• USD 39.6
  • EUR 42.4
  • GBP 49.5
Спецпроєкти

Без коліс. Чому Нацгвардія екіпірована краще збройних сил

Більшість автомобільної техніки дісталося ВСУ у спадок від Радянського Союзу
Фото: facebook.com/pressjfo.news
Фото: facebook.com/pressjfo.news
Реклама на dsnews.ua

Військові формування, які входять в орбіту МВС - мова йде про Національну гвардію та прикордонній службі, - мають на порядок краще оснащення і озброєння, ніж Збройні сили України. Пов'язано це з кількома факторами. Нацгвардія практично не задіяна на лінії фронту на Донбасі, а значить, відомство несе набагато менше щоденних витрат на функціонування власних формувань. Втім, найголовніше - в цій структурі процедура прийняття того або іншого зразка озброєння набагато менше бюрократизована, ніж у ВСУ, де ця процедура запозичена ще з часів Радянського Союзу.

Саме тому в НГУ - саме новітнє стрілецьке озброєння, досить велика кількість нової бронетехніки. Зараз реалізується програма оновлення вертолітного парку - причому не за рахунок модернізації радянської мотлоху начебто Мі-8, а за допомогою закупівлі вертольотів західного зразка. Крім того, частина закуплених у Східній Європі самохідних артилерійських установок 2С1 "Гвоздика" теж вирушила в Нацгвардію.

Тому немає нічого дивного і в останніх повідомленнях з Канади, де зараз перебуває разом з президентом Володимиром Зеленським і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков: частина бронетранспортерів з підготовлюваного канадському контрактом відправиться в Національну гвардію.

Набагато менше відомо про озброєння і оснащення прикордонників, хоча вони і отримують досить сучасні зразки. Причому відразу з кількох напрямків - ще з 2015-го діють програми допомоги з боку ЄС та США, багато набувається і за кошти українського бюджету.

З останніх відомих закупівель для прикордонників - контракт на дев'ять мобільних тепловізійних комплексів спеціального призначення для трьох західних прикордонних загонів (Львівського, Мостикского і Луцького) на польській ділянці кордону. Поставки планується здійснити трьома партіями: в жовтні і грудні 2019-го, а також березні 2020-го.

Обладнання такого мобільного комплексу виконано на базі новітньої західної електроніки. Основа - мультісенсорная оптична система Senso Thermal Middle Range, яка змонтована на підйомної телескопічної щоглі висотою 5,2 м. Система складається з камери видимого спектру, тепловізійної камери і системи периметрального відеоспостереження з чотирьох відеокамер Geovision GV-EBD4711.

Реклама на dsnews.ua

Вся інформація буде стікатися на два автоматизованих робочих місця - адміністратора та оператора. Частина інформації буде надходити і на ударостійкий тактичний планшет водієві.

Машина повністю автономна і має все необхідне: системи кліматизації (опалення, вентиляції, кондиціонування), дизельні генератори забезпечують безперебійну роботу протягом трьох діб. Подумали і про розрахунок - є кімната відпочинку з двома спальними місцями, столом, шафою, мікрохвильовкою і навіть електрочайником.
Проте в цьому контракті цікава не тільки електронна "начинка" комплексу (повний список якої із зрозумілих причин невідомий), але і база. А це повнопривідні автобуси Torsus Praetorian 4х4. Причому фірма-виробник і конкретна модель автобуса вже раніше "засвітилися" в контрактах як для Нацгвардії, так і для прикордонної служби.

Основу для мобільного тепловізійного комплексу надає фірма Pulsar Expo зі Словаччини, заснована в 2014-му вихідцями з нашої країни. Основний вид діяльності Pulsar Expo - створення з позашляхових вантажівок, автобусів і просування їх на цивільний і військовий ринок.

Схема роботи досить проста: засновники фірми замовляють розробку ескізу, а потім на орендованих виробничих площах у Братиславі збирають такі собі "конструктори лего" з запчастин великих виробників. При цьому їм вдалося вийти на уряд США і структурні підрозділи ООН, які за досить пристойні гроші купують їх техніку.

Працювати з Україною Pulsar Expo початку в 2015-му, коли американці в рамках програми військово-технічної допомоги поставили для Держприкордонслужби 10 машин технічної допомоги MASTER (зібрані на базі вантажівки Iveco Trakker).

А в серпні 2018-го Нацгвардія отримала три медичних автобуса-евакуатора на базі вантажівки MAN з дизельним двигуном MAN D0836LFL40 потужністю 240 л. с. Медична версія може перевозити до шести лежачих поранених (хворих) і дев'ять медичних працівників, обладнана механізмом завантаження і вивантаження. При цьому час повного підйому нош з землі на місце для транспортування досить вражаюче - всього 25 секунд. При передачі техніки повідомлялося, що подібний автобус, приміром, був задіяний в ході антитерористичної операції в складі 9-го полку Нацгвардії.

Тепер точно на такій же базі поставляються і тепловізійні комплекси. Причому, судячи з усього, МВС України є на сьогодні основним замовником таких "автобусів" - за станом на літо минулого року фірма зібрала вочемь автобусів, ще 17 перебували у роботі.
Подібне оновлення, а тим більше уніфіковане, варто тільки заохочувати. Адже таким чином наші збройні формування отримують все більше техніки західного зразка, а це не тільки наближає їх до стандартів НАТО, але і просто підвищує ефективність дій.

На жаль, поки що такого не можна сказати про збройних силах України, де уніфікація в плані автомобільної техніки далека від ідеалу. Старі радянські машини поступово виходять з ладу і нині підтримуються у робочому стані лише неймовірними зусиллями військових і волонтерів.

Між тим військове керівництво ніяк не може визначитися, наприклад, із зразком на заміну самого поширеного легкої вантажівки ГАЗ-66. Досить неоднозначним виглядає вибір в якості основного засобу білоруського Мазу, нехай навіть і зібраного у нас. Адже, як показують останні події, Білорусь - дуже ненадійний союзник, і не сьогодні-завтра може бути поглинута Росією. Тоді знову на весь зріст постане питання про запчастини.

Так і Кременчуцький автомобільний завод не може повною мірою забезпечити регулярні і, найголовніше, якісні поставки армійських автомобілів. Як і у випадку з МАЗ-Богдан, проблемою Кразу залишаються двигуни. Хоча за останні роки вдалося в деякій мірі прийти до спільного знаменника, і двигуни Ярославського заводу поступово замінили китайськими, поставляються вони все одно через Білорусь. Словом, з автомобільним транспортом у військових все ще досить сумно, і коли ситуація вирівняється - поки невідомо.

    Реклама на dsnews.ua