• USD 26.9
  • EUR 31.8
  • GBP 37.2
Спецпроєкти

Гончарук і не його команда. Як довго Кабмін пробуде філією Банкової

Члени нового уряду ледве знайомі не тільки один з одним, але і з президентом і прем'єром. Але Зеленський вимагає від них швидких результатів
Фото: Getty Images
Фото: Getty Images
Реклама на dsnews.ua

У перший же день роботи новообрана Верховна Рада призначила прем'єр-міністром Олексія Гончарука. За кандидатуру від партії "Слуга народу", внесену президентом Володимиром Зеленським, проголосували 290 нардепів. У повному складі відмовили у підтримці Гончаруку фракції ОПЗЖ, "Євросолідарності", "Батьківщини" і "Голоси", при цьому члени "Євросолідарності" демонстративно натиснули кнопку "проти". Така ж картина була і з постановою про призначення членів Кабміну, яке підтримав 281 нардеп.

Самий несамостійний

Олексію Гончаруку 35 років. Він наймолодший прем'єр незалежної України. При цьому він ще і самий несамостійний прем'єр. У нього за плечима немає абсолютно ніякого досвіду роботи на керівних посадах в органах державної влади або місцевого самоврядування, де він міг би знайти власну політичну вагу. Він повністю залежить від президента і керівника його офісу Андрія Богдана.

Самий великий піст Гончарука до прем'єрства - заступник керівника президентського офісу (тобто допоміжного органу, створеного президентом для забезпечення здійснення ним своїх президентських повноважень). Гончарук працював на Банковій з 28 травня, привів його туди і познайомив з Зеленським Богдан. У свою чергу, Богдану рекомендував Гончарука Макс Нефьодов, який був тоді першим заступником міністра економічного розвитку і торгівлі (зараз він очолює Державну митну службу).

Сам Нефьодов близько зійшовся з Гончаруком ще чотири роки тому, коли вони обидва працювали під крилом тодішнього міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса. Нефьодов з лютого 2015 р. обіймав посаду заступника міністра. А Гончарук з вересня 2015-го очолював створений за підтримки Абромавичуса незалежний експертно-аналітичний центр BRDO (Better Regulation Delivery Office - Офіс ефективного регулювання), фінансований Євросоюзом. Декларовані цілі BRDO - поліпшення умов ведення бізнесу, підвищення інвестиційної привабливості України, стимулювання розвитку підприємництва та налагодження публічного діалогу між бізнесом і владою.

Повідомляючи про свій перехід в команду Зеленського, Гончарук розповів про грандіозні плани: "У команді буду відповідати за блок економічного розвитку і продовження реформ. Тепер разом з Максом Нефедовим будемо захищати всі правильне і здорове, що народилося в Україні за чотири роки, і продовжувати боротися з "схематозом" і "хабарменами" з двох фронтів. А ідей і напрацювань у нас в BRDO, повірте, багато".

Діяльність Гончарука на Банковій принесла плоди 20 червня, коли Зеленський за його порадою двома указами скасував понад 150 указів своїх попередників. Як оголосила прес-секретар президента Юлія Мендель, скасовані укази "заважали бізнесу працювати". У той же день президент провів зустріч з бізнесом, яку організував Гончарук, і там, звичайно ж, похвалився підприємцям своєю турботою про них. Зеленський якраз потребував таких ефектних кроків, про які можна було б розтрубити в телеефірі, і тому ввірував у виняткову корисність Гончарука.

Реклама на dsnews.ua

Президентське довіру проявилося в тому, що Зеленський багаторазово брав з собою Гончарука у робочі поїздки по країні (у Дніпропетровську, Одеську, Херсонську, Миколаївську, Харківську, Запорізьку, Черкаську, Івано-Франківську, Львівську, Житомирської області). Крім того, Гончарук в складі офіційної делегації їздив з президентом Туреччини, а 23 серпня був присутній на зустрічі президента з представниками Світового банку.

Також Гончарук отримав власну квоту в списку партії "Слуга народу" на парламентських виборах. Завдяки цьому стали нардепами п'ять колишніх співробітників BRDO: Олена Шуляк (13-й номер), Олексій Оржель (16-й), Денис Малюська (21-й), Олександр Кубраков (30-й) і Віталій Безгін (77-й).

