Алгоритм Мюнхгаузена. Як має спрацювати реформа військової служби від Зеленського та Федорова

Володимир Зеленський оголосив про реформу 12 червня. "Погоджено шлях — збільшити фінансову стійкість нашої оборони й забезпечити подальшу трансформацію української армії", — повідомив він у відеозверненні.

Того ж дня уряд прийняв постанову №768 "Про реалізацію експериментального проєкту…", але оприлюднив її на своєму сайті лише 15 червня. У документі говориться, що цей проєкт запропонували Міноборони, МВС, СБУ, Служба зовнішньої розвідки та Держспецзв’язку.

12, 13 і 14 червня, ще до оприлюднення урядової постанови, Міноборони виступило з трьома роз’ясненнями реформи. І цих роз’яснень, разом із заявою Зеленського, цілком вистачило, щоб соцмережі закипіли емоціями і питаннями.

Ми спробуємо знайти відповіді без емоцій.

Гарантована відстрочка: нефінансова мотивація?

В коментарях контрактників, які служать у бойових частинах, можна знайти цікаве спостереження: їх фактично ставлять перед необхідністю підписати новий контракт на 10 місяців, бо інакше вони після демобілізації отримають значно менший термін гарантованої відстрочки від повторного призову.

На перший погляд це здається якимось смішним непорозумінням. Але ні, виявляється, це один з трьох головних стовпів реформи.

Відповідаючи на питання "Який сенс підписувати контракт, якщо зараз я маю такі ж виплати?", Міноборони пояснило: "Контракти — це не тільки про виплати. Вперше зʼявляються чіткі терміни служби та гарантовані відстрочки відповідно до вашого бойового досвіду. Новий контракт повертає кожному військовому, який його підписав, контроль над своїм життям".

У постанові №768 нові контракти названо мотиваційними. У пункті 8 постанови записано, що ті контрактники, які не підпишуть мотиваційний контракт і будуть звільнені у зв’язку із закінченням строку старого контракту чи через інші поважні причини, "не підлягають призову на військову службу під час мобілізації з дня звільнення з військової служби протягом шести місяців, а також додатково протягом одного місяця за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях".

Мотиваційний контракт на 10 місяців у бойових частинах обіцяє значно більше. Він гарантує ті самі базові шість місяців плюс три місяці (а не один місяць) за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях плюс шість місяців за кожний рік військової служби після 24 лютого 2022 р. плюс один місяць за кожний рік військової служби до 24 лютого 2022 р.

Підвищені виплати: гроші нізвідки?

Другий головний стовп реформи — підвищені виплати. Зеленський прямо пов’язав їх із змінами до держбюджету-2026, прийнятими Верховною Радою 10 червня.

"Я вдячний парламентарям, які затвердили зміни для бюджету, щоб посилити нашу оборону. Я вдячний партнерам, які нам допомагають. Перше — виплати. Є ресурс, щоб збільшити виплати в армії. Мінімум 30 тисяч гривень в тилу. Чим більше саме бойових завдань, тим більше рівень виплат. Будуть нові, відчутно сильніші контракти для піхотинців. 300 тисяч гривень в середньому на першій лінії", — повідомив він українцям 12 червня.

Однак, як вже розповідала "ДС", цей закон спрямовує на грошове забезпечення військовослужбовців рівно стільки, скільки вистачить, щоб уникнути боргу без підвищення розміру виплат. Зокрема, видатки Міноборони на оплату праці у бюджеті на 2025 рік склали 864,7 млрд грн, а у бюджеті на 2026 рік після змін, прийнятих 10 червня, складуть практично таку саму суму: 865,1 млрд грн.

"Економічна правда", здобувши із своїх джерел висновки Міністерства фінансів до постанови уряду №768, дізналась, що "відповідно до розрахунків уряду, на реалізацію експериментального проєкту на 2026-2028 роки необхідно 373,2 млрд грн додаткових видатків, із них у 2026 році (за 7 місяців, які лишилися до кінця року) — 107,7 млрд грн". У висновках Мінфіну наголошується, що цих 107,7 млрд грн, необхідних на нові виплати військовим, у змінах до бюджету, прийнятих 10 червня, не передбачено.

Звідки ж Зеленський та уряд візьмуть ці гроші? "За даними високопоставленого співрозмовника ЕП в уряді, держава планує профінансувати нові виплати військовим, не вносячи нових змін до бюджету. "Фінансування буде здійснено в межах чинного бюджету Міноборони, а також резерву коштів Мінфіну", — повідомив співрозмовник ЕП".

