• USD 28.1
  • EUR 33.8
  • GBP 38.9
Спецпроєкти

Андрій Жук: Коли по телевізору щодня говорять про 17 тис. захворівших, настрою щось купувати у людей немає

Коронавірусна пандемія завдала серйозного удару по світовій економіці, різко обваливши споживчий попит на численні товари і послуги. Перебуваючи в стані невизначеності, масовий споживач віддав перевагу накопиченню фінансових коштів перед традиційними щоденними витратам, зайнявши вичікувальну позицію на випадок втрати роботи або скорочення доходів

Реклама на dsnews.ua

За даними DZ Bank фінансові заощадження приватних домогосподарств Німеччини зросли за минулий рік до рекордних 7,1 трлн євро проти найвищих показників частки заощаджень 1991 і 1992 рр. у розмірі 12,9%. Разом з тим фінансисти світу прогнозують бум споживчої активності, як тільки коронавірусна ситуація стабілізується. Винятком з глобальних споживчих настроїв не стала і Україна. Вітчизняний ритейл переживає складні часи. Однак сфера роздрібної торгівлі залишається найбільш стабільною частиною економіки, що гарантує у тому числі і національну продовольчу безпеку. Про поточну ситуацію і перспективи сегмента роздрібної торгівлі ми поговорили зі співзасновником Асоціації ритейлерів України (RAU.UA) Андрієм Жуком.

Частка ритейлу стрімко зростає

«ДС» Яку роль у структурі економіки країни відіграє сьогодні ритейл? Чи виросла частка галузі у ВВП в період пандемії?

А.Ж. Частка ритейлу в економіці дуже серйозно зростає. Якщо раніше, років 10 тому, в топ-10 компаній України і близько не було представників ритейлу, то сьогодні ми бачимо в лідерах економіки торговельну мережу «АТБ», яка в 2020 році задекларувала оборот практично в 150 млрд грн. Це говорить про те, що ритейл міцно закріпився на лідируючих позиціях, і, крім «АТБ», в топ-100 провідних компаній України входять близько 15 великих ритейлерів, у тому числі і автозаправний бізнес. Ритейл — велика сфера, яка включає в себе і торговельні центри, і суміжників (постачальників обладнання, логістики). Таким чином, сьогодні в цьому сегменті задіяна кожна пʼята працююча в країні людина. Зараз частка ритейлу в економіці України становить приблизно 20%.

«ДС» Останнім часом ми спостерігаємо високу інвестиційну активність на ринку роздрібної торгівлі (процеси злиття/поглинання, розвитку мереж шляхом розширення). Особливо це помітно в сегменті мереженого ритейлу. З чим це може бути повʼязано?

А.Ж. Я бачу ці сигнали. Ми зафіксували велику угоду для українського ринку — купівлю Novus мережі Billa. Таким чином, Novus дуже серйозно наростив кількість своїх магазинів, і це суттєво посилить конкуренцію Novus з його основним конкурентом в Києві — мережею «Сільпо». По-друге, на початку минулого року ми зафіксували купівлю «Простором» мережі «Космо». Таким чином, у нас є дві великі угоди з поглинання та злиття. Це насправді досить непоганий сигнал. Але я б не був надмірно оптимістичним, стверджуючи, що в Україні в інвестиційному плані все розцвіло. До нас, на жаль, дуже мало заходять міжнародні мережі. В рамках світової або навіть європейської економіки обсяги інвестиційних операцій в Україні — це копійки. До речі, була ще одна угода, про яку мало хто говорить, — «Люксоптика» продала частину компанії французькому гравцеві. Тобто, підсумовуючи вищесказане, я підтверджую пожвавлення на ринку, але говорити про глобальні позитивні процеси було б некоректно. Ринок все ще малопривабливий.

Ритейл як гарант продовольчої безпеки

Реклама на dsnews.ua

«ДС» Чи дійсно в умовах локдауну організований мережевий ритейл став одним з небагатьох бізнесів, де співробітників не переводять на віддалену роботу і який тим самим забезпечує постійну зайнятість, будучи фактором зниження соціальної напруженості?

А.Ж. Я розібʼю питання на дві частини. Так, ті компанії, які не закривалися під час локдаунів, що, зокрема, торгують продуктами харчування, зоомагазини, аптеки, дійсно не звільнили жодного співробітника, не перевели на віддалену роботу і зберегли рівень заробітних плат. Якщо говорити про другу категорію магазинів, які потрапили під обмеження, рік тому практично всіх лінійних співробітників (продавців, охоронців і т. д.) вони відправляли на віддалену роботу і знижували зарплати, причому істотно. Щодо офісних співробітників — їм теж урізали заробітні плати до 50%.

«ДС» Чи можна розглядати організований продовольчий ритейл як частину системи національної продовольчої безпеки в умовах пандемії і повʼязаних з нею ризиків для населення?

А.Ж. Безумовно! Рік тому, коли в країні панувало повне нерозуміння, що відбувається і як буде розвиватися ситуація далі, на ринку переважали хаос і паніка. Разом з тим жоден продовольчий магазин великих мереж (тієї ж «АТБ»), не закрився. Всі вони працювали. Тим часом дуже складно забезпечити робочий процес, коли в країні не працює громадський транспорт. Ритейлери були змушені витрачати досить багато грошей на забезпечення індивідуальних поїздок персоналу до місця роботи і назад. При цьому, однак, магазини всі працювали. Це говорить про те, що ритейл дійсно є гарантом продовольчої безпеки країни. Додам, що торговельні мережі дуже швидко відреагували на дефіцит медичних масок, дезінфікуючих засобів та інших товарів, яких не було на прилавках в перші місяці пандемії. Ритейл оперативно їх закупив у достатній кількості — і до цього часу дефіциту немає. Це також свідчить про те, що ритейл миттєво і гнучко реагує на споживчий попит.