Тому те, що Зеленський, вибираючи прем'єра, зупинився на кандидатурі Гончарука, виглядає досить логічним. За Гончаруком ніхто не стоїть, сам він не виявляє наміру грати у свою гру, а виявляє готовність виконувати всі, навіть самі прожектерские побажання Банкової. Втім, крім готовності потрібно ще й уміння. Наприклад, зараз Зеленський чекає від Кабміну швидких успіхів, які можна буде пред'явити народу. Якщо ж результати перших кількох місяців нового уряду виявляться, навпаки, провальними, то Зеленський покладе провину, звичайно ж, не на власне прожектерство, а на недосвідченість Гончарука.

Міністри при своїх інтересах

Ще одна потенційна причина невдач нового прем'єра - політична різнорідність уряду. Його члени ніколи не перебували в одній політичній команді. Майже всі вони ледь знайомі не тільки один з одним, але і з президентом і прем'єром. А запрошення їх на посади в Кабміні часто обумовлювалось цейтнотом і тим характерною обставиною, що більш адекватні кандидати від честі брати участь у такому уряді відмовилися.

При цьому у багатьох членів Кабміну є власні інтереси, які можуть (і напевно будуть) не збігатися з інтересами Зеленського та Гончарука. Найочевидніший приклад - Арсен Аваков, який зберіг посаду міністра внутрішніх справ, який він займає з 27 лютого 2014 р. За ці п'ять з половиною років Аваков став не просто супервлиятельным, а супермогутнім політиком. І зараз його могутність зміцнилося ще більше - коли всі побачили, що Зеленський побоюється його чіпати.

Близький до Авакову новий міністр інфраструктури Владислав Криклій. У 2014-му він став радником Авакова, з березня 2015 р. був заступником начальника ДАІ (займався ліквідацією цієї структури), потім з листопада 2015-го працював начальником Головного сервісного центру МВС. За протекцією Авакова отримав 12-е місце в списку партії «Слуга народу» на парламентських виборах і ось тепер очолив міністерство, що представляє особливий інтерес для Ігоря Коломойського. В сферу компетенції Мінінфраструктури входять, зокрема, підприємство «Украерорух» (його великим боржником є що належить Коломойському авіакомпанія МАУ) і «Укрзалізниця» (її тендери подобається вигравати компаніям, пов'язаним з Коломойським).

Проблемами для Гончарука загрожує і призначення на посаду міністра Кабінету міністрів, тобто керівника секретаріату уряду, Дмитра Дубілета. Зазвичай будь-прем'єр намагається просунути на цю посаду когось з своїх давніх і відданих соратників. Але у Гончарука цього не вийшло. Дмитро Дубілет найбільш відомий тим, що в 2010-2016 роках працював ІТ-директором Приватбанку (який в той час належав Коломойському і його партнерам), а його батько Олександр Дубілет очолював правління Приватбанку. І тепер навряд чи можна буде уникнути підозр у тому, що секретаріат уряду нишком обслуговує інтереси одного олігарха.

Варто відзначити також, що новий міністр оборони Андрій Загороднюк володіє компанією Discovery Drilling Equipment, яка постачає бурові установки газодобувним компаніям. Його батько Павло Загороднюк володіє нафтогазовидобувної групою "Надра" і входить у наглядову раду компанії "Укрнафта", співвласником якої є Коломойський.

Джерелом політичних скандалів може стати діяльність Михайла Федорова, отримав посаду віце-прем'єра - міністра цифровий трансформації. Міністерство це ще не створено, але Федоров прямо говорить про намір забезпечити голосування онлайн на наступних виборах президента і парламенту, а бажано вже на найближчих місцевих виборах. Можна припустити, що буде організована промивання мізків виборців через таргетовану політичну онлайн-рекламу.

Пост міністра охорони здоров'я отримала Зоряна Скалецька - протеже нардепа від «Слуги народу», засновника клініки «Борис» Михайла Радуцького. Схоже, реформам у Моз, розпочатим Уляною Супрун, належить корекція.

Професійної роботи можна очікувати від нового міністра освіти і науки Ганни Новосад, яка раніше очолювала в МОН директорат стратегічного планування та європейської інтеграції. Посаду міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб за рекомендацією Спілки ветеранів України віддана Оксані Коляді, яка до того працювала заступником міністра у справах ветеранів.

Опори прем'єра

Найпершими опорами Гончарука в уряді міністр юстиції Денис Малюська і міністр енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель. Малюська працював заступником Гончарука на посаді голови BRDO, а Оржель керував BRDO напрямком "Енергетика".

