• USD 40.4
  • EUR 43.2
  • GBP 51.1
Спецпроєкти

У світі про економіку. Конфіскація російських активів, супербатарея для електрокарів та 3D-друк мікрорайонів

П'ять тем, які ми не могли пропустити

Замороженні активи центробанку Росії, швидкозарядна LFP-батарея Shenxing та надрукований будинок BioHome3D
Замороженні активи центробанку Росії, швидкозарядна LFP-батарея Shenxing та надрукований будинок BioHome3D
Реклама на dsnews.ua

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Конфіскація російських активів: як поставити міжнародне право на користь Україні

Гроші для України знову на перших шпальтах світових медіа. Хвилю дискусій здійняла заява Єврокомісії про можливу передачу на потреби нашої країни прибутків з 15 лютого 2022 р. від заморожених російських активів (за оцінками, йдеться про 2,5-3 млрд євро на рік). Згодом на зустрічі міністрів фінансів Групи семи обговорювали як основний варіант створення кредиту для Україна на $50 млрд під заставу наявних і майбутніх прибутків із заморожених активів російського цетробанку. Нагадаємо, що в західному світі "знерухомили" російських активів приблизно на $300 млрд, з яких у Європі зберігається $210 млрд євро ($228 млрд).

Попри те, що такі наміри розглядаються на Заході як перспектива безпрецедентних кроків у сфері міжнародних фінансів та міжнародного права (так воно і є), в Україні переважно критично ставляться до варіантів, які не передбачають конфіскації самих заморожених активів. Це зрозуміло, бо суми відрізняються на порядки: кілька мільярдів доларів на рік, $50 млрд чи всі $300 млрд. З погляду справедливості та з урахуванням збитків, завданих Україні російським агресором, тільки третій варіант можна вважати прийнятним. Але є ще економічні та правові перепони. З фінансового погляду все просто: конфіскація активів у євро (чи номінованих у євро) або в доларі (чи номінованих у доларі) тощо означає потенційний підрив довіри до самої валюти, яка за визначенням є зобов´язанням відповідних центробанків (ЄЦБ, ФРС тощо), а власне цього, послаблення долара та інших західних валют, і добивається Кремль.

Набагато більше плутанини навколо заморожених активів Росії у міжнародному праві. На відміну від інших аспектів теми, це питання не так широкого висвітлювалося в українському медіаполі. Тому ми зупинимося саме на ньому. На жаль, будь-яка конфіскація російських активів "потенційно порушуватиме імунітети і заборону на незаконну експропріацію", констатує доцент права в Queens’ College (Кембридж), науковий співробітник Центру міжнародного права ім. Лаутерпахта Федеріка Паддеу у травневому блозі на Just Security. І тому більш перспективною видається механізм контрзаходів. Це концепція в міжнародному праві, що дозволяє державі (наприклад, США або країнам ЄС) вдатися до дій, які зазвичай вважається незаконними (наприклад арештувати активи РФ), у відповідь на попередні правопорушення іншої держави (наприклад агресивну війну РФ проти України). У загальних обрисах це схоже на "наш" варіант. Але й тут є кілька ключових питань, навколо яких точаться суперечки в урядах і експертних колах.

По-перше, до контрзаходів може вдаватися потерпіла держава (Україна), чи мають на це право інші — питання відкрите. По-друге, контрзаходи задумувалися як інструмент впливу на порушника з метою припинення незаконних дій (наприклад військового вторгнення), а отже, має бути "батіг" (захід) і "пряник" (його скасування чи послаблення). Якщо ж конфіскувати в Росії всі заморожені активи, то де ж "пряник"? І третя вимога тісно пов´язана з другою: контрзаходи повинні бути зворотними. Якщо ж конфіскувати активи — то хто їх поверне, раптом заходи спрацюють?

Щодо першого питання, то союзники України теоретично (але не безспірно) могли б також визнати себе постраждалими на тій підставі, що фінансували нашу армію та економіку. Ще дві наведені вимоги до режиму контрзаходів у нашому випадку задовольнити важче, тому авторка блогу каже, що конфіскація російських активів на користь України означатиме відхід від усталеної практики. "Дуже незадовільним, м'яко кажучи, є те, що міжнародне право не містить ефективного механізму відшкодування шкоди Україні, який би не спирався певною мірою на згоду агресора (чи то на виплату, чи то на будь-які примусові дії з боку РБ ООН). Можливість того, що величезна шкода, завдана Україні та її народу, може залишитися некомпенсованою, дуже важко уявити на рівні емоцій. Отже, нинішня ситуація має привести до ширших роздумів про обсяг допустимих контрзаходів у сучасному міжнародному праві", — пише Федеріка Паддеу.

