• USD 28
  • EUR 33.5
  • GBP 38.6
Спецпроєкти

Війна карткових комісій. Чому Приватбанк лякає "сотнями гривень абонплати" за обслуговування "пластику"

З кінця минулого року банки і роздрібна торгівля запекло сперечаються через законопроекти про зниження комісії за обслуговування банківських карт. Це той випадок, коли знайти компроміс буде складно

Бансківська карта
Банкіри проти зниження комісій за еквайринг, ритейл — активно за / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Народні депутати в листопаді минулого року подали до Верховної Ради законопроект №4364 "Про платіжні послуги", один з авторів якого — глава комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Перше читання документу відбулося 19 лютого 2021-го. А до другого в нього пропонується внести важливі правки, згідно з якими держава встановить планку комісії за роботу бізнесу з картами.

Що таке еквайринг і інтерчейндж

Для початку пояснимо, про що мова. Торговельні підприємства, ФОПи та ін. платять певний відсоток від покупки банкам за еквайринг - послугу з проведення оплати карткою (або прив'язаним до неї пристроєм — смартфоном, платіжним чіпом і т. д.). До складу еквайрингу входить інтерчейндж — комісія, яку банк, що обслуговує підприємство або ФОП (в тому числі онлайн), перераховує банку, карткою якого здійснювалась оплата за покупку. Вона становить 60-75% від розміру комісії за власне еквайринг, тобто за можливість приймати безготівкову оплату. (Якщо покупець розплатився карткою того ж банку, який обслуговує цю торгову точку, то комісія, як правило, не нараховується.)

Ставку інтерчейндж-комісії визначає платіжна система — ще один учасник процесу безготівкової оплати; відносини бізнесу з його банком регулюються договором між ними. Зрозуміло, що ставку комісії за еквайринг торговець закладає у вартість товарів і послуг.

На сьогоднішній день розмір цих комісій в Україні регулюються ринком. Для великих ритейлерів ставка еквайрингу складає від 1,6% з кожної покупки, сплаченої банківською картою; для середніх і малих торговців — 2-3%. Інтерчейндж — в середньому 1,4-1,8%. Отже, тепер ці комісії пропонується законодавчо обмежити. Офіційних цифр ще немає, але за інформацією Ain.ua, на засіданні Нацради реформ 19 березня 2021 р. обговорювалося поступове зниження інтерчейнджу: спочатку до 1%, і потім до 0,5-0,75% до 2023 р. При цьому загальний розмір комісії, яку бізнес платить за роботу з картами (еквайрингу), з січня 2022 р. пропонується встановити не більше 1,3-1,4% і поетапно знижувати до 0,7-1% в 2023 р. (саме цього хочуть рітейлери). Важливо, що введення обмежень на зазначені комісії підтримує президент Володимир Зеленський.

Законопроект розраховують прийняти вже в квітні. Аргументація його прихильників така: зазначені комісії непрямим чином закладаються у вартість товарів і послуг. Тому парламентарії, що підтримують проект, вважають, що їх потрібно урізати — і тоді продукція стане дешевше. Тобто щоб скоротилися витрати покупців. До того ж, на думку законодавців, висока комісія за оплату картами утримує багатьох роздрібних торговців від установки POS-терміналів. Багато в чому автори ідеї рівняються на Євросоюз, який в 2015 р. директивно встановив граничний розмір міжбанківської комісії (інтерчейндж) 0,2% для дебетових карт і 0,3% — для кредитних.

Однак сама ідея законодавчо (а не ринково) регулювати зазначені ставки стала причиною жорсткого протистояння — перш за все між роздрібною торгівлею і банками. Інші сторони конфлікту — платіжні системи, держава, НБУ і, звичайно ж, користувачі банківських карт.

Реклама на dsnews.ua

Правда банкірів

Якщо порівнювати комісії в Україні та в Європі, то виглядає, ніби наші банки жирують. Однак вони стверджують, що отримані кошти використовують в першу чергу для обслуговування та розвитку інфраструктури безготівкових платежів. Тобто випускають картки, закуповують і обслуговують термінали для торгових точок.

Сьогодні вартість випуску картки і її щорічне обслуговування обходиться банкам приблизно в 3 тис. грн, але в більшості випадків для клієнта все це — безкоштовно. Також за рахунок інтерчейнджу банк може пропонувати клієнтам різні програми лояльності — кешбек, додаткові карти, знижки, пільги і т. д.

Тепер же банки лякають, що, якщо комісія буде істотно урізана законодавцями, вони перекладуть витрати за випуск та обслуговування карток на клієнтів. А це, як розповіли в Приватбанку в коментарі UBR, складе щомісячно кілька сотень гривень абонплати. Хоча в такому розвитку подій є великі сумніви. Адже якщо будь-яка фінустанова буде щомісяця брати сотні гривень за обслуговування картки, — вона зіткнеться з масовим перетіканням клієнтів до конкурентів. А якщо все банки вдадуться до таких високих розцінок, то про мрію банкірів — кешлесс-економіці — можна буде забути.

