Заохотити і навчити. Як "Інтерпайп" тамує кадровий голод на промисловому виробництві

Кадровий голод українська промисловість відчувала завжди, але під час війни він посилився та набув нових рис. Наразі підприємства, особливо у прифронтових регіонах, на межі виживання через безпекові фактори: регулярні ракетні та артилерійські обстріли, періодичні блекаути, вимушену перебудову логістики. Однак брак персоналу — один з основних ризиків, через який заводи можуть просто зупинитися.

Промислова компанія "Інтерпайп" працює в таких умовах уже третій рік поспіль. Її основні виробничі потужності знаходяться та працюють у прифронтових Дніпрі та Новомосковську, але основний біль — це Нікополь, який з липня 2022 р. є зоною бойових дій. Місто страждає від постійного терору з окупованого Енергодару, з нього виїхали дві третини населення, більшість чоловіків на фронті, однак на трубному заводі "Інтерпайпу" залишаються працювати близько 3000 людей.

"Наразі брак персоналу у компанії загалом сягає близько 25%, — розповідає Віталій Пахомов, директор з персоналу "Інтерпайпу". ­— І це один із найсерйозніших ризиків для бізнесу. Тому ми намагаємося хоча б уповільнити критичне загострення цієї проблеми, бо повне її вирішення зараз неможливе".

За його словами, компанія створює безпечні умови на виробництві, особливо в Нікополі. Фізична безпека людей — пріоритет №1, тому робочі місця обладнані мобільними бетонними укриттями, а на підприємстві функціонують капітальні сховища. Також пропонується безпрецедентний соціальний пакет. З початком обстрілів Нікополя неповнолітніх дітей співробітників разом із супроводжуючими дорослими евакуювали в безпечне місце, організували побут, дозвілля та навчальний процес, все коштом компанії. У разі ворожих влучань компанія допомагає з відновленням житла.

Проте є й об’єктивні перепони, які поки що складно подолати. В українському суспільстві досі панує негативний стереотип щодо роботи на заводі. Більше того, ринок праці в прифронтових регіонах значно звузився через мобілізацію та еміграцію населення у віддаленіші від війни регіони. Тому наразі в "Інтерпайпі" є проблема постійного кадрового голоду на всіх виробничих дільницях.

Частково кадровий дефіцит компанія компенсує за рахунок точкових рішень, які лише пом’якшують проблему, але не вирішують її: наймає підрядні організації, повертає на роботу пенсіонерів, максимально утримує внутрішніх ветеранів та залучає зовнішніх, працевлаштовує жінок. Проте жінки можуть займати управлінські, інженерні посади, задіяні у допоміжних виробничих процесах (машиністки кранів, контролери ОТК, дефектоскопісти тощо), але замінити чоловіків на дільницях прокату труб і коліс, виплавки та розливки сталі фізично їм важко через великі навантаження. Та й це заборонено законодавством про охорону праці.

"Тому ми проводимо системну роботу у двох напрямках. Перший фокус — на утримані поточного кваліфікованого персоналу, який наразі постійно працює понаднормово, що компенсується матеріально. А з урахуванням 20%-го підвищення зарплати з березня поточного року фактичний заробіток на підприємствах Інтерпайп — найвищий у галузі, — каже Віталій Пахомов. — Другий напрямок — навчання робітників суміжних професій, а також найм робітників без фахової освіти, необхідного досвіду роботи та кваліфікації й навчання людей безпосередньо на виробництві".

В "Інтерпайпі" 60% робітників мають по три-п’ять спеціальностей: стропальник, слюсар-ремонтник та інші. У 2023-му двоє з п’яти працівників відвідали різні навчальні курси. Крім того, компанія навчає "з нуля". За статистикою протягом останніх двох років 80% нових працівників прийшли без досвіду та здобули робітничу спеціальність вже на виробництві. Під кожну робітничу спеціальність є ліцензована програма навчання тривалістю два, три, іноді шість місяців із теоретичним блоком і практикою на виробництві. Останньою керує виробничий наставник, виконуючи свою поточну роботу, він паралельно навчає учня.

Окремо "Інтерпайп" працює зі студентами профтехзакладів та вишів регіону. Одна з його ініціатив — спеціальні навчальні програми для студентів вишів з подальшим залученням їх на позиції лінійних керівників (майстрів) на виробництві, яка стартувала для учасників із поточним навчальним роком.

Проте компанія вважає, що ситуація із кадровим голодом може ще більше загостритися, хоч її підприємства й мають статус критично важливих. "Інтерпайп" може забронювати лише 50% військовозобовʼязаних працівників, а замінити мобілізованих у поточних умовах дуже непросто, особливо в Нікополі. Тому жодні зусилля промпідприємств у прифронтових регіонах не вирішать кадрової проблеми без зміни системи бронювання.

"Критично важливо ухвалити хоча б один із трьох варіантів пом’якшення обмежень бронювання. Або зняти обмеження на кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню (за аналогією до підприємств паливно-енергетичного комплексу). Або збільшити до 80% кількість заброньованих. Або хоча б дозволити додатково бронювати 100% від чисельності мобілізованих працівників", — пропонує Віталій Пахомов.

Друга життєво важлива зміна — це тримісячний імунітет від мобілізації для знову найнятих працівників, аби компанія мала змогу їх забронювати. Адже офіційний прийом на роботу військовозобов`язаного працівника передбачає постановку його на військовий облік і, з великою ймовірністю, негайну мобілізацію, наразі це — серйозний стопер для потенційних кандидатів, які надають перевагу тимчасовій договірній зайнятості в маленьких компаніях.