• USD 26.3
  • EUR 30.4
  • GBP 35.9
Спецпроєкти

Володимир Лановий: З державними підприємствами вже 15 років відбувається якась дурість

Чому треба зруйнувати монополії "Укрзалізниці" та "Укроборонпрому", "ДС" розказав колишній міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий

Володимир Лановий
Володимир Лановий / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

"ДС" Серед держпідприємств, які влада планує приватизувати у 2021-2023 році, є прибуткові, умовно прибуткові і хронічно збиткові. Чи можна взагалі продати щось з останньої категорії?

В.Л. Кожне підприємство має свою історію і свої перспективи. Наприклад, збиткове на сьогодні підприємство має ринки збуту, але з якихось причин мало випускає — тут треба діяти так, щоб приватизація дала позитивний ефект, а не був продаж заради продажу. Мають змінитися умови управління підприємством і щоб у власників з'явилися стимули, технологічне оновлення підприємства, перехід на випуск нових видів продукції.

"ДС" Зайдемо з іншого боку — наскільки адекватна відома аналогія про те, що не потрібно "різати курку, яка несе золоті яйця"?

В.Л. Люди, які так кажуть, дивляться на речі дуже поверхнево, бо завданням підприємства є не лише принесення прибутку. Прибуток — справа зацікавленості власника. Ось, наприклад, державні підприємства, які приносять прибуток, не обовʼязково будуть приносити його і надалі. Адже там немає реального власника, є корупційні відносини, тобто умовний завод працює на свого шефа в уряді, а керівництво намагається збільшити собі зарплату (у них немає зацікавленості отримати прибуток, адже він їх не торкається). Можна навести приклад "Нафтогазу", який з часу свого утворення мав надвисоку рентабельність, але далі пішли маніпуляції не в інтересах компанії, і почалися збитки, які надалі лише збільшаться, адже прибуток від транспортування газу НАК не отримуватиме.

У приватному секторі метою підприємства є прибуток і зростання капіталізації, а державний сектор не варто прив'язувати до прибутковості, це не критерій для нього. Для держави важливо, щоб ці підприємства існували і допомагали економіці, соціальній сфері, безпеці і так далі. Вони мають бути або в галузі інфраструктури, або якихось унікальних послуг, наприклад аерокосмічних, безпековий сектор теж сюди відноситься.

"ДС" Наскільки реалістичним є план цього року отримати 9 млрд грн від великої приватизації і 3 млрд грн від малої?

В.Л. План нереалістичний. Економіка падає, підприємства стають банкрутами, робочі місця скорочуються, люди за кордон їдуть — а влада рахує, скільки ж вона отримає…

Реклама на dsnews.ua

"ДС" Як ефективно боротися з ФПГ, які опосередковано контролюють державні підприємства і яким невигідна їх приватизація? Для прикладу давайте розглянемо ситуацію з ОПЗ і Центренерго.

В.Л. Задачею приватизації є вивід підприємств на новий рівень. Треба перерозподілити права власності таким чином, щоб не виникали нові олігархи, а з'явився середній клас, тобто дрібні власники. Бо коли зараз продають 99% якогось держоб'єкту, то створюють нового олігарха. У них десятки різних об'єктів, і нема такого контролю над підприємством, який має фізособа-власник. Олігархам не потрібно випускати сучасну високотехнологічну продукцію, вони не знаються на підприємствах, якими володіють, хіба що Пінчук знається на сталі та трубах: закінчив профільний інститут свого часу. Власне, тому олігархів у приватизацію допускати не можна.

Державні підприємства мають функціонувати самостійно, без вказівок про ціну продукції згори, скажімо. Якщо нинішня ситуація з корупцією та часто невигідними для держпідприємств контрактами, які укладає їх керівництво, продовжиться, то доходи таких об'єктів і далі хитатимуться: то збитки, то прибутки.

Треба міняти всю систему держуправління, регулювання тарифів. Щодо окремих підприємств — треба враховувати конкретні умови, наприклад, є підприємство монополістом, чи ні. Адже до того, як продавати "Центренерго", наприклад, треба демонополізувати його.

"ДС" Чи передбачає наша культура поводження з приватною власністю можливість приватизації Укрзалізниці? Чи залізницю краще років на 50-100 залишити в держвласності?

В.Л. Вже багато людей, які побували в Польщі, Румунії, говорять, що в цих країнах колії, система контролю, автоматизованого управління, безпеки на шляхах належать до сфери державного контролю. А от вагони, локомотиви — у приватній власності. Підприємці не просять монополіста дати їм вагони, у них не вимагають за це хабарі. Тобто, монополія на залізничні послуги недопустима, не може бути однієї державної компанії.

