Дрони у Лейпцигу і потік фейків. Чи заборонять у Німеччині ультраправих друзів Путіна

Дрон в аеропорту Лейпцига як страшилка

Четвертого серпня в аеропорту Лейпциг/Галле поблизу українського транспортного літака АН-124 виявили дрон із вибухівкою. Система виявлення безпілотників, яка діє в аеропорту, зафіксувати апарат не змогла — міністр внутрішніх справ ФРН Александер Добріндт заявляв, що дрон, імовірно, був модифікований так, щоб цілеспрямовано обійти засоби протидії. Тобто, особи, які його запустили, знаються на військово-технічній справі. Після інциденту поліція Лейпцига посилила контроль в аеропорту міста. Зокрема, там встановили додатковий пост зі спеціалізованим радаром для виявлення безпілотників.

У німецькій пресі одразу з’явилася інформація, що на борту "Антонова", мовляв, були боєприпаси. На офіційному рівні це повідомлення спростували, втім, про джерело походження фейку змовчали. Між тим, історія нагадує цілеспрямоване вкидання дезінформації, аби налякати німецьких обивателів "небезпечними" українськими літаками. Розвідка США пов’язує випадок в аеропорту з діями Росії, яка може бути причетною до чималої кількості спроб зірвати роботу європейської інфраструктури.

Інцидент із дроном варто розглядати у контексті подій, що відбудуться у Німеччині вже наступного місяця: 6 вересня обиратимуть місцеву владу землі Саксонія-Ангальт, а 20 вересня – у Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії. Результати опитування, проведеного Інститутом громадської думки INSA, свідчать: у Саксонії-Ангальт "Альтернатива для Німеччини" лідирує в опитуванні з результатом 42%, що може допомогти ультраправій партії вперше здобути крісло прем’єр-міністра в одній з федеральних земель. Аеропорт, де стався інцидент із дроном, знаходиться в Саксонії, але обслуговує він Лейпциг та Галле, останнє — у Саксонії-Ангальт. В Мекленбурзі-Передній Померанії партія "Альтернатива для Німеччини" може отримати від 35 до 40% голосів. І навіть в Берліні ультраправі отримують все більшу підтримку мешканців.

Фейки і вибори у Німеччині

Однією з визначальних рис цьогорічних виборчих перегонів стали сотні фейкових новин і відео. Найбільше їх у ТікТок і Телеграм. До прикладу, у Саксонії-Ангальт жертвою такої кампанії став кандидат від Лівої партії Ерік Штер. У соцмережах стверджували, що він буцімто вбив свою бабусю заради успадкування квартири, а вебкам-модель — просто через ревнощі, організовував підпільні ЛГБТ-сексвечірки в університеті та ще й сприяв тому, що в університеті Баухаус у Веймарі студентам із західної Німеччини ставили вищі бали, аніж студентам із східної. Тема розколу між східними і західними німцями стала цього року одна із найпопулярніших. І це чітко наводить на російський слід, адже в самій Німеччині політики уникають розкольницьких тем. Так, від імені Євростату поширювалося відео, в якому стверджувалося, що за результатами опитувань західні німці вважають возз’єднання Німеччини "історичною помилкою". Однак Євростат ніколи не проводив подібного дослідження і не поширював жодного відео на цю тему.

Штер став мішенню російської спецоперації "Матрьошка". В її рамках росіяни маскують брехню під стиль відомих медіа на зразок FAZ, Süddeutsche Zeitung, Die Zeit, ARD, ZDF та Deutsche Welle. Масове поширення фальшивих новин торкнулося представників майже всіх провідних політичних сил Німеччини, за винятком проросійських "Альтернативи для Німеччини" та "Альянсу Сари Вагенкнехт". "Матрьошка" використовується ще з 2023 року переважно проти України, Франції і Молдови, тепер її експортували до Німеччини.

"Альтернатива…" та "Альянс Сари Вагенкнехт" виступають за зняття санкцій проти Росії, мотивуючи це тим, що в результаті страждає німецька економіка. Втім, основною темою на виборах стала внутрішня повістка дня з акцентом на мігрантах: у містах брудно, небезпечно, німці вимушені працювати, щоб утримувати приїжджих тощо. Звідси і значна популярність ультраправих.

Тож на перший погляд може здатися, що історія з дроном в аеропорту Лейпцига не дотична до виборів у вересні. Однак насправді вона прямо зачіпає тему безпеки пересічного німця. Згідно з останнім опитуванням ARD Deutschlandtrend, кожний третій німець боїться стати жертвою теракту. Причому приблизно однаково опитані бояться нападів як правих, так і лівих екстремістів (56% проти 50%), ще майже 70% відсотків вважають дуже високим рівень небезпеки від ісламських терористів. Маса фейкових новин і страшилок посилює тривогу.

