• USD 28
  • EUR 33.5
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Титановий спадок Фірташа. Як і хто його ділить при Зеленському

АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", яке готують до приватизації, стало свого роду канатом, який перетягують між собою колишні бенефіціари та Фонд держмайна

Об'єднана гірничо-хімічна компанія/umcc.com.ua
Об'єднана гірничо-хімічна компанія/umcc.com.ua
Реклама на dsnews.ua

Дивні обшуки

18 січня Фонд державного майна (ФДМ) України, очолюваний Дмитром Сенниченком, розіслав пресреліз, в якому описав проблему: це дії правоохоронців, які нібито ведуть до дестабілізації роботи держпідприємств, що підлягають приватизації. В даному випадку мова йде про АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.).

Керівництво ФДМ, яке прагне привернути увагу громадськості до проблеми, відразу акцентує увагу на наслідки для країни в цілому — мовляв, такі дії можуть привести до згортання в 2021 р. всього приватизаційного процесу, що спричинить втрату 12 млрд грн запланованих надходжень до бюджету. А ось «у разі зупинки скоординованої протидії силових органів і олігархічних груп» — ці гроші в бюджет надійдуть, причому ще до середини року. Але такі формулювання занадто розмиті — так що спробуємо розібратися, в чому справа.

Йдеться про події, які відбулися 13 січня. Тоді співробітники (не названих в ЗМІ силових структур) провели обшуки на території ВГМК, у центральному офісі в Києві і в приміщеннях деяких співробітників компанії. Після чого керівництво ОГХК заявило, що трактує ці обшуки як спробу зриву приватизації. Кілька днів по тому про те ж заявив і Фонд держмайна.

Практично те ж саме відбувалося раніше — 17 квітня минулого року. Тоді до всього іншого в офіс ОГХК приходили колишні менеджери компанії на чолі з колишнім в. о. голови правління Олександром Гладушком (якого ЗМІ пов'язують з бізнесменом і екснардепом Миколою Мартиненком.) Вони намагалися продовжити свою роботу, показуючи рішення суду про їх неправомірне звільнення. Тоді ФДМ також брав активну участь у долі ОГХК і навіть викликав на допомогу поліцію.

Але вся ця історія виглядає досить каламутній: наприклад, ні в одному з численних повідомлень про обшуки в офісах ОГХК немає жодної згадки про те, які саме силові структури проводили ці дії. Ми спробували з'ясувати в самому АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», але виявилося, що жоден його телефон, вказаний на сайті, не відповідає. Причому не те щоб там не брали трубку — номери взагалі не обслуговуються. Пізніше виявилося, що цей сайт залишився під контролем колишнього керівництва компанії. Принаймні, в розділі «Новини» (всі вони датовані 2020 р.) рясно поливають брудом (не соромлячись у виразах) нове керівництво компанії, його ділових партнерів і особисто голову ФДМ. Ми знайшли новий сайт ОГХК, але і по цьому телефону ніхто не відповів.

У Фонді держмайна теж не змогли вказати конкретну силову структуру, що має претензії до ОГХК. Нас попросили відправити офіційний запит на інформацію. Ми це зробили, тепер чекаємо відповіді.

Реклама на dsnews.ua

Із залученням СБУ

Але ось що вдалося з'ясувати. Коли в різних заявах ФДМ каже про спроби зірвати приватизацію ОГХК з використанням співробітників силових структур, «скоординованих олігархічними групами», згадуються в тому числі такі інциденти: в серпні 2020-го зловмисники висипали з 10 вагонів-хоперів компанії концентрат ільменіту, який відвантажувався за контрактом з американським холдингом Chemours, а до цього, в травні того ж року, підпалили автомобіль менеджера компанії. У Фонді бачать цілу велику кампанію по тиску на ОГХК і дискредитації підприємства. Зокрема, деякі силовики, за інформацією ФДМ, звинувачують менеджмент ОГХК у поставках продукції на окуповані території (конкретно — підприємству «Кримський титан»). Тільки на новому сайті ОГХК зазначено, що обшуки в їхніх офісах (центральному і Вільногірської філії) проводили співробітники СБУ та прокуратури, а їх завдання — перешкодити швидку приватизацію компанії.

