• USD 27.7
  • EUR 33.4
  • GBP 38.5
Спецпроєкти

"Ласкавий теля". Чи зуміє Ляшко пропетляти між Ахметовим і Льовочкіним

Перешкодити союзу головного «радикала» відразу з двома заклятими друзями може тільки одне — дуже жорстка і принципова позиція одного з них
Фото: УНІАН
Фото: УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Коли 20 листопада 2018 р. Олександр Вілкул оголосив з парламентської трибуни про виключення з фракції "Опозиційного блоку" Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна, це, безумовно, стосувалося переважно найближчого майбутнього головного осколки колишньої Партії регіонів. Саме по собі вилкуловское виступ де-факто стало офіційним повідомленням про політичне розлучення ахметовців і фірташівців, про що розмови в "Оппоблоке" велися регулярно як мінімум два останніх роки. Також очевидним для всіх виявився той факт, що Рінат Ахметов відмовив у підтримці на президентських виборах Бойко, який в рамках сепаратного проекту "газового" крила з Віктором Медведчуком "Опозиційна платформа - За життя" спробував було спочатку представити себе в якості "єдиного кандидата від південно-сходу".

Втім, після епохального офіціозу потенційного ахметівського висуванця в президенти Вілкула помітно напружився ще один майбутній активний учасник президентських перегонів - лідер Радикальної партії Олег Ляшко. А все тому, що він в інтересах своєї передвиборної кампанії міцно присмоктався, подібно фольклорному лагідного теляті, до двох олігархічним "матка". Тобто зробив це одночасно по відношенню і до Ахметова, і до Льовочкіна, настільки публічно і голосно побив горщики між собою вже на самому старті великого виборчого циклу 2019 р.

Сеанс одночасного "доїння"

Якщо до нинішнього року про ахметовських гроші на підтримку Ляшко і компанії хоч ходили наполегливі, але все ж просто чутки, то в лютому 2018-го відбулася важлива в партійному житті ляшковцев подія, буквально расставившее всі крапки над "і" у питанні генерального спонсорства "радикальних патріотів". Тоді місцем презентації свого "промислового пакету реформ" Ляшко як раз вибрав один з політичних і бізнес-оплотів Ахметова - місто Маріуполь, що було явно приємно серцю господаря СКМ як за формою, так і за змістом.

Однак справжнім знаком дружби Олега Валерійовича та Ріната Леонідовича на той момент стало не тільки це, але і публічне представлення нового керівника виконкому Радикальної партії Ляшка (РПЛ). Їм несподівано для багатьох став директор з технічного розвитку ахметівського "Метінвесту" Юрій Зінченко, в 2012-2017 рр. працював гендиректором ахметівського ж Маріупольського металургійного заводу ім. Ілліча. Ясна річ, що всі глашатаї "радикалів" стали в один голос стверджувати, що Зінченко - просто талановитий менеджер і організатор, давно симпатик РПЛ. Як висловився з цього приводу найближчий соратник Ляшко нардеп Андрій Лозовий, "ніякого зовнішнього втручання від будь-якої фінансово-промислової групи у нашому штабі та партії бути не може".

Втім, повірити в такий "збіг" змогли дуже небагато. До того ж належить Ахметову телеканалі "Україна" раптом стали мало не щодня показувати компліментарні сюжети про Ляшка і його партії, а у виданні "Сьогодні" постійно виходити статті такого ж властивості. Так що масштабна піар-кампанія РПЛ та її лідера в ахметовських медіа стала аж надто явною.

Плюс у власній е-декларації за 2017 р. головному "радикалу" довелося вказати зростання свого добробуту на більш ніж 21 млн грн, з яких майже 18 млн грн він отримав від відомого ахметовца Олександра Риженкова нібито за надання майна в оренду і за відчуження нерухомого майна - квартири і паркомісця в Києві. Варто нагадати, що в минулій Верховній Раді член фракції ПР Риженков очолював комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

Реклама на dsnews.ua

Тим часом за весну і літо новий голова виконкому РПЛ Зінченко зумів об'їздити практично всі місцеві партосередки, взявши під повний контроль партійні бюджети і в центрі, і на місцях. Вже восени стала остаточно зрозуміла головна функція його перебування в партії Ляшка - бути контролером вкладених в "радикалів" фінансів від свого справжнього боса Ахметова, без якого-небудь своєї участі у формуванні партійної ідеології, а також стратегій і тактик ляшковцев на майбутній передвиборний період.

