• USD 39.4
  • EUR 42.8
  • GBP 49.9
Спецпроєкти

Зле Сонце. Уполовинит чи засуха доходи українських аграріїв (ІНФОГРАФІКА)

У нинішньому році, за прогнозами експертів, урожай зернових – основи українського АПК – може скоротитися вдвічі через посуху
Фото: liter.kz
Фото: liter.kz
Реклама на dsnews.ua

Чи означає це, що настільки ж впадуть доходи всього аграрного сектора? Навряд чи, скоріше спрацюють компенсуючі закони ринку

"Південно-східна" засуха

У цьому році погода веде себе, скажімо так , "неврівноважено". Зима була дуже сніжною, але це компенсувалося короткої та спекотної весни, за якою послідувало настільки ж спекотне і сухе літо.

"Останній дощ у районі пройшов дві-три тижні тому. Він був досить слабким, промочив грунт не більше, ніж на пару сантиметрів. Це єдиний дощ, який був з кінця зими", - сказав агентству УНІАН директор агропідприємства "Людмила" у Хмельницькій області Микола Гурської.

Таке нерівне початок вегетативного сезону насторожує аграріїв: вони побоюються, що наслідком стане низький урожай багатьох сільськогосподарських культур, і насамперед зернових - основи АПК країни. Вже зараз, в першій половині червня, на посуху аграрії скаржаться південних, центральних і східних областей країни. Тривожні сигнали надходять з Одеської, Хмельницької, Дніпропетровської, Вінницької та Запорізької областей, а також з Херсонської. Це не тільки українська біда, від посухи потерпає і південь Білорусі (річки Полісся сильно обміліли, очікуються пожежі на торфовищах), та російські регіони: Кубань, Ставропольський край, Ростовська, Волгоградська, Бєлгородської області. Там теж очікується зниження врожаю.

В Україні хлібороби вже прогнозують, що якщо погода не зміниться, то восени вони можуть недорахуватися половини запланованого врожаю зернових. Вже згаданий Микола Гурської вважає, що у його господарстві втрати по пшениці складуть до 30% врожаю, по сої - близько 20%. Директор іншого фермерського господарства - "Щедра Садиба-М" - у Хмельницькій області очікує втрати 40% врожаю пшениці і половини врожаю сої. Якщо найближчим часом не підуть дощі.

Зрозуміло, що більш виразно говорити про цифри втрат можна буде тільки ближче до осені. Сьогодні, за даними опитування членів Всеукраїнської Аграрної Ради, найбільше страждають посіви пшениці та ячменю. Соняшник і кукурудза поки постраждали менше, у них є запас вологи. Але опадів чекають усі - причому не разових: повною мірою виправити ситуацію зараз зможуть тільки затяжні багатоденні дощі.

Реклама на dsnews.ua

З іншого боку, минулий рік видався дуже врожайним, хоча на початку літа експерти точно так само чекали посуху і, скажімо, прогнозували 24%-ве скорочення врожаю ячменю.

Доведеться звикати?

Довгострокові прогнози синоптиків невтішні. Клімат змінюється, стає не тільки більш теплим (що добре), але і більш сухим (що погано). Не так давно начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко розповіла журналістам:

"Кількість посух в Україні буде катастрофічно зростати і охоплювати все більше територій. Якщо раніше ми спостерігали суховії на півдні країни, то зараз вони дісталися до Києва і активно розповсюджуються на Захід. В цьому році ймовірність прохолодного літа дуже низька. В останні 10 років вона була вище норми, тому очікувати в серпні температуру нижче норми немає жодних підстав. Досить імовірно, що літо буде дуже посушливим, пожежна небезпека вже зараз досягає 5 класу".

У свою чергу в ВГО "Українська аграрна конфедерація" відзначають, що в цьому році посівні площі під колосовими та бобовими культурами (ярий ячмінь, яра пшениця, горох, овес) трохи скоротилися - на 6-12%, але що стосується погоди, загадувати рано, адже важливо не саме по собі наявність опадів, а дощі в потрібні фази вегетації сільськогосподарських культур.