Групи конфлікту

Все це виглядає як протистояння двох груп, очолюваних Дмитром Фірташем і Миколою Мартиненком. Фірташ давно мав бізнес-інтереси в титановій сфері — саме його компанія «Кримський титан» контролювала (офіційно — орендувала) Вільногірський гірничо-металургійний комбінат і Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат до створення ОГХК у 2014-му. А в 2015-му керівником ОГХК став Руслан Журило, який був призначений з подачі соратника прем'єр-міністра (тоді ним був Арсеній Яценюк), голови парламентського комітету з ПЕК Миколи Мартиненка.

Тепер одна група — це, умовно кажучи, "давні" бенефіціари ГЗК, тобто люди, за даними ЗМІ, пов'язані з Фірташем (далі ми побачимо, що вони знову беруть підприємства під свій контроль). Друга група — недавні бенефіціари, які зберегли частковий контроль над підприємствами. Можливо, саме їм вигідні дії СБУ і прокуратури.

Можна припустити, що є також і ті, хто зацікавлений в нинішніх бізнес-зв'язках ОГХК (а це, зокрема контракти з Boeing і з азіатським трейдером IMMCO Trade PTE. LTD). Поки складно сказати, наскільки тісно вони пов'язані з Дмитром Фірташем, але можна припустити, що до них прихильні САП і НАБУ. Принаймні саме ці відомства позиціонуються як захисники інтересів ОГХК при новому керівництві.

Зокрема, в липні 2020 р. САП і НАБУ заарештували в Одеському морському торговому порту 1845 т рутилового концетрату, що за рішенням попереднього керівництва ОГХК повинен був бути безоплатно переданий австрійській компанії-посередниці, яка до того ж має близько 600 млн грн боргів перед ОГХК. Так, за даними силовиків, була відвернена розтрата майна держкомпанії на суму 52 млн грн. А до цього, в травні, САП і НАБУ запобігли відчуженню ільменітової руди орієнтовною вартістю 80 млн грн на користь цієї ж компанії-нерезидента.

Так чи дійсно ОГХК стала причиною конфлікту інтересів — причому, з одного боку, опинилися СБУ і прокуратура, а з іншого — САП і НАБУ? Щоб відповісти, треба зазирнути в історію.

Ласий шматок: що таке ОГХК

АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» в нинішньому вигляді розпочало діяльність у серпні 2014 р. як держпідприємство, якому уряд України передало в управління майнові комплекси націоналізованих ВГМК та ІГЗК — як ми пам'ятаємо, їх відібрали у структур Дмитра Фірташа. В результаті з'явився один з найбільших у світі видобувачів рутилового і цирконієвого концентратів (титанової сировини).

У 2020 р. ОГХК отримала рекордні 600 млн грн чистого прибутку, що в шість разів більше, ніж показники 2018 і 2019 рр. Компанія, за її власною інформацією, видобуває на рік понад 500 тис. т рудних концентратів, входить у топ-100 платників податків України, у неї більше 5800 співробітників, а за останні чотири роки вона інвестувала у виробництво 1,248 млрд грн.

У грудні 2020 р. компанія оголосила про виявлення вдвічі більших запасів титановмістних рудних пісків на ВГМК, ніж очікувалося. Це значно збільшило інвестиційну привабливість компанії і її ринкову ціну, а також, судячи з усього, загострило майновий конфлікт навколо підприємства.

ОГХК реалізує продукцію більш ніж у 30 країн світу. Основні ринки збуту — ЄС, Китай, Туреччина, а також США і країни Африки. При цьому іноземні контрагенти періодично змінюються в залежності від того, під чиїм контролем знаходиться ОГХК.

8 грудня 2016 р. держпідприємство було перетворено в ПАТ «ОГХК», 26 грудня 2018 р. — у ПрАТ. З 2019 р. ОГХК знаходиться в управлінні Фонду держмайна і готується до приватизації.

Ще в 2016-му Кабмін відніс ОГХК до переліку компаній, що підлягають приватизації в 2017 р. Однак потім приватизацію кілька разів відкладали, в останній раз — в зв'язку з коронакризою і карантином. За неофіційною інформацією «ДС», через протидію з боку колишніх бенефіціарів ВГМК та ІГЗК.

