• USD 28
  • EUR 33.7
  • GBP 39
Спецпроєкти

Вивели гібрида. Стане злиття МЕРТ з Мінагропродом початком аграрної реформи

Ініціатив щодо реформування аграрного сектора економіки в нової української влади превелика безліч. Але цілісна картинка поки не складається
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Сьогодні ніхто не сумнівається в тому, що Україна - це в першу чергу аграрна країна. (Залишимо осторонь обговорення того, добре це чи погано.) Проте одним з перших рішень нового уряду стало розформування Міністерства аграрної політики та продовольства. Перш самостійне (і впливове) міністерство тепер перетвориться в один з департаментів у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Це рішення виявилося несподіваним до такої міри, що багато експертів далеко не відразу взялися коментувати логіку і наслідки цього кроку Кабміну.

Прискорення реформ: заявлено, чекаємо

Все відбулося дуже швидко: тільки 29 серпня вперше просочилася інформація про те, що Мінагропрод реорганізовують та передадуть МЕРТ. Тоді ж стало відомо, що очолить посилене МЕРТ з новими повноваженнями почесний президент Київської школи економіки, заступник голови НБУ Тимофій Милованов.

В. о. міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофимцева в коментарях для преси відразу заявила, що якщо таке рішення буде прийнято, то воно стане серйозною помилкою, яка негативно вплине не тільки на агропромисловий комплекс. Щодо періоду реорганізації відомства Трофимцева нічого не могла сказати конкретного, тому що "не бачила ні текстів рішень, планів реорганізації".

Звичайно, це виглядало трохи дивно: реформувати велике ціле міністерство, навіть не повідомивши про це його керівництво. Проте вже 30 серпня новопризначений міністр економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства на своїй сторінці в Facebook назвав об'єднання МЕРТ і Мінагропроду стратегічним кроком, який дозволить прискорити реалізацію ключових реформ агросектору.
Милованов підкреслив, що серед головних кроків оновленого міністерства буде приватизація державних підприємств, впровадження ринку землі сільськогосподарського призначення, детінізація аграрних ринків та земельних відносин, лібералізація трудових відносин (збільшення кількості легальних робочих місць), розширення доступу до міжнародних ринків, перезавантаження системи професійного навчання, модернізація підходів до наукових досліджень і впровадження інновацій.

"Для міністерства є важливою синхронізація діяльності всіх ринків і впровадження ефективних, прозорих і зрозумілих правил гри. Реформа аграрної сфери з урахуванням її комплексності вимагає стратегічного узгодження з ключовими змінами в інших сферах, - зазначив також Милованов. - Приватизація державних підприємств - це ліквідація неефективності в управлінні суб'єктами господарювання та прямих втрат державного бюджету".

Цілком у дусі сьогоднішніх віянь новий міністр заявив, що, на його думку, економіко-аграрному відомству потрібні дерегуляція і діджіталізація - як ключові інструменти боротьби з корупцією. Корупція ж, вважає Милованов, властива сфер апробації, сертифікації і видачі дозволів на доступ до новітніх засобів виробництва в агросекторі, а також у тому, що стосується доступу виробленої сільгосппродукції до українських і міжнародних споживачам. Також, на думку Мілованова, перезавантаження системи державної статистики дозволить отримати чіткі цифри за показниками розвитку галузі та формувати прогнозовані довгострокові орієнтири і пріоритети державної політики в аграрній сфері.

Реклама на dsnews.ua

Але ні слова не було сказано, наприклад, про те, як зробити більш дешевими вироблені в Україні добрива, насамперед азотні. Або як бути з давно і надійно похованою державною програмою меліорації та зрошення земель на півдні країни.

"Об'єднання міністерств носить стратегічний характер. І в цьому стратегічному вимірі нам критично потрібно почути ключових стейкхолдерів. Ми плануємо проведення координаційної зустрічі з представниками аграрного сектору для визначення больових точок і перспектив. Налагодження ефективного діалогу - наш виклик і можливість. Буде докладено максимум зусиль, щоб життєвий сільськогосподарський цикл не був порушений", - підсумував він.

Однак можна сказати, що відмова від окремого аграрного міністерства - загальноприйнята світова або європейська практика? Насправді, дійсно, у більшості країн немає профільного аграрного міністерства. З 195 членів ООН таке міністерство (або аналогічна самостійна структура під іншою назвою) є тільки у 76 країн, тоді як у 119 її немає.

