У світі про економіку. "Золото у квадраті", капітальні війни і мегаугода між ЄС та Індією

У кожній країні своя інформаційна атмосфера. І в місцевих стрічках новин неминуче губляться події, ідеї, лайфхаки з усього світу, які могли б зацікавити читачів ділового ЗМІ. Ми знову вибрали кілька закордонних публікацій останніх днів та подаємо їх у переказах на одній сторінці — саму суть.

"Золото на стероїдах": чому на срібло буде попит навіть після обвалу котирувань

Цього тижня досяг піку і обірвався бум дорогоцінних металів. Зрештою срібло впало на понад 30% (!) з історичного максимуму в 120 $/унцію, а золото втратило приблизно 10% від рекордних $5250 $/унцію. Численні аналітики встигли засипати поясненнями, чому так сталося — від традиційної перегрітості ринку до політичних перетасовок (стало відомо, що президент США подать на голову ФРС монетарного "яструба" Кевіна Ворша, який, схоже, не поспішатиме знижувати ставки).

Однак деякі оглядачі зауважують, що навіть попри глибокий п´ятничний обвал срібло втратило лише два тижні капіталізації від свого шаленого ралі. Тобто його котирування зараз на рівні середини січня — і це все ще дуже і дуже високі показники з історичної перспективи, що демонструє графік, наведений старший науковим співробітником Брукінгського інституту, колишнім головним валютним стратегом Goldman Sachs Робіном Бруксом:

Отже, варто не просто фіксувати "перегрів ринку", а розуміти фундаментальні чинники нещодавнього здороження цінних металів, особливо срібла.

Лише впродовж місяця до моменту обвалу ціна на срібло зросла приблизно на 60%. Експерти з Citi навіть встигли охрестили цей метал "золотом у квадраті" або "золотом на стероїдах". Видання NYT дослідило причини. І, крім очевидного пояснення про дорогоцінні метали як "тиху гавань" для капіталу (п´ятниця, це не завжди так), наголошує на важливій особливості срібла — широкому застосуванні у сучасному виробництві. І цей фактор нікуди не дівається незалежно від котирувань на біржі.

Так, срібло є критично важливою сировиною у низці високотехнологічних галузей. Зокрема, цей метал — ключовий компонент у виготовленні сонячних панелей. Стрімкий розвиток ринку електромобілів та електронних пристроїв нового покоління також потребує величезних обсягів срібла через його високу електропровідність та стійкість до корозії.

Нарешті, на окрему увагу заслуговує роль срібла у розбудові інфраструктури штучного інтелекту. Сучасні центри обробки даних та складне серверне обладнання, що забезпечує роботу алгоритмів ШІ, потребують високоефективних провідників для мінімізації втрат енергії. І тому саме срібло стає дедалі ціннішим елементом цифрової трансформації. Аналогічна ситуація спостерігається і в оборонній промисловості, де цей метал використовується у виробництві високоточного обладнання та систем зв’язку.

Водночас широке промислове застосування означає, що волатильність цін на срібло має прямий вплив на операційну ефективність компаній і може призвести до зростання собівартості кінцевої продукції, що своєю чергою посилює інфляційний тиск на світову економіку.

А щойно йдеться про глобальні тенденції, то не можна оминути Китай. Справа в тому, що саме він є одним із найбільших у світі постачальників рафінованого срібла і вже цього року запровадив обмеження на його експорт. Найшвидше, так Пекін намагається захистити власну економіку від дефіциту та зростання витрат у внутрішніх виробничих ланцюгах.

"Парадоксальне" падіння Microsoft: всі запитання — до ШІ

Здавалося б, парадокс: одна з найбільших і найтехнологічніших компаній світу розкриває квартальну фінансову звітність з кращими доходами і прибутками, ніж навіть прогнозувалося:

Але її акції обвалюються на біржі. Саме це сталося з Microsoft у четвер. До того ж одноденне падіння було найглибшим з "ковідного" березня 2020 р. Ось графік:

Причина? Як завжди останнім часом — у штучному інтелекті. Точніше у завищених (чи невиправданих?) очікуваннях від тих корпоративних структур, які саме працюють у цьому сегменті. У випадку з Microsoft інвесторам, схоже, не сподобалися результати хмарного сервісу.

"Дохід хмарної платформи Azure від Microsoft зріс на 39% в річному вимірі, перевищивши прогноз у 38,4%, але все ж залишивсь нижче 40%, зафіксованих у попередньому кварталі. На думку фінансових експертів, це є основним фактором, що спричиняє падіння акцій Microsoft", — пояснює видання Business Insider.