Реклама на dsnews.ua

Що ж можна вдіяти західним урядам? На думку науковиці, держави мають гарну нагоду додати більше заходів реагування саме на випадки агресії. Вона наводить приклади з інших галузей міжнародного права, в яких відокремлюється ставлення до агресорів (наприклад, згідно з правом міжнародних договорів, угоди, укладені шляхом агресії, визнаються незаконними). Отже, до способів реагування можна було б додати так звані "компенсаційні" контрзаходи, покликані забезпечити відшкодування збитків, завданих агресором, за рахунок його закордонних активів. І, звичайно, це мало б бути колективне рішення якомога ширшого кола держав, готових жити за прецедентами, які вони створять.

Супербатарея для електрокарів посилить китайський автопром

У минулих випусках ми висвітлювали стрімку експансію китайського автопрому на європейський ринок електрокарів, глобальні переваги Китаю в цій галузі та способи західних урядів і автовиробників протистояти конкуренції. Один з висновків — світова експансія китайських електрокарів і акумуляторів тільки починається. І чергове підтвердження цьому надійшло у свіжому звіті Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Global Critical Minerals Outlook 2024.

Як бачимо на діаграмі нижче, Китай уже виробляє дві третини електромобілів у світі (останній стовпчик) та загалом домінує на більшості рівнів у глобальному ланцюжку постачання акумуляторів для електрокарів — від переробки матеріалів до елементів живлення.

Географічний розподіл глобального ланцюга постачання акумуляторів для електромобілів у 2023 р.

Найцікавіше, що до загальної (передбачуваної) статистики додається суперінновація з Піднебесної. Згідно зі звітом МЕА, китайська компанія CATL розробила першу швидкозарядну LFP-батарею Shenxing. Це літій-залізо-фосфатний акумулятор, який заряджається за 10 хв. та здатен забезпечувати 400 км пробігу! Це досягається завдяки новому електроліту, модернізованим анодам та іншим інноваціям. І головне: нова батарея буде використовуватися в електромобілях вже цього року.

Зрозуміло, що це прорив. Китайці, схоже, зможуть усунути чи не найбільшу перешкоду для зростання ринку електрокарів — тривалий час заряджання та відносно невеликий запас ходу, порівняно з авто на інших типах двигунів. До того ж очікується, що автомобілі з новими китайськими батареями коштуватимуть дешевше, ніж більшість сучасних електрокарів.

Тому в західних ЗМІ охрестили цю новинку "революційною" технологією в автомобільних акумуляторах. Бодатися з китайцями на ринку електрокарів стане ще важче. 

Біржовий урок: як упали "переможці Сovid"

Усі люблять прогнози, але фінансовому світу іноді варто озиратися назад. Ми добре пам´ятаємо шалену хвилю зростання компаній, які вдало розкрутили свої продукти, призначені для вирішення проблем всього людства під час пандемії Сovid-19. Мабуть, найпопулярніший приклад на наших теренах — відеомесенджер Zoom, без якого не минали ділові зустрічі. Скористалися ситуацією та досягли глобального успіху й інші фірми, що надавали дистанційні сервіси, як-от Peloton (домашній фітнес), Etsy (інтернет-магазин, який активно торгував масками), DocuSign (угоди в електронному вигляді), а також виробники вакцин, такі як Moderna.

А тепер питання: чи давно ви користувалися Zoom? Інакше кажучи, де ці компанії сьогодні? Графіки нижче демонструють, на скільки відсотків з початку 2020 р. (точка відліку) злетіли та до весни 2024 р. приземлилися ціни на акції відповідних компаній. Наприклад Moderna втратила понад 1700% у ціні акцій (порівняно з піком у 2021 р.) через зниження попиту на її вакцини та бустери. І це ще непоганий результат, бо акції багатьох інших "переможців Covid" зараз, через чотири роки, коштують менше, ніж напередодні швидкісного злету.

Утім, це загальна статистика. А ось пояснення ближче до гаманця. Якщо б ви 11 березня 2020 р. (день офіційного проголошення пандемії) інвестували $1000 в акції Moderna, то на піку її ринкової вартості могли б продати свій актив за $20 тис., а протримавши папери до сьогодні — майже за $6 тис. Різниця в рази, але теж непоганий заробіток. Однак якби ви придбали й досі зберігали акції Zoom, Peloton або DocuSign, то були б уже в глибокому мінусі.

Як буває найчастіше, завищені очікування (на початку пандемії) не витримали зіткнення з реальністю, коли нормальне життя, принаймні частково, повернулося. І про такий (найімовірніший) розвиток подій інвесторам варто пам´ятати завжди, особливо в період стрімкого зростання бірж, як зараз.

