У світі про економіку. Глобальні тренди-2026, ринки прогнозів та розмова з цифровим Кейнсом

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів (сьогодні — з акцентом на очікуваннях від нового року) та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Визначні економічні тренди 2026 року

Озираючись на минулий рік, можна зробити більш-менш упевнені передбачення на рік новий, якщо йдеться про довгострокові ефекти. І це не лише про розвиток штучного інтелекту. Видання Sherwood Media прогнозує розвиток кількох потужних трендів, що окреслять економічний ландшафт цього року:

1. Феномен "K-подібної економіки" демонструватиме дедалі більший розрив у добробуті багатих і бідних. Ця модель, що стала популярною ще під час виходу з пандемійної рецесії, сьогодні набуває нової сили: у той час як домогосподарства з низьким рівнем доходу змушені споживати дедалі менше, заможний сегмент продовжує процвітати, маючи високу купівельну спроможність. Що цікаво, макроекономічний ефект при цьому лишається стійким: так, у США саме 40% найбагатших споживачів забезпечують понад 60% загальних витрат у США. Отже, такі загальні показники, як ВВП, стають дедалі менш інформативними, якщо йдеться про фінансового здоров’я всього суспільства.
2. Перерозподіл інвестиційного капіталу в секторі нерухомості та інфраструктури. Ми спостерігаємо історичний момент, коли з розвитком ШІ капітальні витрати на будівництво центрів обробки даних (ЦОД) стрімко наближаються до обсягів інвестицій у приватні офісні площі з потенціалом перевищити їх. Станом на кінець 2025 р. витрати на ЦОД зросли на астрономічні 2200%, або до $41 млрд в річному обчисленні, порівняно з показниками десятирічної давнини. Тренд, який точно продовжиться наступного року, відображає не лише технологічний бум, а й нову економічну реальність: енергоємні та ресурсозалежні цифрові потужності стають пріоритетним активом, поглинаючи кожен вільний інвестиційний долар і ват електроенергії. А от традиційні офісні простори втрачають цінність через наслідки пандемії та зміну формату праці.
3. Ефект "Оземпіка" стане ще одним потужним економічним фактором 2026 р. Розробник цього революційного препарату, данський фармацевтичний гігант Novo Nordisk поступово втрачає монополію на пігулки та ін´єкції для схуднення (йому протистоять великі конкуренти Eli Lilly, Hims & Hers та інші). Термін дії патенту Novo на Ozempic закінчується на початку 2030-х р., а клінічні випробування дешевших версій від конкурентів проходять швидкими темпами. Масова доступність ліків на основі гормону ГПП-1 кардинально змінює не лише медицину, а й ринки: споживачі починають купувати значно менше калорійної їжі та шкідливих перекусів. Це змушує гігантів харчової індустрії та ритейлу терміново переглядати асортимент і маркетингові стратегії, щоб не втратити прибутки. У масштабах країни можна очікувати зниження витрат на охорону здоров'я, проте для бізнесу це означає жорстку цінову війну та перебудову бізнес-моделей.
4. Стрімке зростання ринку прогнозів. Цей тренд даватиме додаткові інструменти для ухвалення фінансових рішень. Платформи, де користувачі роблять ставки на результат реальних подій, перетворюються з розважального засобу на потужне джерело альтернативних даних. Ці майданчики часто виявляються точнішими за традиційні соціологічні опитування, що робить їх важливим індикатором ринкових очікувань для інвесторів і бізнесу.

Отже, економіка 2026 р. постає як складна система, де цифровізація інфраструктури, зміна споживчих моделей під впливом медицини та дедалі гостріша соціальна нерівність формують нові правила гри для глобального капіталу, вимагаючи від бізнесу гнучкості та готовності до швидкої адаптації.

Перший трильйонер і "трампівська" ФРС: чого очікують ринки прогнозів

У контексті очікувань від нового року розглянемо докладніше ринок прогнозів, що швидко розвивається. Дані платформ Kalshi, Polymarket та PredictIt дають уявлення про суспільні очікування від економіки і бізнесу у 2026 р.

У фокусі економічних очікувань опинилася постать Ілона Маска: за даними торгів на платформі Kalshi, імовірність того, що він стане першим у світі трильйонером до початку 2027 р. оцінюється у високі 63%. Нагадаємо, що зараз Bloomberg Billionaires Index оцінює чистий капітал Маска у $619 млрд. Попри поточні виклики для компанії Tesla, таке стрімке зростання капіталізації розглядається гравцями ринку як цілком реальний сценарій для наступного року.

