Дешево і сердито. Які недорогі "іграшки" готує для агресора український флот
Якщо з Повітряними силами або танковими військами на сьогодні все більш чи менш зрозуміло, то структура, наприклад, Військово-морського флоту на сьогодні тільки-тільки позначена. Причому нова стратегія "москитного" флоту викликає велику кількість нападок з боку антидержавних сил, і навіть в Росії. Багато громадян упевнені, що Україна повинна бути океанської державою і тому хочуть бачити у складі флоту корвети, авіаносці і підводні човни. Але ці фантазії наштовхуються на сувору реальність, коли воююча країна не може дозволити собі такі дорогі "іграшки".
Є і інша точка зору - а давайте "попросимо" у країн НАТО передати нам списані кораблі забесплатно. При цьому мало хто замислюється, що наша пострадянська
інфраструктура зовсім не пристосована для Натовських стандартів, починаючи від радіозв'язку і закінчуючи знаряддями "нерадянських калібрів" (снаряди доведеться купувати вагонними нормами?), не кажучи вже про РЛС або іншому вкрай специфічне обладнання. А є ще необхідний поточний ремонт і технічне обслуговування. Адже Не дарма застопорився процес передачі двох кораблів берегової оборони типу "Айленд" із США - Україна просто не готова до такого роду подарунків.
Тому цілком розумним залишається тільки вибраний нинішнім командуванням шлях - створення флоту з невеликих катерів прибережної оборони з опорою на власні вкрай слабкі кораблебудівні можливості та ремонт залишився після анексії Криму бойового складу.
Масштаби ремонту суден для флоту можна оцінити по роботі тільки одного заводу - Чорноморського судобудівного заводу у Миколаєві (входить у структуру державного концерну "Укроборонпром"). Тільки за 2017 р. на заводі пройшли доковий ремонт два кораблі - артилерійський катер U170 "Скадовськ" та морське водолазне судно U700 "Нетішин".
Нині на його стапелях знаходиться на доковом ремонті навчальний катер U541 "Сміла". Судно було побудовано ще в 1985 р. в польському Гданську, навесні 2014 р. було захоплено росіянами в Криму та повернуто в червні 2014 р. майже в стані металобрухту.
Судно разом з катером U782 "Сокаль" восени 2016 р. брало участь у навчальному поході Чорним морем курсантів факультету Військово-морських Сил Національного університету "Одеська морська академія".
Досить непогана ситуація і з будівництвом нових судів - так, починаючи з грудня 2016 р. "Кузня на Рибальському" видало флоту шість артилерійських катерів типу "Гюрза-М" (два ще не прийняті офіційно до складу, лише проходять випробування). Їх озброєння представлено двома бойовими модулями з 30-мм гармата ЗТМ-1, 30-мм автоматичним гранатометом КБА-117, спареним 7,62-мм кулеметом КТ-7,62 і 2 ПТРК "Бар'єр" (всі національного виробництва).
При цьому військові фахівці говорять про недоліки суден цього типу - насамперед, це невелика мореходность (у море вже не може виходити при штормі до 4 балів, зброя може застосовувати взагалі при хвилях до 2 балів). При цьому ставиться під сумнів і можливість застосування ПТКР на воді - за деякими даними такі випробування ще не проводилися і як поведе себе катер рішуче незрозуміло. З іншого боку, цілком очевидно, що з можливим отриманням тим чи іншим способом нашою країною більш крупних одиниць, катери можуть скласти цілком стійку угруповання флоту на Азовському морі, де їх завдання будуть зовсім іншими, так і мілководне море зовсім не бурхливе Чорне.
Крім того, на все тій же "Кузні на Рибальському" закладені ще два набагато більш цікавих з військової точки зору катери - ракетні типу "Лань" (за планами від 2015 р. на 2020 р. їх у бойовому складі ВМСУ має бути три). Їх озброєння на сьогоднішній день невідомо, проте на недавно минулій виставці "Зброя та безпека - 2017" на стенді виробника красувалася їх нова розробка - 6-ти ствольна корабельна автоматична зенітна артилерійська установка АК-306. Що цікаво, за своїми розмірами вона не підходить до жодного з проектів бронекатерів і, за неофіційними даними, буде встановлена саме на катерах типу "Лань".
Ще одним цікавим моментом є той факт, під які саме протикорабельні ракети будуються ці катери. Адже після Криму наш флот втратив ракетні можливості - той же ракетний катер "Прилуки", хоч і був повернутий росіянами, однак без ракет П-15М "Терміт".
З великою часткою ймовірності можна говорити про те, що закладка кораблів типу "Лань" свідчить про те, що в кінцевій стадії знаходиться проект протикорабельної ракети "Нептун" від Державного конструкторського бюро "Луч". Знову-таки відзначимо, що її розробка ведеться в умовах секретності, однак з розрізнених відомостей можна зробити висновок, що це буде варіант радянської ракети Х-35, яка проводилася в Харкові, і де залишилася документація на неї. Її можливості будуть досить серйозні - так, одним із технічних умов була можливість потоплення одиночного судна водотоннажністю до 5 тисяч тонн. Що таке цілком реально свідчить і досвід росіян, які використовують ракети Х-35 в корабельних комплексах "Уран" і берегових "Бал".
На сьогодні відомо, що зроблені пробні пуски ракети "Нептун", а на харківському заводі "Радіовимірювач" розроблений радіолокаційний комплекс для наведення протикорабельних ракет "Мінерал-МО" (віднедавна фігурує у каталогах "Укроборонпрому"). Цікаво, що "Нептун" планується випускати у вигляді трьох модифікацій - корабельного, наземного і повітряного базування.
Ще одне судно, яке найближчим часом буде поставлено в експлуатацію, знаходиться в доках все тієї ж "Кузні на Рибальському" - мова йде про середню розвідувальному судні проекту "Лагуна". Фактично в цехах заводу добудовується за проектом військового недобудований з радянських часів риболовецький траулер проекту 502ЕМ.
Розвідувальні суду вкрай необхідні для ВМСУ в силу своїх специфічних функцій - радіоперехоплення каналів зв'язку, телеметрична розвідка, ретрансляція закритих каналів зв'язку та інших "цікавих" функцій. Тим більше, що за непідтвердженими даними "начинка" судна буде суцільно західна.
Таким чином, можна констатувати, що розвиток нашого флоту на сучасному етапі відбувається в рамках бюджетного фінансування. Як тільки з'явиться можливість виділити на флот великі кошти, то ми цілком можемо побачити й іншу стратегію його розвитку.
