Відповідь GNT Group виданню Financial Times: просування інтересів нечесних офшорних фондів-стерв'ятників не робить Україну привабливішою для бізнесу

За словами представників видання, кредитори "відроджують" термінал після того, як його начебто "пограбувала" GNT Group. Мета цього документа — відповісти на звинувачення, висунуті у статті проти GNT Group та її власників, пана Сергія Грози та пана Володимира Науменка.

Передісторія

Сергій Гроза та Володимир Науменко витратили 20 років на будівництво одного з найбільших зернових терміналів в Україні. Їм допомагав Європейський банк реконструкції та розвитку, з яким вони пройшли щонайменше дворічні перевірки на відповідність. Також, їм вдалося залучити до цього процесу один з найбільших кооперативів фермерів США — CHS, як інвесторів.

У 2019 році CHS намагалася продати свій пакет акцій. Сергій Гроза та Володимир Науменко пішли їм назустріч, отримавши кредит від Argentem (офшорної компанії Кайманових островів). ЄБРР відмовився бути співінвестором з Argentem. Після цього Argentem погодилася викупити долі як CHS, так і ЄБРР. Таким чином, Argentem стала основним кредитором GNT, надавши 75 мільйонів доларів США. Кошти кредиту були виплачені безпосередньо CHS та ЄБРР, безпосередньо Гроза та Науменко коштів особисто ніколи не отримували.

Кредит Argentem був повністю забезпечений. Argentem мала іпотеки на нерухоме майно, що складає термінал, та його обладнання. Вона мала застави на акції холдингових компаній терміналу. Вона мала застави на банківські рахунки групи. Термінал був оцінений PWC (міжнародна аудиторська компанія — ред.) у 366 мільйонів доларів США, що майже вп'ятеро перевищує вартість кредиту, наданого Argentem.

За згодою Argentem, Innovatus надала додатковий кредит у розмірі 20 мільйонів доларів США для покриття потреб GNT в оборотному капіталі (окрім перевантажувального бізнесу, GNT також мала підрозділ з торгівлі сировинними товарами). Кредит Innovatus був забезпечений запасами зерна, що зберігалися на терміналі. Наявність зерна в терміналі до російського вторгнення була підтверджена інспекторами кредиторів – компаніями Cotecna та SGS, які перевіряли його принаймні раз на тиждень. Innovatus також, разом з Argentem, отримала права забезпечення активів терміналу на суму 366 мільйонів доларів США.

Фінансування, надане кредиторами, мало процентну ставку майже 20%. GNT намагалися рефінансувати позики шляхом випуску єврооблігацій, але цей план провалився через вторгнення Росії в Україну.

Початок війни призвів до повного блокування роботи терміналу. Водночас компанія GNT була змушена виплачувати заробітну плату робітникам, яких було майже 2500 людей. Через це GNT тимчасово не могла продовжувати розраховуватися зі своїми кредиторами. Кредитори погодилися продовжити терміни погашення до середини 2022 року.

Через відсутність у GNT доступу до терміналу, зерно, що зберігалося там, не мало належного нагляду, і в результаті зіпсувалося. GNT письмово повідомила кредиторів на початку війни, що зерно, найімовірніше, буде втрачено. Компанія GNT виявила, що воно насправді зіпсоване, коли відновила доступ до терміналу приблизно в липні 2022 року, у той час як термін дії відстрочки, наданої кредиторами, закінчувався. Зберігати зіпсоване зерно на терміналі небезпечно – воно виділяє метан, який може спричинити вибухи та руйнування термінального обладнання, яке було основним забезпеченням Кредиторів. Факт зіпсованості зерна підтвердила міжнародна сюрвейерська компанія Bureau Veritas, яка склала аудиторський звіт з фотодоказами. Копію звіту було надано кредиторам.

Щоб зберегти активи та основне забезпечення Кредиторів, GNT найняла компанію для вивезення зіпсованого зерна та очищення терміналу. Це дозволило групі відновити роботу терміналу у другій половині 2022 року. Перезапуск терміналу, у свою чергу, дозволив GNT почати генерувати грошовий потік, необхідний для початку погашення позик. Однак на той час термін дії узгодженого Кредиторами відтермінування давно закінчився.

Саме тоді Кредитори, несподівано для GNT Group, почали натякати, що GNT обманює їх. Передусім, вони стверджували, нібито зерна, переданого в заставу Innovatus, можливо, ніколи не існувало. Це неправда, оскільки наявність зерна на терміналі неодноразово підтверджували власні інспектори Кредиторів, Cotecna та SGS. Слід зазначити, що на підставі цього ж неправдивого твердження Кредитори порушили кримінальну справу проти Науменка та організували його досудове ув'язнення у СІЗО в Києві.

