Віктор Лещинський про саморегуляцію, стандарти і нову архітектуру будівельного ринку

— Пане Вікторе, сьогодні вас називають одним із управлінців, які впливають на трансформацію будівельної галузі. З чого починався цей шлях?

— Він починався з практичного досвіду і розуміння системи зсередини. Ще працюючи в Мінрегіоні, я бачив, як формуються управлінські рішення, як працює нормативна база і де виникають ключові розриви між регулюванням і практикою.

Цей досвід дав чітке розуміння: проблема не в окремих помилках, а в підходах. Я бачив, як реалізуються проєкти, де закладаються ризики і на якому етапі втрачається якість. Саме тоді сформувалася позиція — галузі потрібна системна експертиза, яка впливає на результат, а не формально супроводжує процес.

З часом стало очевидно, що точкові рішення не дають ефекту. Необхідна комплексна робота — на рівні бізнесу, професійної спільноти і державної політики. Саме цей підхід і визначив подальшу траєкторію розвитку.

— ТОВ "Проексп" сьогодні працює по всій Україні. За рахунок чого вдалося досягти такого масштабу?

— За рахунок чіткої управлінської моделі і принципової позиції щодо якості. ТОВ "Проексп" здійснює комплексну експертизу проєктів будівництва, зокрема тих, що містять державну таємницю, а також експертизу кошторисної документації та окремих розділів проєкту.

Ми працюємо з об’єктами всіх класів наслідків — СС-1, СС-2, СС-3. У команді — сертифіковані спеціалісти з практичним досвідом роботи на складних і відповідальних об’єктах, серед яких Національна опера України, стадіон "Спартак" у Житомирі, вулиця Шевченка у Львові.

Ключове — це системність. Ми вибудували внутрішні процеси так, щоб забезпечити стабільну якість незалежно від масштабу і складності проєктів. Це і дало можливість масштабувати діяльність без втрати стандартів.

— Понад 30 тисяч експертиз — це вже системний вплив на ринок. Що стоїть за цим числом?

— Це не просто кількість. Це досвід роботи з різними типами об’єктів і рівнями складності. Це розуміння типових помилок і системних ризиків. Великий обсяг експертиз фактично формує практику, яка впливає на якість будівництва в цілому.

Тому для нас принципово — не масштаб заради показника, а збереження стандартів і відповідальності.

— У 2018 р. ви створили Національний експертно-будівельний альянс України. Чому виникла така ініціатива?

— Тому що на той момент галузі бракувало професійного майданчика для діалогу. Альянс об’єднав експертів, проєктувальників і представників органів влади. Ми проводили заходи по всій країні, обговорювали реальні проблеми і шукали практичні рішення.

Це дозволило сформувати середовище, у якому з’явилося спільне бачення розвитку галузі. Згодом цей формат еволюціонував — Альянс був реорганізований у Національну спілку проєктної справи. Це дало можливість перейти від дискусійного майданчика до інституції, яка системно працює над формуванням правил ринку і впровадженням змін у галузі.

— У чому ключова роль Національної спілки проєктної справи, яку ви сьогодні очолюєте?

— НСПС працює над системними алгоритмами: якість проєктної документації, підходи до ціноутворення, відповідальність учасників процесу.

Спілка взаємодіє з профільними комітетами Верховної Ради, міністерствами, бере участь у робочих групах. Це дозволяє переводити професійну позицію у конкретні рішення.

— НСПС активно присутня в регіонах. Як побудована її робота?

— Ми свідомо обрали формат регіональних зустрічей як інструмент прямого діалогу з ринком. Цей формат стартував у Дніпрі і був продовжений у Житомирі, Рівному та Хмельницькому.

У кожному регіоні ми спілкуємося з представниками проєктних підприємств і експертного середовища. Формат — робочий, без декларацій. Обговорюємо конкретні питання: якість документації, відповідальність виконавців, підходи до ціноутворення.

Такий підхід показав, що запит на професійний діалог є системним. У регіонах уже є практичні напрацювання, які можна масштабувати. Наступний етап — формування єдиних підходів на національному рівні.

— Одне з ключових питань — ціноутворення у будівництві. Що змінюється у цій сфері?

— Ціноутворення — це основа прозорості ринку. Тому сьогодні зусилля НСПС зосереджені на впровадженні практичних механізмів застосування Постанови КМУ №1512.

Паралельно працюємо над формуванням єдиного підходу до системного моніторингу цін. Це дозволить зробити кошторисні розрахунки актуальними й об’єктивними.

— НСПС також розвиває міжнародний напрям співробітництва…

— Так, наприклад, у квітні ми провели зустріч із президентом Міжнародної федерації нерухомості Антоніо Кампаньйолі. У фокусі — інтеграція українського ринку у міжнародне професійне середовище, впровадження єдиних стандартів і участь наших фахівців у глобальних ініціативах.

Такі партнерства відкривають доступ до перевірених практик і дозволяють адаптувати їх до українських умов. Це важливо не лише для розвитку ринку, а й для формування довіри з боку міжнародних партнерів.

— Саморегуляція є однією з ваших ключових тем. Як ви її визначаєте?

— Саморегуляція — це показник зрілості професійної спільноти. Це не формальна конструкція, а механізм відповідальності.

Якщо ринок не формує власні стандарти, їх формують зовні. Наше завдання — створити інструменти, які працюють у щоденній практиці.

— Окремий напрям — відбудова України. Які принципи мають бути закладені?

— Відбудова має базуватися на якості, прозорості і довгостроковості. Потрібні сучасні стандарти, чіткі процедури і контроль на всіх етапах.

Важливо уникнути формального підходу і забезпечити відповідальність за кожне рішення, особливо на етапі проєктування.

— Ви часто говорите про людиноцентричне містобудування. Що це означає на практиці?

— Це зміна логіки ухвалення рішень. У центрі має бути людина — її безпека, комфорт, доступність інфраструктури.

Будівництво має створювати середовище для життя. Це питання не лише архітектури, а й управління простором.

— Якою ви бачите будівельну галузь України в найближчі роки?

— Більш структурованою, з чіткими стандартами і зрозумілими правилами. З більшою роллю професійних об’єднань і саморегуляції. І орієнтованою на довгострокову якість, а не короткостроковий результат.

— Що для вас є ключовим як для управлінця?

— Відповідальність і системність. У будівництві немає дрібниць. Кожне рішення має наслідки, тому воно має бути обґрунтованим.

І друге — здатність мислити на рівні системи, а не окремих завдань. Саме це дає результат у довгостроковій перспективі.