"Фурії" і "Валькірії". Скільки безпілотних ескадрилій створила Україна для Донбасу

Причому система трирічного планування, яка запрацювала з минулого року, дозволила державним замовникам і виконавцям більш чітко планувати свою роботу.

Звичайно, сам план вкрай амбітний, причому пріоритетами в цьому році є закупівлі переважно вітчизняного озброєння відразу за декількома напрямками. В тому числі і безпілотних комплексів усіх типів переважно вітчизняного виробництва. Причому абсолютних цифр, зі зрозумілих причин, немає, проте багато фахівців говорять про закупівлю приблизно 500 комплексів.

І такий ривок готувався вже давно - до кінця 2017 р. на озброєння був прийнятий перший ударно-розвідувальний комплекс "Сокіл", який є продуктом спільної співпраці з польськими виробниками. На сьогодні входить до складу комплексу мініатюрний безпілотник Warmate масою всього 4 кг з електродвигуном і доладним крилом може нести бойову частину вагою 0,7 кг - як кумулятивну GK-1 (бронепробиваемость 100-120 мм), так осколкову GO-1 (містить 300 г вибухівки та вражаючі елементи) і запальну. Дальність польоту апарата становить до 10 км (фактично на випробуваннях - до 6), час барражирования - до 30 хв., причому висота польоту може варіюватися в широких межах - від 30 до 3000 м. Наведення командне оператором з пульта управління. Запуск здійснюється пневматично з контейнерної пускової установки - як переносний однозарядної, так і мобільних багатозарядних на базі бронеавтомобіля "Козак-2М".

Що стосується інших апаратів, то вкрай примітним в плані розуміння процесів, що відбуваються, є наказ Міністерства оборони України від 5 грудня минулого року про прийняття до експлуатації в ЗСУ відразу чотирьох безпілотних авіаційних комплексів: ASU-1 "Валькірія" ("Авіаційні системи України"), "Hawk" ("НВП "Українські авіаційні системи"), "UA-БЕТА" ("UA Tecnology") і БПАК-МП-1/003 "Spectator-M" ("Меридіан" імені С. П. Корольова).

ASU-1 "Валькірія"

Причому допуск до експлуатації був здійснений за скороченим варіантом "на час особливого періоду". Після закінчення якого військові приймуть рішення про зняття з експлуатації цих комплексів, або прийняття їх на озброєння з проходженням необхідної процедури. При цьому військові акцентують увагу, що навчання фахівців, які будуть експлуатувати зазначені безпілотні авіаційні комплекси, буде здійснено на базі підприємств-розробників з подальшою підготовкою у Житомирському військовому інституті ім. Корольова.

Всі апарати більш або менш відомі - "Валькірія" активно застосовувалася волонтерами у ході війни, а Spectator-M взагалі офіційно перебуває на озброєнні Держприкордонслужби.

Разом з вітчизняним АС-1 "Фурія", американськими "Рейвенами" (72 апарату RQ-11B поставлені в рамках програми військової допомоги в 2016 р.) і "польсько-чернігівським" FlyEуе і Warmate ці комплекси складуть основу парку безпілотної авіації ЗСУ.

АС-1 "Фурія"

Можна сміливо говорити, що час китайських "Фантомів" та волонтерських виробів йде в минуле, адже офіційне прийняття на озброєння того чи іншого зразка означає не тільки навчання персоналу, але і технічне обслуговування. Зрештою, є надія, що нарешті будуть розроблені керівні документи, в яких буде визначена по-військовому чітка постановка завдань для кожного типу апаратів. Адже не секрет, що часто на фронті операторам міні-дронов, завдання яких, образно кажучи, "заглядати за найближчу посадку", ставилися завдання, які не відповідають їх можливостям. Звідси втрати і низька ефективність.

Також відзначимо, що всі прийняті на озброєння безпілотники мають електричний двигун, злітна вага від 3,5 до 7 кг і різний радіус дії - не менше 20 км (на меншій відстані, по всій видимості, будуть використовуватися американські апарати) і не більше 55 (Hawk, і це вже рівень тактичного апарату).

Судячи по характеристиках висота польоту ВСУшных БПЛА складає від 1200 до 2000 м, а максимальна тривалість польоту в межах 90-150 хвилин, що, до речі, цілком достатньо для тих завдань, які перед ними стоять, - цілодобова розвідка, патрулювання і коректування вогню артилерії.

UA-БЕТА

Не викликає сумніву, що будуть продовжені закупівлі вже відмінно зарекомендував себе на фронті апарату АС-1 "Фурія" виробництва київської фірми "Атлон Авіа". Шлях цього апарату починався з волонтерських поставок літа 2014 р. і завершився прийняттям на озброєння як Національної гвардії, так і ВСУ. Особливо апарат відмінно зарекомендував себе в якості коригувальника артилерійського вогню і, судячи з відверто захопленим відгуками артилеристів і напрямком модернізації, він стане основним у підрозділах артилерійської розвідки.

Великою проблемою залишається відсутність безпілотного комплексу стратегічної розвідки. На сьогодні його функції виконують американські "Глобал Хоуки", які регулярно "крутяться" на лінії зіткнення і над окупованим Кримом. Але так буде не завжди. Єдиним концептом апарату такого типу на сьогодні є "Горлиця" від "Антонова". Але те, що демонструється журналістам зараз, в кращому випадку скидається на виріб - демонстратор без відпрацьованих елементів управління та інших вкрай важливих функцій - чого варті, наприклад, підвішені тубуси від протитанкового ракетного комплексу. З іншого боку, можна припустити, що конструктори такого авіаційного гіганта, як "Антонов", при відповідному рівні фінансування через пару-трійку років зможуть викотити апарат світового рівня.

Таким чином, можна сміливо говорити, що за умови виконання намічених планів проблема з безпілотними літальними апаратами, настільки характерна для нашої армії на початку війни, так у великій мірі і зараз, буде істотно знівельована. І армія отримає повний спектр БПЛА, настільки необхідних у сучасній війні.

Spectator-M