• USD 26.7
  • EUR 31.5
  • GBP 36.9
Спецпроєкти

Як Верховна Рада зібралася ділити повноваження мера Києва - інтерв'ю з Юрієм Ганущаком

Про місцеве самоврядування в європейських країнах та як має змінитись система управління в Києві, "ДС" поговорила з головою ГО «Інститут розвитку територій» Юрієм Ганущаком

Юрій Ганущак / zbruc.eu
Юрій Ганущак / zbruc.eu
Реклама на dsnews.ua

«ДС» Голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив, що посади мера і голови КМДА треба розділити, і відповідний проект закону допрацьовується в комітеті Ради. Чи можливо в принципі його доопрацювати так, щоб уникнути конфлікту повноважень між командами Кличка і Зеленського на рівні столиці?

Ю.Г. Є певна маніпуляція рішенням Конституційного суду 2003 року, ділити повноваження очільника столиці свого часу не хотіли ні Омельченко, ні Черновецький. Але Конституційний суд у своєму рішенні спирався на закон, який діяв на той момент. В ньому об’єднали посади мера та голови КМДА, що є нонсенсом з точки зору організації місцевого самоврядування. 

Нам потрібне розділення посад. Виконавча влада і місцеве самоврядування мають бути такими, як в інших містах, за винятком того, що в Києві обов’язково мають бути районні ради з відповідними повноваженнями і своїми виконавчими органами. Тобто якщо в інших містах це рішення міста, створювати їх чи не створювати, то в столиці це має бути рішенням, закріпленим в законі. Практично в усіх столицях великих країн Європи створення райрад також закріплено в законах.

«ДС» Важко уявити, що президент Франції переживає щодо повноважень мера Парижа або премʼєр-міністр Великобританії — щодо повноважень мера Лондона. Розкажіть, як в цих цивілізованих країнах вирішена проблема поділу повноважень між центральною і місцевою владою. Якими документами описані відносини між мерами столиць і президентами чи премʼєр-міністрами?

Ю.Г. У Франції Конституцією ці відносини не регулюються. Їхня проблема була вирішена у 1883 році, здається. Тоді в Парижі зробили новий Генплан, утворили 20 районів і після цього поступово передавали повноваження представницьким органам. Тобто вони давно законодавчо вирішили проблему відносин між мерами та президентами.

У Франції є керівник громади, місцева рада, і є префект, який контролює законність рішень місцевої влади. Префекти можуть зупиняти рішення місцевих органів влади, звертаючись до суду. Десь в Європі повноваження такого посадовця більші, десь менші. У Польщі він взагалі може скасувати рішення місцевої ради, і до суду подають на нього. У Франції префект вільно подає до суду, але пише листа — так і так, поміняйте рішення, там допустили помилку. Зараз у законопроекті, який доопрацьовується в комітеті Ради, йдеться про №4598, заклали таку саму схему.

«ДС» Яка система взаємодії столичної влади з центральною, на вашу думку, найзбалансованіша, і чому?

Реклама на dsnews.ua

Ю.Г. Така, як у французів, і вона має бути однаковою по всій країні. Наша, українська система в Києві має працювати так само, як і по всій Україні. За основу народними депутатами зараз узятий продукт політичних компромісів, той законопроект, про який я казав раніше. Він заснований на Європейській хартії місцевого самоврядування.

«ДС» Чи є якісь важливі особливості або відмінності між статусом і повноваженнями мерів столиць і мерів всіх інших міст в європейських країнах?

Ю.Г. Відмінності залежать від статусу. Припустимо, у Німеччині є міста, які мають статус землі, це, скажімо, Франкфурт, Берлін, Мюнхен. Вони розглядаються як окрема земля, і тому там одні повноваження, а в менших міст інші повноваження. Тобто керівники менших населених пунктів мають менші повноваження. А от у Франції повноваження мера Парижа та інших міст не відрізняються. Це достатньо складна річ, країна від країни відрізняється, але як правило по столицях обмежують вплив міських голів. Це питання безпеки країни.

«ДС» В Києві вже 11 років як скасовані районні ради — є тільки столичні РДА. А на якому рівні закінчується самоврядування в Парижі і Лондоні?

Ю.Г. Якщо йдеться про представницькі органи, які мають свої повноваження, то, по-моєму, тільки в Литві, та й загалом в дуже маленьких країнах, де столиці налічують менше 500 тисяч населення, немає районного поділу. Всюди міста поділені на райони і всюди є районні ради в місті, які мають відповідно до закону певні повноваження. До речі, Лондон можна назвати рекордсменом, там взагалі 87 районів, і крім цього є ще спеціальне районування.

Велика рада Лондона відповідає за транспорт і протипожежну безпеку. Всі інші повноваження щодо благоустрою мають ради нижчого рівня. Велика рада Лондона взагалі не втручається в такі речі. Тобто якщо щось не прибрано, то зверху ніхто пальцем не може поштурхати, ніхто нікого не замінює, в кожного свій спектр повноважень, старшого чи молодшого немає. І майже в усіх країнах законом визначені повноваження районних утворень.

«ДС» А як би мало бути у нас в Києві?

Ю.Г. У нас так само має бути. Райради в Києві мають відповідати за все, за що можна відповідати, окрім питань, які вимагають загальноміської роботи. Протипожежна охорона наприклад, лікарні, Генеральний план, планування чи районування територій мають бути у віданні міської ради. Дорогами теж має відати вона, але не проїздами, наприклад, за проїзди якраз має район відповідати. Благоустрій, те, щоб під’їзди були нормальні — це район. Школи — район. За дитячі садочки, позашкільну освіту, амбулаторії мають відповідати райради, а за лікарні — місто.

    Реклама на dsnews.ua