А годен? Що українці більше не зможуть прочитати на упаковці продукту

4 лютого Петро Порошенко підписав Закон "Про інформацію для споживачів харчових продуктів" (№8450), прийнятий Верховною Радою 6 грудня 2018-го. Закон набирає чинності через шість місяців після публікації, і це означає, що багато його положення будуть застосовані вже до 2019 р.

Однак з цього не випливає, що використовуються в Україні упаковки харчових товарів швидко і радикально змінять свій вигляд. По-перше, багато товари вже сьогодні упаковуються і забезпечуються анотаціями згідно європейським вимогам (закон заточений саме під них). По-друге, нормативно-правовий акт допускає продаж певних товарів, випущених згідно з колишніми правилами маркування, протягом ще трьох років.

Звести воєдино правила і здоровий глузд

Головна ідея закону, що зачіпає всіх споживачів без винятку, — навести порядок у сфері маркування продуктів харчування. Тепер інформація на упаковці кожного з них повинна буде стати більш інформативною, легко читається, так і в цілому відповідає європейським стандартам. Це повинно змусити вітчизняних виробників продуктів вже зараз маркувати їх у відповідності з нормативами Євросоюзу. А значить, потім їм буде простіше виходити на європейський ринок.

Досі маркування регулювалася держстандартами (по-українськи: ДСТУ), які були свої для кожної галузі. Не було однаковості, що ускладнювало життя як споживачам, так і працівникам магазинів. Після вступу закону в силу почнуть діяти єдині правила маркування всіх видів харчових продуктів.

Закон не тільки прямо забороняє публікувати на упаковці (як і в рекламі) інформацію, яка може ввести в оману споживача. Вже до кінця року на кожній етикетці в обов'язковому порядку буде відображатися не тільки список інгредієнтів, але і вміст цукру в продукті використані харчові добавки, допоміжні речовини і барвники. В додаток до цього з'являться зазначення способу переробки і зберігання, размораживался продукт раніше, а також чи може він заморожувати повторно. Для фаршу і заморожених продуктів (риба, нутрощі) виробнику потрібно вказувати вміст води в кілограмі продукту, якщо її там більше 5%.

Окремо на упаковці буде виділятися інформація, пов'язана з обмеженнями для вживання. Наприклад, про небезпеку того чи іншого продукту для діабетиків, а також інформація про наявність і тип алергенів (лактоза, арахіс тощо), причому виділена окремим кольором. (У меню кафе, ресторанів та інших закладів громадського харчування теж потрібно буде прописувати алергени, які знаходяться у блюдах.)

Однак новий закон передбачає не лише посилення одних правил, але і ослаблення інших. Причому часом досить несподіване. Наприклад, тепер необов'язково вказувати процентний склад інгредієнтів, достатньо буде просто перерахувати їх найменування. Також відтепер буде дозволено не вказувати калорійність. Точніше, інформація про поживну цінність стане необов'язковою для продуктів, які не піддавалися переробці або стосовно яких є інформація про поживну цінність не є визначальним фактором прийняття споживачами рішень про купівлю". Зате обов'язково вказувати країну походження продукту.

Не зовсім все зрозуміло з маркуванням за новими правилами молочних продуктів. З одного боку, наказано надавати інформацію про використаний рафінованій олії та жирах рослинного походження. З іншого — виробникам дозволили не зазначати перелік інгредієнтів сирів, масла вершкового, йогуртів, кефіру, ряжанки, сметани, якщо туди не додавали нічого, окрім закваски, продуктових ферментів і необхідних за технологією виробництва мікроорганізмів. Також зникло з обов'язкового переліку згадка про залишки ветеринарних препаратів.

Але поки найбільше запитань викликає позначення термінів придатності харчового продукту в залежності від того, чи він є швидкопсувним у зв'язку з мікробіологічними властивостями. Згідно ст. 18 нового закону мінімальний термін придатності (протягом якого продукт не змінює своїх властивостей) вказується добровільно у відповідності з вибором оператора ринку для наступних категорій: фрукти і овочі, вина (у тому числі лікерні та ігристі) і алкоголь 10 і вище градусів, хлібобулочні і кондитерські вироби, оцет, сіль, цукор, деякі кондитерські вироби, жувальні гумки та інші подібні продукти. А для продуктів, термін придатності яких рік і більше, може вказуватися лише місяць і рік, але не конкретна дата виготовлення.