А ось політтехнологічну нішу в штабі Ляшко заповнила креатура Льовочкіна - вже призабута екс-прес-секретар Януковича Дарія Чепак, яка, за деякими даними, свій контракт на роботу на благо РПЛ підписала не із самим Олегом Валерійовичем або його партійними заступниками, а нібито безпосередньо з СКМ. Для Чепак законспірована робота на Ляшка є прем'єрною в її почалася кар'єрі політтехнолога, до цього вона очолювала центр медіакомунікацій фонду Льовочкіна "Нова Україна". Само собою, ніхто колишню прес-секретарку Януковича світити не збирається - репутаційного гріха не оберешся. Але її пропозиції щодо стратегічного планування передвиборної гонки під умовною назвою "український Трамп" Ляшко нібито прийняв ще влітку.

Про повернення Льовочкіна до "патронату" над РПЛ також свідчить різка зміна у висвітленні діяльності "радикалів" і їх вождя телеканалом "Інтер". Якщо раніше критика цього політика журналістами медіа Фірташа-Льовочкіна навіть іноді зашкалювала, особливо це було помітно на прикладі минулорічної історії з виграшем Ляшко в лотерею (в "інтерівських" сюжетах він тоді проходив не інакше, як "герой "Спортлото-2017"), то тепер у випусках "Подробиць" показують його розгорнуті коментарі на будь-яку тему, де Ляшко представляється в найкращому світлі, як справжній борець за простих людей. Ніби ще зовсім недавно "Інтер" не обдаровував лідера Радикальної партії такими "званнями", як, наприклад, "ікона української корупції" або "вдало зіграв в очко".

Пригоди політичного колобка

Власне, Льовочкіну наближати до себе Ляшко не вперше. Восени 2010-го якраз тодішній глава АП Януковича фактично витягнув нинішнього вождя "радикалів" з попелу, коли той був виключений із опозиційної фракції БЮТ за співпрацю з "синьо-білої" коаліцією, зокрема, за голосування за потрібні ПР зміни в Конституцію, закон про Кабмін і Регламент ВР. Ляшковское піку тоді також сильно погіршив викладений в YouTube ролик під умовною назвою "Боря, ти не ті робиш".

Хоча, як показала подальша практика, відео допиту Ляшко 1993 р. з пікантними подробицями його статевого життя особливого ефекту на його ядерний електорат, що живе в сільській місцевості північно-заходу і центру країни, не викликало ні тоді, ні тепер.
До речі, одна з версій гучного ролика досі у відкритому доступі, і його за стільки-то років переглянуло трохи більше 1 млн осіб, натомість на минулих президентських виборах-2014 за Ляшка проголосувало 1,5 млн виборців, які, схоже, віддають перевагу інтернету, а телевізору, зокрема, приймається скрізь і всюди канал "Інтер". Подейкують, що там же була знята більш затребувана народом політична реклама, де Ляшко пішов на боротьбу "з скотыняками" з вилами, перетворилися зараз вже якийсь торговий знак політика. А за визнанням телеведучого Савіка Шустера, постійна присутність глави РПЛ у його ток-шоу, в 2011-2013 рр. виходив на Першому національному та "Інтері", забезпечувалося прямими вказівками саме з Банкової.

Після перемоги Революції гідності в 2014-му Ляшко взагалі став для Льовочкіна на вагу золота, тому, за чутками, президентською гонкою головного "радикала" і наступної за нею парламентською кампанією для партії особисто займався левочкинский "центровий" - російський політтехнолог Ігор Шувалов. Результат виявився дуже навіть непоганим: на виборах президента Ляшко став бронзовим призером з результатом 8,3%, а восени 2014 р. РПЛ пройшла в парламент, отримавши 7,4%. При цьому їх електоральний успіх був би, можливо, значно вагомішими, якби "газовики" не використовували "радикалів" в якості бойового тарана у своїй информвойне з Ігорем Коломойським, яку "приватівці" за допомогою каналу "1+1" виграли, з-за чого фінальний рейтинг ляшковцев неабияк просів.

