• USD 28.3
  • EUR 33.4
  • GBP 37
Спецпроєкти

Два танки в учебці. Чому "Оплот" так і не доїхав до нашої армії

Міноборони готове замовляти "Оплот" тільки за умови повної заміни в цій бойовій машині російських комплектуючих. Але вирішити це завдання не виходить

Танк "Оплот"
Танк "Оплот" / УНІАН
Реклама на dsnews.ua

Появі танка «Оплот» на озброєнні української армії постійно заважають різні причини. Здавалося б, війна на Донбасі з Росією повинна була інтенсифікувати процеси прийняття на озброєння нових зразків. Однак так не відбувається. І вкрай примітна в цьому плані історія з «Оплотом».

Днями генеральний директор ДП «Завод імені Малишева» Василь Крилас підтвердив інформацію, яка гуляла по військових і навколовійськових виданнях уже не перший рік, — армія закуповувати «Оплоти» не буде. Це якщо по суті. Хоча гендиректор висловився дипломатичніше: Міноборони готове замовляти БМ «Оплот», але за умови повної заміни в цій бойовій машині російських комплектуючих.

«Справа в тому, що ці бойові машини мають ряд приладів, деталей і матеріалів, вироблених в Росії. Зараз проводяться дослідно-конструкторські роботи з імпортозаміщення разом з ДП ХКБМ та іншими співвиконавцями», — сказав гендиректор.

Це не було великою проблемою в 2009 р., коли танк формально був прийнятий на озброєння ЗСУ, був навіть укладений контракт на поставку 10 одиниць. Однак через нестачу фінансування (а танк на той момент коштував 29,5 млн грн при курсі долара 8 грн) обмежилися лише кількома танками, які нині перебувають в навчальних підрозділах.

Потім був знаменитий таїландський контракт на 49 машин, укладений у вересні 2011 р. З різних причин, насамперед, звичайно, через війну з РФ, він був завершений лише в березні 2018 р. Танк, до речі, отримав назву «Оплот-Т» і відрізнявся від стандартного варіанта установкою обладнання зв'язку та шоломофонів західного зразка, а також кондиціонера для комфортної роботи екіпажу в умовах тропічного клімату.

Після початку війни на Донбасі почалася ціла епопея з масовим прийняттям танка на озброєння вітчизняного війська. Вперше про те, що для ЗСУ вже в 2015 р. будуть випущені 40 машин, заявив у лютому 2015 р. тодішній генеральний директор ДК «Укроборонпром» Роман Романов. У грудні того ж року Кабінет Міністрів навіть прийняв постанову про надання заводу ім. Малишева державних гарантій з метою забезпечити виконання програми виробництва танків «Оплот».

Однак тут виявилося, що без російських комплектуючих серійне виробництво почати неможливо. Тому харків'яни періодично почали звітувати про початок програми імпортозаміщення.

Реклама на dsnews.ua

Останній за часом сплеск інтересу військових до танка датується 2017 р., коли Петро Порошенко заявив про виділення 300 млн грн на закупівлю партії «Оплотів». Але ніяких контрактів укладено не було, танки не включили до державного замовлення.

Тільки в 2019 р. Міністерство оборони заявило, що не укладає контракти на виробництво танків «Оплот», оскільки не була завершена робота із заміщення російських комплектуючих в танку на українські або неросійські іноземні аналоги. І з того часу, як бачимо за заявою Криласа, нічого не змінилося.

Об'єктивні причини для цього теж є — в певний момент був зроблений натиск на модернізацію наявного парку Т-64, Т-72 і Т-80. Адже за ціну нового «Оплоту» цілком можливо провести роботи з модернізації шести танків Т-64. Причому, як виявилося, за своїми характеристиками і бойовими можливостями умовний Т-64БВ зразка 2017 р. не поступатиметься «Оплоту».

Також слід враховувати, що Україні дісталася від колишнього Союзу просто величезна кількість танків, які можна модернізувати, і українські генерали все частіше говорять про те, що перехід на новий основний бойовий танк — просто зайва витрата державних грошей, які можна вкласти в розробку обвісу для старого корпусу Т-64.

З іншого боку, виробництво танків цілком може мати експортну спрямованість, а для цього робити «Оплоти» хоча б в мінімальних кількостях — необхідна умова для просування на закордонних ринках. Адже як інакше потенційний замовник зможе дізнатися, що підприємство реально здатне виробляти танки?

Тим більше що ми потроху танковий ринок втрачаємо — все більше країн з наших постійних замовників вибирають дешевшу китайську техніку. Яскравий приклад цього — Пакистан.

Ще в 2017 р. з вуст офіційних осіб країни звучала інформація про готовність Пакистану закупити партію зі 100 «Оплотів», але навесні 2020 р. після серії полігонних випробувань Ісламабад зробив вибір на користь китайського танка VT-4. Який, до речі, має частково українське походження — принаймні на танках перших випусків частина механізмів виготовлена в Харкові, зокрема коробка передач. Зараз, звичайно, Китай уже налагодив виробництво власних аналогів — у них з імпортозаміщенням проблем менше.

Таким чином, з одного боку, прийняття на озброєння армії нової техніки — завжди величезний прорив, з іншого — брак фінансування вимагає збалансованих підходів. Як це спрацює з «Оплотом», покаже тільки час.

Ну а «Оплот» з кожним роком не стає ні новішим, ні сучаснішим, його не хочуть купувати ні українська армія, ні іноземні замовники — хоча й з різних причин. І може так статися, що таїландський контракт так і залишиться єдиним великим замовленням, яке надійшло на «Оплот».

    Реклама на dsnews.ua