Тепер, попри, здавалося б, загалом високі фінансові результати, Microsoft доведеться ще й повертати довіру Волл-стріт, шукаючи спосіб збільшити доходи від хмарних послуг. А тут видається ще один ризик: залежність від успіхів OpenAI, яка зобов'язалася викупити в Microsoft хмарні потужності (обчислення для ШІ) на сотні мільярдів доларів, але якщо вона не зможе платити — у компанії Біла Гейтса будуть проблеми.

Штати нариваються на капітальні війні

Традиційно США, а передусім облігації цієї наддержави, вважаються "тихою гаванню" для капіталу з усього світу, яка стає лише привабливішою в часи глобальних криз і воєнних конфліктів. А нічого, що самі Штати провокують глобальні і регіональні конфлікти, принаймні торговельні війні? Зазвичай економісти та інвестори відповідають, що доларові активи, попри все, залишаться магнітом для капіталу, бо замінити їх надзвичайно важко. Однак засновник інвесткомпанії Bridgewater Associates, мільярдер Рей Даліо вніс смуту в такі розрахунки. Він уже зараз допустив "капітальні війни" з участю США. "По той бік торговельних дефіцитів і торговельних воєн є капітал і капітальні війни, — сказав інвестор телеканалу CNBC. — Якщо взяти до уваги ці конфлікти, то не можна ігнорувати можливість капітальних воєн. Інакше кажучи, може зникнути колишнє бажання купувати боргові зобов’язання США тощо".

То якщо допустити глобальну війну капіталів, то яким буде "поле бою"? Ось, напевно, найбільш проблемна частина "ландшафту":

Розподіл іноземних власників державних облігацій (трежеріс) США, $ млрд

На цій свіжій інфографіці від Bloomberg показано частку державного боргу США у формі казначейських облігацій (US Treasury securities), якими володіють іноземні резиденти (уряди, центробанки, фонди та приватні інвестори) у розрізі регіонів та країн. Примітно, що Азія та Європа тримають майже однаковий (і величезний) "шмат пирога". А серед країн лідером залишається Японія, що вдвічі випереджає Китай. І, що важливо, видання також розглядає можливість, що Європа у відповідь на чергові погрози Трампа колись може вдасться до "крайніх контрзаходів", а саме — розпродажу американських активів, іншими словами, капітальної війни.

Битва за ринки: європейці кидають виклик Трампу 

Світ звик до того, що правила гри в глобальній торгівлі диктує Америка, тоді як останній рік президент США Дональд Трамп радше розбиває усталений порядок "тарифною дубиною". Тепер Європейський Союз вирішив укладати великі торговельні угоди, "щоб продемонструвати, що блок є надійним торговельним партнером і альтернативою Сполученим Штатам", але зіштовхується з проблемами, пише DW.

Саме Європейський Союз є другим за величиною імпортним ринком у світі, а тепер ще й надійнішим, ніж США. "ЄС — хороший партнер у переговорах, бо серйозно ставиться до зобов'язань, які бере на себе в торговельних угодах. І він безумовно хоче налагодити нові торговельні відносини з багатьма країнами", — стверджує старший науковий співробітник брюссельського офісу Німецького фонду Маршалла США Пітер Чейз.

Попри те, що ЄС вже має преференційні торговельні угоди з 76 країнами, укладання нових договорів стало надзвичайно складним завданням. Зате масштаб намірів вражає.

Найсвіжіший приклад. 17 січня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підписала у Парагваї масштабну, без перебільшення, суперугоду між ЄС та блоком Mercosur (Аргентина, Бразилія, Парагвай та Уругвай), що мала створити одну з найбільших у світі зон вільної торгівлі для 700 млн споживачів. А вже за чотири дні Європейський парламент зупинив процес, проголосувавши за тривалу юридичну перевірку документа в суді. Зважаючи на негативний фон (угода готувалася десятиліттями, а в самому ЄС ворожо зустрічається фермерами, які не хочуть конкуренції з латиноамериканською продукцією)? судова тяганина може взагалі поховати надії на нову ЗВТ. До того ж партнери просто втомилися чекати. "Навіть якщо частина угоди буде тимчасово введена в дію, така нерішучість є серйозним ударом по авторитету ЄС, і південноамериканські партнери можуть просто вийти з угоди на знак протесту", — резюмує видання.

Водночас Європа також розвернулася в бік Індії. На цьому тижні в Нью-Делі відбувся великий саміт щодо зони вільної торгівлі з "найбільшою демократією світу". Відповідні переговори з Індією також тривають довго — з 2007 р. Про це і поговоримо в наступній темі.