Краща допомога держави — не заважати

«ДС» Наскільки значущі для функціонування галузі та економіки загалом мережеві ритейлери — як роботодавці, платники податків? Чи можна очікувати, що держава оцінить стабілізуючу соціальну роль ритейлу і лідерів галузі, а система держрегулювання стане менш репресивною?

А.Ж. Ритейл дуже значущий. Наприклад, «АТБ» — це 70 тис. робочих місць, «Єва» — 30 тис. робочих місць. Це досить багато. Організований ритейл створює робочі місця! Більш того, лідери ринку прийшли в маленькі міста. Навіть в населених пунктах з чисельністю 10–15 тис. людей сьогодні присутні магазини цих компаній. Отже, і в малих містах вони створюють робочі місця, виплачуючи конкурентну зарплату. Якщо говорити про держрегулювання, зараз для галузі важливо, щоб їй не заважали працювати.

Щодо допомоги держави: на даному етапі вона дуже потрібна для вирішення питання надмірно високої комісії еквайрингу, яка становить близько 2% від кожної транзакції. Цю комісію ритейлер платить банку, що встановлює термінал. Потім вона розподіляється між банком, який випустив карту, і міжнародною платіжною системою. Це досить дорого. Представники ритейлу звернулися з проханням до держави, щоб на законодавчому рівні ця ситуація була вирішена, адже далі так тривати не може.

«ДС» Розширення організованого роздрібу сприяє детінізації української економіки?

А.Ж. Так і є. Я не знаю таких випадків, щоб у мережевій роздрібній торгівлі вам не дали чек. Я не знаю жодної аптеки, в якій би не дали чек. Це говорить про те, що всі гроші проходять через касу і, відповідно, бюджет отримує податки. Таким чином, організований ритейл вносить свою чималу лепту в «обілення» економіки загалом.

Потенціал зростання податкових відрахувань обумовлений боротьбою з тінню

«ДС» Нарівні з розвитком галузі мереженого ритейлу чи можна прогнозувати зростання податкових надходжень, чи є потенціал зростання, наприклад, у тих операторів, яких ви згадували, — «АТБ», «Єви», інших великих мереж?

А.Ж. В Україні досить велика частка немережевого ритейлу — ринки, секонд-хенди. Якщо подивитися на Польщу, ми не побачимо такої кількості неорганізованої торгівлі, як в Україні. Точні обсяги ніхто підрахувати не може, але в середньому частка неорганізованої торгівлі у нас доходить до 50%. Це бʼє по покупцеві насамперед, тому що, не маючи чека, ви просто не можете поміняти або повернути неякісний товар. Тому зі зменшенням частки неорганізованої торгівлі цивілізований ритейл буде рости, і, безумовно, це призведе до збільшення відрахувань до бюджетів всіх рівнів. Так, наприклад, корпорація «АТБ» у 2020 році сплатила майже 16 млрд грн податків.

«ДС» Які перспективи зростання організованої роздрібної торгівлі на найближчий час: що буде головними факторами зростання, а що може стати ключовими ризиками?

А.Ж. Я вже сказав, що ключ до зростання лежить у скороченні частки нецивілізованої торгівлі. І збільшення присутності на ринку операторів організованого ритейлу відкриває величезне поле для подальшого розвитку галузі. Якщо говорити про фактори, які стримують зростання сьогодні, — все дуже просто: купівельна спроможність базується на впевненості людей у завтрашньому дні. І коли цієї впевненості немає, людина скорочує свої покупки. Коли по телевізору щодня говорять про 17 тис. захворівших і 256 смертей, настрою у більшості людей щось купувати немає. Тобто в такій ситуації, навіть якщо у населення є гроші, рівень продажів миттєво падає. Але як тільки порядок денний змінюється — починають зростати продажі.

Тому, з одного боку, пандемія є, безумовно, величезною загрозою. На ринку відбувається глобалізація: великі стають ще більшими, маленькі — ще меншими і врешті-решт ідуть з ринку. Приклад — те, що сталося з ринком побутової техніки. Памʼятаєте такі великі мережі, як «Мега Маркет», «АБВ техніка», «Побуттехніка», CityCom тощо? Де зараз ці компанії? На ринку залишилися «Ельдорадо», «Фокстрот» та деякі інші. А в майбутньому, можливо, залишиться одна мережа, як це сталося в Америці. Те саме відбувається і з ринком ювелірного ритейлу, де ми бачимо два-три великих гравці — і все. Але, з іншого боку, це нормальний, цивілізований шлях, який проходять багато країн.

Говорячи про продовольчий ритейл: в Україні приблизно 165 компаній, що займаються продажем продуктів харчування. І це свідчить про те, що ринок продовольства в Україні досить великий і стабільний. Крім великих відомих гравців, на ринку присутня безліч дрібніших компаній, яким цікаво займатися цим бізнесом.

    Реклама на dsnews.ua