Не можна продавати УЗ в існуючому вигляді, адже це буде "монстр", всі будуть перед ним навколішки. Ремонтну базу, вагони, локомотиви треба відділити від управління полотном і залізничними перевезеннями. Тоді декілька власників будуть замовляти продукцію у найкращих виробників, і це буде відбуватися не за хабарі, як зараз на УЗ. Оператори формуватимуть состави поїздів і замовлятимуть відповідні транспортні засоби, тоді буде і комфорт для пасажирів, і безпека перевезень.

"ДС" Чи потрібно Україні продавати "Турбоатом"?

В.Л. На початку 2000-х, за прем'єрства Ющенка, я пропонував, щоб уряд затверджував фінплани великих підприємств на рік. До них відноситься і згадане вами підприємство, яким треба правильно управляти. Але зараз в уряді нікого не хвилює, як прописуються доходи та видатки таких підприємств, які часто абсолютно необгрунтовані та беруться зі стелі, я такого управління не розумію. Адже директор заводу з бухгалтерією може так "накрутити" фінпоказники, що ніхто нічого не розбере.

У нас з підприємствами, які перебувають у власності держави, відбувається якась дурість, яка почалася років 15 назад: працює завод, отримав певний прибуток, а уряд нараховує дивіденди з прибутку, тобто ці гроші забирають в бюджет. По суті, ми караємо підприємство, забираючи його прибуток таким чином. Ось Китай чим відрізняється? Там всі підприємства обов'язково реінвестують прибуток у своє виробництво, це прописано законом. У нас теж має бути так, тобто після сплати податку на прибуток і соціальних бонусів працівникам прибуток має реінвестуватися.

Тобто, держпідприємства можуть існувати, але у них мають бути прогресивні фінплани, направлені на модернізацію виробництва, впровадження нових технологій: треба уряду слідкувати, що в цьому плані відбувається в світі.

"ДС" В нашій "оборонці" зʼявилося багато приватних підприємств, на яких розміщує замовлення Міноборони, але основна частина галузі залишається в держвласності. Це правильно, чи потрібно прагнути продавати підприємства ВПК, щоб забезпечити їх більш ефективну роботу?

В.Л. Якщо говорити про "Укроборонпром", то це багатоповерхова ієрархічна структура, в якій гроші рахують на самому вершечку, в низах їх нема, там кожного разу думають — коли ж їм заплатять за поставку, і так далі. "Укроборонпром" не забезпечить нас досконалою, сучасною системою оборони, він як вертикально інтегрована структура не потрібен, а Міноборони має створити для виконання цієї задачі відповідний департамент.

Звісно, підприємства "оборонки" можуть бути і державними, але треба, щоб у них був закінчений цикл виробництва конкретного продукту. Окрім того, підприємства мають укладати контракти з армією, у якої мають бути гроші на оплату замовлень. В умовах війни режим роботи підприємств державної "оборонки" такий, що вони техніку мають відправляти у військо незалежно від того, прийшли за неї кошти, чи ні, вороги не чекатимуть, коли у нас буде техніка. Для цього уряд має давати гарантії Міноборони, що у них будуть кошти заплатити за усі замовлення. Тоді договори будуть виконуватися прямо, можливо, з затримкою зарплати, але з гарантіями, що ці борги будуть оплачені. Саме так фінансувалась армія США під час Другої світової війни: випускались облігації там, де гроші ще не надійшли.

"ДС" Які обʼєкти або групи підприємств України доцільно не виставляти на приватизацію ні за яких умов?

В.Л. Це мають бути, зокрема, великі інфраструктурні системи, які надають особливі державні послуги, які мають соціальне навантаження. А там, де конкуренція, багато виробників і постачальників — державна власність, звісно, непотрібна. Треба створити суперництво між постачальниками, тільки тоді буде ефект, а у нас монополісти, наприклад "Укроборонпром" чи УЗ, які можуть тільки просити уряд підвищити ціни — мовляв, у нас збитки.

Треба намітити шлях у приватизації, вирішити, що демонополізувати, що розділити, що продавати. Ось, наприклад, продають колишній "Більшовик" як єдиний технологічний комплекс, а там один цех працює з двадцяти. Нонсенс! Вони ж розуміють, що продадуть завод посереднику, який потім продаватиме квадрати площі під комерцію чи житлобудівництво. І це нормально, але не через посередника. Реструктуруйте вже давно не єдиний об'єкт, поділіть на частини і продавайте по договорах з конкретними умовами, що там будуватимуть.

    Реклама на dsnews.ua