А загалом видання доходить висновку, що лише ЄС може створити коаліцію країн, аби протистояти як порушенню зобов'язань з боку США, так і тривалій відмові Китаю дотримуватися обіцянок, які він дав при вступі до Світової організації торгівлі. 

"Матір усіх угод": ЄС та Індія перезавантажують глобальну торгівлю

Після майже двох десятиліть перемовин Європейський Союз підписав "матір усіх угод" з Індією, скасувавши чимало високих мит для себе і здешевивши для індійців європейські товари, такі як вино та автомобілі. Угоду про вільну торгівлю (УВТ) охопить ринок з 2 млрд (!) споживачів і чвертю світового ВВП. Це найбільший подібний документ, який коли-небудь укладали ці сторони — друга (ЄС) та четверта (Індія) економіки світу. Проаналізуємо потенційний вплив угоди за відкритими джерелами — даними Єврокомісії та міжнародних ЗМІ.

ЄС та Індія вже торгують товарами та послугами обсягом близько180 млрд євро на рік, а угода має радикально знизити бар’єри для руху товарів, послуг та інвестицій. Серед основних цілей і досягнень:

• Зростання взаємної торгівлі. Очікується, що завдяки угоді експорт товарів з ЄС до Індії подвоїться до 2032 р., а Індія постачатиме до ЄС на понад 50% більше.
• Лібералізація мит. Індія скасовує або суттєво знижує тарифи на 96,6% європейських товарів. А ЄС обнуляє мита для 99,5% індійського експорту протягом семи років.
• Пряма економія та стратегічна вигода. Європейські компанії зможуть заощадити на митних зборах близько 4 млрд євро щороку. А Індія лише в секторі текстилю та одягу зможе економити сотні мільйонів євро. Однак, можливо, ще більшу вигоду вона отримає від зростання частки ринку в Європі. Міністерство торгівлі Індії прогнозує, що завдяки нульовим митам експорт у цьому секторі зросте до 30–40 млрд євро протягом 5 років.

Якщо конкретніше, то УВТ між ЄС і Індією передбачає глибоке відкриття секторів, які раніше вважалися найбільш захищеними — розглянемо їх за акцентом на найбільш важливих пунктах для кожної зі сторін:

• Автомобільна промисловість і техніка. Індія, третій за величиною авторинок світу, відкриває "залізну завісу" для європейських автовиробників (зокрема Volkswagen, Renault, Mercedes-Benz, BMW). Мита на авто будуть знижені з поточних 110% до 10% протягом 5 років (у межах квоти 250 тис. одиниць на рік). Мита на запчастини скасують протягом п´яти-десяти років. Також практично обнуляються тарифи на техніку (до 44%) та літаки.
• Споживчі товари та агропродукція. Угода скасовує або знижує часто надмірно високі тарифи (в середньому понад 36 %) на ввезення сільськогосподарської продукції з ЄС в Індію, відкриваючи європейським фермерам величезний ринок. Мита на вино впадуть зі 150% до 20–30% протягом семи років. Мита на оливкову олію будуть обнулені протягом п'яти років, а на перероблені сільськогосподарські продукти, такі як хліб і кондитерські вироби, — суттєво знижені. (Важливо, що такі чутливі сектори ЄС, як рис, цукор, яловичина та м’ясо птиці, залишаються під захистом для підтримки місцевих фермерів.)
• Текстиль, фармацевтика та сировина. Індія отримує "зелене світло" для своїх трудомістких секторів — текстилю, шкіряних виробів, ювелірної продукції та морепродуктів — та матиме перевагу на європейському ринку перед конкурентами з інших країн Азії. Для європейського бізнесу (як-от Bayer, Sanofi, Roche) відкривається ринок фармацевтики та хімікатів (мита знижуються з 11–22% до нуля).
• Послуги та технології. ІТ-сектор та фахівці Індії отримають легший доступ до європейського ринку послуг, що сприятиме зростанню індійського сервісного експорту. Водночас компаніє ЄС також матимуть привілейований доступ до індійського ринку послуг, фінансовим сектором і морським транспортом.
• Інвестиції. Угода забезпечує передбачувану правову базу для європейських інвесторів, що має стимулювати приплив капіталу в індійську інфраструктуру та "зелену" енергетику.

Загалом торговельна угода між Євросоюзом та Індією свідчить про намір обох сторін створити новий економічний полю за умов охолодження відносин із США.