• USD 26.9
  • EUR 31.8
  • GBP 37.2
Спецпроєкти

Український ліс-кругляк покотиться в Європу. Що втратить країна

Мінекономіки пропонує скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка — вже підготовлений відповідний законопроєкт. Але тоді виявиться безглуздим один з небагатьох наших успішних кейсів з переходу від експорту сировини до виробництва готових виробів

Експорт лісу-кругляка
Мінекономіки пропонує скасувати заборону на експорт необробленої деревини / Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

Оглядач "ДС" за минулий рік купив багато меблів — після ремонту наша сімʼя обставляла трикімнатну квартиру. На виробника ми звертали увагу в останню чергу, але за підсумком виявилося, що всі куплені меблі — українського виробництва. Якщо ж нова ініціатива Мінекономіки втілиться в життя, боюся, після наступного ремонту ми будемо купувати меблі в Ikea, а українською в ній буде тільки деревина та піт заробітчан.

Ліс знову виставлять на продаж

Міністерство економіки пропонує зняти один з найбільш знакових заборон, що символізували нове ставлення України до своїх природних багатств. Відомство виставило на обговорення законопроєкт, що передбачає скасування заборони на експорт необробленої деревини та доповнює новими товарними позиціями перелік лісоматеріалів та виробів з дерева, експорт яких вимагає обовʼязкового подання митниці сертифіката про походження.

Нагадаємо, що Верховна Рада в квітні 2015 р. прийняла закон, яким на 10 років заборонила експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів у необробленому вигляді (лісу-кругляка). Україна ввела обмежувальні заходи в якості інструменту стимулювання власного ринку, який повинен був створювати продукт, а не продавати сировину, з якого, по суті, роблять цей продукт.

У 2018 р. парламент також обмежив внутрішнє споживання необробленого лісоматеріалу до 25 млн куб. м у рік на термін дії вивезення за межі митної території країни лісу-кругляка. Цей же закон "Про збереження українських лісів і запобігання незаконному вивозу необроблених лісоматеріалів" ввів жорстку криміналізацію контрабанди лісу-кругляка: він передбачає, що переміщення через кордон необроблених лісоматеріалів поза митним контролем або приховування від митного контролю тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до пʼяти років.

Однак тепер Мінекономіки наполягає на тому, що тимчасове обмеження експорту необробленої деревини від 2015 р. прямо порушує умови Угоди про асоціацію з ЄС. Причина появи законопроєкту — невдоволення європейців, які бажають і раніше отримувати сировину: український ліс-кругляк. Через це невдоволення в січні 2020-го Україна і ЄС створили арбітражну групу для розгляду спору про заборону Україною експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді. В кінці 2020-го вона винесла рішення: було визнано право України обмежувати експорт лісу за певних обставин, але і визнана необхідність відкоригувати мораторій 2015 р.

І ось тепер Мінекономіки пропонує зняти заборону на експорт необробленого лісу, мотивуючи, що він вступає в протиріччя з Угодою про асоціацію і створенням зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Реклама на dsnews.ua

Хоча якісь запобіжники від кримінальних схем у законопроєкт все ж вставлені: Мінекономіки визнає, що окремі субʼєкти ЗЕД ухиляються від встановлених обмежень, експортуючи продукцію під виглядом тієї, яка не вимагає сертифікації. "Відсутність перевірки походження деревини під час експорту окремих товарних позицій дає можливість легалізації деревини незаконного походження", — сказано в пояснювальній записці до законопроєкту.

Щоб запобігти кримінальним схемам, розробники законопроєкту пропонують доповнити низкою товарних позицій перелік лісоматеріалів та виробів з деревини, експорт яких вимагає сертифікації про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Однак всі ці заходи і виправдання в дусі "нам потрібна співпраця з Європою" не скасовують суті: якщо законопроєкт набуде чинності законом, український ліс-кругляк знову ешелонами будуть вивозити на Захід.

Деревообробка, що піднеслася духом

При цьому незаперечним фактом залишається те, що заборона на експорт лісу-кругляка справді дуже благотворно вплинула на розвиток української деревообробної та меблевої промисловості.

"За останні шість років всі галузі переробної промисловості показували скорочення обсягів. Крім деревообробної, яка демонструвала стабільне зростання з 2017-2018 рр., коли вступив у повну силу мораторій і коли була введена кримінальна відповідальність за незаконні рубки і експорт лісу, — сказав у коментарі "ДС" доктор економічних наук, керівник Центру розвитку ринкової економіки Ігор Гужва. — Пішли інвестиції в обладнання, в створення нових виробництв, створення робочих місць. І незабаром обсяги валютної виручки від експорту меблів та іншої продукції з деревини перевищили обсяги виручки від експорту лісу-кругляка ".

год

Производство изделий из древесины (включая производство бумаги), млн грн

Производство мебели, млн грн

2014

40129,2

7662,6

2015

52974,2

9281,1

2016

60528,8

10801,9

2017

70190,9

14162,9

2018

85879,1

16647,9

2019

84882,5

18508,7

2020

85524,8

20079,0

Як бачимо, це був один з небагатьох успішних кейсів з переходу від сировинного експорту до випуску готової продукції. (Аналогічно введення високих мит на експорт насіння соняшнику призвело до того, що Україна стала найбільшим у світі експортером соняшникової олії.) Зросли не тільки обсяги виробництва меблів і її продажу на внутрішньому ринку, але і обсяги експорту. Все це говорить про те, що рішення про мораторій на експорт лісу-кругляка було правильним.