Високі технології у будівництві

В епоху, здавалося б тотальної цифровізації, одна з найбільших галузей залишається переважно аналоговою у своєму основному процесі. Це будівництво. Попри те, що оцифровуються майже всі етапи до і після будмайданчика (від ідентифікації ділянок і проектування до прогнозування майбутньої вартості і передачі в експлуатацію), власне будівництво споруд відбувається переважно у "ручний" спосіб. Робітник з будмайданчика 1920-х не розгубився би й на сучасному проєкті. Тим цікавіше дізнатися про технологічні інновації в цій галузі.

BBC пише про кілька технологій, які претендують на трансформаційну роль у будівництві. Мабуть, найяскравіша з них — це 3D-друк, що передбачає екструзію бетону або інших матеріалів для зведення стін. Університет штату Мен працює над одним із таких проектів, використовуючи найбільший у світі 3D-принтер. Із суміші деревних волокон і смоли на рослинній основі принтер сформував будинок BioHome3D площею 55 кв. м, який вже добре пережив дві зими. Тепер дослідники займаються друкуванням мікрорайону з дев'яти таких будинків. Однак у цієї технології є чимало недоліків — висока ціна, надзвичайно товсті стіни, жорсткі вимоги до ділянки — тому вона залишається радше демонстраційним проектом.

Серед інших технологій, які можуть зробити процеси на будмайданчику більш ефективними, називають модульне будівництво (воно, до речі, значно популярніше і застосовується в Україні — згадаймо про модульні містечка для переселенців). Йдеться про виготовлення частин будівлі на заводі, транспортування їх на будівельний майданчик і монтування на місці. Серед його переваг — вищий контроль якості на виробництві, але є й мінуси, які не дають масштабуватися. Наприклад, замовлення компонентів на заводі означає необхідність чітко дотримуватися плану, але в тривалих проектах забудовники хотіли б мати можливість вносити зміни, щоб відповідати мінливим потребам ринку. Щоб надати більшої гнучкості забудовникам, з´являються ще незвичніші ідеї. Так, брістольська компанія Automated Architecture (AUAR), пропонуватиме великим будівельним фірмам ліцензувати роботизовані мікрозаводи для зведення дерев'яних будинків до шести поверхів…

Утім, усі ці пропозиції поки що не показали потенціалу охопити галузь, тож підвищення продуктивності в будівництві відбувається переважно за рахунок оцифрування інших етапів до і після будмайданчика. 

Проклятя срібних медалістів: що робити чоловікам на "середніх" посадах

У сучасному світі очевидне переосмислення гендерних і професійних ролей чоловіків і жінок. І хоча досі існує розрив у зарплатах на користь перших, а в топмендежменті і фінансовій сфері чоловіки мають більше шансів на успіх, на менш високих кар´єрних щаблях ситуація дещо змінюється. Принаймні в психологічному аспекті.

The Thelegraph наводить висновки дослідженнь, які показують, що чоловіки більше, ніж жінки, відчувають себе нещасними на "середніх посадах". А ймовірною причинами цього є стійкі уявлення про те, що саме чоловік має бути головним годувальником у сім´ї та схильність порівнювати свій професійний статус із більш успішними представниками. Останнє може бути пов´язано з так званим ефектом срібного медаліста.

Дослідники помітили, що саме професійні середнячки чоловічої статі — від менеджерів магазинів до бухгалтерів — сильно переймаються своїм статусом на роботі. Це загалом не стосується тих, хто працює на посадах з низьким чи високим статусом. Як і срібні медалісти, чоловіки на "середніх роботах", порівняють себе з тими, хто досяг найвищого успіху, тоді як бронзові медалісти щасливіші, бо розглядають альтернативу взагалі не отримати медаль (читай: роботу). Припускається, що на жінок ефект срібного призера не так впливає, адже вони бачать у грі на високих посадах переважно чоловіків, та й історично мали менші очікування від професійного життя.

Як поліпшити ситуацію? Учені стверджують, що професійна мобільність є ключем до задоволеності життям для чоловіків, які застрягли "посередині" на кар´єрних сходах. Найважливіше, що спускатися вниз за шкалою професійного статусу не обов'язково погано. Дослідження показують, що деякі чоловіки можуть почуватися щасливішими, проводячи більше часу зі своїми дітьми, якщо обирають гнучкішу за графіком або менш престижну роботу. Інші можуть перекваліфікуватися і спробувати професію, яка краще відповідає їхньому стилю життя. "Жінкам завжди нагадували, що неможливо "мати все". Зараз чоловіки теж починають це усвідомлювати", — підсумовує авторка колонки, редактор видання з тем зайнятості Люсі Бертон. 

    Реклама на dsnews.ua