Ключові зміни очікують на фінансовий сектор США, зокрема через завершення каденції Джерома Павелла на посаді голови Федеральної резервної системи (ФРС). Його найбільш імовірним наступником на платформі PredictIt вважають Кевіна Хассетта, який значно випереджає інших кандидатів. Потенційне призначення Хассетта, що очолює Національну економічну раду Дональда Трампа, викликає жваві дискусії в експертних колах, бо інвестори побоюються надмірного політичного тиску на ФРС. Трамп давно і прямо закликає до зниження відсоткових ставок, а це, непокояться на Уолл-Стріт, може підштовхнути інфляцію.

У більш широкому контексті на світову економіку цього року тиснутимуть геополітичні ризики. Зокрема, беттори на Polymarket оцінюють у 6% імовірність того, що Китай запровадить морську або повітряну блокаду Тайваню до 30 червня. Попри відносно низький відсоток імовірності, на цей прогноз варто звернути увагу. Адже реалізація такого сценарію означала б фактичний стан війни, що неминуче призведе до дестабілізації глобальних ланцюгів постачання та втягування у конфлікт найбільших економік світу. Достатньо сказати, що тайванська TSMC є головним у світі "ливарним заводом" (foundry) мікросхем, який контролює понад 90% світового ринку виробництва найсучасніших напівпровідників (за техпроцесами 3 та 5 нанометрів), критично важливих для роботи штучного інтелекту, смартфонів та оборонних систем".

Вибуховий ринок міні-ракет

Досвід війни Росії проти Україні змінив уявлення про сучасну структуру арсеналів. Тому вже в 2026 р. ми станемо свідками остаточного формування нового сегмента озброєнь — крилатих міні-ракет (mini cruise missiles), вважає відомий експерт з ракетних технологій, науковий співробітник в Oslo Nuclear Project при Університеті Осло Фабіан Гоффман. У блозі на Substack він окреслює економічний ландшафт цього нового ринку.

Власне економічні міркування, які безпосередньо впливають на укомплектованість армії потрібними засобами ураження, і покликали до життя новий клас ракетного озброєння. "Ці системи мають багато спільних характеристик з більш важкими, традиційними крилатими ракетами наземного базування, але пропонуються за значно нижчою ціною, зазвичай від 150 тис. до 300 тис.", — зазначає автор.

Тож міні-ракети заповнюють нішу між дешевими, але вразливими дронами-камікадзе, та надзвичайно дорогими важкими ракетами типу Storm Shadow чи ATACMS (коштують в десятки разів більше).

Крилаті міні-ракети за формою нагадують важчі зразки, але мають стрункий фюзеляж, відносно невеликі крила та повітрозабірники для двигуна (зазвичай турбореактивного). Функціонально вони поєднують відносно велику дальність з середньою-високою дозвуковою швидкістю та невеликим або ж помірним корисним навантаженням.

На думку експерта, загалом нові рішення навряд чи замінять дрони або важкі ракетні системи, проте особливо стануть у пригоді не дуже великим країнам з обмеженим оборонним бюджетом. "У цьому випадку міні-ракети дадуть можливість державам, які раніше не могли собі дозволити їх придбати, сформувати потужний ракетний арсенал. Тут їхня роль є не просто допоміжною, а визначальною", — уточнює Гоффман.

До речі, це одна з причин, чому саме Україна почала масово випускати таке озброєння.

Отже, які параметри ринку, що формується? За наведеними автором оцінками, лише європейські країни — члени НАТО можуть потребувати близько 20 тис. крилатих міні-ракет у мирний час і значно більше в умовах погіршення безпеки. Враховуючи наведену вище середню вартість одиниці такого озброєння, обсяг європейського ринку сягає $3–6 млрд. Серед виробників нового класу ракет є як відомі компанії, так і стартапи з Америки і Європи — основні гравці ринку з їхньою продукцією зібрані у таблиці нижче (окремо варто відзначити українських виробників):

Так, у США стартапи Zone 5 Technologies і CoAspire розробляють крилаті міні-ракети для ВПС США в рамках програми ERAM. Обидві системи також планується поставити Україні, яка отримала дозвіл на придбання до 3350 ракет типу ERAM. Компанія Kongsberg нещодавно купила контрольний пакет акцій Zone 5 Technologies, ймовірно, з метою продажу європейцям ракет Rusty Dagger та аналогічних продуктів. Anduril підписала широкі угоди про співпрацю з тайванськими, польськими та німецькими виробниками задля випуску локалізованих варіантів своєї ракети Barracuda.