При цьому до певних компромісів банківський сектор все-таки готовий. Днями Райффайзен Банк Аваль, а також державні Приватбанк та Ощадбанк опублікували звернення до парламенту, уряду і Нацбанку про готовність "докласти всіх зусиль для зниження розміру комісії інтерчейндж". Точніше вони пропонують поетапно знижувати її за такою схемою:

  • з 1 липня 2021-го — 1,2%;
  • з 1 липня 2022 — 1%;
  • з 1 липня 2023-го — 0,9%.

"Ми впевнені, що викладені вище наміри є кращою альтернативою адміністративного регулювання цін і відповідають фундаментальним принципам вільної ринкової економіки і добросовісної конкуренції", — йдеться в зверненні.

Але банки багато чого хочуть взамін. Вони очікують від уряду зустрічних дій, зокрема: скасувати вимоги по безкоштовному обслуговуванню зарплатних рахунків; знизити максимально допустиму суму для оплати готівкою в торговій мережі (зараз 50 тис. грн протягом дня).

Простими словами, банкіри говорять наступне: ми згодні скоротити свої комісії — але за це хочемо прибрати "плюшки" (будь-то кешбек або безкоштовне обслуговування зарплатних карт).

У них є ще один вагомий аргумент проти прийняття законопроекту №4364 — надходження до держбюджету помітно знизяться. Так склалося, що два найбільших гравця на ринку еквайрингу в Україні — Приватбанк та Ощадбанк, що належать державі. Так, в першому з них доходи від комісійних за транзакції становлять половину прибутку. Всього Приватбанк в 2020 р. отримав 18 млрд грн комісійного доходу. З них кілька мільярдів — від транзакцій при роздрібних розрахунках у торгівлі. 90% прибутку банк платить до держбюджету, так що втрати держава відчує відразу.

Правда рітейлерів

Саме представникам ритейлу вигідно зниження ставки інтерчейндж-комісії. Вони резонно вказують, що змушені платити значні суми комісій просто тому, що приймати оплату карткою їх зобов'язує законодавство. Витрати рітейлерів на комісії за проведення безготівкових операцій швидко ростуть: з 11,4 млрд грн в 2016-му до 22,6 млрд грн в 2020-му.

Наслідком стає підвищення цін на товари і послуги. Але хоча роздріб успішно перекладає свої витрати на споживача, її така ситуація зовсім не радує, так як вона позбавляється значної частини оборотних коштів.

Зокрема, віце-президент компанії "Галнафтогаз" (власник мережі "ОККО") Василь Данилюк в одній з дискусій привіт такий приклад: одна точка АЗС щомісяця платить за еквайринг 30 тис. грн — це в 20 разів більше, ніж витрати на інкасацію готівки.

16 березня представники 16 компаній (у числі яких — "Нова пошта", мережа АЗС "ОККО", Rozetka, мережа супермаркетів "Сільпо") звернулися до Данила Гетманцева з проханням посприяти ухваленню зазначеного вище законопроекту. За інформацією підписантів, за нинішньої ставки загальна сума комісії, яку заплатили торгові мережі в 2019 р., склала 10,3 млрд грн, з урахуванням інтернет-торгівлі — 17,1 млрд.

Якщо ж в двох словах викласти правду рітейлерів, то вони запевняють, що кінцеві покупці переплачують занадто високий відсоток від покупки через вшиту в неї комісію банків за картковий переклад. Але тут треба розуміти: ніхто не може гарантувати, що в разі урізання комісій полегшають цінники, а не продавці збільшать маржу.

Правда Нацбанку

Нацбанк, як і слід було очікувати, виступив на стороні банків. В НБУ зазначили на можливі негативні наслідки в результаті обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж, прописаного в законопроекті №4364. На думку експертів центробанку, обмеження даної комісії може призвести до зупинки розвитку і згортання POS-термінальної мережі. Вартість обслуговування банківських рахунків і карт для громадян виросте, а одночасно скоротяться програми лояльності — кешбек, кредитні ліміти, пільговий період на кредитній карті. По суті це те ж, що говорять представники комерційних банків. У НБУ стверджують, що після впровадження в 2015 р. адмінрегулювання інтерчейндж-комісії в ЄС, там дійсно виросли розцінки на обслуговування карт, яких при цьому стало менше в зверненні, підвищилася вартість кредитних коштів, скоротилися програми по кешбеку. Правда, не все так однозначно. Рітейлери з посиланням на дослідження, проведене на замовлення Єврокомісії, акцентують на позитивних наслідках регулювання в ЄС: бізнес зміг направити додаткові кошти на власний розвиток, і при цьому спостерігалося зростання безготівкових операцій та мережі POS-терміналів.

