• USD 38
  • EUR 41.2
  • GBP 48.1
Спецпроєкти

У світі про економіку. Розбиті мрії Давосу, термоядерний синтез для бізнесу та ШІ для багатих

П´ять тем, які ми не могли пропустити 

Всесвітній економічний форум у Давосі, концепт термоядерного синтезу, робота зі штучним інтелектом
Всесвітній економічний форум у Давосі, концепт термоядерного синтезу, робота зі штучним інтелектом
Реклама на dsnews.ua

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

Найбільшою представницькою подію з початку року став Всесвітній економічний форум (ВЕФ), який відбувся на цьому тижні у швейцарському Давосі. Численні геополітичні заяви загалом та меседжі щодо України зокрема, широко висвітлювалися у ЗМІ. Серед інших топ-тем форуму був розвиток штучного інтелекту (ШІ) та його вплив на бізнес і суспільство. Ця тема також не пройшла повз українські новинні стрічки, цитувалася заява CEO OpenAI Сема Альтмана про те, що в майбутньому ШІ споживатиме набагато більше енергії, а тому в її виробництві потрібно зробити прорив. "Це мотивує нас більше інвестувати у термоядерний синтез", — розкрив Альтман своє бачення способу, яким людство могло би задовольнити зростаючі потреби в енергії.

Плани, а точніше мрії поставити термоядерний синтез на службу суспільству непокоять уми вчених та виробничників не одне покоління. Відомий афоризм гласить, що до термоядерного синтезу завжди залишається 30 років… Але зараз міжнародні лабораторії та численні стартапи намагаються знайти спосіб ефективно використовувати процес, який змушує сяяти зірки.

Термоядерний синтез: ринок зростає, а перспективи туманні

Кліматичні зміни та зростання цін на енергоносії, а тепер ще й потреби ШІ роблять термоядерний синтез більш актуальним ніж будь-коли. Однак які перспективи його як технології та бізнесу? Відповідний аналіз нещодавно провела компанія UnivDatos. Станом на зараз вона оцінює ринок термоядерного синтезу в $1 млрд, очікується що він зростатиме темпом 6% на рік до 2040-го.

Вирішальну роль на цьому ринку відіграє державно-приватне партнерство, бо треба поєднати капіталомісткі фундаментальні дослідження з потенційною комерціалізацією технології. Тут співпрацюють країни та організації, що перебувають на передовій інновацій. Це такі проекти, як ITER (Міжнародний термоядерний експериментальний реактор), спільне підприємство за участю 35 країн, а також приватні компанії, такі як Tokamak Energy, TAE Technologies і General Fusion. Усі вони беруть участь у перегонах з пошуку комерційно життєздатної технології ядерного синтезу.

"Компактні термоядерні реактори, високотемпературні надпровідники, конструкції стелараторів і передові методи моделювання розвивають цю багатообіцяючу сферу… Позаяк дослідження продовжуються, а інвестиції збільшуються, майбутнє ядерного синтезу виглядає яскравішим, ніж будь-коли", — кажуть в UnivDatos, хоча й не поспішають робити прогнози щодо основного питання: коли технологія стане на комерційні рейки.

Реклама на dsnews.ua

Водночас авторитетний портал Space.com менш оптимістичний та оцінює ймовірність того, що в наступні 20 років людство досягне сталої термоядерної реакції… у 10%. З усього сказаного — висновок: можливо, Сему Альтману доведеться шукати інші джерела енергії для розвитку ШІ.

Штучний інтелект посилить розрив у доходах

Мабуть, жодна технологічна новація не викликає такого стійкого інтересу в колі політиків, економістів та й серед звичайних громадян, як вплив штучного інтелекту (ШІ) на продуктивність, зайнятість і доходи. Особливо — у перспективі. Давно зрозуміло, що цей вплив буде в принципі різноспрямованим: генеративний ШІ типу ChatGPT вже почав "з´їдати" робочі місця, хоча й при цьому створювати нові. Але важливо спрогнозувати також масштаб і силу змін — саме такий аналіз провів МВФ. За результатами його дослідження, ШІ вплине на майже 40% усіх робочих місць.

Якщо точніше, то впливу цієї технології прогнозовано зазнають близько 60% робочих місць у розвинутих економіках (advanced economies), 40% — у розвиткових країнах (emerging markets) і лише 26% — у країнах з низьким рівнем доходу (low-income countries).

У МВФ на прикладі розвитих країн пояснюють, що в половині випадків працівники можуть розраховувати на вигоду від інтеграції ШІ у вигляді підвищення продуктивності. А в решти перспективи не такі райдужні: ШІ зможе виконувати завдання замість людини, в це загрожує зниженням попиту на робочу силу і заробітних плат.

Висновок: усе це може призвести до збільшення нерівності — як усередині суспільств, так і між країнами.