А в самій Європі нідерландська Destinus наразі пропонує перевірену в боях крилату міні-ракету Ruta, яка широко використовується в Україні, а чеська фірма LPP планує випустити Narwhal. Своєю чергою оборонний гігант MBDA представив концепцію ракети CROSSBOW, яка може бути запущена у виробництво до середини 2026 р. (якщо з'явиться замовник).

Перспективні ракети RCM² від MBDA Germany, які німецькі збройні сили мають закупити до 2030 р., займають нішу вищого класу (ймовірна вартість одиниці — від $500 тис. до $1 млн).

На думку Гоффмана, європейські виробники можуть отримати політичну вигоду в умовах напружених трансатлантичних відносин, але тільки якщо їм удасться наростити виробництво і забезпечити стійкість ланцюгів постачання.

Що ж до українських ракет, вдосконалених варіантів "Пекла", "Барса" та "Паляниці", то експерт бачить для них широкі перспективи у європейських замовників, але за умови, що "війна в Україні сповільниться й українські виробники матимуть надлишкові виробничі потужності", що наразі "видається малоймовірним".

Малі моделі та великі стандарти: вектори розвитку ШІ

Без сумніву, розвиток штучного інтелекту буде "драйвити" не тільки цей, а й наступні роки. Але вплив інноваційної технології змінюється. Минулого року "вийшли з лабораторій" на масовий ринок ШІ-агенти, здатні самостійно користуватися софтом, ухвалювати рішення та виконувати завдання. Утім, як завжди, коли технологія набуває автономності, перед людьми не лише відкриваються нові можливості, а й постають певні проблеми. Тому цього року доведеться відповідати на технічні та регуляційні виклики, пов´язані з проникненням ШІ у всі сфери життя, пише Томас Шербан фон Дав´єр з Інституту стратегії та технологій Карнегі-Мелона у блозі на The Conversation.

На його думку, ключовим питанням року стане прозорість дій ШІ. Так, традиційні бенчмарки, що нагадують "структурований іспит із серією запитань", більше не підходять для тестування агентів. Позаяк ШІ-агент — це складна система з власною пам’яттю та логікою рішень, нам потрібно бачити не лише фінальну відповідь. "Дослідники дедалі частіше хочуть оцінювати не лише результати, а й процеси. Це було б схоже на те, якби ми просили студентів показувати свою роботу, а не просто надавати відповідь", — пояснює фон Дав´єр. Тільки так можна буде зрозуміти, де ШІ справді допомагає в робочих процесах, а де створює нові вразливості.

Має змінитися й структура ринку. На думку експерта, попри домінування великих систем, у 2026-му користувачі дедалі частіше обиратимуть малі та заточені на конкретні завдання моделі. "У міру того як агенти перетворюються на гнучкі інструменти для бізнесу та повсякденного вжитку — у формі браузерів чи систем керування робочими процесами — право вибору оптимальної моделі дедалі більше переходить до рук самих користувачів, а не залишається прерогативою дослідницьких лабораторій чи корпорацій".

На думку фон Дав´єра, у 2026 р. ключовим фактором безпеки стане успіх новоствореної у США Agentic AI Foundation, яка має встановити спільні стандарти та кращі практики для всієї галузі. Автор проводить паралель із World Wide Web Consortium, який запровадив єдині техстандарти для інтернету.

Інтерв´ю з цифровим Кейнсом про сучасну економіку

Технологія штучного інтелекту точно переформатує ринок праці і, можливо, формує бульбашку на ринку капіталу. Хто б міг авторитетно пояснити, що насправді відбувається? Що як сам Джон Мейнард Кейнс?

Днями професор економіки з Принстонського університету Маркус Бруннермаєр влаштував унікальний перфоманс — викликав генія минулого на інтерв´ю про сьогодення. На майданчику авторського влогу "Markus' Academy" він поспілкувався зі створеним з допомогою ШІ цифровим двійником Кейнса про роль технологій та інституцій, роботу і дозвілля, а також спекуляції і бульбашки на біржах.

