Олексій Кошель: Зеленський припинив шукати мир в очах Путіна, але перед Порошенком не вибачився

Про виконання передвиборчих обіцянок, які Зеленський дав перед другим туром президентських виборів, дебатуючи на стадіоні з Порошенком, "ДС" поговорила з головою Комітету виборців України Олексієм Кошелем

Олексій Кошель / УНІАН

"ДС" Два роки тому Володимир Зеленський дебатував з Петром Порошенком на Олімпійському, зробивши йому декілька гострих закидів стосовно роботи на посаді президента. Зокрема, він дорікнув п'ятому президенту переслідуваннями добровольців. Як із цим справи у Зеленського?

О.К. Ситуація в цьому питанні стала значно гіршою. За час президентства Зеленського були конфлікти з представниками учасників війни з Росією, з добровольчими організаціями, з'явилась справа Стерненка, обвинувачувані у справі Шеремета, протести під офісом президента, акція "Ні капітуляції" і т.д. Таких масштабів не було за його попередника. Тому Зеленському мало би бути соромно за ту риторику і окремі звинувачення, які він висував під час стадіонних дебатів Петру Порошенку.

"ДС" На стадіоні лунала критика медреформи, розпочатої за Порошенка: мовляв, ліки дорогі, неякісні, а лікарям мало платять і вони працюють в жахливих умовах. Яку картину ми бачимо зараз?

О.К. Аналізуючи виборчі меседжі Зеленського, в яких звучали звинувачення, що немає нормальної зарплати лікарів і це не можна назвати реформою, ми можемо звернутись до даних свіжих соціологічних опитувань. Так, дослідження групи "Рейтинг" вказують, що сьогодні 64% громадян не задоволені медичною реформою. Тобто звинувачення, які висував Зеленський на адресу Порошенка зараз ми, як громадяни, можемо висувати на адресу Зеленського: критикуючи неякісну медичну реформу, він фактично брав на себе зобов'язання щодо її якісного наповнення. Проте зараз ми бачимо лише часткові спроби реформи.

Разом з тим, деякий позитив у цьому напрямку існує. Прийняте законодавство щодо трансплантації органів, змінюються форми оплати. Але медицина залишається галуззю, де панує повний хаос. Нагадаю, що за один коронавірусний рік в Україні змінилося три міністра охорони здоров'я. Підстави для звільнення міністрів Скалецької і Ємця в публічній сфері так і не було пояснено. До третього міністра також виникають питання. Я думаю, що він залишається на посаді, тому, що третя відставка була би серйозним ударом по політичній команді президента.

"ДС" Відзначав Зеленський і важливість зняття недоторканності з депутатів, прийняття закону про їх відкликання та про імпічмент президенту. Як можна охарактеризувати виконання цих обіцянок?

О.К. Виборчі обіцянки Зеленського, його виборча програма, були швидше продуктом політтехнологів і креативних людей з "95-го кварталу". Наприклад, небезпечна обіцянка про те, що українці вже на найближчих виборах зможуть голосувати у смартфоні. Точно таке ж відбулось із механізмом відкликання народних депутатів України. Ніхто не врахував, що реалізація цієї обіцянки може мати значно більше мінусів, ніж плюсів, і добре, що вона не втілена, адже закладання такого механізму містить низку ризиків, зокрема ризик політичної розправи з тим чи іншим політиком.

Щодо недоторканності — питання її зняття було політичною спекуляцією довжиною у 20 років. Цілі покоління політиків обіцяли зняти недоторканність, і навіть будували на цьому свої виборчі програми, але реалізувати це на практиці було складно. Два роки тому виникла сприятлива ситуація, коли Зеленський мав монобільшість, яка дала голоси за законодавчі зміни щодо недоторканності, а опозиція не могла не підтримати, тому що були б достатньо серйозні звинувачення. Хоча на практиці це буде питання політичних домовленостей, за участі генерального прокурора тощо, але в будь-якому разі це треба вважати досить серйозним і прогресивним кроком. Більше питань виникає до імпічменту президента. Формально законодавчі зміни є, з іншого — він на практиці не працює і застосувати його надзвичайно складно.

"ДС" Нинішній президент обіцяв, що оточення колишнього глави держави сяде за корупцію, а у своєму оточенні він її не допустить. Чи з'явились у Зеленського свої Свинарчуки?

О.К. Виборчі обіцянки і програма Володимира Зеленського — це багато в чому думки політика-початківця, який не розумів, як працює державний механізм, в тому числі й щодо реальних повноважень президента. Тому багато обіцянок роздавалось у форматі такого собі "доброго царя", який одноосібно, без участі уряду і парламенту, може приймати ключові рішення. Саме з цієї причини на дебатах з'явився серйозний блок питань щодо боротьби з корупцією, деолігархізації, але на практиці ми побачили, що на процеси прийняття рішень в державі зберігається досить серйозний вплив Ігоря Коломойського. Крім того, Коломойський керує великою групою депутатів у фракції "Слуга народу". Водночас з'являються нові бізнесмени, які отримують вплив на державну політику. Зокрема Ілля Павлюк, який теж контролює частину фракції "Слуга народу".

Отже, олігархічне лобіювання за правління Зеленського аж ніяк не менше, ніж за попередніх владних команд, а його обіцянка виявилася порожніми словами. Можна згадати минулорічний скандал у фракції "Слуга народу", коли окремі депутати під час засідань парламентського комітету голосували в інтересах групи одного з олігархів, отримавши публічне звинувачення в цьому. Спроби ж вирішити цю проблему через прийняття закону про деолігархізацію вважаю досить наївними.

"ДС" Війна досі не закінчилася, попри ще одну обіцянку Зеленського. Чи вистачило б у нього нахабства сьогодні дорікати цим Порошенку після двох років пошуку миру в очах Путіна?

О.К. Це була одна із ключових обіцянок, про яку пам'ятатимуть всі українці аж до завершення президентської каденції Зеленського. Як і тезу про те, що кандидат Зеленський мріє про друкування у Польщі оголошення про влаштування польских громадян на роботу в Україні і звинувачення на адресу Порошенка в тому, що він особисто штучно затягує війну з метою власного збагачення. Це були досить цинічні слова, за які мало би бути соромно нинішній владній команді.

Володимир Зеленський, уже перебуваючи на президентській посаді, очевидно, нарешті зрозумів, що питання війни не вирішується загляданням у вічі Путіну, питаннями емоційних висловлювань тощо. Вирішення питання війни з Росією — це надзвичайно складні завдання. Вони стосуються реформ, підвищення обороноздатності, набуття ПДЧ в НАТО, подальшого членства в НАТО і так далі. Тобто складність питання президент, вірогідно, зрозумів, але вибачитися перед попередником за безпідставний закид не захотів.