По-друге, кредитори стверджували, що GNT Group вкрала зерно з терміналу після того, як вони отримали до нього доступ у липні 2022 року. Це також не відповідає дійсності – для GNT не було сенсу красти зерно, адже воно було зіпсоване, що підтверджено фотозвітом міжнародної експертної компанії.

По-третє, кредитори припустили, що з терміналу зникло 120 000 тонн зерна. Це також не відповідає дійсності. GNT продала зерно (це зерно не було в заставі у Кредиторів і GNT мала право розпоряджатись ним на свій розсуд). GNT повідомила про це кредиторів електронними листами, надаючи імена покупців та сплачену ними ціну покупки. Пізніше, під час судового розгляду, Кредитори заявили, що платежі за зерно не були відображені в обліку GNT – GNT вирішила це питання, надавши свою звітність за наступний звітний період, яка відображала платежі.

По-четверте, кредитори заявили про свої занепокоєння щодо своєчасного надання документів та інформації щодо запасів зерна та операцій GNT. Група GNT прагнула якомога швидше вирішити ці занепокоєння, але визнає, що Кредитори були незадоволені деякою наданою інформацією.

У грудні 2022 року Володимир Науменко зателефонував до Argentem, щоб зробити пропозиції по мирному врегулюванню претензій Кредиторів і виплаті всієї сумми боргу на той час. По-перше, Науменко запропонував особисто забезпечити надання Кредиторам усієї інформації/документів, які вони просили. По-друге, він запропонував, щоб кредитори та GNT Group разом знайшли інвестора, якому продали б термінал, повернули б кредиторам гроші з виручених коштів та повернули залишок GNT. По-третє, під час продажу терміналу GNT запропонувала щомісяця виплачувати Кредиторам 2 мільйони доларів США, аби будь-які затримки в продажі не порушували інтереси Кредиторів. Володимир Науменко по суті запропонував Кредиторам усе, що вони б могли отримати законним шляхом через суд, але без необхідності будь-яких судових розглядів.

Кредитори заявили, що розглянуть пропозицію, але через два дні все одно розпочали повномасштабну атаку на бізнес GNT та різні судові провадження. Вони захопили холдингову компанію GNT Group на Кіпрі. Вони оголосили про ліквідацію основної холдингової компанії активів в Україні, Olimpex Coupe International. Вони відправили "тітушок", щоб вони вдерлися до терміналу. Вони захопили рахунки GNT Group, на які мали заставу. Вони розмістили своїх директорів в інших компаніях GNT Group. Вони подали до суду на Грозу та Науменка, щоб змусити їх особисто повернути кредити, хоча вони більше не контролювали свої активи, з яких мало здійснюватися погашення. До кредиторів неодноразово зверталися з пропозиціями щодо погашення, які вони проігнорували.

Такий спосіб дії свідчив про те, що головною метою Кредиторів було захоплення активів GNT, а не повернення їхніх позик. Група GNT, прагнучи захистити принаймні частину своїх активів (загальною вартістю понад 400 мільйонів доларів США) від ворожих дій Кредиторів, намагалася реорганізувати корпоративну структуру компаній, які не були передані кредиторам у заставу. Підкреслюємо, що ця реструктуризація також обговорювалася з Кредиторами та була ними схвалена ще до війни. Кредитори використали це як привід для отримання всесвітнього наказу про заморожування активів проти Грози та Науменка, стверджуючи, що вони приховано виводять свої активи, щоб уникнути повернення коштів Кредиторам. Гроза та Науменко вважають, що насправді саме кредитори приховано виводили активи групи, як зазначено нижче.