Перший ризик актуальний, тому що у працівників з вищими доходами та молодих людей можуть непропорійно збільшитися зарплати — саме у них зросте продуктивність після впровадження ШІ. А от працівники з нижчими доходами та літні люди, ймовірно, відстануть.

Другий ризик полягає в тому, що в бідніших країнах просто немає інфраструктури або кваліфікованої робочої сили, щоб скористатися перевагами ШІ — отже, вони можуть ще більше відстати від розвинутого світу.

Дослідження МВФ корелюють з результатами наукового експерименту, про який ми повідомляли раніше: ШІ покращує роботу високоефективних, але знижує продуктивність низько ефективних підприємців.

Давос втрачає місію і вплив

Форум у Давосі можна вважати індикатором настроїв світових (чи принаймні західних) політичних і бізнесових еліт. І в день його початку The Conversation вийшло з промовистим заголовком "Поки мільярдери збираються в Давосі, варто проаналізувати, що сталося з їхніми мріями".

Видання нагадує, що в 90-х роках цей захід був рушійною силою, що відстоювала ідею стейкхолдерського капіталізму, в якому корпорації, мали просувати інтереси всіх, хто був зацікавлений у їхній діяльності (працівників, споживачів та суспільства загалом), а також піклуватися про довкілля. На сайті форуму досі можна знайти цю ідею та його девіз woke capitalism ("капіталізм, що прокинувся"). Однак сьогодні це вже, напевне, не відповідає баченню еліт, про що свідчить нове дослідження Oxfam International, опубліковане напередодні зустрічі у Давосі. Видання наводить основні його тези:

  • мільярдери володіють на $3 трлн більше, ніж три роки тому, отже, їхні статки зросли втричі швидше за рівень інфляції;
  • п'ять мільярдів інших людей не можуть дозволити собі те, що три роки тому;
  • прогрес в Африці призупинився після пандемії COVID;
  • значна частина населення багатих країн, почуваючись покинутими, спокусилася на ідеї правого популізму, який, за іронією долі, значною мірою просувається мільярдерами та їхніми прихильниками.

Особливо вражаючі зміни відбулися за тридцять років. На початку 1990-х сукупні статки всіх мільярдерів з списку Forbes оцінювалися менш як у $70 млрд, а найбільш відомими з них були "відносно привабливі фігури, як Білл Гейтс і Воррен Баффет". Але з тих пір ціни в США подвоїлися, а статки першої п'ятірки зросли вдесятеро. До того ж ці люди стали менш зацікавлені, щоб інші користувалися перевагами системи, яка принесла вигоду їм самим. Джефу Безосу (Amazon, статки в $114 млрд, 3 місце в списку найбагатших) Oxfam закидає встановлення "наджорстких умов праці" (brutal working conditions) та антипрофспілкову політику. Ілон Маск (статки в $180 млрд, 2 місце) взагалі водить дружбу неонацистами. А станом на зараз найбагатша людина світу Бернар Анро, чия сім'я володіє брендами розкішних товарів (Louis Vuitton і Sephora та інші), уособлює відродження того, що економіст Томас Пікетті назвав патримоніальним суспільством: він перебрав на себе управління бізнесом свого батька і має намір передати його синам.

"Всі вони виграли від того, що іноді називають неолібералізмом: поєднання ідей, включно з приватизацією, фінансовою дерегуляцію та зниженням податків, яке мало забезпечити стейкхолдерський капіталізм. Натомість неолібералізм призвів до ще більшого розколу — ось що повинні врахувати мільярдери, які зібралися в Давосі цього тижня", — підсумовує видання.

The Conversation пише, що варто дослухатися до пропозицію Oxfam: пряме державне втручання для зменшення нерівності, відновлення ролі уряду як регулятора та постачальника послуг, від якої відмовилися за порадою таких зустрічей, як Давоський форум.

Додамо, що й насправді "цвяхом програми" в Давосі став новий аргентинський президент Хав´єр Мілей. Харизматичний анархо-капіталіст проголосив, що провалів ринку (зокрема й у впливі на довкілля) взагалі не існує, а успішні підприємці вже самі по собі є героями та соціальними благодійниками. При цьому він прямо прирівняв соціал-демократів та кейнсіанців до комуністів та нацистів. І… зірвав оплески. Це був Давос-2024.

Локальні війни можуть перекинути економіки Близького Сходу

Поки в Давосі розмірковували про економіку та геополітичну нестабільність — на Близькому сході розігрувалася реальна драма. Минуло понад три місяці після нападу ХАМАС на Ізраїль, що розпочав новий виток війни у Газі, а згодом хусити атакували судна в Червоному морі, через що Велика Британія і США завдали ударів по їхніх базах. Ці та інші конфлікти розхитують економіки багатьох країн регіону — від Ізраїлю до Єгипту та від Лівану до Йорданії, пише Economist.