Зараз ОГХК готує до приватизації «BDO корпоративні фінанси» в складі консорціуму Baker McKenzie, Baker Tilly Ukraine і Asset Expertise. Уже в першому кварталі 2021-го ФДМ планує виставити ОГХК на прозорий аукціон. У відомстві прогнозують, що це може стати найбільшою приватизаційною угодою в Україні з часів продажу «Криворіжсталі». Принаймні стартову ціну обіцяють призначити від 3 до 5 млрд грн. Крім іншого, приватизація ОГХК передбачена в Меморандумі України з МВФ. Попередню зацікавленість у приватизаційному аукціоні, за інформацією ФДМ, висловили 16 іноземних компаній.

Об'єднана гірничо-хімічна компанія/umcc.com.ua
Об'єднана гірничо-хімічна компанія/umcc.com.ua

Кадрова чехарда

Останнім часом зміна власників супроводжувалася справжньою кадровою чехардою в керівництві ОГХК. ФДМ наказом від 19 лютого 2020-го призначив замість Олександра Гладушка новим в. о. голови правління ОГХК Михайла Макарова. Його кандидатура була узгоджена Кабміном — але, що цікаво, вже через кілька годин документ про це зник з урядового порталу. Радниками Макарова стали Тетяна Гогенко (ексначальниця відділу чорних металів і феросплавів українського представництва в Києві компанії Glencore International AG) і Пітер Девіс

Однак тільки 19 березня Фонд припинив повноваження першого заступника голови правління ОГХК Гладушка, призначивши на його місце Пітера Девіса. У послужному списку Девіса — робота в Києві в Central European Media Enterprises регіональним CFO в 2002-2005 рр., Фінансовим консультантом Scythian Limited у 2005-2013 рр. і в Oriel Ventures Limited у 2016-2017 рр. Крім того, в 1994-1998 рр. він працював у Glencore в Москві фінансовим контролером.

Тоді ж були припинені повноваження цілого ряду інших топ-менеджерів ОГХК зі старої команди управлінців: заступників голови правління Тетяни Кисельової та Вікторії Тищенко, членів правління Олени Прокопенко, Віктора Сивченка, Андрія Сторчака і Олександра Прокопенка.

Новими членами правління стали Натан Хазін (раніше працював у Центрі впровадження та супроводу автоматизованих систем бойового управління Генерального штабу ЗС України, вже згадувана Тетяна Гогенко, і Юрій Кияшко, який працював фінансовим директором ТОВ «Левада-Ойл», топ-менеджером по оптовій дистрибуції BIOCOUNTRY SRL (Молдова ) і директором ТОВ «Трансконсалтинг».

Новій команді ФДМ зі старту доручив провести аудит компанії і разом з радником з приватизації BDO&KPMG Baker McKenzie підготувати повне розкриття інформації про компанії.

Офіційним керівником ОГХК у статусі в. о. з 20 лютого 2020-го значився Михайло Макаров, з 8 квітня в статусі в. о. — Пітер Девіс.

Пітера Девіса ЗМІ пов'язують з Дмитром Фірташем. І в цьому ключі дивними в усій цій історії виглядають подальші події: 2 жовтня ФДМУ зі скандалом звільнив Девіса, поставивши йому в провину одноосібне рішення відновити продаж продукції Вільногірського ГМК компаніям, що підконтрольні колишньому менеджменту ОГХК,який вже відсторонений від управління. Тобто, за неофіційною інформацією, людям Мартиненка. Одночасно з цим, як заявили в ФДМ, Девіс наказав зупинити відвантаження продукції компаніям, які вже співпрацювали з ОГХК на умовах передоплати за вищими цінами і щомісяця закуповували продукцію ОГХК на кілька мільйонів доларів. Більш того, Девіса звинуватили в саботажі — в тому, що він повернув до керівництва Вільногірського ГМК людей зі старого складу менеджменту. Одночасно відсторонивши від справ замдиректора по реалізації продукції, якого призначило нове правління ОГХК.

З 7 жовтня 2020-го т.в.о. голови правління ОГХК Фонд держмайна призначив Артура Сомова, який, за даними "Цензор.НЕТ", у 2003-2007 рр. був фінансовим директором ТОВ "Газтек" (далі змінило форму на ПрАТ "Газтек"), яке в той період почало скуповувати облгази, в результаті опинилися в складі Group DF Дмитра Фірташа.

