Як видають книжки в Україні: розпаковка ринку в інфографіках

Українська книжка нарешті запанувала на ринку. Але наклади падають, а ціни зростають. Чому? Розглянемо доходи і бізнес-моделі топових видавництв та реальний стан справ у галузі

Сьогодні більше "ринкового пирога" дістається українським видавництвам, але сам цей "пиріг" досі менший, ніж кілька років тому / Getty Images

Українські видання тепер всюди. У численних книгарнях, кав´ярнях, на форумах і конференціях. Майже всі відвідувачі приходять до бібліотек саме за українською книжкою. Точніше, книжкою українською мовою, яка, звісно ж, видана в Україні. Переважно це оригінальні чи перекладні твори художньої літератури або ж освітні видання. Єдина неприємність, що впадає в очі читачам — переписані цінники: на ринку оцінюють здорожчання книжок протягом 2025 р. у 20–30%.

Але ж книжковий бізнес заробляє? Здавалося б, от вона — перемога української книжки і розквіт українського книговидавництва!

І так, і ні.

Розділити менший "пиріг"

Так, українські видання, принаймні друковані, вже практично перемогли російські. За останнє десятиліття, завдяки численним обмеженням на друковану продукцію ворога та державній підтримці українського книговидання, вдалося потіснити з книжкових полиць російських конкурентів, які у 90-х і "нульових" заполоняли український ринок дешевшою продукцією (їхньою конкурентною перевагою були вищі наклади, розраховані на весь "російськомовний простір"). До того ж частка російськомовних книжок і брошур, виданих в Україні, також обвалилася: станом на перше півріччя 2025 р. вона становила лише 0,35% від загального накладу порівняно 5,6% у 2021 р. Зараз читачі обирають українське, причини очевидні.

Але ні, це не вся історія. Правда і в тому, що ринок різко впав після повномасштабного вторгнення і досі не відновився до показників 2021-го. Цьому є кілька причин. Від збільшення витрат на виробництво (як-от здорожчання паперу та енергоносіїв, підвищення вартості прав на іноземні видання, зростання зарплат) до руйнування потужностей внаслідок ворожих атак (особливо у Харкові). Власне все це штовхає вгору й ціни.

У такій ситуації проявляється ще один визначальний фактор — скорочення попиту. Можна сказати, що більше "ринкового пирога" тепер дістається українським видавництвам (і завдяки україномовній продукції), але сам цей "пиріг" досі менший, ніж кілька років тому.

Клікніть, щоб збільшити інфографіку

Можливо, для читачів найменш очевидне саме зменшення попиту — завсідники книгарень регулярно щось придбають. Але ж врахуємо, що мільйони українців виїхали за кордон і стали рідше купувати українську книжку (попри можливість замовляти онлайн з доставкою). Непрямо, але показово, саме фактор попиту проглядається у змінні співвідношення кількості видань (назв) до накладів. Так, у 2022 р. порівняно з 2021-м, коли відбувся найбільший обвал на ринку, загальний наклад виданих книжок і брошур в Україні скоротився учетверо, тоді як самих видань (назв) стали випускати приблизно вдвічі менше. Це означає, що видавці дороблювали розпочаті проєкти, а також намагалися утримувати асортимент, щоб задовольнити якомога більше споживачів, але при цьому вже не розраховували на таку широку аудиторію, як колись. У наступні роки ситуація вирівнювалася (і наклади відносно збільшилися), однак цілком зрозуміло, що видавництва, порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення, втратили ефект масштабу: книжки, як правило, доводиться видавати меншим тиражем, що також призводить до підвищення собівартості і зрештою цін (через більші витрати на одиницю продукції).

Клікніть, щоб збільшити інфографіку

Доходи, прибутки та бізнес-моделі

То що там з грошима українських видавців? На інфографіці нижче представлений топ-10 видавництв за виручкою:

Це найсвіжіші дані, які охоплюють всіх лідерів ринку. Станом на зараз ще невідомі доходи багатьох із них за результатами 2025 р. Утім, видавництво "Ранок" вже відзвітувало про 842 млн грн за минулий рік.

Наведена вище проста діаграма потребує пояснення: вона об´єднує часом дуже відмінних гравців індустрії. Тому порівнювати їхні доходи можна лише з обмовками, зважаючи на такі особливості:

  • У рейтингу представлені як компанії, чиїм основним КВЕДом є "видання книг", так і ті, що формально зареєстровані дещо по-іншому, однак масово випускають книжки, як-от лідер ринку — "Клуб сімейного дозвілля" (КСД).
  • Деякі компанії зі списку отримують значну частку доходу не від власне видання книжок. Так, КСД заробляє на ритейлі більше, ніж типове видавництво, бо має розгалужену мережу книгарень. Відомі мережі фірмових магазинів є й у "Вівату" та "Видавництва Старого Лева" (ВСЛ).
  • У цьому переліку пліч-о-пліч стоять видавництва з суттєво відмінними бізнес-моделями: більшість продають надруковане — на масовому ринку, але деякі, як-от "Стем Освіта", спеціалізуються на підручниках та інших навчальних матеріалах (тому вони більше покладаються на публічні тендери та можуть бути менш відомими широкому колу читачів). А видавництво "Ранок", для прикладу, широко представлене як у масовому, так і в спеціалізовану сегментах (також навчальна література) і торік стало переможцем більш як 200 процедур публічних закупівель на загальну суму майже 309 млн грн.

Але чи справді видавці заробляють? Переважна більшість — так, хоча й дуже по-різному. Наприклад, за інформацією Українського інституту книги, у першому півріччі 2025 р. (найсвіжіші дані) чистий прибуток КСД сягнув 136 млн грн, "Вівату" і "А-ба-ба-га-ла-ма-ги" — близько 36 млн грн, "Рідної мови" (РМ) — майже 29 млн грн, "Ранку" і "Нашого формату" (входить до другої десятки за доходами) — близько 10 млн грн.

Підсумуємо цитатою одного з останніх інтерв´ю вже покійного засновника "Нашого формату" Владислава Кириченка: "Останні роки, враховуючи те, що росіяни пішли з ринку і ринок виріс, всім видавцям, які спроможні робити бізнес, просто гріх жалітися. Тепер це нормальний бізнес. Середній ROI у книжковій галузі, я думаю, вищий, ніж у більшості інших галузей".