Вилучивши активи, Кредитори почали продавати їх власним / підставним компаніям. Одна з компаній, що володіє активами, Omega Terminal S.A., була продана підставній компанії Asotra Holding Ltd, контрольованій кредиторами – за 1 швейцарський франк. Міжнародна аудиторська компанія Crowe оцінює компанію Omega Terminal S.A. в понад 30 мільйонів швейцарських франків. Потім Кредитори продали майно Olimpex, одого з найбільших зернових терміналів в Україні, своїй іншій підставній компанії, Lavanda, за 5 мільйонів доларів США. Міжнародна аудиторська компанія Price Waterhouse Coopers оцінює вартість Olimpex в 366 мільйонів доларів США станом на кінець 2020-го року. Ця оцінка підтверджується компанією Crowe, іншим відомим міжнародним аудитором, станом на кінець 2022-го року, коли Кредитори почали свої дії по захвату Olimpex. Кредитори, через своїх підконтрольних ліквідаторів в Дубаї, прагнули продати іншу компанію, що володіє активами, MetalsUkraine LLC, компанії GNT Holdco 1 Ltd, яку їх ліквідатори створили спеціально для цієї мети. Коли на одному з судових засідань Кредиторів запитали, чому вони хотіли це зробити, вони відповіли, що це було для того, щоб уникнути наслідків потенційно негативного результату судового розгляду в Дубаї, в процесі яких ліквідаторів призначених Кредиторами могли зняти. Цей процес Кредитори зрештою програли через кілька місяців в Апеляційному суді Дубая. Гроза та Науменко вважають таку поведінку шахрайською, та нічим іншим, як спробою вивести активи групи незаконним шляхом в інтересах самих Кредиторів і їх підставних компаній.

Продавши собі активи вартістю майже 400 мільйонів доларів США за 5 мільйонів доларів США, кредитори стверджують, що вони взагалі нічого не стягнули – твердження, яке Гроза та Науменко вважають абсурдним і нечесним. Крім того, Кредитори також продовжують нараховувати свої 20% відсотків за кредитами.

Щоб запобігти публічним заявам Грози та Науменка щодо того, що вони вважають шахрайством Кредиторів проти них, вони вживають таких заходів. По-перше, вони організували ув'язнення Науменка в Україні. Як зазначалося вище, це було зроблено в рамках кримінального провадження, розпочатого Innovatus, де стверджується, що зерна, заставленого GNT Innovatus, не існувало, що суперечить звітам власних інспекторів Innovatus, Cotecna та SGS. По-друге, після арешту активів групи вартістю близько 366 мільйонів доларів США, Кредитори стверджують, що Гроза та Науменко все ще винні їм гроші та мають повернути всі позики. Нібито щоб переконатися, що вони не розтратять свої особисті активи, Кредитори отримують накази, які унеможливлюють сплату Грозою та Науменком їхніх судових витрат. Крім того, їхні особисті рахунки та рахунки їхніх компаній блокуються Кредиторами, що робить сплату судових витрат практично неможливою. По-третє, Кредитори вчиняють особисті нападки на адвокатів Грози та Науменка. Міжнародні юридичні фірми, такі як HFW, та принаймні один юридичний фахівець King’s Counsel, відмовилися від представництва їхніх інтересів після нападок кредиторів. Кредитори навіть написали листа до лікарні Сергія Грози, щоб повідомити її про неможливість проведення термінової операції Грозі, оскільки оплата за операцію, ймовірно, буде здійснена із заморожених активів.

Підсумовуючи, Гроза та Науменко погоджуються з тим, що кредиторам слід виплатити борги. Вони погоджуються з тим, що через війну були затримки у виплатах. Вони погоджуються з тим, що GNT Group могла швидше відповідати на питання Кредиторів та запити на документи (на які врешті були надані всі документи та відповіді). Однак вони не погоджуються з тим, що вони винні у шахрайстві або розграбуванні власного терміналу, який вони будували 20 років. Вони також не погоджуються з тим, що кредитори мають право конфіскувати активи на суму 366 мільйонів доларів США для погашення позик на суму 95 мільйонів доларів США, продати ці активи на загальну суму 5 мільйонів доларів США своїм фіктивним компаніям, а потім вдаватися до незаконних засобів, щоб перешкодити публічному висловлюванню Грози та Науменка, коли вони законно запитують, що буде з рештою грошей.

Конкретні питання, порушені у статті Financial Times

Сергій Гроза та Володимир Науменко надають такі коментарі щодо конкретних звинувачень, висунутих проти них у статті Financial Times нижче:

У заголовку йдеться, що "американські інвестори відроджують український зерновий термінал, перевіряючи можливості фінансування в умовах воєнного часу". Щодо цього:

1. Інвестори насправді не є американськими інвесторами. Кредитори – це офшорні фонди-стерв'ятники з незрозумілою структурою власності. Наприклад, компанія Argentem базується на Кайманових островах, де неможливо встановити, хто є її власником. Цінними паперами та судовими провадженнями кредиторів керує китайська компанія Madison Pacific Trust. Argentem фінансує російський фінтех-стартап на Філіппінах, заснований колишніми посадовцями "Роснєфті" та залучає "тітушок" під керівництвом персон, стосовно яких Службою Безпеки України ведеться розслідування у справі про фінансування тероризму.
2. Кредитори не "відроджують" термінал. Вони розпочали процедуру банкрутства проти холдингової компанії терміналу, яку контролювали, втратили сотні працівників (деяких з яких просто заблокували у своїх офісах та на автозаправних станціях) та не сплатили орендну плату за державну землю, на якій розташований термінал, в результаті чого держава розірвала деякі договори оренди. Ці дії точно не відроджують, а лише блокують стратегічний український термінал експорту зерна.

