закону, скажімо, "Про землекористування". В якому були б чітко прописані обов'язки тих, хто землю саме експлуатує.

У числі таких обов'язків:

- суворо дотримуватися нормативи по внесенню добрив і застосування засобів захисту рослин,

- замінювати хоча б частину мінеральних добрив гноєм, торфом або компостом, не використовувати пестициди і гербіциди в профілактичних цілях,

- вести нормальний сівозміна з періодами відпочинку грунту (а не просто міняти соняшник на кукурудзу і назад),

- будувати і правильно експлуатувати мелиорационные системи,

- уникати самостійного розширення посівних площ за рахунок земель, не призначених для сільського господарства,

- будувати огорожі, утримують опади,

- використовувати рослини-сидерати (т. зв. зелені добрива).

Ми бачимо, що Україна втрачає родючі землі досить високими темпами. Причина - їхня інтенсивна експлуатація в умовах порушення аграрних технологій. Це загрожує не якимось окремим галузям, а всього аграрного сектору в цілому. Єдина можливість уникнути втрати чорноземів - прямо зараз відновити землекористування з дотриманням всіх норм і правил, хоча б тих, які були прописані ще в радянських підручниках з агрономії. А в більш довгостроковій перспективі - збільшувати площі лісів та розвивати в країні тваринництво (благо кормова база для цього є), прийняти і реалізовувати державну програму рекультивації земель.

    Реклама на dsnews.ua