Отже, Кейнс виходить з того, що економічна еволюція завжди випереджає нашу моральну та інституційну адаптацію. Він каже прямо, що сьогодні ми переживаємо небезпечний перехідний період технологічного безробіття, коли наша "здатність економити працю випереджає нашу здатність знаходити їй нове застосування". Це не просто брак робочих місць, це системний збій синхронізації між прогресом та суспільним устроєм.

Аналізуючи сучасність, ШІ Кейнс визнає свою помилку у знаменитому есе "Економічні можливості для наших онуків", в якому він передбачив примноження матеріального випуску на душу населення та, відповідно, спрогнозував скорочення робочого тижня до 15 годин на сторічному горизонті, тобто вже зараз. Чому ж так не сталося?

"Ми не використали цей дивіденд повністю у вигляді дозвілля. Щодо годин праці я явно помилився: 15-годинний тиждень, який я передбачав, не настав. Пояснення може полягати у зростанні того, що я назвав "відносними потребами" — люди продовжують прагнути не просто "достатку", а того, щоб мати більше, ніж у сусідів", — констатував ШІ Кейнс.

Власне, штучний інтелект знову підвищує продуктивність праці, тепер у розумових, а не ручних завданнях. І що з цього? Якщо лишити все як є, то він цілком може поглибити технологічне безробіття і нерівність. Але Кейнс має рецепт успіху: "За умови продуманої політики — стабілізації попиту, спільного володіння новим капіталом, скорочення робочого часу замість витіснення працівників — ми могли б перетворити технічний прогрес на дозвілля та безпеку, які я й передбачав". Утім, на найважче буде з адаптацією людей, а не розвитком технологій.

"Звички та інстинкти, що виховувалися поколіннями для вихваляння постійної праці та накопичення, тепер, можливо, доведеться змінити протягом кількох десятиліть. Якщо цей процес буде проведено невміло, соціальна тканина може розірватися. Якщо ж керувати мудро — ШІ допоможе "купити" дозвілля, в якому мистецтво життя матиме пріоритет над простим існуванням", — передбачає цифровий Кейнс.

Співрозмовники поговорили й на ультрасучасну тему про "нових рантьє", чиїми активами є технологічні платформи. Кейнс зауважує, що в економіці ШІ "кілька платформ створюють нові дефіцити: ексклюзивний контроль над даними, мережеві ефекти та пропрієтарні моделі. Вони дають не просто нормальний прибуток… а стійкі квазіренти". Це породжує світ, де замість заміських маєтків прибуток приносять дата-центри. Його висновок: якщо не буде сильної політики у сфері конкуренції, ми отримаємо "відродження рантьє" у цифровій іпостасі, хоча, на щастя, все можна змінити: "це питання правил, які ми обираємо".

Нарешті Маркус Бруннермаєр не міг не спитати думки "воскреслого" генія про надзвичайно високі оцінки ШІ-компаній і ризик біржової бульбашки. І той погодився, що спекуляції зараз дуже небезпечні.

"У "Загальній теорії…" я стверджував, що сучасні ринки, де панує фетиш ліквідності, спокушають інвесторів зосередитися не на довгостроковій прибутковості підприємств. Я уподібнив професійне інвестування газетному конкурсу краси, в якому перемагає не той, хто вибирає обличчя, які він сам вважає найгарнішими, а той, хто вгадує, які обличчя обере "середня думка". Зробивши ще один крок, інвестори присвячують свій інтелект передбаченню "третього ступеня" — того, що середня думка очікує від середньої думки… Цей аналіз не застарів. Та й ваш нинішній ентузіазм щодо акцій ШІ робить цю структуру ще наочнішою. Перспективні результати базових технологій радикально невизначені: крихітні уривки новин, мода та наративи мають непропорційну вагу. В таких умовах ціни диктуються не стільки ретельною оцінкою майбутніх грошових потоків, скільки історіями про майбутні історії про регулювання, мережеве домінування або динаміку "переможець отримує все". Це саме той клімат, у якому спекулятивні мотиви можуть затопити справжнє підприємництво", — пояснив ШІ Кейнс.

Додамо від себе, що наведене "інтерв´ю" — один з перших експериментів в цьому абсолютно новому форматі. Неможна сприймати його як інтерактивне перенесення "свідомості" генія в сучасність. "Кейнс", особливо наприкінці розмови, сипле штампованими фразами зі своїх робіт, а отже, не варто покладати серйозних надій на вирішення наших проблем завдяки технологічній "сингулярності" з економічним генієм.