До жовтня 2023 р. п'ята частина експорту середньостатистичної близькосхідної країни спрямовувалася в інший регіон. Навіть геополітичні вороги дедалі більше торгували один з одним. Але тепер маршрути, якими перевозили понад половину всіх товарів, заблоковані, а вартість доставки з Близького Сходу зросла. З тих пір, як хусити почали запускати ракети по суднах у Червоному морі, обсяги судноплавства тут впали до 30% від нормального рівня (про цю пробелму ми вже писали).

Видання прогнозує, що подальші перебої з логістикою можуть призвести до фінансового краху Єгипту, який заробляє валюту як плату за користування Суецьким каналом, що з'єднує Середземне море з Червоним. Це ставить країну перед реальним ризиком браку доларів, що може підштовхнути її уряд до оголошення дефолту. Тим часом Йорданія страждає від падіння вдвічі туристичної галузі, яка зазвичай становить 15% її ВВП. Утрачені доходи також підвищують ризик дефолту.

Нові конфлікти також вдарили по найперспективніших галузях промисловості Близького Сходу. До 7 жовтня технологічний сектор Ізраїлю забезпечував п'яту частину ВВП країни. Зараз він упав: інвестори припиняють фінансування, клієнти скасовують замовлення, а значна частина працівників призвана у військо.

Найнебезпечнішими, на думку видання, можуть стати економічні наслідки труднощів, яких зазнає населення Лівану і Західного берега річки Йордан. Південний Ліван руйнується від взаємних ракетних ударів Ізраїля та Хізболли. І грошей на відновлення немає. В останні місяці економічне падіння Лівану прискорилося, бо іноземні туристи та банки, які разом забезпечували 70% ВВП, покинули країну. А на Західному березі річки Йордан залишилися без роботи 200 тис. робітників, які раніше щодня їздили на заводи до Ізраїлю. До того ж 160 тис. державних службовців не отримують зарплату з початку війни, бо уряд Західного берега тепер відмовляється приймати податкові надходження від Ізраїлю (який їх збирає) після того, як Тель-Авів утримав кошти, які зазвичай надсилаються до Гази. Державні служби перестають працювати, а пропущені іпотечні платежі чиновників можуть спровокувати банківську кризу.

Отже, локальні війни на Близькому Сході можуть перекинути й так нестабільні економіки регіону. А якщо його охопить боргова криза, то значна частина молодого міського населення втратить роботу, а це загрожує ще більшою нестабільністю у стратегічно важливих країнах регіону. Наслідки може відчути весь світ. 

Мережі зазнають збитків через каси самообслуговування

Без сумніву, діджиталізація — один з найбільш стійких трендів у ритейлі. Але навіть тут треба знати міру. Поспішна діджиталізація може створити очевидні для споживачів проблеми, які бізнес не помічає вчасно. Давайте по-чесному: чи виправдовують себе каси самообслуговування у тих магазинах, де стало обмаль звичайних касирів? Скільки разів ви бачили довжелезні черги на такі термінали? Чи користуєтеся ними самі, коли треба "пробити" великий кошик продуктів?

Нарешті, навіть провідні мережі супермаркетів на Заході помітили, що не все працює так, як задумувалося, пише BBC. Ідея полягала в тому, що покупцям буде загалом зручніше та швидше користуватися терміналами, а ритейлери тим часом скоротять штат продавців та будуть економити на зарплатах. Ще б пак, клієнти самі виконуватимуть роботу зі сканування і пакування товарів безкоштовно! Але щось пішло не так. Справа не тільки в чергах. Самостійно взагалі незручно "пробивати" велику кількість товару, а з терміналами час від часу трапляються збої. Треба кликати персонал, якого обмаль. До того ж не всі клієнти чесні. "Магазини… виявили, що людям потрібна допомога [біля кас самобслуговування] або що вони можуть красти. Зрештою, вони зрозуміли, що не заощаджують, а втрачають гроші", — констатував завідувач кафедри соціології у Drew University.

Для прикладу, у США мережа Target тепер обмежує кількість товарів, які покупці можуть придбати на касі самообслуговування за один раз. Walmart зменшила кількість таких термінаів у деяких магазинах, щоб запобігти крадіжкам. У Великій Британії мережа супермаркетів Booths зробила те саме, але у відповідь на невдоволення клієнтів, які вважають каси самообслуговування повільними і ненадійними.

Це зовсім не означає, що від технології відмовляться. Зрештою, згідно з опитуванням американських покупців у 2021 р., 60% заявили про надання переваги терміналам самообслуговування, а не звичайним касам, хоча 67% стикалися зі збоями в технології. Радше, йдеться про пошук рівноваги, коли і кас самообслуговування, і персоналу буде достатньо, щоб врахувати інтереси усіх клієнтів.

    Реклама на dsnews.ua