Однак в урядовій постанові №768 ніякий "резерв коштів Мінфіну" не згадується. Там чітко вказано, що фінансування експериментального проєкту здійснюється за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для Міноборони, ГУР МО, Держспецтрансслужби, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Нацполіції, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецзв’язку.

Не дивно, що в коментарях військових виникають побоювання, що їх заманюють контрактами, на які потім не буде грошей. Наразі виглядає так, що прийнято політичне рішення: обіцяти військовим шалені гроші вже зараз, а шукати їх — колись потім за можливості.

Два роки не в піхоті: мотивація страхом?

Мотиваційні контракти на 10 місяців пропонують тим, хто служить в бойових частинах. Це піхотинці, штурмовики, бойові медики, навідники, механіки-водії тощо. Усім іншим військовим пропонується контракт на 24 місяці. При цьому незалежно від підписання контракту постанова №768 гарантує цим військовим мінімальні 30 тисяч грн щомісяця, а також відстрочку від повторного призову шість місяців плюс один місяць за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях.

У чому ж тоді мотивація? Неважко здогадатися, що тут може бути задіяний банальний примус, поєднаний із залякуванням. Все ж таки в тексті контракту, затвердженому постановою №768, записано зобов’язання держави забезпечити "можливість вибору на дату укладення контракту військової частини та посади". Тобто укладення контракту на 24 місяці є певною гарантією від переведення у піхоту. Але це не точно.

Терміни служби: алгоритм Мюнхгаузена?

Як всі знають з дитинства, барон Мюнхгаузен зміг витягнути себе (разом із конем) з болота за власне волосся. Нинішня реформа має на меті щось дуже схоже.

Вона планує заманити на мотиваційні контракти якомога більше осіб чотирьох категорій: чинних військових; військових, звільнених зі служби під час дії особливого періоду (тобто після 17 березня 2014 р.); 3) цивільних; 4) іноземців.

Для когось має спрацювати мотив тривалої гарантованої відстрочки, для когось — обіцяні великі виплати, для когось — банальний примус.

Якщо цей план вдасться, це дозволить почати демобілізацію. Люди побачать, що є чіткі терміни служби, — і це стане ще однією мотивацією залучатися до війська.

Зеленський у відеозверненні висловив сподівання, що заплановані заходи — "це хороші основи, щоб завдяки збільшенню виплат та новим контрактам вийти на впровадження конкретних термінів служби".

Відповідаючи на питання "Коли відпустять тих, хто давно у війську?", Міноборони повідомило: "За завданням президента, вже до кінця року розпочнеться поступове звільнення тих, хто служить і з 2014, і з 2022. У першу чергу це буде стосуватися військовослужбовців із найбільшою вислугою років та найбільшим часом, проведеним на бойових".

Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив: "Наше завдання — зробити систему військової служби прогнозованою та справедливою. Ті, хто довше захищав країну, повинні отримувати більше часу на відновлення після завершення служби. Це стосується і військових, які найдовше перебувають у Силах оборони та провели найбільше часу на бойових. Для них до кінця року починаємо поступове звільнення зі служби".

В урядовій постанові №768, звісно, нічого подібного немає. Демобілізацію "до кінця року" нікому не обіцяно.

Проте там записано, що "військовозобов’язані з числа тих, які звільнені з військової служби у строки, визначені указом президента України (у строки, визначені рішенням верховного головнокомандувача Збройних Сил України, для тих, які проходять військову службу за призовом, осіб із числа резервістів в особливий період), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації протягом трьох років з дня звільнення з військової служби".

Тобто, якщо демобілізація і почнеться, то люди матимуть відстрочку від повторної мобілізації на три роки.

В коментарях військових зустрічаються питання, чому ці обіцянки — це лише "експериментальний проєкт", затверджений постановою уряду? Більше довіри було б, якби це був закон, запропонований президентом і прийнятий парламентом.

Однак у тому-то й річ, що це — лише експеримент. Якщо "алгоритм Мюнхгаузена" не спрацює і реформа "не злетить", то всі обіцянки, записані в постанові, легко скасуються новою постановою. І в усьому винним зроблять Федорова. А якщо все запрацює, як задумано, це дістане назву найвеличнішої реформи Зеленського.