Разом з Гончаруком Малюська і Оржель будуть орієнтуватися на західних партнерів. Неважко здогадатися, що прем'єр буде намагатися здійснити кроки, здатні в короткій перспективі помітно вплинути на зростання ВВП. В одному з інтерв'ю він анонсував, що "реформи - це дуже конкретні зміни: відкриття ринку землі та вільний обіг капіталів, нормальний доступ до електромереж і рівний доступ до природних ресурсів".

Західні партнери постійно і справедливо скаржаться на законодавчі та юридичні проблеми в Україні. Малюське якраз і доведеться розбиратися з цими скаргами. Якщо він справді займеться руйнуванням схем в Мін'юсті, то наживе чимало ворогів, зокрема і в президентському офісі. Втім, можливий і інший сценарій: Мін'юст буде імітувати бурною реформаторську діяльність, а насправді виконувати вказівки з Банкової. Реальність одного або іншого сценаріїв безпосередньо залежить від того, чи захоче й зможе Гончарук стати незалежним від Богдана.

Що ж стосується Оржеля, то його міністерство об'єднає попередні Міненерговугілля та Мінприроди. Таким чином, Оржель отримує важелі впливу на ринки газу та електроенергії, кожен з яких оцінюється в 200 млрд грн в рік, і до того ж на Держслужбу геології та надр, яка видає спецдозволу на користування надрами. У всіх цих питаннях міністр може увійти в конфлікт з інтересами Коломойського, але може обійтися і без цього, а обмежитися, знову ж таки, імітацією бурхливої реформаторської діяльності.

Протеже Гончарука вважається також екс-нардеп від "Самопомочі" Олена Бабак, отримала посаду міністра розвитку громад і територій. Прем'єр розраховує на неї як на спеціаліста по ЖКГ.

Потенційні союзники

Старанням Гончарука налагодити відносини з західними партнерами можуть допомогти міністр закордонних справ україни Вадим Пристайко та віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Пристайка з липня 2017-го очолював місію України при НАТО; в команду Зеленського увійшов 22 травня, ставши заступником Богдана. Кулеба з квітня 2016-го працював постійним представником України при Раді Європи. Призначений віце-прем'єром з пропозицією Гончарука - це як би сигнал Заходу про незмінність курсу України на вступ до НАТО і ЄС.

Гіпотетично Гончарук може залучити в союзники міністрів з реформаторським іміджем. Наприклад, міністра фінансів Тетяну Маркарову і розвитку міністра економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофія Мілованова.

Маркарова була першим заступником Олександра Данилюка, коли той очолював Мінфін, а після його відставки зайняла його посаду, що не завадило їм обом підтримувати хороші відносини. Вона відповідає за контакти з МВФ і користується довірою Зеленського, тому зберегла свій пост в уряді.

Милованов - почесний президент Київської школи економіки, з липня 2016-го є членом ради НБУ за квотою Верховної Ради. Його міністерство об'єднає попередні МЕРТ і Мінагрополітики. А головними турботами Мілованова стануть приватизація держпідприємств і запуск ринку землі - ці питання пріоритетними і для Гончарука.

Періодично в ЗМІ спливає інформація про зв'язки Мілованова з Джорджем Соросом. Очікується, що заступниками Мілованова на посаді міністра стануть Павло Кухта і Дмитро Романович, які теж пов'язані з Соросом.

Міністром культури, молоді та спорту призначений Володимир Бородянський, який 15 років керував телеканалом СТБ і раніше вважається людиною Віктора Пінчука. В нове міністерство злиті три старих: Мінкультури, Мининформполитики, а також Міністерство молоді та спорту. Під керівництвом Бородянського може вийти міністерство піару президента, правлячої партії і уряду. Зважаючи зв'язків Пінчука і Сороса досить імовірно, що Бородянський теж виявиться союзником Гончарука і допоможе піарити його прозахідні реформаторські зусилля.

Юлія Соколовська, призначена міністром соцполітики, в 2016-му очолювала в Мінфіні департамент видатків бюджету соціальної сфери. А з 2017-го працювала у проектах USAID - Агентства США з міжнародного розвитку; зокрема, брала активну участь у реформуванні охорони здоров'я. Вона теж може підставити плече реформаторським починанням Гончарука.

Оскільки президент чекає від уряду швидких успіхів, то найближчі місяці будуть вирішальними. Якщо у Зеленського буде накопичуватися невдоволення результатами уряду, то ті ж Маркарова і Милованов можуть виявитися кандидатами на пост прем'єра на заміну Гончаруку. Якщо ж трапиться диво і уряд здивує досягненнями - тоді Гончарук може задуматися і про власну гру.

    Реклама на dsnews.ua