У статті повторюються звинувачення кредиторів у "кредитному шахрайстві", а Грозу та Науменка називають "ймовірними мародерами". Не могло бути кредитного шахрайства, коли кредитори були забезпечені в кілька разів більшою сумою, ніж вартість їхніх позик, і успішно реалізували своє забезпечення – що, схоже, визнає стаття Financial Times.

У статті йдеться, що "адміністрація Зеленського нещодавно допомогла двом американським фондам стягнути борг у розмірі 95 мільйонів доларів США", а керівник Офісу президента зізнається, що він "координував" це питання. Якщо це правда, то це суперечитиме принципу розподілу влади, що робить неправомірним для виконавчої влади (яку очолює Зеленський) втручання в роботу судової влади з метою допомоги одній зі сторін спору.

У статті цитуються слова представника Argentem пана Паттона про те, що частина зерна зникла та нібито була спалена в Сумах. Група GNT не знає, що сталося із зіпсованим зерном після того, як вона наказала компанії евакуювати його з терміналу. GNT не несла відповідальності за спалювання зерна чи будь-яку іншу дію, що компанія відповідальна за утилізації зіпсованого зерна могла вчинити. Паттон не згадує, що компанії Innovatus кілька разів пропонували компенсацію за зіпсоване зерно, але вона відмовилася прийняти цю компенсацію та натомість продовжила кримінальне провадження проти Науменка.

У статті йдеться, що термінал було передано кредиторам у результаті рішень українського суду. Таких рішень не було. Argentem мала спір з деякими українськими банками щодо частини забезпечення кредиту. Вона виграла один із цих спорів. Суд ніколи не постановляв, що це означає, що Argentem тепер може контролювати термінал. Навпаки, з огляду на незаконні спроби кредиторів стягнути чотирикратну вартість своїх боргів, GNT виступила проти їхніх спроб взяти під контроль усі активи. Наприклад, GNT отримала рішення суду на Кіпрі, яке підтвердило незаконність призначення ліквідаторів до холдингової компанії GNT кредиторами, як і всі дії ліквідаторів. GNT отримала рішення суду у Швейцарії, яке блокує спроби кредиторів контролювати Omega Terminal S.A. Минулого тижня Апеляційний суд Дубая визнав призначення кредиторами ліквідаторів до однієї з торгово-холдингових компаній групи, GNT Trade DMCC, та всі їхні дії незаконними.

У статті цитуються слова Паттона, представника Argentem, про те, що Olimpex "був центром чорного зерна в Одесі". Немає жодних доказів на підтвердження цього твердження. Паттон стверджує, що українська влада розслідує це, проте Грозу та Науменка ніколи не допитували і навіть неформально не просили прокоментувати ці звинувачення. Якщо Olimpex був "центром чорного зерна", чому фонд-стерв'ятник Паттона фінансував Olimpex? Чому ЄБРР з його армією співробітників з питань комплаєнсу, які перевіряли бізнес GNT протягом двох років, перш ніж інвестувати в нього, не порушив це питання?

Висновок

Позиція Financial Times виглядає так, ніби вони схвалюють захоплення Кредиторами одного з найбільших українських зернових терміналів. Вони вбачають в цьому захопленні ознаку того, що Україна є безпечною та привабливою для міжнародних інвесторів. Якби Financial Times поспілкувалися з Сергієм Грозою та Володимиром Науменко до публікації своєї статті, вони не дійшли такого висновку.

Кредитори мають право на повернення їм позики (у розмірі 95 мільйонів доларів США). Але вони не мають права вилучати забезпечення у розмірі 366 мільйонів доларів США, спираючись на цю позику, продавати все це забезпечення своїм власним фіктивним компаніям за 5 мільйонів доларів США та стверджувати, що їм не було погашено кредит. Ще більше занепокоєння викликає те, що після всього цього Кредитори, за даними Financial Times, отримують підтримку від українського уряду в координації різних судових проваджень проти Сергія Грози та Володимира Науменка, таких як провадження, в результаті якого Науменка ув'язнили на багатомісячний термін за звинуваченнями, які суперечать власним звітам сюрвеєрів кредиторів.

Гроза та Науменко залишаються відкритими для роз'яснення своєї позиції та надання доказів з вищезазначених питань.