Урожайна динаміка

Неврожай, якщо він буде в глобальному масштабі, знизить обсяги пропозиції зернових на ринку. А значить, підвищиться рентабельність експорту. Але зворотна сторона - це можливе зростання цін на продукти харчування.

У будь-якому разі ситуація на ринку (як на регіональному, так і світовому) в 2018/19 маркетинговому році буде визначатися не Україною. У всьому світі в цьому році проблеми із зерновими. З одного боку - посухи в Бразилії, Аргентині і Росії, скорочення площ під пшеницею в США. З іншого - подорожчання нафти, що тягне за собою зростання транспортних витрат, дуже значущих в кінцевій ціні сільгосппродукції.

Як показало спільне дослідження новозеландських і китайських вчених, на планеті в найближчій перспективі суттєво збільшиться площа земель, що зазнають впливу посухи.

Рис. 1. Частота посухи для вегетаційного періоду орних земель в глобальному масштабі: реальність і прогнози. Червоним кольором позначені більш важкі посухи в період вегетації сільськогосподарських культур (Джерело: www.int-res.com)

Отже, дуже великий урожай ще не означає настільки ж великих доходів, але і неврожай не обов'язково призводить до провалу в доходах. Ринок нівелює коливання: коли продуктів занадто багато, ціни на них падають, а коли пропозиція мало - ціни ростуть. Тобто скорочення врожаю через посуху може частково компенсуватися зростанням цін на зернові та інші культури. Стосовно експорту це означає, що якщо несприятливі погодні умови в Україні збігаються з неврожаєм та зростанням цін у світі, то наші зовнішні продажі в грошовому вираженні, швидше за все, сильно не впадуть.

Приміром, у 2016 р. Україна експортувала рекордний обсяг зернових культур - 40,2 млн т, що майже на 7,5% перевищило експорт 2015 р. (дані ННЦ "Інститут аграрної економіки"). У тому числі експорт пшениці склав 17,9 млн т, кукурудзи - 17,3 млн т, ячменю - 4,8 млн т. Однак через падіння світових цін на аграрну сировину рекордні обсяги експорту зерна з України в 2016 р. не принесли настільки ж рекордної виручки. Вона залишилася майже на рівні 2015-го - близько $6,1 млрд.

А даними Мінагрополітики, українські аграрії в 2016-2017 маркетинговому році експортували 43,8 млн т зернових, що стало рекордом за всю історію незалежності держави. Але виручка від експорту зернових збільшилася лише на 6%, до $6,4 млрд.

Далі почалося зниження. Експорт зернових культур і борошна за підсумками 2017/2018 маркетингового року скоротився у 1,6 рази - до 28,36 млн т ("Інтерфакс-Україна" за даними Міністерства аграрної політики і продовольства).

Експорт пшениці склав 13,44 млн т (на 530 тис. т менше до попереднього МГ); кукурудзи - 10,33 млн т (на 1,7 млн т менше), ячменю - 4,04 млн т (на 664 тис. т менше). Експорт жита становив 18,2 тис. т проти 11,4 тис. т у минулому маркетинговому році, борошна - 320,8 тис. т (401,4 тис. т за 2016/2017 МГ). Але при цьому експорт зерна став більш рентабельним через підвищення світових цін, а також завдяки зростанню експорту в країни Близького Сходу.

Слабка втіха

У цьому році ціни на продовольство у всьому регіоні можуть піднятися з-за зростання цін у Росії. Там Мінпромторг запропонував ввести податок на імпортне обладнання для виробництва продуктів харчування. Враховуючи, що в Росії більшість імпортне обладнання, стрибка цін на продовольство не уникнути. Досі там імпортне обладнання для харчової промисловості не обкладалося ввізним митом, але тепер уряд пропонує встановити її у розмірі 3-10%. Оподаткують обладнання для виробництва безалкогольних напоїв та соків, обробки та переробки молока, виробництва хлібобулочних і кондитерських виробів, для пивоварної промисловості, переробки цукру, м'яса і птиці і т. д. Результат - зростання витрат і підвищення цін на кінцеву продукцію для споживачів.

    Реклама на dsnews.ua