Угода століття? Чи справді поляки куплять у "Укрнафти" пів тисячі АЗС

Польський нафтовий концерн PKN Orlen висловив зацікавленість у придбанні мережі автозаправок компанії "Укрнафта", акціонерами якої є НАК "Нафтогаз України" і група компаній, що входять в умовну групу "Приват". Як повідомив інформаційний ресурс enkorr, про це йшлося на зустрічі 10 топменеджерів PKN Orlen на чолі з головою правління концерну Даніелем Обайтеком з українськими чиновниками, у тому числі заступником міністра енергетики Максимом Немчиновим, заступником міністра закордонних справ Дмитром Сеніком, гендиректором директорату нафтогазового комплексу і розвитку ринків нафти, природного газу і нафтопродуктів НАК "Нафтогаз України" Миколою Колесником.

На зустрічі обговорювалися інвестиції польського концерну в українську нафтопереробку, імпорт нафти, участь поляків у створенні в Україні мінімального запасу нафти і нафтопродуктів. Однак, за даними джерела видання, польська сторона висловила зацікавленість тільки в придбанні мережі заправок "Укрнафти", при цьому бажано не дуже дорого.

Хто покупець і що за товар

Концерн PKN Orlen — один з найбільших у Європі нафтопереробників і продавців палива. Він володіє сімома нафтопереробними заводами в Польщі, Чехії та Литві і мережею з 2679 заправок в цих же країнах і в Німеччині. Станом на травень цього року 27,5% акцій польського концерну належать державі. PKN Orlen також веде бізнес з Україною, будучи одним з найбільших постачальників у нашу країну оптових партій палива, але в роздрібному сегменті він не працює.

Мережа АЗС "Укрнафти", яку хоче придбати польський концерн, — це 537 заправок, що розташовані майже у всіх регіонах України. Станом на кінець минулого року 183 АЗС компанії були оснащені газозаправними пунктами, а на 27 АЗС був проведений ребрендинг.

Однак необхідно уточнити, що в "Укрнафти" на сьогодні два господаря — 50%+1 акція належать "Нафтогазу України", а близько 42% — компаніям, що входять в умовну групу "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Ці два акціонери — держава і приватний бізнес — не дуже добре уживаються і постійно ведуть боротьбу за вплив на компанію.

Навіщо "Нафтогазу" продавати АЗС

Стратегія розвитку НАК "Нафтогаз України" передбачає концентрацію на газовому бізнесі і поступову відмову від нафтового. "Видобуток нафти не є основним нашим бізнес-пріоритетом. Ми розраховуємо відокремити діяльність з видобутку нафти, яку здійснює ПАТ "Укрнафта", і зосередитися на логістиці, збуті і торговельній діяльності в середньостроковій перспективі. Надалі ми відійдемо від нафтовидобувного бізнесу", — зазначав виконавчий директор з трансформації групи "Нафтогаз" Отто Ватерландер у звіті за 2020 р.

Утім, хоча "Нафтогаз" і не розглядає "Укрнафту" як профільний для себе в майбутньому бізнес, поки що незрозуміло, яким чином він буде від нього позбавлятися. Справа в тому, що спроби розділити сфери впливу в "Укрнафті" з міноритарними акціонерами тривають уже кілька років. Справа дійшла до укладення мирової угоди, і був підготовлений її текст, проте потім влада в Україні змінилася — і вона так і не була підписана. А від цієї угоди залежатиме, кому з акціонерів який сегмент нафтового бізнесу дістанеться (видобуток, переробка, продаж нафтопродуктів).

Поки ж "Нафтогаз", навіть володіючи контрольним пакетом акцій в "Укрнафті", не має фактичного контролю над її мережею АЗС — він знаходиться у міноритарних акціонерів. І сьогодні група "Приват", крім АЗС "Укрнафти", контролює заправки під брендами "Авіас", "Авіас плюс", "Укртатнафта", ANP, "Мавекс", "Мавекс плюс", Sentosa Oil, "ЮКОН" та інші. Таким чином, усього міноритарні акціонери "Укрнафти" контролюють в Україні понад 1,5 тис. АЗС (включаючи 537 АЗС "Укрнафти") з більш як 7,5 тис. АЗС.