Але якщо проаналізувати значення сільського господарства в економіці тієї або іншої країни, то виявиться, що є прямий зв'язок між наявністю в країні профільного аграрного міністерства та доданою вартістю на одного працівника в АПК, як і розміром ВВП на душу населення. Інакше кажучи, без аграрного міністерства не обходяться країни, в економіці яких сільське господарство відіграє значущу роль (7% і більше). В цьому плані поки що складно уявити, як без Мінагропрод буде обходитися Україна, для якої АПК - одна з головних складових формування ВВП.

Кого зіпсувало земельне питання

Новий уряд багато говорить про реформу аграрного сектора, але в цих розмовах поки мало конкретики. А та, що є, в основному стосується ринку землі. Так, наприклад, 3 вересня стало відомо, що Кабмін готує проведення земельної реформи, яка передбачає допуск іноземних компаній і фізосіб до ринку землі сільськогосподарського призначення. "Нам потрібно дозволити операції з землею для всіх, хто має можливість зараз її обробляти, в тому числі для іноземних громадян, але за умови, якщо вони реєструють юридична особа в Україні і платять тут податки", - заявив з цього приводу прем'єр-міністр Олексій Гончарук. Тобто де-юре право купівлі земельної ділянки матимуть українські фізособи і українські юридичні особи, уточнив глава уряду.

Також прем'єр підкреслив, що держава має створити умови для невеликих фермерів, щоб у них були можливості для купівлі землі не менш вигідні, ніж у великих компаній і іноземців. "Кредити в принципі стануть дешевше, але нам потрібно зробити їх ще дешевше конкретно для купівлі земельної ділянки для особистих потреб, для його обробки, для того, щоб українець, наш фермер, була у більш вигідних умовах, ніж його потенційний іноземний конкурент", - пояснив глава уряду. І уточнив, що такий механізм ще не розроблений, але поки він не з'явиться - ринок землі запущений не буде.

19 вересня Володимир Зеленський на конференції з реформи управління земельними відносинами заявив, що в моделі ринку землі, яку пропонує Кабмін, купувати і продавати землю зможуть тільки українці і українські компанії. Багато хто розцінив це як рішення все-таки не продавати українську землю іноземцям. Однак ясності немає: ні президент, ні прем'єр не уточнюють, чи зможуть купувати сільгоспземлі українські компанії з іноземним капіталом.

Зі свого боку Милованов впевнений, що його відомство встигне до 1 грудня нинішнього року реалізувати один з наявних сценаріїв запуску ринку землі в Україні. Всього ж таких сценаріїв у міністерства налічується 35. "Нам потрібна така реформа, яка дасть максимальний економічний ріст і розділить його результат між власниками землі, - сказав Милованов. - Ми встигнемо все зробити. Адже проблема не в тому, що ми не знаємо, що робити, щоб запустити реформу, а в тому, що ми не можемо всередині країни між собою домовитися, що ми її запускаємо". За словами міністра, у проведенні реформи не зацікавлені люди, які не хочуть конкуренції на ринку землі. "Це ті, хто має корупційні позиції, або ті, хто побудував політичну кар'єру на тому, що бореться з ринком землі, - вони не розвернуться і не відмовляться", - констатував міністр.

Нагадаємо, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення діє в Україні з 2002 р. 20 грудня 2018 р. Верховна Рада продовжила його до 2020-го. Скасувати заборону на продаж сільгоспземель рекомендують кредитори і західні партнери України. У меморандумі про співпрацю між Україною та МВФ у рамках нової кредитної програми stand-by говориться, що Кабмін разом з експертами Світового банку розробив законопроект, який передбачає запровадження ринку сільськогосподарської землі.

2 вересня Зеленський доручив уряду до 1 жовтня внести на розгляд парламенту законопроект "Про ринок земель сільськогосподарського призначення", який передбачає скасування мораторію. Верховна Рада повинна схвалити його до
1 грудня. А повноцінний запуск ринку, за словами Гончарука, можливий з 1 жовтня 2020 р.