Неприваблива роль Європи

Європейські виробники меблів вкрай зацікавлені в поставках деревини. При цьому в самому ЄС лісів дуже мало і їх вирубка строго обмежена. Так що прикордонні з Євросоюзом пострадянські країни стали справжнім порятунком для європейських деревообробників. Поставки деревини виявилися настільки важливі, що керівництво ЄС вважає за краще не помічати, наприклад, того факту, що експорт пиломатеріалів з України в деякі останні роки на 75% перевищував їх офіційне виробництво.

"У 2016-2017 рр. українська статистика показувала нульовий експорт деревини, а ось європейська — показувала, що експорт йде, — розповідає Ігор Гужва. — Якщо тепер скасувати мораторій, то вся деревина піде в Польщу і Румунію, де є великі деревообробні потужності, але діють обмеження по заготівлі лісу. Так що або у нас є стратегія, за якою ми заготовляємо сировину тільки для своїх виробників, або ми все підряд рубаємо і женемо в Європу".

На думку експерта, обмежити експорт необробленої деревини можливо навіть не порушуючи букву і дух Угоди про асоціацію з ЄС. У документі закладена можливість вводити обмеження в інтересах захисту навколишнього середовища, а також з таких причин, як, наприклад, військові дії. Та ж Румунія змогла закрити експорт своєї деревини всередині ЄС саме з екологічних причин.

"За фактом мова йде про захист своїх ринків: або Україна захищає свій ринок, або Європа захищає себе. А Україні Європа пропонує, по суті, хабар за можливість поділитися частиною української економіки. Нам пропонували європейці кредит (я чув різні цифри: і 600 млн євро, і 1,2 млрд євро) за те, що Україна зніме обмеження, — сказав у коментарі "ДС" керівник економічних програм Українського інституту майбутнього (UIF) Анатолій Амелін. — Можна порахувати прибуток, який європейці можуть отримати на українському лісі-кругляку, і в порівнянні з ним кредит, який нам все одно потрібно буде віддавати за рахунок бюджету, просто мізерно малий ".

За оцінками експерта, Європа в 2014-му купувала українську деревину на суму $500 млн щорічно ($250 млн офіційно, стільки ж — як контрабанду). При цьому ціна на деревину в світі швидко зростає, як і на всі сировинні товари. Як вважає Анатолій Амелін, нинішня вартість того ж обсягу деревини явно буде перевищувати один мільярд доларів. Щоб перерахувати цей обсяг лісу в ціну готових виробів, досить помножити на чотири. Тобто мінімум на $4 млрд готових виробів може бути зроблено з лісу, що Європа готова купувати в Україні.

"Крім того, деревообробка, меблева промисловість, — це робочі місця. Україна втратить мінімум кілька тисяч робочих місць, — каже Амелін. — Ми отримаємо додатковий потік заробітчан, які поїдуть на підприємства в Європу заробляти на українському лісі, з нього робити пиломатеріали або робити готову меблеву продукцію, яку в наших же магазинах ми будемо купувати. Тому якщо Кабмін все-таки пролобіює даний законопроєкт, а парламент прийме цей закон, я можу назвати це одним з найсерйозніших злочинів проти української економіки".

Тим часом Україна і Європейський Союз у цьому році починають процес перегляду Угоди про асоціацію в частині торгівлі товарами. З точки зору державних інтересів, а не сьогохвилинних прибутків, було б логічно в ході корекції угоди прямо там прописати обмеження на експорт лісу-кругляка. Але уряд Шмигаля, схоже, не готов до такого виклику.

Отже, якщо зняти мораторій, для української деревообробної промисловості це буде дуже погано. Виробникам складніше буде закуповувати сировину, так як вона може різко подорожчати (особливо цінні породи і деревина вищої якості). За фактом українським меблярам доведеться конкурувати за вітчизняну деревину з європейськими мебельниками, які мають набагато більш легкий доступ до фінансів — досить порівняти ставки банківських кредитів в ЄС і в Україні.

Одночасно українським виробникам меблів стане складніше конкурувати з європейськими — адже ті отримають жаданий доступ до недорогої сировини, яка повернеться в Україну вже у вигляді готових виробів. А для наших виробників ця ж сировина різко стане менш доступною. Звідси — втрата ринку, бізнесів, робочих місць, податків …

Нарешті, втрати для навколишнього середовища: очевидно, що обсяги вирубок тільки збільшаться. І навряд чи обіцяний Володимиром Зеленським мільярд дерев у майбутньому стане адекватною компенсацією лісів, що будуть вирубувати вже зараз.

Критики європейського шляху розвитку України люблять говорити, що наша країна потрібна Європі лише як джерело дешевої сировини і робочої сили. З одного боку, розібравши кейс з проблеми продажів в ЄС українського необробленого лісу, починаєш думати, що це дійсно так. З іншого боку, ніхто не відміняв просту істину: нас будуть поважати рівно настільки, наскільки ми поважаємо себе самі. Готовність продавати за безцінь одне зі своїх головних багатств — ліс — може і дасть нам трохи грошей прямо зараз. Але от про повагу до нас доведеться забути.

    Реклама на dsnews.ua