Варто згадати про блекаут у Берліні у січні цього року та його політичні наслідки. Тоді через підпал кабельного мосту в районі Штегліц-Целендорф 45 тисяч домогосподарств і 2200 підприємств залишилися без електроенергії — таке у німецькій столиці трапилося вперше з часів Другої світової війни. Відповідальність за диверсію взяла на себе ліворадикальна ініціатива Vulkangruppe. Однак скандал розгорівся не через це. Виявилось, що мер Берліна Кай Вегнер від ХДС під час масштабного відключення світла спокійно грав у теніс зі своєю партнеркою Катаріною Гюнтер-Вюнш. Вегнер потрапив під шквал критики, особливо від очільниці "АдН" Берліну Крістін Брінкер — зараз її називають серед фавориток виборів. Мер за свою поведінку вибачився, однак зрештою оголосив про відставку та заявив, що не братиме участь у виборах. За даними опитувань, рейтинг ХДС у столиці Німеччини впав до 17%. Втім, Вегнер усе одно став мішенню цьогорічної спецоперації на місцевих виборах: проти нього запустили сфабриковану кампанію, звинувативши у вбивстві професійного тенісиста. Поліція заявила, що такого випадку взагалі не було.

Чи підіграють німецькі політики росіянам у розгойдуванні крісла під Мерцом

На тлі очікуваної перемоги "Альтернативи" на виборах у Саксонії-Ангальт і Мекленбурзі-Передній Померанії, а також успіху в Берліні (тут "АдН" прогнозують друге місце), почалися розмови про можливу відставку канцлера Фрідріха Мерца за прикладом британського прем’єра Кіра Стармера. Там лейбористи у травні зазнали нищівної поразки на місцевих виборах — першість отримала партія трампіста Найджела Фараджа Reform UK. Серед причин невдачі лейбористів називали непопулярність Стармера серед виборців.

У Мерца з рейтингом теж справи кепські: згідно з результатами соцопитування Politbarometer, проведеного на замовлення телеканалу ZDF, роботу федерального канцлера 70% респондентів оцінюють як радше погану, позитивну оцінку дали 26%. Приблизно така ж оцінка діяльності всього уряду. Поразка ХДС на вересневих виборах у двох землях стане проблемою для Мерца, про що, зокрема, пише видання Politico. А заразом і випробуванням стійкості коаліції. На відміну від Британії, де лейбористи замінили прем’єр-міністра і залишились при владі, у Німеччині коаліцію складають праві ліберали з ХДС/ХСС та ліві соціал-демократи. На тлі зростання підтримки "АдН" ані першим, ані другим дочасні вибори не потрібні. У разі відставки діючого канцлера країна ризикує потрапити у турбулентність глибокої політичної кризи, тож залишається домовлятися і йти на поступки.

"Альтернатива" спекулює на соціально-економічному розриві між заходом і сходом країни. Так було до Мерца, при канцлеру Шольцу, так триватиме і в разі зміни першої особи на чолі уряду. Отримавши значну кількість мандатів на місцях, праві радикали матимуть нагоду показати конструктивну роботу, однак, як вважає більшість експертів, і далі гратимуть на своїх улюблених темах, оскільки їх цікавлять вибори федеральні.

У німецькому політикумі давно обговорюють заборону діяльності екстремістських партій, до яких відносять й "АдН". Днями стало відомо, що понад тисяча німецьких юристів підтримали звернення до уряду та Бундестагу із закликом ініціювати у Конституційному суді заборону цієї ультраправої партії. Втім, згідно з опитуванням Bild am Sonntag, у німецькому суспільстві голоси щодо цієї ініціативи розділилися майже порівну: 40% за заборону, 45% — проти. Простіше кажучи, поки влада Німеччини думає, чи демократично забороняти цілу політсилу, остання нарощує підтримку. А коли кількість противників заборони перевалить за 50 відсотків, буде вже пізно.

У мережах вже шириться фальшиве відео про начебто відставку Мерца. Як повідомляється, провокатори використали логотипи Deutsche Welle та ділової газети Handelsblatt. Себто, і тут "Матрьошка". Джерела ЗМІ у службах безпеки зазначили, що автором цього продукту ймовірно, є "Шторм 1516". "ДС" аналізувала діяльність цієї російської структури з дезінформації у Франції.

У Німеччині — своя особливість кампанії з дезінформації: значна кількість фейкових матеріалів спочатку публікується англійською мовою, просувається через американських інфлюенсерів MAGA і повертається в німецький інформпростір як "міжнародний скандал" через сотні однотипних акаунтів у X, TikTok, Bluesky, Telegram. Відкрита співпраця маніпуляторів з "АдН" не прослідковується, тобто цю партію росіяни активно не піарять. Втім, навали фейкових новин, постів та коментарів достатньо для того, аби знищити репутацію опонентів ультраправих, внести сум’яття у політичний процес, збільшити чисельність протестного електорату і зіштовхнути німців лобами.