Між тим українці завжди з підозрою ставилися до ринку землі - спасибі політикам, які довгі роки спекулювали на страхах пересічних громадян. Частка тих, хто підтримує введення ринку в будь-якій формі, багато років не перевищувала 20%. Останні соцопитування показують її збільшення до 30%. Тобто більшість у вигляді фракції "Слуги народу" у Верховній Раді, запускаючи земельну реформу, фактично вперше буде голосувати, ігноруючи позицію більшої частини своїх виборців.

Ризики і надії

В Україні склалася дещо парадоксальна ситуація. У нас сільське господарство - головна і сама сильна бюджетоутворююча галузь, яка розвивається всупереч обставинам. Частка агросектору у ВВП України - понад 15%, а в експорті - більше 40%.
При цьому немає жодної впевненості в тому, що аграрний департамент Міністерства економіки буде працювати більш ефективно, ніж самостійне профільне відомство. З іншого боку, зворотне теж ще ніхто не довів. Зрозуміло, що тут краще не застосовувати бюрократично-механістичний підхід: є профільне міністерство - є робота, а якщо немає, то і немає роботи.

У такій ситуації, можливо, варто згадати стару інженерну мудрість: якщо якийсь механізм працює і виконує свої завдання - не чіпай його. Все-таки це досить серйозний ризик: одним махом позбавити аграрну країну, майже половину експорту якої стабільно формує продукція сільського господарства, профільного міністерства. Тим більше, що якраз сьогодні, коли країна тільки намацала економічне зростання, підтримка і розвиток агропрому повинні займати пріоритетне місце в політиці держави.

Учасники аграрного ринку поки що вичікують - для них важливо не те, є чи немає аграрне міністерство, а чи буде новий уряд нарощувати - або, навпаки, скорочувати програми держпідтримки тваринництва, зберігання і переробки сільгосппродукції, фінансової підтримки сільгоспвиробників. Наприклад, як зазначає народний депутат Сергій Лабазюк, у держбюджеті-2019 дотації АПК складали менше 1% від ВВП, в той час як в Євросоюзі на підтримку малих агропідприємств витрачається в рази більше бюджетних коштів.

Також, на його думку, ліквідація профільного міністерства може призвести до проблем з експортом сільгосппродукції. На світових продовольчих ринках конкуренція дуже висока, а потрапити на ринки багатьох країн без тривалих переговорів на рівні профільного міністра - і зовсім неможливо. Для просування вітчизняної продукції на ці ринки зусиль одного тільки бізнесу буде недостатньо.

Особлива думка Світового банку

27 серпня Міністерство фінансів України і Світовий банк підписали програму «Прискорення приватних інвестицій в сільське господарство України». Програма передбачає надання нашій країні кредиту в розмірі $200 млн. Його мета, як сказано в спільній декларації, - «підвищення ефективності сільського господарства України, забезпечення більш адресної політики підтримки галузі, підвищення прозорості використання державних сільськогосподарських земель і розширення доступу малих та середніх фермерських господарств до експорту».

У той же день президент Світового банку Девід Мелпас в Києві наголосив, що нове керівництво країни повинно перезапустити аграрний і фінансовий сектори. За його словами, результат переговорів з Володимиром Зеленським вселяє оптимізм, що політичні зміни відбуваються і будуть працювати, якщо Україна зможе скористатися моментом.

«Завдання полягає в тому, щоб Україна пішла по новому шляху до більш швидкого та стійкого економічного зростання і підвищення рівня життя. Уряд вже робить твердий і єдиний заклик до дій, але багато перешкод: монополії в ключових секторах, особливо у державних банках, старіюча інфраструктура і військовий конфлікт на сході України, який серйозно підриває торгівлю і інвестиції», - зазначив Мелпас.

Голова Світового банку заявив, що Україна повинна повною мірою використати можливості, які надаються її АПК. «В країні найбільший запас сільськогосподарських земель в Європі, а врожайність з гектара - це лише невелика частина врожаю у Франції або Німеччині. Один олігарх контролює групу компаній, яка виробляє понад 80% внутрішнього виробництва декількох різновидів мінеральних добрив», - підкреслює Мелпас.

Також, на його думку, мораторій на продаж сільгоспземель обмежує використання землі в якості забезпечення доступу до кредитів. Скасування мораторію і створення ефективного земельного ринку будуть стимулювати збільшення інвестицій в механізацію і іригацію, перехід на продукти з більш високою доданою вартістю і кращий доступ до фінансування для невеликих господарств.

    Реклама на dsnews.ua