Однак, отримавши у нинішньому скликанні парламенту власну фракцію, Олег Валерійович став дихати вільніше і тут же вчинив як справжній політичний колобок, несподівано переметнувшись у стан свого недавнього кривдника, якого до цього в кращому випадку просто іменував "олігархом Бенею". Радикальне перевтілення Ляшко з інформаційного зброї проти Коломойського у зручний інструмент його підтримку спочатку не стосувалося особисто його екс-патрона - прізвище Льовочкіна їм не згадувалася, удари наносилися тільки за колективним "Оппоблоку". Але в 2017 р. Ляшко і його близький підручний, Ігор Мосійчук стали вже персонально "мочити" колишнього главу АП Януковича, причому, що називається, і в хвіст, і в гриву.

Дійшло до того, що прес-служба Льовочкіна була змушена назвати їх претензії "рефлексом на критику, яка лунала на адресу РПЛ від суспільства та ЗМІ". "Зокрема, про корупцію при закупівлі пожежних машин, розважальних закордонних вояжах Ляшко з його бойфрендами, вимаганні та хабарництві Мосійчука, показаних прямо в залі Верховної Ради, незаконному стрімке збагачення верхівки РПЛ", - говорилося в тодішньому докладному коментарі від Льовочкіна. І далі навіть пролунав прозорий натяк на загрозу - мовляв, незабаром розкриється багаторічна тіньова система фінансування Радикальної партії. Однак ніхто нічого так і не розкрив, а зараз цього не станеться і поготів.

Є страховка від "радикального" незручності

Таким чином, навіть під час відкритого протистояння між Льовочкіним і Ляшко перший так і не наважився відверто спалити з другим мости, розраховуючи на відновлення з ним співпраці у новій версії, як все в результаті і сталося. Єдина інтрига зберігається в тому, наскільки безкомпромісним стане тепер протистояння колишніх співзасновників Партії регіонів та її правонаследника "Оппоблока", який Льовочкін після свого і Бойко виключення з фракції вже поспішив політично поховати.

Якщо взаємна заруба між ахметівцями і фірташівців перейде "в рукопашну", тріски у великій кількості полетять також у бік ляшковцев, спонсорованих обома групами. І ось тоді дійсно розкриється у всій красі як багаторічна тіньова система фінансування "радикалів" в цілому, так і список особистих бонусів від таємних спонсорів для партійного лідера зокрема. Що взагалі може обвалити роками вибудовується електоральну підтримку Ляшко співтовариші. Правда, реалістичніше виглядає варіант, коли Ахметов і Льовочкін просто винесуть РПЛ за дужки своєї нинішньої внутрішньовидової боротьби, так би мовити, у вигляді нового прочитання відомої формули "нічого особистого, тільки бізнес".

Тим більше, що цьому значною мірою можуть сприяти актуальні рейтинги головного "радикала" і його партії. Приміром, в останньому спільному соцопитування КМІС, Центр Разумкова та соціологічної групи "Рейтинг", дані якого оприлюднені у листопаді, Ляшко на президентських виборах готові підтримати 7,6% (шоста позиція в рейтингу) серед тих респондентів, хто вже визначився зі своїм вибором і має намір прийти на виборчі дільниці (такий показник є найбільш близьким до реального результату). А за Радикальну партію в цьому ж дослідженні електоральних настроїв висловилися серед активних виборців практично стільки ж - 7%, залишивши політпроект Ляшко також хоч і на шостому, але на останньому прохідному місці.

Так що фактор поточної прохідності РПЛ парламент є, по суті, тієї страховкою, яка повинна убезпечити "радикалів" від всіляких незручностей з боку і Ахметова, і Льовочкіна. Адже, питається, навіщо рубати курку, яка несе хоч і не золоті, але цілком ліквідні яйця для лобізму власних інтересів у парламенті наступного скликання? Втім, якщо крива Ляшко в рейтингах піде вниз, то обидва його спонсора можуть не просто викреслити його зі своїх пріоритетів, але і окремо спитати з нього з усією максимальною суворістю. Така вже доля політичних колобків - завжди жити одним днем і балансувати на межі.

    Реклама на dsnews.ua