Держава роками економить на судах: скільки коштує бюджету кадровий дефіцит, – аналіз членкині РСУ Марини Барсук
Українські суди роками працюють в умовах критичного кадрового дефіциту та недофінансування, при цьому судова система сама забезпечує мільярдні надходження до державного бюджету
Про це суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду, членкиня Ради суддів України Марина Барсук написала у статті для "Уніан", передає "ДС".
За її словами, лише за 2025–2026 роки розрив між потребами судової системи та фактично передбаченим фінансуванням становить майже 30 млрд грн: близько 14,1 млрд грн у 2025 році та 15,5 млрд грн у 2026-му.
Водночас, за словами Барсук, судова система сама забезпечує значні надходження до бюджету. У 2025 році суди зібрали 5,7 млрд грн судового збору при запланованих 3,6 млрд грн, виконавши план на 159%. Станом на липень 2026 року надходження вже становили близько 7,5 млрд грн при очікуваних за весь рік близько 5 млрд грн.
"Судова система демонструє парадокс: вона є ефективним генератором доходів для бюджету, але змушена "жебракувати" на базові потреби", — зазначає суддя Барсук.
При цьому кадрова ситуація продовжує погіршуватися. В Україні працює трохи більше 4 тис. суддів при розрахунковій потребі близько 11,5 тис. — дефіцит сягає приблизно 65%.
За даними ДСА України, станом на кінець 2025 року 80 судів працювали у складі 50% і менше від штатної чисельності, у 20 місцевих загальних судах правосуддя здійснював лише один суддя.
У 2025 році до місцевих та апеляційних судів надійшло 4,82 млн справ, суди розглянули 4,53 млн. Водночас залишок нерозглянутих справ лише за рік зріс на 28% і перевищив 1,15 млн.
Барсук наголошує, що багаторічний кадровий дефіцит має ще один аспект, який досі практично не обговорювався публічно: скільки саме коштів держава не витратила завдяки тисячам незаповнених суддівських посад.
"Роками суди не фінансуються відповідно до штатної чисельності. Відповідно, не виплачуються суддівські винагороди, доплати та нарахування за тисячами вакансій. Скільки держава таким чином заощадила за п'ять років? Публічної відповіді на це питання досі немає", — зазначає суддя.
За її словами, точну суму такої економії мають розрахувати та оприлюднити Державна судова адміністрація України та Міністерство фінансів.
При цьому на 2026 рік фінансування судової влади передбачено лише на рівні 59,4% від потреби.
На думку Барсук, ситуація створює замкнене коло: дефіцит кадрів дозволяє державі витрачати менше коштів на систему, водночас навантаження перекладається на суддів і працівників апаратів, які залишаються працювати.
"Коли йдеться про виконання закону щодо тих, хто працює за двох-трьох, нам знову кажуть: коштів немає. Може, час поставити питання, скільки вже заощаджено за рахунок судової влади за роки економії на вакансіях?" — підсумувала Барсук.
Вона наголосила, що в умовах повномасштабної війни фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом. Водночас належне функціонування правосуддя є необхідним для захисту прав громадян і бізнесу, економічної стабільності та європейської інтеграції України.