Електричні граблі. Що вийшло в Україні замість ринку електроенергії
Кабінет міністрів доручив Міністерству енергетики та Національної комісії, що здійснює державно регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЭКУ), знизити тарифи на електроенергію для промисловості. Таке рішення було прийнято на засіданні уряду 14 серпня.
"Я пропоную урядове доручення НКРЭКУ і Міненерго - врегулювати питання ціни для промисловості у зв'язку з впровадженням ринку електричної енергії. І нехай збирається НКРЭКУ, хай розглядає це питання, нехай знижує ці тарифи. Це їх повноваження, нехай не включають нам дурня", - обурювався прем'єр Володимир Гройсман на засіданні уряду.
Міністр енергетики Ігор Насалик зазначив, що місяць роботи нової моделі ринку електроенергії показав, що у ціновій політиці "є достатні запаси", які дозволять знизити ціни на електроенергію для металургів, феросплавників та інших промисловців. Зроблено це буде, за словами міністра, за рахунок зміни умов ПСО (спеціальних публічних зобов'язань) - механізму, який дозволяє забезпечувати дешевою електроенергією населення.
Прем'єр доручив до наступної середи (21 серпня, коли очікується чергове засідання уряду), підготувати підсумковий документ рішення. Однак подробиць про те, як саме це буде зроблено, ніхто не озвучив.
Примітно, що жодних ознак того, що Кабмін готувався розглядати 14 серпня питання тарифів для промисловості, не було рішення уряду стало повною несподіванкою. І, по всій видимості, воно не було погоджено з усіма зацікавленими сторонами. Тому, наприклад, представник президента в Кабміні Андрій Герус заявив, що непогано було б для початку оприлюднити пропозиції, як саме змінювати ПСО. "Тому у мене прохання - хоча б на тиждень це відкласти, щоб прочитати і зрозуміти, що приймається", - сказав він. Герус також додав, що НКРЭКУ виступає категорично проти запропонованих змін, оскільки знижувати тариф потрібно не тільки для великих промпідприємств, але й для середніх, наприклад, водоканалів.
Кабмін на таке рішення спонукали протести представників металургійних підприємств, зокрема феросплавних, які споживають значні обсяги електроенергії. Напередодні рішення Кабміну Київ заполонили робітники-феросплавники, проводили мітинги проти підвищення тарифів. Наприклад, для найбільшого в Україні металургійного комбінату "ArcelorMittal Кривий Ріг" новий ринок електроенергії приніс подорожчання електрики в липні на 20%, а для Нікопольського та Запорізького заводів феросплавів - збитки у розмірі близько 122 і 70 млн грн відповідно. За розрахунками компанії "Укренерго", тарифи для української промисловості нової моделі ринку опинилися на 20% вище, ніж в Європі.
Глава "Укренерго" Всеволод Ковальчук на своїй сторінці в Facebook пояснив причини такого зростання. На його думку, однією з причин став великий розрив у тарифах на електроенергію для населення і промисловості. Згідно з підрахунками "Укренерго" сьогодні вартість електроенергії (як товару, без урахування тарифу на передачу і розподіл) для промисловості становить в середньому 1700 грн за 1 МВт-год, тоді як для населення - 200 грн за 1 МВт-год. Такий розрив ще до запуску ринку електроенергії повинно було ліквідувати НКРЭКУ, підвищивши тарифи для населення, але воно не взяло на себе цю відповідальність.
Тому цей розрив призвів до наступної причини - некоректного механізму покладання спецобязательств, за яким компенсується різниця в цінах на електроенергію для населення і промисловості. У новому ринку закладений такий механізм, за яким з ринку двосторонніх договорів (це прямі договори на постачання електричної енергії між виробником і споживачем) практично повністю прибрали найбільшого виробника - "Енергоатом". Нагадаємо, що у "Енергоатома" - найдешевша електроенергія, і він до введення нового ринку був основним постачальником для великих промпідприємств з рівномірним графіком споживання. Ковальчук вважає, що відповідальність за це некоректне рішення лежить на Міністерстві енергетики, пренебрегшем ідеєю конкурентного середовища і лишив для промспоживачів за двосторонніми договорами тільки електроенергію, вироблену вугільними електростанціями, а вона - значно дорожче.
Ще однією причиною підвищення тарифів для промисловості стало те, що доплати виробникам "зеленої" енергетики в новій моделі ринку стали включати в тариф на передачу електроенергії, і це призвело до підвищення тарифів для кінцевого промислового споживача на 10%. Тут Україна опинилася в непростій ситуації - з одного боку, високі тарифи для "зеленої" енергетики гарантовані законом, тому іноземні інвестори вклали в цю сферу значні інвестиції і тепер чекають повернення коштів. "Обрізати" їм тариф - це зіпсувати інвестиційний клімат і репутацію країни. Однак з іншого боку - частка "зеленої" енергетики зростає, а це означає, що грошей з ринку на її користь буде збиратися все більше і більше. На думку Ковальчука, цю норму не можна скасувати без рішення парламенту, оскільки вона прямо прописала в законі.
Тому, швидше за все, більш дешева електроенергія для промисловості буде забезпечена за рахунок часткової коригування механізму ПСО, як і говорилося на засіданні Кабміну. Зокрема, як повідомило інформагентство "Українські новини", що володіє проектом постанови Кабміну, планується знизити з нинішніх 90% до 75% частку електроенергії, яку "Енергоатом" повинен спрямовувати на виконання ПСО. Однак яка цифра буде у фінальному варіанті документа - говорити поки рано.
Ця ситуація показує, що введений з 1 липня ринок електроенергії має масу недоробок, раз всього лише через півтора місяця він вимагав різкого втручання уряду, яке прийнялося в ньому щось в ручному режимі регулювати. Керуючий директор Центру дослідження енергетики (EIR Center) Олександр Харченко назвав ситуацію абсурдом - спочатку було оголошено про запуск ринку, але потім було введено ПСО, щоб забезпечити дешевою електроенергією населення, потім - нове "ПСО", щоб забезпечити виплати "зеленій" енергетиці за рахунок "Укренерго", а тепер Кабмін готуєте ще одне "ПСО" - щоб знизити тарифи на електроенергію для промисловості. "А навіщо ми тоді вимовляємо слово "ринок"?", - риторично запитав експерт.
На його думку, Кабмін провів абсолютно непідготовлену реформу енергетики, і тепер виправленням ситуації доведеться вирішувати новому уряду.
Ступінь недоробки нової моделі ринку свідчить хоча б той факт, що Андрій Герус попросив уряд закрити проект енергомосту "Україна-ЄС", в рамках якого планувалося вивести з української енергосистеми один блок Хмельницької АЕС, і направити електроенергію з нього в Польщу, а виручені кошти направити на фінансування будівництва блоків №3 і №4 на цій же атомній станції. За словами Геруса, висновок одного блоку АЕС, що виробляє дешеву електроенергію, створює нові передумови для підвищення тарифів на електроенергію для споживачів.