Правда платіжних систем

Дуже важливий момент: на власний відсоток комісії банки-емітенти не впливають — розмір інтерчейндж (а це, нагадаємо, 60-75% від всієї суми еквайрингу) встановлюють для банків платіжні системи. В Україні 99% цього ринку ділять Visa і Mastercard. Там, схоже, зрозуміли, що краще піти на компроміс і самим оголосити про зниження комісій, ніж потрапити під каток законодавчого регулювання.

У Mastercard заявили, що підтримують ініціативу банків щодо ринкового поетапного зниження інтерчейндж, а також залучення АМКУ до оцінки такого підходу. Після схвалення регулятора платіжна система готова приєднатися до ініціативи.

Аналогічної позиції дотримується Visa: "Ми підкреслюємо, що важливо утримуватися від адміністративного регулювання, і підтримуємо заклик відкликати пропозиції до відповідних законопроектів, які передбачають встановлення граничного розміру еквайрингової комісії і ставки інтерчейндж".

Компанія також за ініціативу щодо поступового зниження розміру міжбанківської комісії в Україні щодо споживчих платіжних продуктів, яка була представлена в спільній заяві найбільших банків України.

Заяви дуже дипломатичні, але зрозуміло, що саме ці платіжні системи мають реальну владу над українським ринком, від якої в кінці кінців залежить розмір зазначених комісій.

Думки учасників ринку

Нафтогазова асоціація України (НАУ) в повідомленні своєї прес-служби закликала законодавців встановити максимальний розмір вартості еквайрингу на рівні не більше 1%. Оскільки зараз він на роздрібному ринку палива досягає 1,7%, а це близько 10% від загальних витрат однієї заправки. У секторі АЗС за останні 10 років частка безготівкових розрахунків виросла в 14 разів. При цьому витрати на еквайринг також стрімко росли з 500 грн на одній АЗС в місяць в 2009 р. до 30 тис. грн в 2020-му. "Для рітейлерів послуга з розрахунку банківськими платіжними картками зі статусу додаткової престижної послуги з мінімальними витратами і оборотами перетворилася в значну неконтрольовану статтю витрат, абсолютно несумірну з витратами на інкасацію, яка є альтернативою еквайрингу", — резюмували в НАУ.

Як заявляє співзасновник і співвласник інтернет-магазину Rozetka.ua Владислав Чечоткін, "в ціні кожного товару, який продається в Україні, закладені 1,8-3% банківської комісії, які кожен бізнес повинен платити банкам за проведення оплат картами. Що означають ці відсотки ? Це означає, що наш споживач повинен платити більше. Це означає, що ми менше конкурентні в порівнянні з глобальними гравцями, адже будь-які постачальники з ЄС, а також всім відомі Amazon або Alibaba, платять своїм банкам 0,2-0,5%. Це означає, що ми все ще дуже далекі не тільки від Європи, але навіть від країн колишнього СНД ".

У свою чергу співзасновник monobank Олег Горохівський вважає, що інтерчейндж-тариф — "паливо за весь картковий і платіжний бізнес в країні", на якому тримається карткова інфраструктура.

"Тут є велика несправедливість і дуже серйозне протиріччя. Цей тариф торговці хочуть опустити на 1-1,5%, що становить приблизно 60% від діючих тарифів. 60%! При цьому зниження їх витратної частини складе, в залежності від націнки, близько 2-2,5%. Дивовижна історія — забрати у когось 60% його доходу, щоб заощадити собі 2%, — пише Горохівський. — Карткова інфраструктура не прилетіла до нас на блакитному вертольоті і не з'явилася в країні за рішенням Верховної Ради або уряду, це багаторічна, копітка робота, яка зажадала сотні мільйонів доларів інвестицій, титанічних зусиль всіх учасників ринку і тисячі годин IТ-розробок ".

Вже зараз можна сказати, що, якщо закон буде прийнятий, — залишаться незадоволені банки і спробують підняти плату на інші свої послуги. Не буде прийнятий — торгівля ризикує ще більше піти в тінь на тлі тенденції по збільшенню банківських комісій. Виходить той самий випадок, коли краще провести дуже довгі переговори і все-таки знайти компроміс.

Підводячи підсумки, можна сказати, що обмеження банківських карткових комісій вигідно рітейлерам, вони самі цього домагаються і зможуть збільшити маржу. А чи поділяться з покупцями? Тут — питання. Швидше за все, поділяться, але частково: якщо відповідний законопроект приймуть, саме у торговельних мереж, на відміну від банків, з'явиться більше грошей на різні програми лояльності.

    Реклама на dsnews.ua