Різні шматки пирога

Продаж палива в Україні — вигідний бізнес. Сергій Сапегін, директор науково-технічного центру "Психея", зазначив, що деяким компаніям вдається заробити за рік чистий прибуток у розмірі 1,5 млрд грн, і це тільки та його частина, яку вирішили показати. "У цьому бізнесі прийнято, що заправка повинна окупитися за 4–4,5 року", — сказав експерт.

Однак є й нюанси: прибутковість у мереж різна, вона залежить від географії розташування АЗС (наприклад, у великих містах заправки заробляють більше), видів реалізованого палива (продаж дизеля і бензину приносить вищу маржу, ніж скраплений газ).

Скільки може коштувати мережа "Укрнафти", якщо справа дійде до її продажу, — велике питання. Слід врахувати, що частина АЗС цієї мережі нерентабельна. Водночас кілька років тому почався ребрендинг цих АЗС, і вони перейшли з розряду дискаунтерів (продавців дешевого палива) в середньоціновий сегмент. І навіть віддалено таких великих угод із продажу АЗС, щоб можна було прикинути вартість, в останні роки в Україні не було. Можна оцінити лише дуже приблизно: мережа з 60 АЗС "Паралель", яка належала компанії SCM Ріната Ахметова, була продана минулого року. Сума угоди не розголошувалася, але оцінювалася на ринку в $20–22 млн. Якщо екстраполювати ці гроші на кількість заправок "Укрнафти", то йтиметься про сотні мільйонів доларів.

Поквапилися оголосити?

Концерн PKN Orlen вже давно придивляється до України — ще 10 років тому він цікавився можливістю видобутку нафти на заході країни, де геологічні умови такі ж, як у рідній Польщі.

На думку директора спеціальних проєктів науково-технічного центру "Психея" Геннадія Рябцева, нинішній візит польського бізнесу — це промацування можливих напрямків співпраці.

Однак він скептично ставиться до новини, що польський концерн хоче придбати мережу АЗС "Укрнафти". Крім відсутності мирової угоди між акціонерами цієї компанії, є й інші проблеми, вони — на роздрібному ринку. Наприклад, держрегулювання — введення Кабміном максимальної торговельної націнки на бензин і дизельне паливо. Також на ринку великий тіньовий сегмент, з яким влада постійно бореться, але побороти не може. Ще одна проблема — відсутність державного контролю за якістю нафтопродуктів. "Тому я дуже сумніваюся в бажанні PKN Orlen придбати мережу заправок "Укрнафти". Ця купівля може бути повʼязана з дуже великими фінансовими ризиками", — сказав він.

Крім того, в Україні заправок в 4,5–5 разів більше в порівнянні з європейськими ринками, зазначив Сергій Сапегін. За ідеєю це повинно означати, що через таку високу конкуренцію бізнес працює на межі прибутковості. Однак цього немає. А значить, український споживач оплачує монопольно високу ціну на паливо. Причина — держава не регулює цю сферу і заправки часто будують поруч, тоді як у європейських країнах є обмеження щодо їх розміщення.

Тому поки держава не почала регулювати чисельність АЗС, купівля мережі "Укрнафти" може мати сенс. Якщо ж влада візьметься за вирішення цієї проблеми, привабливість цього бізнесу може знизитися.

Однак якщо припустити, що PKN Orlen дійсно налаштована серйозно і збирається купити АЗС "Укрнафти", то навряд чи можна буде говорити про суттєві зміни для споживачів у контексті виходу з ринку держави, оскільки, як згадувалося вище, заправна мережа знаходиться в руках міноритаріїв, а не "Нафтогазу". Швидше це ще один аргумент засумніватися в тому, що поляки зрештою захочуть купити цей актив…