На практиці це може призвести до того, що продукти, які на сьогоднішній день вже підлягають утилізації, зможуть залишатися у вільному продажу.

Іноді це виправдано — в реальності в старих нормативах часто терміни зберігання штучно занижувалися, нерідко заради перестраховки. З іншого боку, такі суперечності напевно викличуть хвилю зловживань у магазинах. А про те, як товарознавці вміють перетворювати позавчорашні продукти в післязавтрашні, ходять легенди.

Додаткові вимоги та штрафи

У законі прописано не тільки те, що слід зазначати на упаковці, але і те, як саме. Найважливіше — більше не буде етикеток, надрукованих найдрібнішим з можливих шрифтів, який навіть з лупою особливо не прочитаєш. Цей невигадливий спосіб довгий час дозволяв успішно дурити споживачів, але тепер це доведеться припинити.

Згідно з новими вимогами, прямо прописаних у законі, мінімальна висота шрифту для написів не може бути менше 1,2 мм (або 0,9 мм, якщо упаковка маленька). А, наприклад, виробники ковбас відтепер будуть зобов'язані зазначати на упаковці, їстівна чи оболонка їх продукту.

Спектр покарань для порушників також оновлено. Стандартний штраф для юросіб — 15 мінімальних заробітних плат (62 565 грн на сьогоднішній день). Штраф для фізосіб-підприємців — 10 мінімальних зарплат (41 730 грн).

Але і тут є застереження. Якщо маркування не відповідає законодавству, але порушення не створює загрозу для життя і здоров'я людини, то штраф для юросіб може скласти п'ять мінімалок, а для фізосіб-підприємців — три мінімальні зарплати. І навпаки, якщо через не представленої інформації продукт викликав алергічні реакції або непереносимість у споживача, то штраф для юросіб складе 30 мінімальних зарплат, для фізосіб-підприємців — 20 мінімалок.

Питання і сумніви

На жаль, представники асоціацій виробників м'ясної та молочної продукції, до яких ми зверталися за коментарями за новим законом, не змогли озвучити свою думку про нові вимоги до маркування. Проте ми з'ясували, з якими труднощами стикалися в різні роки виробники та імпортери продуктів при аналогічних реформ у Литві та Білорусі.

Отже, перехід на новий дизайн і текст упаковок не вимагав від великих виробників великих фінансових витрат. Принаймні, таких, які позначилися б на роздрібній ціні. Але сам процес був дуже тривалим, адже зміст тексту і рисунків на упаковці спершу доводилося багаторазово погоджувати. А потім переукладати договори з підрядниками, які цю упаковку випускають, з дилерами і т. д. На все про все йшло від трьох місяців до півроку.

Ще один нюанс швидше пов'язаний з тим, що український закон про маркування харчових продуктів — це в значній мірі перекладена й адаптована директива Євросоюзу від 2011 р. Тут питання виникають, наприклад, з алергією на якісь компоненти. Так, є загальновизнаними та широко відомі харчові алергени — наприклад, арахісове масло або лактоза. Але алергія тим і підступна, що може бути спровокована практично що завгодно.

Автор цих рядків 20 років тому помер після того, як в лікарні, у відділенні травматології, йому вкололи безобиднейшее знеболювальне — баралгін. Укол — анафілактичний шок — клінічна смерть. На щастя, реанімація була поруч, відкачали. Але як бути, якщо у з'їла шматок ковбаси дитини раптом виявиться алергія на глутамат натрію (поширений підсилювач смаку)? Вірогідність цього — один випадок на 2-3 млн чоловік, тобто на всю країну постраждати може кілька дітей.

Вийде, що винен виробник, не вказав, що на глутамат натрію може бути алергія? Або продавець, який допустив товар до продажу? Але якщо вказувати в якості небезпечного компонента все, що потенційно може викликати алергію, то не виділеної на упаковці виявиться хіба що дистильована вода...

Схожі питання виникають щодо залишків ветеринарних препаратів і пестицидів. За новим законом вони не вважаються інгредієнтами, а отже, покупець може і зовсім не дізнатися про їх присутність у продукті. Далі: якщо в продукті є складові з ГМО, то відповідна відмітка повинна бути, тільки якщо частка ГМО перевищує 0,9% в будь-якому інгредієнти харчового продукту. Ось тільки вимога-то є, а лабораторій, які перевіряють достовірність вказаних даних, у Госпотребслужбы немає. А це дуже складний і дорогий біологічний аналіз.