Гірничо-хімічні ігри олігархів

Отже, після того, як Дмитро Фірташ втратив вплив на ВГМК та ІГЗК, фактичний контроль над підприємствами (вже об'єднаними в ОГХК), за даними ЗМІ, одержав голова парламентського комітету з ПЕК Микола Мартиненко. Уже в 2015-му почалися скандали, і у вересні того ж року тодішній голова Мінекономіки Айварас Абромавічус зажадав відставки керівника ОГХК Руслана Журила, призначеного з подачі Мартиненка. Але ще в 2016-м ЗМІ повідомляли, що ОГХК продовжує реалізовувати продукцію на експорт через австрійську Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG, яку пов'язували з Мартиненком. Судячи з усього, ця ж компанія в 2020-м повинна була отримати ті 1845 т рутилового концетрату, що заарештували в Одесі САП і НАБУ.

Саме в січні 2016 р. НАБУ запустило кримінальне провадження за фактами продажу продукції ОГХК на експорт через посередника — ту саму Bollwerk, аффілійовану з Мартиненком. Слідчі повідомляли, що в січні-вересні 2015-го між ОГХК і Bollwerk було укладено дев'ять зовнішньоекономічних контрактів і поставлено продукції на загальну суму 688 млн грн. При цьому нібито вартість її була нижчою за ринкову ціну на 15-55%.

Також, за даними ЗМІ, 20 квітня 2017 р. НАБУ повідомило про підозру Мартиненку в розтраті коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (Жовті Води, Дніпропетровська обл.). У той же день Мартиненка затримали детективи НАБУ. 22 квітня Солом'янський райсуд Києва відпустив його на поруки трьох міністрів і 18 народних депутатів з фракції "Народний фронт".

У кінці 2018 р. прокурор САП звинуватив Миколу Мартиненка в цілому ряді економічних злочинів, включаючи (спільно з Русланом Журилою) виведення грошей з Східного гірничо-збагачувального комбінату. І в цьому звинуваченні теж фігурує австрійська компанія Bollwerk. Утім, поки ця кримінальна справа нічим не закінчилася.

Залишилася справа, що розслідувала НАБУ, — вже конкретно по ОГХК, якою також керував Руслан Журило. Якщо коротко, то суть цієї справи в тому, що керівництво ОГХК без необхідності зробило австрійську компанію Bollwerk посередником при продажу титанової сировини в різні країни світу. У тому числі — в РФ, для корпорації «ВСМПО-АВІСМА». Якій, у свою чергу, належить російський виробник військової техніки «Вертольоти Росії». При цьому Bollwerk отримувала титанову сировину за заниженою ціною.

Пізніше з'явився ще один посередник — британська компанія Adelis Trade LLP. При цьому, за даними НАБУ, Bollwerk і Adelis Trade LLP виводили кошти, які отримані від продажу українського титанової сировини, через кіпрські, латвійські та британські компанії.

По ходу розслідування Руслан Журило був відсторонений від посади глави ОГХК, але йому на зміну прийшов його ж соратник — Олександр Гладушко. Це замість нього, як ми вже згадували, ФДМ 19 лютого 2020-го призначив нового в. о. — Михайла Макарова. Однак 16 квітня Господарський суд Києва прийняв рішення про неправомірне звільнення Гладушка і його заступників.

Тобто можна припустити, що Гладушко стоїть за вторгненнями в офіси ОГХК в квітні 2020-го і в січні 2021-го.А одним з бенефіціарів ОГХК, принаймні до жовтня 2020-го, залишався Мартиненко ...

У сухому залишку

Поки ситуація виглядає так. Дмитро Фірташ в 2014-му втратив контроль над підприємствами, що потім увійшли в ОГХК. Тоді контроль отримав Микола Мартиненко, який через керований менеджмент почав виводити кошти з використанням австрійської і британської компаній. Далі держава в особі ФДМ постаралося "відсунути" Мартиненка і скоріше приватизувати ОГХК. Зміною керівництва компанії скористався Фірташ, який намагався повернути контроль спершу через Пітера Девіса (невдало), а потім — через Артура Сомова. Так що протистояння СБУ і прокуратури, з одного боку, НАБУ і САП з іншого — відображає суперництво Фірташа і Мартиненка за доходи від підприємств ОГХК.

    Реклама на dsnews.ua