Сюрприз для Банкової. Чому "слугам" подобається розслідувати економічні злочини влади

ТСК Железняка — Радіної як ознака суб'єктності

Ініціатором постанови був нардеп із "Голосу" Ярослав Железняк, він і очолює цю тимчасову слідчу комісію. Його заступницею є депутатка Анастасія Радіна з фракції "Слуга народу", членкиня антикорупційного комітету Верховної Ради. Повна назвав ТСК — з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України.

Нинішня ТСК — продовжувачка першої слідчої комісії, створеної 14 грудня 2022 року. Тоді її утворення підтримали аж 324 депутати, зараз — 211. Також показова ознака кризи нинішнього парламенту. Комісію ліквідували 27 березня цього року. Після ліквідації могли і не продовжувати роботу ТСК у цьому напрямку, але парламент постановив, що вона потрібна. Існує велика підозра, що на Банковій не у захваті від такого рішення, але з нинішнім нестабільним парламентом доводиться знаходити спільну мову.

У пояснювальній записці до постанови про створення ТСК вказується, що надання міжнародної допомоги безпосередньо пов'язано із виконанням нашою державою взятих на себе обов'язків із впровадження реформ. Оскільки у ЗМІ регулярно з'являється інформація про протиправні дії посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що можуть загрожувати економічній безпеці України, існує потреба у парламентському контролі за діями посадовців. Серед завдань ТСК — збір інформації щодо технічної допомоги, кредитів (позик), наданих Україні іноземними та міжнародними організаціями з початку повномасштабного вторгнення, аналіз стану виконання взятих Україною у зв’язку з цим зобов’язань.

Цікаво, що постанова про утворення слідчої комісії була ухвалена без обговорення, лише з урахуванням редакційних правок та пропозицій головного комітету. А це означає, що у Верховній Раді попередньо досягли консенсусу щодо ТСК. Це підтвердив і Железняк. Він подякував колегам за консенсусне рішення і рекомендував "корупціонерам та їх обслузі — приготуватися до ще одного року". "Точно не дарма ви так турбувалися про це рішення", — написав він у своєму телеграм-каналі. Ця комісія розслідує можливі протиправні дії посадових осіб СБУ, Національної поліції, БЕБ, Держмитслужби, Державної податкової служби та інших.

З 16 керівників президентської фракції за постанову проголосували шестеро, інші, включно з Давидом Арахамією, або були відсутні, або не голосували. Шість — це, звісно, не шістнадцять, але й не нуль. Разом з іншою цифрою — 127 "слуг" погодилися, щоб Железняк і далі шукав корупцію серед топ-посадовців СБУ, митниці й так далі — це говорить про те, що прагнення до суб'єктності, яке розквітло після Міндічгейту, нікуди не поділося, велика кількість депутатів з фракції Зеленського більше не хочуть бути безправними "кнопкодпавами".

Якою була доля інших антикорупційних ТСК парламенту

Багато кому здалося, що після підтримки частини євроінтеграційних законів між парламентом, урядом і ОП відбулося покращення у стосунках. Але це не так. "ДС" аналізувала, чому після затяжної кризи, коли кілька десятків нардепів навіть збиралися складати повноваження, Верховну Раду різко прорвало і вона ухвалила цього тижня низку законів, необхідних для отримання грошей від Євросоюзу та МВФ.

Що ж до ТСК Железняка — Радіної, то це не єдина депутатська слідча комісія, яка працює за антикорупційним напрямком. Нині діють ТСК з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади (відома як комісія Сергія Власенка — Максима Бужанського) та з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану. Останню очолює Олексій Гончаренко. Саме на її засідання запрошували керівників антикорупційних органів під час Міндічгейту. Це, мабуть, був найбільш яскравий епізод у її роботі.

Всі названі ТСК у своїй роботі перетинаються, адже мають справу практично з тими ж самим державними органами. Можливо, через це на Банковій і не намагалися особливо заважати продовженню терміну роботи ТСК із розслідування можливих злочинів у сфері економічної безпеки. Чим більше слідчих комісій по схожих напрямках, тим вищою є ймовірність, що їхні звіти загубляться серед інших повідомлень про корупційні діяння.

За період нинішньої каденції Верховної Ради працювали і вже ліквідовані, зокрема, наступні ТСК:

• з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини державного бюджету;
• з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;
• з питань розслідування фактів можливих корупційних дій посадових осіб Державної податкової служби, Державної митної служби, що могли призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, та можливих зловживань у сфері фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України";
• з питань розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України.

Це тільки ті, які безпосередньо займалися тематикою корупції. Вони щось розслідували, звітували, але хто зараз пригадає хоча б приблизно, про що у тих звітах йшлося? ТСК Верховної Ради — хороший інструмент, але недосконалий. Якщо Железняку та його колегам по комісії, а до її складу фракції і групи делегували тих самих осіб, які входили до ТСК раніше, вдасться посилити парламентський контроль за державними органами, буде добре. Але слід не забувати, що результати багатьох ТСК пішли в інформаційний свисток.